Рішення № 86064663, 02.12.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2019 року Чернігів Справа № 620/2896/19

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лобана Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (учасників) справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач) у перерахунку ОСОБА_1 пільгової пенсії з урахуванням всього періоду відпрацьованого страхового стажу відповідно до записів трудової книжки, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області включити період з 03 січня 1991 року по 18 травня 1999 року на КП "Прибороремонт" (ЗАТ "Прибороремонт") до трудового стажу ОСОБА_1 та здійснити перерахунок, призначеної ОСОБА_1 , пенсії.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно не зараховано позивачу у пільговому обчисленні до страхового стажу при обчисленні пенсії період роботи позивача з 03 січня 1991 року по 18 травня 1999 року на КП "Прибороремонт" (ЗАТ "Прибороремонт") та відмовлено у перерахунку пенсії з урахуванням усього стажу роботи.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи і встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов.

Представник відповідача, протягом встановленого судом строку надав відзив на позов, в якому наголосив на безпідставності та необґрунтованості позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзиву на нього оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає та зареєстрований у м. Корюківка Чернігівської області.

З 01 лютого 1985 року позивач був прийнятий на роботу водієм до Корюківської райсільгосптехніки, де йому13 лютого 1985 року заповнили трудову книжку НОМЕР_1 , у якій робились записи про роботу на даному підприємстві, а також на інших підприємствах, на яких позивач у наступному працював.

У зв`язку з ліквідацією Корюківської райсільгосптехніки, 20 лютого 1986 року позивач був переведений водієм до Корюківського ремонтно-транспортного підприємства, де працював до 02 січня 1991 року та був звільнений в порядку переводу.

З 03 січня 1991 року позивач був прийнятий водієм із суміщенням професії слюсаря до колективного підприємства «Прибороремонт» згідно наказу № 50 від 02 січня 1991 року, яке, відповідно до запису у трудовій книжці, рішенням № 414 від 19 грудня 1995 року виконкому Чернігівської міської ради було реорганізовано в ЗAT «Прибороремонт».

Згідно наказу № 17 від 18 травня 1999 року позивач був звільнений з роботи на ЗAT «Прибороремонт» за власним бажанням та працював на інших підприємствах Корюківського району.

Позивач є громадянином, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 13.12.1993 ОСОБА_2 , згідно якого позивач користується пільгами, встановленими Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

10 вересня 2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про перерахунок йому пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням у страховий стажу періоду роботи на КП «Прибороремонт» з 03 січня 1991 року по 18 грудня 1995 року та в ЗАТ «Прибороремонт» з 19 грудня 1995 року по 18 травня 1999 року, до якої додав усі необхідні підтверджуючі документи.

Листом Головного УПФУ в Чернігівській області за вих. № 195 від 19.09.2019 позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії та у зарахуванні до страхового стажу періоду робота на КП «Прибороремонт» з 03 січня 1991 року по 18 грудня 1995 року та в ЗАТ «Прибороремонт» з 19 грудня 1995 року по 18 травня 1999 року, бо в наданій позивачем трудовій книжці на титульному листі трудової книжки не читається печатка підприємства, на якому вперше заповнювалась трудова книжка (а.с. 18).

Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.

Основні засади пенсійного забезпечення громадян врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Частиною 1 статті 44 Закону № 1058 № 1788-XII передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку № 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п. 4.7 Порядку № 22-1).

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Аналіз вказаних вище норм права дозволяє дійти висновку, що в разі відсутності в трудовій книжці необхідних записів або їх неправильному чи неточному оформленні за періоди роботи до 01.01.2004, зарахування таких періодів роботи до страхового стажу здійснюється на підставі даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідок, виписок із наказів, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати, посвідчень, характеристик, письмових трудових договорів і угод з відмітками про їх виконання та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

Як вбачається із наявної у матеріалах справи копії трудової книжки НОМЕР_1 (а.с. 9-11), у якій міститься наступна інформація згідно записів:

- № 6, що позивач звільнений з роботи в Корюківському ремонтно-транспортного підприємства в порядку переводу в Чернігівське підприємство «Прибороремонт» п.5 ст.36 КЗпП згідно наказу №1-к від 02.01.1991;

- № 7, що позивач прийнятий водієм із суміщенням професії слюсаря до Колективного підприємства «Прибороремонт» в порядку переводу з Корюківського ремонтно-транспортного підприємства за угодою між керівниками, згідно наказу № 50 від 02.01.1991;

- № 8, що КП «Прибороремонт» реорганізовано в З AT «Прибороремонт» згідно рішення № 414 від 19.12.1995 виконкому Чернігівської міської ради;

- № 9, що позивач звільнений з роботи в ЗАТ «Прибороремонт» за власним бажанням згідно наказу № 17 від 18.05.1999.

Записи у трудовій книжці про роботу позивача на КП «Прибороремонт» (ЗАТ «Прибороремонт») зроблені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, під записами № 6 та № 7-9 є підписи посадових осіб та печатки підприємств.

Архівним витягом із розпорядження № 414-р від 19 грудня 1995 року заступника голови виконкому Чернігівської міської ради підтверджується реорганізація КП «Прибороремонт» в ЗАТ «Прибороремонт» (а.с. 17), що підтверджує достовірність запису № 8 у трудовій книжці позивача.

Фактично записом № 6 у трудовій книжці підтверджується робота позивача з 03.01.1991, оскільки він був звільнений у порядку переведення на підприємство.

Аналогічний умовивід можна зробити і стосовно запису № 9 у трудовій книжці, оскільки позивача не могли звільнити з роботи, якщо він на ній не працював.

Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці позивача відповідачем суду не надано, а тому останні безпідставно не взяті до уваги відповідачем при зверненні позивача за перерахунком пенсії за віком.

Більш того, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії та у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 03 січня 1991 року по 18 травня 1999 року відповідач зазначив єдиний недолік трудової книжки - нечитаємість печатки підприємства, на якому вперше заповнювалась трудова книжка. При цьому, відповідач не зазначив жодної норми нормативно - правових актів, якими встановлений обов`язок наявності такої печатки на титульному листі трудової книжки для підтвердження трудового стажу, отриманого набагато пізніше дати видачі трудової книжки.

До того ж, відповідач не заперечує наявності трудової стажу позивача за період з внесення першого запису про роботу позивача по 02.01.1991. Тому доводи відповідача є взагалі безпідставними.

Разом з цим, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення, заповнення трудової книжки з вини адміністрації підприємства. Зазначений недолік не може бути єдиною підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

З аналогічним висновком погодився й Верховний Суд у справі № 687/975/17 від 21 лютого 2018 року.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що записами у трудовій книжці підтверджується стаж роботи позивача період з 03 січня 1991 року по 18 травня 1999 року на КП "Прибороремонт" (ЗАТ "Прибороремонт").

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_1 у перерахунку пенсії та у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи на КП «Прибороремонт» з 03 січня 1991 року по 18 грудня 1995 року та в ЗАТ «Прибороремонт» з 19 грудня 1995 року по 18 травня 1999 року, а тому його позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у перерахунку ОСОБА_1 пільгової пенсії з урахуванням всього періоду відпрацьованого страхового стажу відповідно до записів трудової книжки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області включити період з 03 січня 1991 року по 18 травня 1999 року на КП "Прибороремонт" (ЗАТ "Прибороремонт") до трудового стажу ОСОБА_1 та здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області сплачений судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення згідно пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).

Повне судове рішення складено 02 грудня 2019 року.

Суддя Д.В. Лобан