Ухвала суду № 86064555, 02.12.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 грудня 2019 року справа № 580/3787/19

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову, поданого ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 до Корсунь-Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про зняття арешту,

УСТАНОВИЛА:

28.11.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшла позовна заява за підписом ОСОБА_1, що діє як повірений згідно з нотаріально посвідченою довіреністю від ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач), до Корсунь-Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (19446, Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський, вул. Ювілейна, буд.30; код ЄДРПОУ 35039471) (далі - відповідач) про зняття арешту з усього рухомого та нерухомого майна позивача та заборону на його відчуження, який був зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 12.08.2015 за №15460677, та накладений постановою державного виконавця Ковалевської В.В. від 11.08.2015 у виконавчому провадженні №45990981.

До позовної заяви також додано заяву про визнання причин пропуску строку звернення в суд поважними та його поновлення (далі - Заява). Вона мотивована тим, що про порушення прав позивач дізнався з листа відповідача від 02.04.2019 №3328. Стверджується, що в період з 30.03.2019 до 26.04.2019 позивач перебував на лікуванні в Корсунь-Шевченківській ЦРЛ. Крім того, намагався врегулювати спір в досудовому порядку шляхом переговорів з відповідачем.

Ознайомившись із матеріалами позову виявлено недоліки, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Всупереч наведеної норми позовні вимоги не звернені до вказаного відповідача у справі та відповідають цивільно-правовому способу захисту майнових прав.

На підставі ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до висновку Верховного Суду (далі - ВС) в ухвалі від 23.01.2019 у справі №9901/35/19, що відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванню судами нижчих інстанцій, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло. Тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Позовна вимога про зняття арешту з майна позивача не узгоджується з викладеними у ч.1 ст.5 КАС України способами захисту порушених прав в адміністративному судочинстві та не узгоджується з п.4 ч.5 ст.160 КАС України і передбаченими у ст.245 КАС України повноваженнями суду.

Крім того, позовна заява не відповідає вимогам п.2 ч.5 і ч.6 ст.160 КАС України. Вказані норми встановлюють обов`язок зазначити в позовній заяві: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Так, позовна заява підписана представником позивача за довіреністю В.І. Процюком без вказаних вище відомостей про нього.

Вказані недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом приведення змісту позовної заяви до вказаних вище вимог і надання її в копіях відповідно до кількості учасників спору. Зокрема, позивач має зазначити зміст позовних вимог та їх обґрунтування щодо суб`єкта владних повноважень відповідно до вимог КАС України та відомості щодо представника, якщо подається ним від імені позивача.

Крім того, матеріали позову не містять сукупності достатніх достовірних і належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду. Вказані позивачем у згаданій вище Заяві про його поновлення обставини не доведені.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

На підставі п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Зважаючи, що арешт накладено органом виконавчої служби на підставі відповідної постанови від 11.08.2015 в межах виконавчого провадження, позивач міг дізнатися про порушення своїх прав з часу закінчення виконавчого провадження.

Позивач стверджує, що дізнався про порушення прав з листа відповідача від 02.04.2019 №3328, а згідно з даними календарного відтиску поштового відділення на конверті позов поданий в суд 27.11.2019, тобто з пропуском встановленого п.1 ч.2 ст.287 КАС України 10 денного строку на звернення до суду.

Копією довідки Корсунь-Шевченківської ЦРЛ від 25.11.2019 №35 підтверджується перебування позивача на лікуванні у період з 30.03.2019 до 26.04.2019.

Жодних обґрунтованих доводів та доказів про об`єктивну неможливість подання в суд позову у періодах з часу закінчення виконавчого провадження до 30.03.2019 та з 27.04.2019 до 27.11.2019 (дати направлення позовної заяви) позивач суду не надав.

Докази досудового врегулювання спору відсутні.

Отже, доводи позивача про пропуск строку звернення до суду з поважних причин не пдітверджені і Заява про поновлення пропуску звернення в суд з цим позовом є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеєр проти Бельгії").

Такому встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Водночас позивач не позбавлений права на звернення в суд з позовом та поновлення пропущених строків за умови надання належних та допустимих доказів поважності причин їх пропуску.

На підставі ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Тому позивач має надати суду належні докази поважності підстав пропуску строку звернення в суд з цим позовом.

Згідно з частинами 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вищевказані недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 КАС України залишення її без руху.

З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

Керуючись ст. ст.2, 5, 46, 160, 169, 171, 243, 248, 287 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення в суд. Визнати неповажними причини пропуску такого строку.

2. Позовну заяву за підписом ОСОБА_1 , подану від імені ОСОБА_2 , до Корсунь-Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про зняття арешту залишити без руху.

3. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

6. Копію ухвали направити позивачу.

Суддя А.М. Бабич