Рішення № 86064677, 03.12.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/2887/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат,

У С Т А Н О В И В:

Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (далі - Університет) 24.09.2019 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з утриманням його під час навчання, в сумі 540 125,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після розриву контракту у відповідача виникло зобов`язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, а у Університету - право звернення до суду для захисту майнових інтересів.

Ухвалою судді від 15.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача у встановлений судом строк надійшов відзив на позов, у якому він позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та зазначив, що він не відмовлявся від виконання своїх зобов`язань, а навпаки добровільно підтвердив зобов`язання відшкодувати витрати частинами. У зв`язку з наведеним, вважає, що у позивача відсутні підстави для звернення до суду.

Крім того, вважає, що позивачем не надано до суду документального підтвердження того, що Університет звертався до нього з вимогою про виконання вищевказаного зобов`язання або ж погоджував з ним порядок проведення виплат щодо відшкодування витрат та спосіб відшкодування. Також зазначив, що Університет, заявляючи про необхідність стягнення з нього конкретних сум, не у повному обсязі обґрунтував їх розмір.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення відповідача з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу (навчання) в Харківському національному університеті Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба з 26.08.2015 по 26.06.2019 на посаді курсанта, що підтверджується контрактом про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, наказом від 25.06.2019 №161 (а.с. 9, 10).

Так, відповідно до умов укладеного контракту, позивач взяв на себе зобов`язання, у тому числі, проходити військову службу (навчання) в Університеті протягом строку контракту відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулюють порядок проходження військової служби, та цим контрактом; мати позитивні результати навчання, наполегливо оволодівати знаннями, необхідними для майбутньої військової служби на посаді офіцера; відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

На підставі рапорту начальника курсу, наказом тво начальника Університету від 25.06.2019 №161 відповідача відраховано від подальшого навчання за недисциплінованістю та відповідно до пункту 36 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України припинено чинність дії вищевказаного контракту достроково, через службову невідповідність. Також вказаним наказом утримано з ОСОБА_1 суму у розмірі 540 125,11 грн. за період навчання в Університеті, відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (а.с. 10).

Відповідно до загального розрахунку коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням відповідача, від 26.06.2019 №473, наданих розрахунків, сума 540 125,11 грн. складається із: грошового забезпечення - 443 996,39 грн., продовольчого забезпечення - 61 156,20 грн., речового забезпечення - 18 161,21 грн., медичного забезпечення - 3 444,76 грн., оплати комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв - 13 366,55 грн. (а.с. 11-17).

Як вбачається із матеріалів справи, із зазначеним у загальному розрахунку розміром коштів, які мають бути відшкодовані, ОСОБА_1 був ознайомлений у день виключення зі списків змінного складу Університету, всіх видів забезпечення (26.06.2019), що підтверджується його особистим підписом. Зауважень щодо визначеного позивачем розміру відшкодування ОСОБА_1 не мав та погодився із ним, зобов`язавшись виплачувати кошти частинами.

Оскільки, у добровільному порядку ОСОБА_1 витрати, пов`язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі не відшкодував, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зважає на таке.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №804/285/16 спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, з позовом суб`єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питанням реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби. При цьому, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року у справі №461/5577/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі №820/5761/15, у яких зазначені спори мали вирішуватись за правилами ЦПК України.

Порядок проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульований Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).

Статтею 25 Закону №2232-XII передбачено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів.

Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону №2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість визначено Порядком "Про відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 (далі - Порядок №964).

Згідно із пунктом 3 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів (пункт 4 Порядку).

Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно з пунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку розрахунку витрат витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.

За змістом пункту 2.1.4 Порядку розрахунку витрат витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

Відповідно до пункту 2.1.6 Порядку розрахунку витрат до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Наявним в матеріалах справи загальним розрахунком коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 від 26.06.2019 №473 підтверджено, що заборгованість відповідача з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Університеті складає 540 125,11 грн. (а.с. 11). Із вказаним розрахунком відповідач погодився та зобов`язався добровільно виплатити кошти частинами.

Пунктами 7-8 Порядку №964 передбачено, що у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сума здійснюється у судовому порядку, а сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.

Доказів того, що ОСОБА_1 розпочав відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі, суду не надано, у зв`язку із чим суд вважає, що позовні вимоги Університету є обґрунтованими та мають бути задоволені.

При цьому, доводи ОСОБА_1 щодо того, що позивачем не надано доказів звернення до нього із вимогою про відшкодування коштів, суд вважає необґрунтованими, оскільки умовами контракту передбачено обов`язок курсанта відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, в разі дострокового розірвання контракту, зокрема, через недисциплінованість.

Із загальним розрахунком витрат відповідач був ознайомлений та у ньому зазначено про необхідність відшкодування витрат на утримання не пізніше п`ятнадцяти днів з дати видання наказу про відрахування.

Таким чином, з наведеного вбачається, що як умовами контракту так і чинним законодавством України не передбачено обов`язку Університету направляти відповідачу вимогу про відшкодування спірних витрат.

Щодо доводів відповідача, що позивачем необґрунтовано нележними доказами розмір відшкодування, суд зазначає, що Університетом розрахунок проведений з дотриманням Порядку розрахунку витрат та у відповідності до Методики визначення розміру коштів на відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням, про що зазначено як у загальному розрахунку, так і у розрахунках по кожній складовій утримання.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги той факт, що ОСОБА_1 погодився з умовами контракту і був обізнаний про наслідки його невиконання, суд дійшов висновку, що позов Університету про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі, належить задовольнити у повному обсязі.

При цьому, суд враховує, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки вказані витрати позивачем не понесені, відшкодуванню за рахунок відповідача вони не підлягають.

Керуючись статтями 227, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба витрати, пов`язані з утриманням під час навчання в сумі 540 125 (п`ятсот сорок тисяч сто двадцять п`ять) грн. 11 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 03 грудня 2019 року.

Позивач: Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (код ЄДРПОУ 24980799, вул. Сумська, 77/79, м. Харків, 61023).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Суддя С.В. Бородавкіна