Ухвала суду № 86064541, 29.11.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

відмову у забезпеченні позову

29 листопада 2019 року Справа № 580/3762/19

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., розглянувши без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, виконавчого комітету Черкаської міської ради, про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

27.11.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовною заявою до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, виконавчого комітету Черкаської міської ради в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення про анулювання паспорту прив`язки тимчасової споруди управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради №4553-01-14 від 11.11.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 13.11.2019 №1327 «Про демонтаж тимчасової споруди по АДРЕСА_1 ».

До позовної заяви позивачем додано заяву про забезпечення позову, в якій він просить:

- зупинити дію рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 13.11.2019 №1327 «Про демонтаж тимчасової споруди по АДРЕСА_1 »;

- заборонити вчинення дій Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, управлінню інспектування Черкаської міської ради, виконавчому комітету Черкаської міської ради, або будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам, в тому числі залученим, щодо знесення або демонтажу торгового павільйону №2, площею 30 м.2 по АДРЕСА_1 , що належить позивачу.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суддя зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши зазначені у заяві про забезпечення позову доводи позивача, враховуючи відсутність необхідності у виклику позивача для подачі ним пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, суддя вважає за можливим здійснити розгляд даного клопотання без проведення судового засідання та виклику позивача.

Предметом спору у даній справі є визнання протиправними та скасування повідомлення про анулювання паспорта прив`язки тимчасової споруди управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради №4553-01-14 від 11.11.2019, а також рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 13.11.2019 №1327 «Про демонтаж тимчасової споруди по АДРЕСА_1 ».

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, 28.08.2017 управлінням планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради переоформлено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 паспорт прив`язки тимчасової споруди реєстраційний номер 620, а саме: на торговий павільйон № 2 , площею 30 кв .м., по АДРЕСА_1 .

Листом № 4553-01-14 від 11.11.2019 позивача повідомлено, що управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради прийнято рішення про анулювання паспорта прив`язки тимчасової споруди.

В подальшому, виконавчим комітетом Черкаської міської ради прийнято рішення №1327 від 13.11.2019 року «Про демонтаж тимчасової споруди по АДРЕСА_1 ».

Пунктом 1.1 вказаного рішення вирішено до 31.12.2019 із залученням підрядної організації організувати та провести демонтаж тимчасової споруди по АДРЕСА_1 , власник ФОП ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із вказаними рішеннями виконавчого комітету Черкаської міської ради, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З огляду на приписи ст. 151 КАС України, небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 19.06.2018 у справі 826/9263/17, ці підстави є оціночними. Тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

З огляду на приписи статті 151 КАС України, небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України" під час розгляду адміністративних справ, в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В силу ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, аргументованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Суддя звертає увагу, що відповідно до пункту 1.1 рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради №1327 від 13.11.2019 року «Про демонтаж тимчасової споруди по АДРЕСА_1 » вирішено до 31.12.2019 із залученням підрядної організації організувати та провести демонтаж вказаної тимчасової споруди.

При цьому, позивачем не надано суду доказів фактичного виконання спірного рішення про демонтаж належної позивачу тимчасової споруди.

Таким чином, суддя зазначає, що у разі задоволення заяви про забезпечення позову, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Суд не вправі вживати такі заходи забезпечення адміністративного позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 77, 78, 90, 150-154, 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №580/3762/19 відмовити.

2. Копію ухвали надіслати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.

Суддя О.А. Рідзель