Рішення № 86064989, 25.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 листопада 2019 року № 826/3889/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів:

головуючий суддя - Пащенко К.С., судді - Чудак О.М., Шейко Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку

письмового провадження адміністративну справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії»доДержавної авіаційної служби Українипровизнання нечинною та скасування постанови представники сторін:позивача та відповідача - не з`явилися,ВСТАНОВИВ:

05.03.2015 Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної авіаційної служби України (далі - відповідач), в якому просить суд визнати нечинною та скасувати постанову № 2447 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 30 січня 2015 року.

В якості підстав позову позивач вказує на незаконність постанови № 2447 від 30.01.2015. Зокрема, позивач зазначає, що відповідач у тексті постанови не зазначив який саме підпункт п. 118 постанови КМУ «Про затвердження Положення про використання повітряного простору» від 29.03.2002 № 401 було порушено позивачем; окрім того, відповідно до ч. 2 п. 118 Положення про використання повітряного простору, затвердженого постановою КМУ від 29.03.2002 № 401, встановлено, що щодо всіх випадків порушення порядку використання повітряного простору проводиться розслідування; відповідно до п. 123 Положення про використання повітряного простору, затвердженого постановою КМУ від 29.03.2002 № 401, підставою для проведення розслідування порушень порядку використання повітряного простору є доповідь командира повітряного судна, повідомлення органів ОПР та органів управління Повітряних Сил Збройних Сил про факт порушення; у постанові визначено, що головою Державіаслужби України встановлено факт правопорушення правил та порядку використання повітряного простору України при виконанні 28.07.2014 рейсу AFL 1905 о 06 год. 36 хв., а саме виконання цього рейсу без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору України; відповідно до ст. 129 Повітряного кодексу України підставою для розгляду справи про правопорушення в галузі цивільної авіації, які зазначені в статті 127 цього Кодексу, є протокол; так, підставою для розгляду справи про правопорушення дійсно був протокол від 27.01.2015, про що вказано у постанові; при цьому 25.02.2015 позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про визнання дій щодо складення протоколу протиправними, оскільки він був складений без належних на те повноважень.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями справу було передано судді Аблову Є.В.

11.03.2015 Окружним адміністративним судом м. Києва було винесено ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі № 826/3889/15. Судовий розгляд справи призначено на 08.04.2015.

08.04.2015 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки в Окружному адміністративному суді м. Києва розглядається справа № 826/3478/15, вирішення якої матиме прямий вплив на результати розгляду справи № 826/3889/15.

08.04.2015 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва задоволено клопотання позивача щодо зупинення провадження у справі та зупинено провадження у справі № 826/3889/15 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 826/3478/15.

13.02.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про відновлення провадження у справі № 826/3889/15.

28.05.2019 розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду м. Києва № 772 вирішено передати справу № 826/3889/15 на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 28.05.2019 справу було передано судді Пащенку К.С.

07.06.2019 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва поновлено провадження у адміністративній справі № 826/3889/15 та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 09.07.2019.

01.07.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшла заява про зміну підстав адміністративного позову про визнання нечинною та скасування постанови № 2447 від 30.01.2015 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, відповідно до якої позивач хоче змінити підстави адміністративного позову. Зокрема, позивач зазначає, що з боку відповідача порушено вимоги Порядку накладення та стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 № 637, під час оформлення протоколу № 2447 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 27.01.2015, що став підставою для винесення постанови № 2447 від 30.01.2015; відповідно до ч. 2 ст. 129 Повітряного кодексу України протоколи про правопорушення в галузі цивільної авіації мають право складати керівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації та його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань цивільної авіації, керівники аеропортів, начальники служб авіаційної безпеки аеропортів або їх заступники; державний інспектор Здольник Є.В. під час оформлення протоколу підтвердив свої повноваження посвідченням державного інспектора Державіаслужби України з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією (№ 10023 дійсне до 17.02.2016); однак посвідчення державного інспектора свідчить про те, що він працює на посаді державного інспектора з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією; відповідно до п. 2.4 Положення про державного інспектора з авіаційного нагляду у Державній авіаційній службі України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 09.02.2010 № 68, посади державних інспекторів з льотної експлуатації можуть бути за такими напрямами: повітряні перевезення; авіаційні роботи; авіація загального призначення; державний інспектор з льотної експлуатації проводить інспектування у сфері льотної експлуатації, а за умови проходження відповідної підготовки - за напрямами державного інспектора з безпеки авіації, крім авіаційної безпеки; отже, державний інспектор з льотної експлуатації проводить інспектування за напрямом безпеки авіації тільки за умови проходження відповідної підготовки; зазначене свідчить про те, що у державного інспектора були відсутні підстави на складення протоколу, що став підставою для винесення спірної постанови; відповідно до п. 3.1 Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 № 637, розглядає справи про правопорушення у галузі цивільної авіації Державіаслужба України, за результатами розгляду виноситься постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації; відповідно до п. 3.2 Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 № 637, від імені Державіаслужби України розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення мають право Голова Державіаслужби України, його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи Державіаслужби України; відповідно до п. 5.1 Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 № 637, справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядають Голова Державіаслужби України та його заступники за напрямами діяльності; відповідно до п. 5.3 Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 № 637, акти перевірок Суб`єкта, документи, які підтверджують факти правопорушень у галузі цивільної авіації, заперечення до актів перевірок (у разі наявності) та інші матеріали перевірок подаються разом з протоколом про правопорушення у галузі цивільної авіації для розгляду та прийняття відповідного рішення; відповідно до п. 5.4 Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 № 637, за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у галузі цивільної авіації Голова Державіаслужби України або його заступники (за напрямом діяльності) протягом 15 днів з дня отримання Державіаслужбою України протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації виносять постанову про накладення штрафу на Суб`єкта; як свідчать матеріали справи, постанова була винесена без жодних доказів в підтвердження факту виконання позивачем рейсу AFL 1905 28.07.2014 о 06:36, так і факту порушення правил та порядку використання повітряного простору України; відповідно до п. 1.4 Правил обслуговування аеронавігаційною інформацією, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 01.07.2004 № 564, повноважним та відповідальним органом в Україні з питань аеронавігаційно-інформаційного обслуговування є Служба аеронавігаційної інформації (далі - САІ), яка входить до складу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - Украерорух); відповідно до пп. 2.1.15 Правил обслуговування аеронавігаційною інформацією, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 01.07.2004 № 564, САІ має право надавати САІ інших держав будь-яку інформацію/дані, необхідну їм для забезпечення безпеки, регулярності та ефективності аеронавігації, з урахуванням вимог чинного законодавства України до інформації/даних; в силу п. 1.9 Правил обслуговування аеронавігаційною інформацією, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 01.07.2004 № 564, об`єднаний пакет аеронавігаційної інформації (Integrated Aeronautical Information Package) - пакет, що складається з таких елементів: Збірника аеронавігаційної інформації України (далі - AIP), у тому числі поправок; доповнень до AIP; повідомлень NOTAM та бюлетенів передпольотної інформації (PIB); циркулярів з аеронавігаційної інформації (AIC); контрольних переліків та переліків чинних повідомлень NOTAM; відповідно до п. 5.1.1 розділу 5.1 глави 5 Додатку 15 «Службы аэронавигационной информации» NОТАМ составляется и издается незамедлительно в тех случаях, когда подлежащая распространению информация носит временный и непродолжительный характер, или в случае введения в срочном порядке важных с эксплуатационной точки зрения постоянных изменений или временных изменений, носящих долгосрочный характер, исключая обширный текстовой и/или графический материал; при цьому в Примечании 1 до п. 5.1.1 розділу 5.1 глави 5 Додатку 15 «Службы аэронавигационной информации» прямо зазначено, що важные с эксплуатационной точки зрения изменения, касающиеся обстоятельств, перечисленных в части 1 добавления 4, распространяются в соответствии с системой регламентирования и контролирования аэронавигационной информации (AIRAC), указанной в главе 6; відповідно до ч. 1 додатку 4 інформація, що повинна передаватися за допомогою AIRAC передбачає, що установление, отмена и запланированные значительные изменения (включая эксплуатационные проверки): 1.1 границ (горизонтальных и вертикальных), предписаний и правил, применимых к: а) районам полетной информации; b) диспетчерским районам; с) диспетчерским зонам; d) консультативным зонам; е) маршрутам ОВД; f) постоянным опасным, запретным зонам и зонам ограничения полетов (включая вид и периоды деятельности, когда это известно) и опознавательным зонам ПВО (ADIZ); g) постоянным зонам или маршрутам или их участкам, где существует возможность перехвата; відповідно до п. 6.2.1 розділу 6.2 глави 6 Додатку 15 «Службы аэронавигационной информации» информация, предоставляемая по системе AIRAC в распечатанном виде, рассылается органом САИ по крайней мере за 42 дня до даты вступления в силу в целях достижения получателей по крайней мере за 28 дней до даты вступления в силу; відповідно до п. 6.3.1 розділу 6.3 глави 6 Додатку 15 «Службы аэронавигационной информации» государства, которые создали базу аэронавигационных данных, при обновлении содержащейся в ней информации, касающейся обстоятельств, перечисленных в части 1 добавления 4, обеспечивают, чтобы даты вступления в силу данных совпадали с установленными датами вступления в силу по системе AIRAC; відповідно до п. 6.3.2 розділу 6.3 глави 6 Додатку 15 «Службы аэронавигационной информации» аэронавигационная информация, предоставляемая на электронных носителях, касающаяся обстоятельств, перечисленных в части 1 добавления 4, рассылается/распространяется органом САИ таким образом, чтобы достичь получателей по крайней мере за 28 дней до вступления в силу в соответствии с системой AIRAC; це свідчить про те, що заборонені зони не можуть встановлюватися шляхом видачі та опублікування повідомлень NОТАМ; також у спірній постанові зазначено, що позивач порушив вимоги п. 118 Положення про використання повітряного простору України; відповідно до п. 122 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою КМУ від 29.03.2002 № 401, розслідування порушень порядку використання повітряного простору проводиться з метою встановлення причин виникнення та вжиття необхідних заходів для запобігання порушенням; розслідування повинно починатися негайно після того, як стало відомо про факт порушення, та закінчуватися не пізніше ніж у семиденний термін; відповідно до п. 2 Інструкції про розслідування порушень порядку використання повітряного простору України, затвердженої наказом Міністерства транспорту України, Міністерства оборони України від 27.01.2003 № 50/18, органи обслуговування повітряного руху (далі - ОПР) вживають негайних заходів до припинення порушення, доповідають Украероцентру із зазначенням місця, часу, характеру порушення та вжитих заходів; Украероцентр приймає рішення про заборону подальшого польоту і посадку повітряного судна-порушника (у разі порушення порядку використання повітряного простору повітряними суднами, які виконують міжнародні польоти, рішення приймається Украероцентром за погодженням з Укравіатрансом - щодо цивільних повітряних суден та Міноборони - щодо державних повітряних суден), телеграмою інформує користувача повітряного простору, «Украерорух», Укравіатранс про факт порушення порядку використання повітряного простору, по телефону дає розпорядження органам ОПР, які безпосередньо виконували управління, про арешт засобів об`єктивного контролю (далі - ЗОК) та сповіщає органи військового управління Військ Протиповітряної оборони Збройних Сил України (далі - Війська ППО) про прийняте рішення; приймаючи до уваги той факт, що органами управління Повітряних Сил Збройних Сил не вживалися передбачені законодавством заходи щодо припинення порушень порядку використання повітряного простору, а тому це свідчить про те, що станом на 28.07.2014 був відсутній факт правопорушення у галузі цивільної авіації.

03.07.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, у якому останній зазначає, що державний інспектор Здольник Є.В. діяв у межах своїх повноважень та на підставі посадової інструкції державного інспектора з авіаційного нагляду; до того ж, порушення порядку використання повітряного простору України не є порушенням у сфері авіаційної безпеки, а інспектування авіакомпанії «Аерофлот» не здійснювалось; в свою чергу, здійснювалась перевірка інформації за виявленими фактами порушень порядку використання повітряного простору України; з 30.04.2014 рейси ВАТ «Аерофлот» здійснювали польоти з порушенням порядку перетину державного кордону, оскільки відповідно до розпорядження КМУ від 30.04.2014 № 424-р пункт пропуску через державний кордон та пункт контролю у аеропорту «Сімферополь» закриті; крім того, сертифікат аеродрому «Сімферополь» № АП 11-01 з додатком до нього від 15.08.2013 та Інструкція з виконання польотів в районі аеродрому «Сімферополь» припинено з 09 години 08.07.2014; відповідно до пп. 5.1.1.1 розділу 5.1 глави 5 Додатку 15 «Службы аэронавигационной информации» та відповідно до абз. 15 пп. 3.2.1.2 Правил обслуговування аеронавігаційною інформацією, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 01.07.2004 № 564, NOTAM складається і випускається стосовно нижченаведеної інформації, зокрема, щодо встановлення або ліквідації (у тому числі початок або припинення відповідної діяльності) заборонених зон, небезпечних зон або зон обмеження польотів чи зміна статусу цих зон; так, до управління забезпечення аеронавігаційного обслуговування польотів Державіаслужби та до Міжнародної служби NOTAM (NOF) від Украероцентру надійшов запит на перевидання NOTAM А0520/14 та Ц0568/14 щодо закриття повітряного простору над півостровом Крим, який був затверджений уповноваженими особами Державіаслужби, що стало підставою для опублікування NOTAM А1391/14 та Ц1488/14; відповідно до ст. 11 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та ч. 1 ст. 8 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про повітряне сполучення і співробітництво в галузі повітряного транспорту до повітряних суден авіакомпанії «Аерофлот» під час їх перебування на території України застосовуються закони та правила України, які регулюють приліт і виліт з її території повітряних суден, що здійснюють міжнародні польоти, або експлуатацію чи навігацію цих повітряних суден; Державіаслужбою України, за поданням Украероцентра, було встановлено заборону на використання повітряного простору з 09 год. 00 хв. 27.06.2014 по 23 год. 59 хв. 30.09.2014 над півостровом Крим в межах координат; заборонені зони встановлюються шляхом видачі та опублікування повідомлень NOTAM; з огляду на вищевикладене, Державіаслужбою був виданий NOTAM А1391/14, а тому проліт над забороненою зоною було категорично заборонено.

03.07.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Державіаслужби.

09.07.2019 у зв`язку з перебуванням судді у відпустці розгляд справи відкладено на 24.07.2019.

16.07.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначає, що відповідно до ст. 128 Повітряного кодексу України штраф може бути накладено на юридичну особу - суб`єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення; відповідач встановив факт правопорушення 28.07.2014, тому строк застосування адміністративно-господарських санкцій слід обраховувати починаючи з 29.07.2014, а отже, шестимісячний строк закінчився 28.01.2015, а як свідчать матеріали справи, постанова була винесена 30.01.2015, тобто після спливу шести місяців із дня виявлення факту правопорушення.

24.07.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у поряду письмового провадження.

24.07.2019 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у складі колегії трьох суддів у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

27.01.2015 державним інспектором Державіаслужби України Здольником Є.В. у присутності уповноваженого представника ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» Рижого В.І. (запрошено листом від 26.01.2015 № 1.26-905) складено протокол № 2447 про правопорушення у галузі цивільної авіації - за результатами перевірки інформації, викладеної в телеграмі Украероцентру тлг № 281458.

У результаті перевірки встановлено, що 28.07.2014 о 06 год 36 хв. здійснило політ з порушенням порядку використання повітряного простору України повітряне судно, яке виконувало рейс AFL 1905, незважаючи на заборону використання повітряного простору, чим порушено ст. 30 Повітряного кодексу України та пункти 94 та 118 постанови Кабінету міністрів України від 29.03.2002 № 401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України».

З вказаним протоколом представники ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» ознайомлені 27.01.2015, що підтверджується підписом представника. Також представником зроблено зауваження на окремому аркуші до протоколу.

На підставі протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації від 27.01.2015 № 2447 головою Державіаслужби України 30.01.2015 прийнято постанову № 2447 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації на ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» відповідно до статей 127-130 Повітряного кодексу України (абз. 4 п. 1 ч. 1 ст. 127 Повітряного кодексу України) у розмірі 136 000 (сто тридцять шість тисяч) грн.

Не погоджуючись з винесеною постановою та вважаючи її незаконною, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва про скасування постанови № 2447 від 30.01.2015.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Спірні відносини стосуються державного регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 23 Повітряного кодексу України порушенням порядку використання повітряного простору України вважаються дії або бездіяльність юридичних чи фізичних осіб, що призвели до порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок використання повітряного простору України. Перелік порушень порядку використання повітряного простору України визначається Положенням про використання повітряного простору України.

Відповідно до п. 118 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 401, до порушень порядку використання повітряного простору, що підлягають розслідуванню, належать: 1) використання повітряного простору без дозволу та/або порушення умов його використання, крім випадків, що передбачені цим Положенням; 2) недотримання умов використання повітряного простору або плану польоту (відхилення від маршруту ОПР, заданого ешелону (висоти) польоту, посадка повітряного судна на незапланований аеродром) без дозволу або погодження органу ОПР (органу управління повітряним рухом), крім аварійних випадків; 3) політ групи повітряних суден, кількість яких більша ніж зазначена у заявці; 4) порушення вимог щодо порядку перетинання державного кордону та виконання польоту в зоні з особливим режимом використання повітряного простору; 5) виконання повітряним судном польоту через зону обмеження польотів, небезпечну зону та зону, що належить до тимчасово зарезервованого повітряного простору, без відповідного дозволу під час її використання; 6) політ повітряного судна, яке не відповідає на запит засобів радіолокаційної системи державного розпізнавання, крім суден, на яких апаратура радіолокаційної системи державного розпізнавання не передбачена або які повертаються з несправною апаратурою радіолокаційної системи державного розпізнавання з аеродромів (посадкових майданчиків) іноземних держав, де ремонт такої апаратури неможливий; 7) невиконання вимог пункту 83 цього Положення (крім випадків, що передбачені цим Положенням).

Відповідно до п. 94 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 401, заборона та обмеження використання повітряного простору встановлюються за місцем, часом та висотою з таким розрахунком, щоб звести до мінімуму їх вплив на діяльність інших користувачів повітряного простору. Встановлення заборони та обмежень передбачає визначення частини повітряного простору, використання якої забороняється або обмежується відповідно до умов, визначених Украероцентром або РДЦ. Під час виконання польоту повітряне судно на запит та з дозволу відповідного органу ОПР (органу управління повітряним рухом) може перетинати межі зони обмеження польотів, небезпечної зони та зони, що належить до тимчасово зарезервованого повітряного простору, під час їх використання. В інших випадках повітряне судно повинно виконувати політ поза межами зазначених зон згідно з установленим порядком.

Зі змісту спірного протоколу вбачається, що державним інспектором Державіаслужби України цей протокол складений у зв`язку з встановленням порушення ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії», які полягали у здійсненні польотів, незважаючи на заборону використання повітряного простору. Порушення встановлені за наслідками проведеної перевірки інформації, викладеної в телеграмі № 281458.

Представником відповідача долучено до матеріалів адміністративної справи копію первинного повідомлення про порушення порядку використання повітряного простору України від 28.07.2014 № 281458, в якому зафіксовано політ без FPL, невихід на зв`язок з органом ОПР, політ у забороненій зоні над АРК (NOTAM A1391/14), посадка на закритий а/д «Сімферополь» (NOTAM A0482/14). У повідомленні порушником, крім інших, вказано рейс AFL 1905, що відповідає інформації, відображеній в протоколі № 2447 від 27.01.2015 року.

Відповідно до п. 6 постанови Кабінету міністрів України від 19.07.1999 року № 1281 «Про створення об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України» Український центр планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху (Украероцентр) входить до складу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух), є головним оперативним підрозділом системи.

Представник позивача наголошував, що державному інспектору необхідно було перевірити інформацію, викладену в телеграмі № 281458.

Разом з тим, відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини.

За таких обставин, суд вважає, що існують об`єктивні обставини щодо неможливості перевірки фактів, зазначених у повідомленнях про порушення порядку використання повітряного простору України. Водночас, представник позивача про існування доказів, які б спростовували інформацію, суд не повідомили.

Статтею 30 Повітряного кодексу України встановлено, що використання повітряного простору України або його окремої частини може бути частково або повністю обмежено уповноваженим органом з питань цивільної авіації та органами об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України.

Згідно з ч. 1 ст. 31 Повітряного кодексу України контроль за дотриманням порядку використання повітряного простору України під час планування, координації та використання повітряного простору України, обслуговування та управління повітряним рухом у районах польотної інформації, диспетчерських районах та зонах і на маршрутах обслуговування повітряного руху здійснюється органами об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху.

Відповідно до п. 121 розділу X Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 401, інформація про факти порушення порядку використання повітряного простору невідкладно доводиться до відома Державіаслужби.

Відповідно до Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 № 1085/2010, постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 520 «Про затвердження Положення про Державну авіаційну службу України» повноваження, зокрема щодо здійснення державного контролю та нагляду за безпекою цивільної авіації, регулювання використання повітряного простору та організація повітряного руху, які покладались на Державіадміністрацію України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1526, відносяться до компетенції Державіаслужби України.

На підставі вищезазначених правових норм Украероцентр, виявивши факт польоту повітряного судна, що виконував рейс під трилітерним індексом АFL без заявки, без дозволу, без зв`язку з органом ОПР, в забороненій зоні, направив до Центральної диспетчерської служби Державіаслужби первинне повідомлення про порушення порядку використання повітряного простору України мережею авіаційного фіксованого електрозв`язку (AFTN).

Повідомлення AFTN складається і передається відповідно до Правил авіаційного електрозв`язку в цивільній авіації України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 23.09.2003 № 736.

Відповідно до підпункту 3.6.1.1 пункту 3.6.1 Правил авіаційного електрозв`язку в цивільній авіації України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 23.09.2003 № 736, мережа авіаційного фіксованого електрозв`язку (AFTN) забезпечує взаємодію органів ОПР щодо обміну повідомленнями з планування, організації та виконання польотів, а також іншими службовими повідомленнями; передавання (приймання) авіаційної метеорологічної інформації; взаємодію служб перевезення пасажирів та вантажів; взаємодію адміністрації ЦА.

Як встановлено судом, з 30.04.2014 року рейси ВАТ «Аерофлот» здійснювали польоти з порушенням порядку перетину державного кордону, оскільки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 424-р пункт пропуску через державний кордон та пункт контролю у аеропорту «Сімферополь» закриті.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 29 Повітряного кодексу України вибуття повітряного судна чи літального апарата з території України (прибуття на територію України) через інші аеропорти та поза місцем розташування органів доходів і зборів та органів охорони державного кордону України допускається у виняткових випадках з дозволу Кабінету Міністрів України або в разі вимушеної посадки повітряного судна (літального апарата).

Крім того, Сертифікат аеродрому «Сімферополь» № АП 11-01 з додатком до нього від 15.08.2013 та Інструкція з виконання польотів в районі аеродрому «Сімферополь» припинено з 09 години 08.07.2014.

Також слід зазначити, що Державіаслужбою за поданням Украероцентра, згідно зі ст. 30 Повітряного кодексу України та п. 101 розділу VII Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 401, встановлено заборону на використання повітряного простору на період з 09 год. 00 хв. 27.06.2014 року по 23 год. 59 хв. 14.09.2014 року над півостровом Крим.

Відповідно до підпункту п) пункту 5.1.1.1 розділу 5.1 Глави 5 Додатку 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року «Служби аэронавигационной информации» та Doc. 8126 ИКАО «Руководство по службам аэронавигационной информации», які є обов`язковими як для України так і для Російської Федерації згідно зі статтями 37 та 38 вищезазначеної Конвенції, та згідно з абз. 15 п. п. 3.2.1.2. Правил обслуговування аеронавігаційною інформацією, затверджених наказом Міністерства транспорту України 01.07.2004 № 564, інформація щодо встановлення заборонених зон публікується шляхом видання повідомлень NOTAM, які є елементом об`єднаного пакету аеронавігаційної інформації.

Так, до управління забезпечення аеронавігаційного обслуговування польотів Державіаслужби та до Міжнародної служби NOTAM (NOF) від Украероцентру, який є головним оперативним підрозділом об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України (постанова Кабінету Міністрів України від 19.07.1999 № 1281), мережею авіаційного фіксованого електрозв`язку (AFTN) надійшов запит на перевидання NOTAM А0520/14 та Ц0568/14 щодо закриття повітряного простору над півостровом Крим, який був затверджений уповноваженими особами Державіаслужби, що стало підставою для опублікування NOTAM А1391/14 та Ц1488/14.

Також, згідно з п. 1.1.2 розділу 1.1 глави 1 Doc. 8126 «Об обязанности командира воздушного судна ознакомиться со всей имеющейся информацией, относящейся к предстоящему полету, говорится в главе 2 Приложения 2. В отношении международного коммерческого воздушного транспорта существуют жесткие требования ИКАО, соблюдение которых можно обеспечить лишь путем предоставления такой информации, которая обычно подготавливается САИ. Пилоты должны быть знакомы с правилами и процедурами всех государств, которые они будут пролетать. В части I Приложения 6 указано, что на борту воздушного судна должны иметься определенные конкретные виды информационных материалов и что ни один полет не может выполняться до тех пор, пока не будет обоснованной уверенности в том, что необходимые для полета средства и обслуживание имеются в наличии и находятся в рабочем состоянии. Обеспечить соблюдение требований в отношении международной авиации общего назначения и полетов вертолетов (соответственно части II и III Приложения 6) также можно лишь путем обеспечения такой информации, которая предоставляется службой аэронавигационной информации».

Відповідно до ст. 11 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та ч. 1 ст. 8 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про повітряне сполучення і співробітництво в галузі повітряного транспорту до повітряних суден ВАТ «Аерофлот» під час їх перебування на території України застосовуються закони та правила України, які регулюють приліт і виліт з її території повітряних суден, що здійснюють міжнародні польоти, або експлуатацію чи навігацію цих повітряних суден.

Вимоги до змісту, правил видачі та опублікування NOTAM уніфіковані для всіх країн, що приєднались до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та містяться у Додатку 15 та Doc.8126.

Зокрема, п. 5.1.1 Додатку 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року «Служби аэронавигационной информации» передбачено, що NOTAM составляется и издается незамедлительно в тех случаях, когда подлежащая распространению информация носит временный и непродолжительный характер, или в случае введения в срочном порядке важных с эксплуатационной точки зрения постоянных изменений или временных изменений, носящих долгосрочный характер, исключая обширный текстовой и/или графический материал.

Пунктом 5.2.2 Додатку 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року «Служби аэронавигационной информации» передбачено, що NOTAM составляется с использованием значений/единообразной сокращенной фразеологии, предписанных для кода NOTAM ИКАО, дополненного за счет сокращений ИКАО, индексов, определителей, указателей, позывных, частот, цифр и открытого текста.

Подробный инструктивный материал по подготовке NOTAM содержится в документе Doc 8126.

Пунктом 5.2.2.1 Додатку 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року «Служби аэронавигационной информации» передбачено, що NOTAM отбирается для международной рассылки, в части, содержащие открытый текст, включается текст на английском языке.

NOTAM є складовою частиною об`єднаного пакета аеронавігаційної інформації, визначення якого міститься в розділі 1.1 «Определения» Глави 1 Додатку 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року «Служби аэронавигационной информации».

Відповідно до підпункту 2.1.2 пункту 2.1 глави 2 Правил обслуговування аеронавігаційною інформацією, затверджених наказом Міністерства транспорту України 01.07.2004 № 564, аеронавігаційна інформація затверджується Державіаслужбою України та публікується САІ.

Отже, на період з 09 год. 00 хв. 27.06.2014 по 23 год. 59 хв. 14.09.2014 над півостровом Крим була встановлена заборонена зона, про що свідчить опублікована в NOTAM А1391/14 інформація.

Згідно з розділом 1.1 «Определения» Глави 1 Додатку 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року «Служби аэронавигационной информации» запретная зона - воздушное пространство установленных размеров над территорией или территориальными водами государства, в пределах которого полеты воздушных судов запрещены.

Разом з цим, відповідно до пункту 2.1.1 розділу 2.1 Глави 2 Додатка 2 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року правила полетов распространяются на воздушные суда, имеющие национальные и регистрационные знаки Договаривающегося государства, независимо от их местонахождения, при условии, что эти правила не противоречат правилам, опубликованным государством, осуществляющим юрисдикцию над пролетаемой территорией.

Також, згідно з пунктом 2 розділу 1 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 401, заборонена зона - це частина повітряного простору, в межах якої забороняються польоти повітряних суден.

ВАТ «Аерофлот» та льотний екіпаж повітряного судна, які виконували рейси в липні 2014 року, знали про дію NOTAM А1391/14, оскільки відповідно до глави 8 Додатку 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року «Служби аэронавигационной информации» на любом аэродроме/вертодроме, обычно используемом для выполнения международных полетов, персоналу, связанному с производством полетов, включая летные экипажи и службы, ответственные за предполетную информацию, предоставляется аэронавигационная информация, необходимая для обеспечения безопасности, регулярности и эффективности аэронавигации и касающаяся этапов маршрутов, начинающихся от данного аэродрома/вертодрома. Членам летного экипажа предоставляется краткая аннотация действующих NOTAM, имеющих эксплуатационное значение, и другая информация срочного характера в форме составленных открытым текстом бюллетеней предполетной информации (РІВ).

Разом з цим, NOTAM А1391/14 має у своєму тексті у полі визначення цілі літери NBO, що відповідно до Додатку А глави 6 Doc. 8126 означає, що NOTAM відібрано для негайного сповіщення експлуатантів.

Відповідно до п. 8 ст. 16 Повітряного кодексу України державні інспектори та особи, уповноважені на проведення перевірок, на підставі службового посвідчення та спеціального завдання на проведення перевірки відповідно до частини шостої цієї статті мають право: складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення і застосовувати фінансові санкції.

Відповідно до п. 2.2 Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 26.12.2011 № 637, передбачено, що протоколи про правопорушення в галузі цивільної авіації мають право складати Голова Державіаслужби України, його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи Державіаслужби України, керівники аеропортів, начальники служб авіаційної безпеки аеропортів або їх заступники.

Відповідно до п. 2.3 Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 26.12.2011 № 637, повноваження державних інспекторів підтверджуються посвідченням державного інспектора з авіаційного нагляду у Державіаслужбі України, а уповноважених на проведення перевірок посадових осіб Державіаслужби України - наказом Державіаслужби України про проведення перевірки та службовим посвідченням.

Згідно з абзацом другим п. 1.3 Положення про державного інспектора з авіаційного нагляду у Державній авіаційній службі України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 09.02.2010 № 68, (у редакції, чинній на час складання протоколу) державний інспектор - працівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації, якому надані повноваження з перевірки діяльності суб`єкта та стану об`єкта авіаційної діяльності і який має посвідчення встановленого зразка.

Пунктом 6.7 Положення про державного інспектора з авіаційного нагляду у Державній авіаційній службі України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 09.02.2010 № 68, визначено, що державний інспектор на підставі службового посвідчення та спеціального завдання на проведення перевірки має право складати протоколи та розглядати справи щодо суб`єктів авіаційної діяльності у разі здійснення ними правопорушення у галузі цивільної авіації та фізичних осіб у разі здійснення ними адміністративного правопорушення, пов`язаного з порушенням правил безпеки польотів, правил поведінки на повітряному судні, правил міжнародних польотів, правил пожежної безпеки на повітряному транспорті, і накладати на них адміністративне стягнення відповідно до Повітряного кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З огляду на наведені положення Повітряного кодексу України, Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, Положення про державного інспектора з авіаційного нагляду у Державній авіаційній службі України, суд дійшов висновку, що державний інспектор Державіаслужби України Здольник Є.В. був наділений повноваженнями на складення оскаржуваного протоколу на підставі повідомлення № 281458.

Водночас суд вважає помилковим твердження представника позивача, про необхідність проходження державним інспектором з льотної експлуатації спеціальної підготовки, що встановлено пунктом 2.4 Положення про державного інспектора з авіаційного нагляду у Державній авіаційній службі України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 09.02.2010 № 68, за яким посади державних інспекторів з льотної експлуатації можуть бути за такими напрямами: повітряні перевезення; авіаційні роботи; авіація загального призначення. Державний інспектор з льотної експлуатації проводить інспектування у сфері льотної експлуатації, а за умови проходження відповідної підготовки - за напрямами державного інспектора з безпеки авіації, крім авіаційної безпеки.

На думку суду, ст. 16 Повітряного кодексу України, п. 6.7 Положення про державного інспектора з авіаційного нагляду у Державній авіаційній службі України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 09.02.2010 № 68, не встановлено обмежень щодо складення протоколів про порушення порядку використання повітряного простору в залежності від напрямів посад державних інспекторів з льотної експлуатації. Крім того за змістом пункту 2.4 зазначеного Положення напрями посад державних інспекторів з льотної експлуатації можуть бути встановлені за відповідними напрямками. Слово «можуть» свідчить про необов`язковість відповідних положень, та, відповідно, дискреційність у діях суб`єкта владних повноважень щодо встановлення відповідних напрямів посад.

У позовній заяві зазначено про недотримання державним інспектором вимог пункту 2.1 Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 26.12.2011 № 637, оскільки ним протокол заповнювався не самостійно.

Відповідно до абз. 2 п. 2.1 Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 26.12.2011 № 637, всі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком українською мовою. Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, стосовно якої він складений.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного протоколу, в ньому заповнені всі необхідні реквізити українською мовою, представники позивача ознайомлені з цим протоколом, що підтверджується відповідними підписами.

За таких обставин суд вважає необґрунтованим твердження про протиправність дій державного інспектора під час складення оскаржуваного протоколу стосовно його неналежного заповнення. Водночас, судом не встановлено, а позивачем не надано доказів та не зазначено про їх існування відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, які б підтверджували протиправність дій відповідача, наявність в його діях упередженості, недобросовісності.

Натомість, судом встановлено наявність у державного інспектора повноважень щодо складання оскаржуваного протоколу, внесення до протоколу інформації, яка відповідає повідомленню про порушення порядку використання повітряного простору України.

Твердження позивача про те, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства України щодо порядку розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації, спростовується наступним.

Відповідно до п. 10.1 Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 26.12.2011 № 637, усі матеріали, що стосуються одного правопорушення суб`єкта або фізичної особи, посадова особа уповноваженого органу з питань цивільної авіації, яка уповноважена розглядати справи про правопорушення та накладати стягнення, формує в одну справу про правопорушення.

Однак, законодавством України не передбачений строк, до якого має бути сформована така справа.

Крім того, несформована справа про правопорушення не спростовує факт вчинення правопорушення.

Щодо твердження позивача про необхідність проведення Державіаслужбою розслідування по кожному факту порушення порядку використання повітряного простору України, суд звертає увагу на положення ч. 1 ст. 9 та ч. 1 ст. 119 Повітряного кодексу України, згідно з якими розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами і літальними апаратами України та іноземними цивільними повітряними суднами, які сталися на території України, а також порушення вимог щодо використання повітряного простору України здійснює спеціалізована експертна установа з розслідування авіаційних подій, що утворюється та статус якої визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Повітряного кодексу України встановлено, що до 01.01.2012 функції експертної установи з розслідування авіаційних подій здійснює уповноважений орган з питань цивільної авіації (Державіаслужба).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2012 № 228 утворено Національне бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами.

Пунктом 3 Положення про Національне бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2012 № 228, визначено, що воно є державною спеціалізованою експертною установою з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами.

Тобто, розслідування по кожному факту порушення порядку використання повітряного простору України проводить Національне бюро, а не Державіаслужба.

Статтею 126 Повітряного кодексу України передбачено, що за протиправні дії юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов`язана з використанням повітряного простору України, розробленням, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної техніки, здійсненням господарської діяльності в галузі цивільної авіації, обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіації, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з частиною першою ст. 128 Повітряного кодексу України справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, за результатами розгляду приймається постанова.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 Повітряного кодексу України штраф може бути накладено на юридичну особу - суб`єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. Дане положення кореспондується з п. 3.5 Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 26.12.2011 № 637.

Згідно з ч. 2 ст. 129 Повітряного кодексу України протоколи про правопорушення в галузі цивільної авіації мають право складати керівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації та його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань цивільної авіації, керівники аеропортів, начальники служб авіаційної безпеки аеропортів або їх заступники.

Відповідно до ст. 129 Повітряного кодексу України підставою для розгляду справи про правопорушення в галузі цивільної авіації, які зазначені в статті 127 цього Кодексу, є протокол.

Згідно з ч. 1 ст. 128 Повітряного кодексу України справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, за результатами розгляду приймається постанова.

Статтею 130 Повітряного кодексу України передбачено, що постанову в справі про правопорушення у галузі цивільної авіації може бути оскаржено до суду в порядку, встановленому законом.

Отже, рішенням, яке тягне за собою негативні наслідки для позивача в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України є саме постанова про правопорушення у галузі цивільної авіації.

Крім того, відповідно до інформації, викладеної в телеграмі Украероцентру тлг № 281458, встановлено здійснення 28.07.2014 о 06 год. 36 хв. польоту з порушенням порядку використання повітряного простору України пасажирським судном. Як свідчить текст наявної матеріалах справи копії телеграми, остання складена 28.07.2014. З огляду на зазначене, штраф міг бути накладений відповідачем на ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» до 28.01.2015 року.

Однак, постанову № 2447 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації прийнято 30.01.2015 року, тобто з порушенням строків встановлених ч. 3 ст. 128 Повітряного кодексу України та п. 3.5 Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 26.12.2011 № 637.

Верховний Суд у своїй постанові від 14.03.2018 у справі № 826/2911/15 (адміністративне провадження № К/9901/11856/18) зазначає, що при виявленні факту вчинення суб`єктом авіаційної діяльності порушення норм щодо порядку використання повітряного простору України, відповідач, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених ст. 128 ПК України. Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеною статтею строків виключає можливість застосування таких санкцій.

У постанові від 19.04.2018 у справі № 826/2977/15 (адміністративне провадження № К/9901/14708/18) Верховний Суд приходить до висновку, що відповідно до статті 128 Повітряного Кодексу України та пункт 3.5. Порядку від 26.12.2011 № 637 штраф може бути накладено на юридичну особу - суб`єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Аналіз вказаних норм права свідчить, що законодавець передбачив два строкових обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після спливу трьох років з дня вчинення порушення суб`єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема, порушення правил та порядку використання повітряного простору України.

Другий обмежувальний строк, встановлений у цій статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення правил та порядку використання повітряного простору України.

Таким чином другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій за порушення норм щодо правил та порядку використання повітряного простору України полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.

Отже, при виявленні факту вчинення суб`єктом авіаційної діяльності порушення норм щодо порядку використання повітряного простору України, відповідач, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених ст. 128 Повітряного Кодексу України.

Закінчення ж будь-якого зі встановлених статтею 128 Повітряного Кодексу України строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

Аналогічного висновку притримується Верховний Суд і в постанові від 19.04.2018 у справі № 826/2985/15 (адміністративне провадження № К/9901/10060/18).

Враховуючи все вищевикладене, та беручи до уваги факт винесення спірної постанови про накладення санкцій поза межами дозволених строків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Поряд із цим, слід акцентувати, що за правилами пунктів 1 та 2 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Також при вирішенні цієї справи судом береться до уваги висновок ЄСПЛ, викладений у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, у якому вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене суд вважає, що постанова № 2447 від 30.01.2015 винесена поза межами строку накладення санкції на суб`єкта правопорушення у сфері цивільної авіації, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, з огляду на приписи ст. 5 КАС України, суд доходить висновку, що позовні вимоги ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» підлягають задоволенню шляхом скасування спірної постанови, що є належним ефективним захистом таких прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати, а саме судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову, у розмірі 272,00 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» задовольнити повністю.

2. Скасувати постанову № 2447 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 30.01.2015.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної авіаційної служби України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, ідентифікаційний код 37536026) шляхом їх безспірного списання на користь Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» (01032, вул. Саксаганського, буд. 112а, ідентифікаційний код 20053725) сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 272 (двісті сімдесят дві) грн.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Головуючий суддя К.С. Пащенко

Суддя О.М. Чудак

Суддя Т.І. Шейко