Рішення № 86064609, 03.12.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/477/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа Чернівецький обласний військовий комісаріат, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (позивач) просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення Комісії міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 25.01.2019 року № 9 в частині визначення розміру одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати Міністерство оброни України прийняти рішення про виплату йому одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року у розмірі 48-місячного грошового забезпечення, визначеного на дату встановлення йому ІІІ групи інвалідності (18.05.2009 року) із врахування складу грошового забезпечення встановленого ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення відповідача, оформлене протоколом № 9 від 25.01.2019 року в частині визначення суми одноразової грошової допомоги протиправним та необґрунтованим, оскільки відповідач обраховуючи розмір одноразової грошової допомоги виходи з грошового забезпечення позивача станом на день звільнення останнього з військової служби. Позивач вважає, розрахунок одноразової грошової допомоги має здійснюватися, виходячи із розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців станом на 18.05.2009 року, з урахуванням складових, а саме: посадового окладу - 1116,00 грн., окладу за військовим званням - 130,00 грн., надбавки за вислугу років - 498,40 грн., надбавки за виконання особливо важливих завдань - 872,00 грн., надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 167,40 грн., разом - 2895,60 грн.

03.06.2019 року до суду надійшов відзив Міністерства оборони України на позов, в якому зазначив, що рішення відповідача, оформлене протоколом № 9 від 25.01.2019 року в частині визначення суми одноразової грошової допомоги є правомірним, оскільки розмір одноразової грошової допомоги обчислюється з розміру грошового забезпечення на день звільнення військовослужбовця незалежно від дати встановлення групи інвалідності. При цьому, збільшення розміру грошового забезпечення для військовослужбовців, що проходять службу в Збройних Силах України, яке відбулось після звільнення позивача з військової служби, для обчислення одноразової грошової допомоги не враховуєтеся.

Оскільки сторонами на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, заперечення не було надано належні письмові докази, що вказувало на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України зобов`язував сторони ухвалою суду надати суду письмові докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, у зв`язку з чим розгляд справи відкладався, оголошувалась перерва.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 3 ст. 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги, а також справу розглядати у порядку письмового провадження.

У судове засідання призначене на 25.09.2019 року відповідач не з`явився, хоч був належним чином повідомлений, проте надав клопотання про розгляд справи без його участі, щодо позовних вимог позивача заперечував.

Представник третьої особи заперечував проти позову, надав пояснення суду по суті спору, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України передбачено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкод для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах на різних посадах.

19.01.1999 року наказом заступника міністра оброни України - командувача сухопутними військами Збройних Сил України, звільнено з військової служби у запас за п. 65 підпункту «Б» (за станом здоров`я) з правом носіння військової форми одягу, - підполковника ОСОБА_1 (а. с. 119).

16.04.1999 року наказом № 76 командира військової частини А-0265 підполковника Запалова В.О. - заступника командира полку з тилу-начальника тилу полку звільненого наказом заступника міністра оброни України - командувача сухопутними військами Збройних Сил України від 19 січня 1999 року № 8 з військової служби в запас за п. 65 п. п. «В» (за станом здоров`я) Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, з правом носіння військової форми одягу, вважати прибувшим з чергової відпустки за 1999 рік. Виключити з 17 квітня 1999 року з списів особового складу, всіх видів забезпечення і направити для зарахування на військовий облік до Чернівецького МВК м. Чернівці. Виплатити підполковнику ОСОБА_1 грошову допомогу при звільненні у запас.(а. с. 118).

23.07.1999 року позивач надав заяву про призначення пенсії, із змісту якої видно, що грошове забезпечення ОСОБА_1 складається з окладу, надбавки за звання, надбавки за вислугу років 40%, надбавки за таємність 15%. (а. с. 191).

27.07.1999 року Чернівецький міський військовий комісаріат направив заяву п/п-ка запаса ОСОБА_1 про призначення йому пенсії за вислугу років у Збройних Силах до Чернівецького обласного військового комісаріату. (а. с. 205).

29.07.1999 року рішенням Чернівецького обласного військового комісаріату призначена пенсія ОСОБА_1 з 01.07.1999 року в розмірі 80% з окладів: за посадою - 105 грн., за в/звання підполковник - 130,00 грн., надб. за в/років 40% - 94,00 грн., надб. за таємну роботу 15% - 15,75 грн., разом - 344,75 грн. (а. с. 204).

18.05.2009 року комісією МСЕК під час первинного огляду ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності, захворювання пов`язане із захистом Батьківщини при виконанні службових обов`язків, що підтверджується довідкою серії ПОВ № 014463. (а. с. 13, 115).

Згідно розрахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 № ХЖ 15819 від 29.07.1999 року, вбачається, що грошове забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 складається з: по посаді - 105,00 грн., по званню - 73,00 грн., надбавка за в/років 40% - 71,20 грн., надбавка за таємну роботу 15% - 15,75 грн., разом - 264,95 грн. (а. с. 25).

Відповідно до довідки МСЕК серії 10ААВ № 936355 від 05 червня 2014 року ОСОБА_2 встановлено III групу інвалідності безтерміново. (а. с. 14, 116).

22.12.2017 року рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці справа № 727/715/17 (провадження № 2-а/727/108/17) позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа на стороні відповідача Чернівецький обласний військовий комісаріат, про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги та зобов`язання відповідача вчинити дії задоволено частково.

Зобов`язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими до неї документами про виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням інвалідності 3 групи внаслідок захворювання, отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби, у відповідності до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та ПКМ України від 28 травня 2008 року №499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, з урахуванням висновків суду у даній справі. (а. с. 15-18, 122-128).

12.04.2018 року постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду справа № 727/715/17 апеляційну каргу Міністерства оборони України задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.12.2017 року справа № 727/715/17 (провадження № 2-а/727/108/17) скасовано. (а. с. 129-132).

12.11.2018 року постановою Верховного суду справа № 727/715/17 (адміністративне провадження № К/9901/50994/18) касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018 року скасовано. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.12.2017 року справа № 727/715/17 (провадження № 2-а/727/108/17) залишено в силі. (а. с. 19-22, 133-146).

26.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького обласного військового комісаріату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІІ груп інвалідності від захворювання пов`язаного із захистом батьківщини, на підставі судових рішень. (а. с. 113).

25.01.2019 року відповідач прийняв рішення з урахуванням довідки Чернівецького обласного військового комісаріату від 26.11.2018 року № 257 про грошове забезпечення ОСОБА_1 , в якій зазначені складові грошового забезпечення: оклад за військовим званням - 73,00 грн.; посадовий оклад - 105,00 грн.; відсоткова надбавка за вислугу років - 40% - 71,20 грн., разом - 249,20 грн., оформлене протоколом № 9, яким призначив позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом батьківщини в розмірі 48-місячного грошового забезпечення встановленого на день звільнення позивача з військової служби (17.04.1999 року) в сумі 11961,60 грн. (а. с. 23).

Дослідженням письмових доказів, а саме пенсійної справи позивача, судом встановлено наступне.

Згідно розрахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 № ХЖ 15819 від 29.07.1999 року, вбачається, що грошове забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 складається з: по посаді - 105,00 грн., по званню - 73,00 грн., надбавка за в/років 40% - 71,20 грн., надбавка за таємну роботу 15% - 15,75 грн., разом - 264,95 грн. (а. с. 190).

Із змісту заяви позивача про призначення пенсії від 23.07.1999 року видно, що грошове забезпечення ОСОБА_1 складається з окладу, надбавки за звання, надбавки за вислугу років 40%, надбавки за таємність 15%. (а. с. 191).

Відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України виданої ОСОБА_1 Чернівецьким обласним військовим комісаріатом від 05 березня 2018 року №ХЖ 08118534, грошове забезпечення позивача за відповідною посадою чинним на 01.03.2018 року за посадою заст. ком.полка-нач.тилу, становить: посадовий оклад - 5920.00 грн., оклад за військовим званням (полковник) - 1410,00 грн., надбавка за вислугу років (50%), разом 10995,00 грн. (а. с. 194).

01.11.2018 року позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року, виходячи з 80% грошового забезпечення сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 5920,00 грн., оклад за військове звання - 1410,00, процентна надбавка за вислугу років 50% - 3665,00 грн. (а. с. 195).

05.11.2018 року позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.12.2018 року, виходячи із 80% грошового забезпечення із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 5920,00 грн., оклад за військове звання - 1410,00, процентна надбавка за вислугу років 50% - 3665,00 грн. (а. с. 196).

20.09.2018 року рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду №824/740/18-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області задоволено повністю. (а. с. 198-203).

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років та її виплату із розрахунку підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" на підставки довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.03.2018 року, виходячи із 80% грошового забезпечення.

На виконання вказаного рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснено перерахунок ОСОБА_1 на підставки довідки, виданої Чернівецьким обласним військовим комісаріатом, про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.03.2018 року, виходячи із 80% грошового забезпечення із сум грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 50%. (а. с. 197).

Крім того, із змісту довідки № 257 від 26.11.2018 року, виданої Чернівецьким обласним військовим комісаріатом, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 видно, що розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за останньою посадою, яку вій займав на день звільнення з військової служби та виключення із списків особового складу становив 249,20 грн. із розрахунку: оклад за військовим званням - 73,00 грн.; посадовий оклад - 105,00 грн.; відсоткова надбавка за вислугу років - 40% - 71,20 грн.(а. с. 141).

Згідно розрахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 № ХЖ 15819 від 29.07.1999 року, вбачається, що грошове забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 складається з: по посаді - 105,00 грн., по званню - 73,00 грн., надбавка за в/років 40% - 71,20 грн., надбавка за таємну роботу 15% - 15,75 грн., разом - 264,95 грн. (а. с. 25).

Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Згідно положень ч. ч. 1-2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі по тексту Закон № 2011-XII).

За змістом частини другої статті 16 зазначеного Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї статті зазначеного Закону, Кабінет Міністрів України постановою № 499 від 28 травня 2008 року затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (надалі - Порядок № 499).

Пунктом 2 Порядку встановлено підстави для виплати одноразової грошової допомоги та порядок визначення розміру грошового забезпечення для розрахунку одноразової грошової допомоги.

Так, згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 499 встановлено, що для виплати одноразової грошової допомоги застосовується розмір грошового забезпечення: для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а для звільнених з військової служби - на день звільнення.

Судовим розглядом встановлено, що 16.04.1999 року ОСОБА_1 звільнений з лав Збройних Сил України за станом здоров`я, що підтверджується витягом з наказу про звільнення № 76 від 16 квітня 1999 року. (а. с. 118).

18.05.2009 року комісією МСЕК ОСОБА_1 було встановлено III групу інвалідності, захворювання пов`язане із захистом Батьківщини при виконанні службових обов`язків, що підтверджується довідкою серії ПОВ № 014463. (а.с. 13, 115).

З огляду на викладене та положення підпункту 4 пункту 2 Порядку, суд приходить до висновку, що в разі встановлення особі інвалідності в наслідок захворювання, що мале місце в період проходження військової служби, одноразова грошова допомога, відповідно до п. 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року за № 499, обчислюється виходячи із розміру грошового забезпечення, яке особа отримувала на день звільнення. Зміни у грошовому забезпеченні, які відбулися вже після звільнення такої особи з військової служби, до моменту встановлення інвалідності, при обчисленні цієї допомоги не враховуються.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується письмовим доказами, матеріалами пенсійної справи позивача, що розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за останньою посадою, яку вій займав на день звільнення з військової служби та виключення із списків особового складу становив 249,20 грн. із розрахунку: оклад за військовим званням - 73,00 грн.; посадовий оклад - 105,00 грн.; відсоткова надбавка за вислугу років - 40% - 71,20 грн., що підтверджується довідкою Чернівецького обласного військового комісаріата від 26.11.2018 року № 257 (а. с. 141).

25.01.2019 року відповідач прийняв в рішення, оформлене протоколом № 9, яким призначив позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом батьківщини в розмірі 48-місячного грошового забезпечення встановленого на день звільнення позивача з військової служби (17.04.1999 року) в сумі 11961,60 грн. у межах повноважень визначених законом, нормативно-правовими актами. (а. с. 23).

Під час розгляду справи сторонами не заперечувалось, про складові грошового забезпечення, які позивач отримував на день звільнення, враховані відповідачем при обчисленні грошової допомоги в сумі 11961,60 грн.

Саме із зазначеного розміру і складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке він отримував на день звільнення з військової служби, була призначена та виплачена вказана одноразова грошова допомога в сумі 11961,60 грн.

Крім того, суд звертає увагу, що з матеріалів пенсійної справи повивача вбачається, що 20.09.2018 року рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду № 824/740/18-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області задоволено повністю.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років та її виплату із розрахунком підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" на підставки довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.03.2018 року, виходячи із 80% грошового забезпечення.

На виконання вказаного рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснено перерахунок ОСОБА_1 на підставки довідки, виданої Чернівецьким обласним військовим комісаріатом, про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.03.2018 року, виходячи із 80% грошового забезпечення із сум грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 50%. (а. с. 197).

Таким чином на час звернення позивача до суду, його пенсійне забезпечення обраховуються виходячи із 80% грошового забезпечення із сум грошового забезпечення на день звільнення з Збройних Сил, з урахування складових, зокрема: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років.

Враховуючи положення наведених норм, суд вважає, що в разі встановлення особі інвалідності внаслідок захворювання, що мале місце в період проходження військової служби, одноразова грошова допомога, обчислюється виходячи з розміру грошового забезпечення, яке особа отримувала на день звільнення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 15.08.2019 року справа № 641/3049/16-а.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач правильно обчислив розмір одноразової грошової допомоги в сумі 11961,60 грн., виходячи з грошового забезпечення, яке отримував ОСОБА_1 за останньою посадою на день його звільнення.

Щодо твердження позивача, що розрахунок одноразової грошової допомоги має здійснюватися, виходячи з розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців з моменту встановлення йому III групи інвалідності, з урахуванням складових, згідно довідки Чернівецького обласного військового комісаріат від 09.11.2009 року № ХЖ-15819, наданої ОСОБА_1 для перерахунку пенсії, а саме: посадового окладу - 1116,00 грн., окладу за військовим званням - 130,00 грн., надбавки за вислугу років - 498,40 грн., надбавки за виконання особливо важливих завдань - 872,00 грн., надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 167,40 грн., разом - 2895,60 грн. суд оцінює його критично, з огляду на наступне.

Згідно довідки Чернівецького обласного військового комісаріат від 09.11.2009 року № ХЖ-15819 виданої ОСОБА_1 про грошове забезпечення за посадою заступника ком. полку по тилу-нач. тила, яку він обіймав на день звільнення зі служби становить: посадовий оклад 1116,00 грн., оклад за військовим званням підполковник/капітан 2р. - 130,00 грн., надбавка за вислугу років 40% - 498,40 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% - 872,20 грн., надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 15% - 167,40 грн., премія 10% - 111,60 грн., всього - 2895,00 грн., видана для здійснення перерахунку пенсії позивачу.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду у Чернівецькій області від 10.12.2009 року здійснено перерахунок позивачу пенсії з 01.11.2009 року, виходячи із 80% грошового забезпечення із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 1116,00 грн., оклад за військове звання - 130,00, процентна надбавка за вислугу років 40% - 498,40 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% - 872,20 грн., надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 15% - 167,40 грн., премія 10% - 111,60 грн., всього - 2895,00 грн.

Таким чином, слід відрізняти грошове забезпечення станом на 18.05.2009 року за посадою, та грошове забезпечення при звільненні з військової служби станом на квітень 1999 року, яке враховується для перерахунку пенсії.

Суд звертає увагу на те, що зазначені складові грошового забезпечення зазначені в вказаній довідці та у рішенні Пенсійного фонду враховані для перерахунку пенсії з урахуванням збільшення грошового забезпечення.

Водночас суд зазначає, що вказані розміри грошового забезпечення на день звільнення ОСОБА_1 не виплачувались, а виплата їх здійснена на підставі рішення пенсійного фонду щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Крім того, суд звертає увагу, що складові грошового забезпечення такі, як надбавка за виконання особливих завдань в розмірі 50%, а також премія 10% на день звільнення ОСОБА_1 , не нараховувалась та не виплачувалась, що може вказувати на невідповідність доказів у розумінні ст. ст. 73-76 КАС України та заявленим вимогам. З урахуванням встановлених обставин, письмових доказів, суд приходить до висновку про відмову у позові.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 2 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що приймаючи оскаржуване рішення суб`єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Натомість доводи позивача, з огляду на вищевикладене, є безпідставними та не свідчать про обґрунтованість позову, а тому такий задоволенню, не підлягає.

Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 73-77, 90, 139, 194, 205, 241-246, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, проспект Повітрофлотський, 6, м.Київ, 03168),

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Чернівецький обласний військовий комісаріат (м. Чернівці, вул. Кобилянської, 32, 58000 код ЄДРПОУ 08118534).

Суддя П.Д. Дембіцький