Ухвала суду № 86064408, 03.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2019 р. № 520/11367/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання незаконною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати незаконною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №20/1020-3420 від 02.05.2019 року.

Ухвалою судді від 31.10.2019 року позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишено без руху, надано термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску.

Позивач 02.12.2019 року на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 31.10.2019 року, надав до суду заяву, в якій просив суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.

В обґрунтування заяви зазначив, що в провадженні Харківського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 520/8642/18 за позовом ФОП ОСОБА_2 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання незаконним та скасування рішення Ізюмської міської ради Харківської області від 03 вересня 2018 року №1722 про анулювання паспорту прив`язки тимчасової споруди торгівельного призначення затвердженого відділом містобудування та архітектури м. Ізюм 08.08.2018 року за реєстраційним номером 18-07, яке було побудовано спільно позивачем та ФОП ОСОБА_2 . Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 року по справі була призначена судова будівельна-технічна експертиза, згідно з якою дослідженню підлягала споруда торгівельного призначення для здійснення підприємницької діяльності, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Експертиза проводилась майже рік, так була виконана 30.09.2019 року, надійшла до суду у листопаді 2019 року. Позивач очікувала на результати цієї експертизи, оскільки на вирішення експертів поставлені питання, вирішення яких безпосередньо стосувалось аргументів позову про скасування постанови про накладення штрафу на позивача у сфері містобудівної діяльності, зокрема питання що стосуються законності встановлення тимчасової споруди.

Крім того зазначив, що позивач є людиною похилого віку, яка не має юридичної освіти та не є обізнаною у питаннях строків звернення до суду. Позивача та її онуку ОСОБА_2 консультував та с самого початку правовідносин з Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та вів справи адвокат ОСОБА_6. Саме ним подавався позов в лютому 2019 року та в червні 2019 року від імені ОСОБА_2 про визнання незаконними дій Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про накладення штрафу та дій щодо скасування паспорту прив`язку (справи № 520/1403/19, №520/5911/19). Обидві справи не були розглянуті по суті позовних вимог, оскільки адвокатом усвідомлено було пропущено строки на звернення до суду. На даний час позивач звернулась до Ради адвокатів Полтавської області з заявою про притягнення адвоката ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності за вищевказані дії.

Крім того, важливою обставиною в даному випадку є те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки, у зв`язку з чим ФОП ОСОБА_1 просить суд визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними.

Дослідивши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що позивач оскаржує постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №20/1020-3420 від 02.05.2019 року, якою на Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 96050,00 грн. за порушення, передбачене абз.3 п.1 ч.6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАСУ, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, статтею 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та п. 28 "Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995 встановлено інше, а саме, що постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

До суду позивач звернувся 28.10.2019 року (оскаржуване рішення від 02.05.2019 року), тобто з пропуском встановлено Законом 15-денного строку з дня її прийняття.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов`язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї підлягають застосуванню відповідні правові наслідки встановлені законом, в даному випадку ст. 123 КАС України.

Визначення початку або встановлення такого строку виходить з того, що такий початок починає своє обчислення з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В цьому випадку, законодавцем встановлена альтернативність такого обчислення, при чому в одному випадку це день об`єктивно достовірної та беззаперечної обізнаності такої особи, в іншому випадку таке обчислення повинно здійснюватися із можливості бути обізнаним про ті чи інші обставини, що можуть впливати на порушення прав, свобод чи інтересів (умовно), тобто встановлена так би мовити можлива обов`язковість бути обізнаним про ті обставини, що впливають або мають безпосередній вплив на відповідне порушення прав.

При чому, суд зауважує, що законодавець пов`язує початок обчислення строку з не з тим, коли особа суб`єктивно з`ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об`єктивно повинна була дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.

Суд також звертає увагу, що дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Суд зазначає, що поновлення строку звернення до суду може здійснюватися з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або хибна помилка про не пропуск строку, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

В заяві від 02.12.2019 р. позивач зазначив, що станом на час винесення оскаржуваної постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №20/1020-3420 від 02.05.2019 року ФОП ОСОБА_1 була обізнана про існування останньої, однак, очікувала на результати експертизи у справі № 520/8642/18 за позовом ФОП ОСОБА_2 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання незаконним та скасування рішення Ізюмської міської ради Харківської області від 03 вересня 2018 року №1722 про анулювання паспорту прив`язки тимчасової споруди, який в свою чергу не має жодного відношення до оскаржуваної постанови відповідача, яка прийнята у зв`язку з невиконанням припису.

При цьому, позивач зазначила, що її та її онуку ОСОБА_2 консультував з самого початку правовідносин з Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області адвокат, яким подавався позов в лютому 2019 року та в червні 2019 року від імені ОСОБА_2, що свідчить про об`єктивну можливість звернутися до суду позовом про оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №20/1020-3420 від 02.05.2019 року.

Обставини того, що позивач є людиною похилого віку, яка не має юридичної освіти та не є обізнаною у питаннях строків звернення до суду, смерть чоловіка позивачки, не є в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України непереборними об`єктивними обставинами у справі, що заважали би звернутися своєчасно до суду з вказаним адміністративним позовом, а є суб`єктивними обставинами позивача, які, на його думку, перешкоджали зверненню до суду. При цьому, суд повторно зауважує, що позивач зазначив, що на час винесення оскаржуваної постанови консультувався з адвокатом, а тому доводи щодо необізнаності строків звернення та чинного законодавства не приймаються судом як належні та допустимі.

Отже, звернувшись 28.10.2019 р. до суду з позовом про визнання незаконною та скасування постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №20/1020-3420 від 02.05.2019 року, позивач пропустила п`ятнадцятиденний строк звернення до суду, встановлений статтею 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та п. 28 "Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995, не зазначивши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку, що також не спростовано змістом заяви позивача від 02.12.2019 року на виконання ухвали суду від 31.10.2019 року.

Жодних інших належних та допустимих доказів чи пояснень щодо причин пропуску п`ятнадцятиденного строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, ніж тих, що зазначені в заяві від 02.12.2019 року, позивачем до суду не надано, відповідно судом не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.

Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки з позовними вимогами про визнання незаконною та скасування постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №20/1020-3420 від 02.05.2019 року, позивач звернувся до суду поза межами встановленого законодавством строку, зазначені позивачем в заяві від 02.12.2019 року підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними та необґрунтованими, суд вважає за необхідне повернути адміністративний позов позивачеві.

Керуючись статтями 123, 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання незаконною та скасування постанови - повернути позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Д.А. Волошин