Рішення № 86065031, 29.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 листопада 2019 року № 640/587/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до проГоловного управління Національної поліції у м. Києві визнання протиправними дій, скасування наказів та поновлення на посаді встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у м. Києві про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади слідчого відділу Подільського управління поліції капітана поліції ОСОБА_1 та призначення капітана поліції ОСОБА_1 інспектором штурмового взводу №2 роти швидкого реагування полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ», звільнивши з посади слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції;

- скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 08.11.2018 №799 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Подільського управління поліції та УПН ГУНП у м. Києві» в частині звільнення з посади слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції капітана поліції ОСОБА_1, а також наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 24.12.2018 №1280 о/с «Щодо особового складу» в частині призначення капітана поліції ОСОБА_1 інспектором штурмового взводу №2 роти швидкого реагування полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ», звільнивши з посади слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції;

- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції;

- виплатити капітану поліції ОСОБА_1 різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Позовні вимоги вмотивовано доводами позивача про те, що:

- відповідачем до нього застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді переведення на іншу посаду, яка фактично є рівноцінною тій посаді, яку він обіймав раніше, що не передбачено Дисциплінарним статутом Національної поліції України;

- відповідачем порушено установлений законодавством місячний строк для притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- наказ про звільнення позивача з посади слідчого видано за відсутності подання заступника начальника ГУНП у м. Києві, що є порушення установленої процедури звільнення слідчого з посади;

- висновок службового розслідування про вчинення позивачем дисциплінарного проступку не відповідає дійсності, оскільки його вину у вчиненні кримінального правопорушення не встановлено, тоді як відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ухвалою суду від 16.01.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити в її задоволенні, стверджуючи про правомірність оскаржуваних наказів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходить службу в Національній поліції України.

Так, 17.05.2016 ОСОБА_1 був призначений на посаду слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції згідно з наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 17.05.2016 №448 о/с «Щодо особового складу».

Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 08.11.2018 №799 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Подільського управління поліції та УПН ГУ НП у м. Києві» позивача звільнено з посади слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 24.12.2018 №1280 о/с «Щодо особового складу» ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора штурмового взводу №2 роти швидкого реагування полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ», звільнивши з посади слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції.

Не погоджуючись із вищевказаними наказами про звільнення з посади слідчого та переведенням на іншу посаду, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із такого.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» та Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», яким затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

За змістом частини першої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно з пунктами 1, 2 та 3 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, поміж іншого, зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до абзаців 2 та 3 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:

- професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

- поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України.

Правила етичної поведінки поліцейських поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Окрім того, в силу положень частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію України» особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові.

Аналіз тексту Присяги поліцейського є підставою для висновку, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх невиконання.

Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію України» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, відповідно до статті 11 якого за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію України», зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За змістом частини першої-третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Отже, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, в тому числі звільнення посади.

За змістом статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, яке призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» (далі - Порядок №893), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що мають ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 1 Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктом 2 Порядку №893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку; недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування.

Як вбачається з інформаційної довідки начальника УКЗ Головного управління Національної поліції у м. Києві Перегуди С.П., адресованої заступникові Голови Національної поліції України - начальникові Головного управління Національної поліції у м. Києві генералу поліції третього рангу Крищенку А.Є. від 23.10.2018 №01/12.5/01/26-2018, 22.10.2018 до відділу інспекції з особового складу Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшла інформація про те, що цього ж дня працівниками КМУ ДВБ НПУ, військової прокуратури Київського гарнізону, ГВБКОЗ та СВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області у рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 01.10.2018 №4201810350000166 затримано слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції капітана поліції ОСОБА_1 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

За наявності вищевказаної інформації суд уважає, що стосовно позивача відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 26.10.2018 №1419 «Про призначення та проведення службового розслідування» уповноваженою особою правомірно призначено службове розслідування, результати якого оформлено висновком службового розслідування за фактом реєстрації в ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення поліцейськими Подільського УП та УПН ГУНП у м. Києві від 07.11.2018.

Згідно з указаним висновком у ході службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 та інш. доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017100070005099 за фактом здійснення ОСОБА_3 діяльності, пов`язаної з незаконним обігом прекурсорів та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 306 і частиною першою статті 311 КК України.

Під час проведення досудового розслідування в указаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 разом з іншими поліцейськими погрожуючи змінити затриманому ОСОБА_3 запобіжний захід із застави на тримання під вартою, притягнути його до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 306 КК України, і переслідувати за здійснення діяльності, пов`язаної з реалізацією лікарських засобів, які містять у складі прекурсори, вимагав у нього гроші в сумі 50000 доларів США, на що той погодився.

За указаним фактом слідчим відділом Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області відкрито кримінальне провадження від 01.10.2018 №42018110350000166 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 189 КК України.

22.10.2018 працівниками Київського міського управління ДБВ Національної поліції України, військової прокуратури Київського гарнізону та Служби безпеки у м. Києві та Київській області затримано ОСОБА_1 під час отримання вказаної суми грошей, які вилучено на місці події.

22.10.2018 ОСОБА_1 затримано у порядку статті 208 КПК України та 23.10.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 189 КК України та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Опитаний ОСОБА_1 пояснив, що 23.10.2018 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 189 КК України. Інкриміноване правопорушення він уважає провокацією та надавати свідчення буде лише під час розгляду справи по суті в суді.

З огляду на викладене службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , використовуючи службове становище, з корисною метою скоїв вчинок, що підриває авторитет і негативно впливає на репутацію Національної поліції України, що є порушенням вимог пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 3 розділу VI Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 №570, та пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179.

Причинами та умовами порушення службової дисципліни визначено особисту недисциплінованість ОСОБА_1 та порушення ним вищевказаних правових норм, що призвело до скоєння вчинку, що посягає на права, свободи і законні інтереси громадянина, викликав суспільний резонанс, а також підриває авторитет і негативно впливає на репутацію Національної поліції України.

У зв`язку з викладеним за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та абзаців 2 і 3 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції капітана поліції ОСОБА_1 рекомендовано звільнити з посади.

Висновок службового розслідування в установленому порядку затверджений заступником Голови Національної поліції України - начальником Головного управління Національної поліції у м. Києві генералом поліції третього рангу Крищенком А.Є.

Позивач не заперечує правомірності проведення вищевказаного службового розслідування та оформлення його висновків.

Водночас ОСОБА_1 не погоджується з висновками службового розслідування, уважаючи їх передчасними та такими, що порушують принцип доведеності вини, передбачений статтею 62 Конституції України, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Суд критично сприймає такі доводи позивача, оскільки реалізація дисциплінарного стягнення за порушення дисципліни є окремою підставою для звільнення з посади поліцейського, яка не пов`язана із порушенням кримінальної справи та набранням чинності вироком суду. Наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи дисциплінарного стягнення у разі встановлення службовим розслідуванням невиконання чи неналежного виконання поліцейським службової дисципліни, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.10.2018 у справі №815/4463/17.

З огляду на обставини, викладені у висновку службового розслідування, суд погоджується з його висновками, що вчинені позивачем дії свідчать про вчинення ним дисциплінарного проступку у зв`язку з недотриманням пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та абзаців 2 і 3 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, оскільки факт оголошення позивачу підозри у вчиненні кримінального правопорушення свідчить про порушення ним присяги поліцейського, норм службової та професійної етики, що призводить до дискредитації звання працівника поліції.

Погодившись із висновком службового розслідування стосовно позивача відповідач в особі заступника Голови начальника Головного управління Національної поліції у м.Києві полковника поліції Крищенка А.Є. прийняв наказ від 08.11.2018 №799 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Подільського управління поліції та УПН ГУНП у м. Києві» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції.

Частинами першою та дев`ятою статті 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом.

Аналогічного змісту повноваження керівника щодо прийняття наказу за результатами службового розслідування визначені також Порядком №893.

Відповідно до статті 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції із урахуванням вимог пункту 11 частини першої статті 22 Закону України «Про Національну поліцію» вищевказаний наказ прийнято уповноваженою особою, що позивачем не заперечується.

Суд критично сприймає доводи позивача про порушення процедури його звільнення з посади з огляду на відсутність подання про звільнення заступника начальника ГУНП у м. Києві, необхідність якого передбачена пунктом 3 розділу IV Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 №570, що обґрунтовується наступним.

Відповідно до пункту третього розділу IV вищевказаного Положення, зокрема, слідчі та інші працівники слідчих управлінь ГУНП, заступники начальників територіальних (відокремлених) підрозділів поліції - начальники слідчих відділів, відділень, їх заступники, старші слідчі, слідчі та інші працівники слідчих підрозділів територіальних органів поліції та територіальних (відокремлених) підрозділів поліції приймаються на службу в поліцію, призначаються на посади та звільняються з посад та/або зі служби в поліції начальниками ГУНП в областях, місті Києві, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі за поданням заступників начальників ГУНП - начальників слідчих управлінь.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вищевказаної вимоги Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 №570, начальником УКЗ ГУНП у м. Києві полковника поліції ОСОБА_4 за погодженням заступника начальника ГУНП у м. Києві полковника поліції ОСОБА_5 підготовлено доповідну записку на ім`я заступника Голови - начальника ГУНП у м. Києві генерала поліції третього рангу Крищенка А.Є. щодо доцільності звільнення позивача з посади після закінчення терміну його відсторонення від виконання службових обов`язків за посадою слідчого з подальшим переміщенням і призначенням на посаду інспектора штурмового взводу №2 роти швидкого реагування полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ».

При визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідно до частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Матеріалами особової справи позивача підтверджується неодноразове його притягнення до дисциплінарної відповідальності, що дає підстави суду стверджувати про обрання відповідачем дисциплінарного стягнення - звільнення з займаної посади, застосованого до нього, співмірного із тяжкістю вчиненого ним дисциплінарного проступку та з урахуванням обставин, що стосуються вчинення цього проступку, особи позивача та його попередньої поведінки на службі.

Застосування відповідачем такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення з посади узгоджується з приписами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту.

З урахуванням викладеного суд не бере до уваги доводи позивача про застосування до нього іншого заходу дисциплінарного стягнення, не передбаченого вищевказаною правовою нормою, у зв`язку з його переведенням на посаду інспектора штурмового взводу №2 роти швидкого реагування полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ», що є рівнозначною посаді слідчого, яку він обіймав.

На підставі наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 08.11.2018 №799 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Подільського управління поліції та УПН ГУНП у м. Києві» в частині, що стосується ОСОБА_1 , наказу ГУНП у м. Києві від 13.11.2018 №1144 о/с та доповідної записки начальника кадрового забезпечення від 17.12.2018 відповідачем прийнято наказ від 24.12.2018 №1280 «Щодо особового складу», яким позивача призначено інспектором штурмового взводу 2 роти швидкого реагування полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ», звільнивши його з посади слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції, що свідчить про виконання відповідачем дисциплінарного стягнення стосовно позивача.

Із останнім наказом позивача ознайомлено 02.01.2019, що на його думку свідчить про виконання наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення з порушенням установленого законодавством місячного строку.

Однак, суд не бере до уваги такі доводи позивача з наступних підстав.

Згідно з частинами першою та другою статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Як встановлено судом, висновок за результатами службового розслідування стосовно позивача затверджено 07.11.2018. Таким чином, днем виявлення дисциплінарного проступку, вчиненого ОСОБА_1 , уважається 07.11.2018. Отже, застосування до позивача дисциплінарного стягнення шляхом видання відповідачем наказу від 08.11.2018 №799 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Подільського управління поліції та УПН ГУНП у м. Києві» відбулося в межах установленого законодавством місячного строку, а саме в останній його день.

Частинами першою-четвертою статті 22 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ від 24.12.2018 №1280 «Щодо особового складу» про виконання дисциплінарного стягнення стосовно позивача прийнято поза межами місячного строку, передбаченого частиною першою статті 22 Дисциплінарного статуту.

Відповідач жодних пояснень стосовно дотримання строку виконання дисциплінарного стягнення, застосованого до позивача, суду не надав.

З висновку службового розслідування та з доповідної записки начальника УКЗ ГУНП у м. Києві полковника міліції Волобуєва А.М. від 17.12.2018, адресованої заступникові Голови Національної поліції України - начальнику Головного управління Національної поліції у м. Києві генералу поліції третього рангу Крищенку А.Є., судом встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.10.2018 №757/52605/18-к та відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 13.11.2018 №1144 о/с ОСОБА_1 було відсторонено від виконання службових обов`язків терміном з 26.10.2018 по 23.12.2018.

Судом також встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.10.2018 № 757/52137/18-к до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 22:00 по 07.00 години наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги.

Однак, за висновком суду, зазначені вище обставини, а саме відсторонення від виконання службових обов`язків та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не перешкоджали позивачу у проходженні служби та в прибутті до місця її проходження.

Докази щодо відсутності позивача за місцем проходження служби у період з 08.11.2018, а саме після прийняття наказу про застосування дисциплінарного стягнення, до 24.12.2018, а саме до прийняття наказу про виконання дисциплінарного стягнення, судом у ході судового розгляду справи не здобуто.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність перешкод щодо прийняття відповідачем наказу про виконання застосованого до позивача дисциплінарного стягнення не пізніше місяця з дня його застосування відповідно до наказу від 08.11.2018 №799 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Подільського управління поліції та УПН ГУНП у м. Києві». Тому виконання дисциплінарного стягнення щодо позивача з порушенням місячного строку свідчить про порушення відповідачем процедури застосування дисциплінарного стягнення і є підставою для задоволення вимог позивача про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення та призначення його інспектором штурмового взводу №2 роти швидкого реагування полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ», звільнивши його з посади слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції, а також про визнання протиправними і скасування оскаржуваних наказів в частині, що стосуються накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Ураховуючи вищевикладене, також є обґрунтованою вимоги позивача про поновлення його на посаді слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції.

Водночас суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про виплату йому різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Незважаючи на некоректне формулювання позивачем указаної вимоги, суд дійшов висновку про те, що він мав на увазі стягнути з відповідача різницю між його заробітною платою, яку він отримував на посаді слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції, та заробітною платою, яку він отримував на посаді інспектора штурмового взводу №2 роти швидкого реагування полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ», станом на час ухвалення судового рішення у цій справі.

Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

Проте, позивачем не надано доказів щодо різниці між заробітком, який виплачувався йому під час перебування на посаді слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції, та заробітком, виплаченим йому, отриманим на посаді інспектора штурмового взводу №2 роти швидкого реагування полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ».

Натомість, відповідач, заначивши про рівнозначність вищевказаних посад, що позивач під час судового розгляду справи не заперечував, вказав на те, що посадові оклади за цими посадами є однаковими і становлять 2 500,00 грн., що позивачем не спростовано.

Крім того, відповідачем надано довідки про доходи позивача за жовтень та листопад 2018 року на посаді слідчого - відповідно 8 771,90 грн. та 5 992,29 грн., та на посаді інспектора за січень 2019 року - 13 188,00 грн.

Наведене зумовлює необхідність відмовити позивачу у задоволенні вищевказаної позовної вимоги про виплату йому різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Беручи до уваги вищевикладене, позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат наразі відсутні.

Керуючись статтями 2, 77, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції капітана поліції ОСОБА_1 та призначення його інспектором штурмового взводу №2 роти швидкого реагування полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ», звільнивши його з посади слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції.

Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 08.11.2018 №799 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Подільського управління поліції та УПН ГУНП у м. Києві» в частині звільнення з посади слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції капітана поліції ОСОБА_1 .

Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 24.12.2018 №1280 о/с «Щодо особового складу».

Поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко