Ухвала суду № 86063764, 02.12.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6481/19

пр.№ 1-кс/464/2763/19

УХВАЛА

02 грудня 2019 року слідчий суддя Сихівського районного суду м. Львова Дулебко Н.І., за участі секретаря судового засідання - Кравс С.В., розглянувши клопотання про арешт майна, -

встановив:

Старший слідчий з ОВС другого відділ розслідування кримінальних проваджень слідчого управління ФР ГУ ДФС у Львівській області Власюк В.О., у зв`язку із досудовим розслідуванням кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019140000000092 від 29.11.2019, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором відділу управління нагляду прокуратури Львівської області Галабурдою А.В., про накладення арешт на підакцизні товари - тютюнові вироби, які поміщенні в шістнадцять картонних коробок, в кількості 9 980 пачок, що вилучені згідно з протоколом огляду транспортного засобу марки «БМВ Х-5», р.н. НОМЕР_1 від 29.11.2019.

В обґрунтування клопотання покликається на те, що СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32019140000000092 від 29.11.2019, щодо вчинення ОСОБА_1 29.11.2019 транспортування з метою збуту підакцизних товарів - тютюнових виробів в кількості 9 980 пачок, відповідно до протоколу огляду транспортного засобу від 29.11.2019.

Так, 29.11.2019 від чергового відділу оперативного реагування ОУ ГУ ДФС у Львівській області отримано відомості про транспортування автомобілем марки «БМВ», р.н. НОМЕР_1 , підакцизних товарів - тютюнових виробів з метою їх подальшого збуту.

В результаті виїзду на автошлях Львів-Яворів у м. Яворові виявлено вищевказаний автомобіль, що рухався у напрямку м. Яворів. Із залученням працівників УПП у Львівській області ДПП було вжито заходів для зупинення такого.

З метою виявлення та фіксації відомостей, щодо обставин можливого вчинення кримінального правопорушення проведено огляд транспортного засобу, в результаті якого встановлено, що автомобіль належний на праві власності ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично перебував під його керуванням, у багажнику та на задніх сидіннях перевозились шістнадцять картонних коробів з тютюновими виробами.

ОСОБА_1 надав пояснення, що дані картонні коробки знайшов на узбіччі тротуару при в`їзді в м. Яворів, будь-яких документів або інших пояснень щодо походження тютюнових виробів не надав.

Враховуючи викладене, прийнято рішення про вилучення оглядового автомобіля - марки «БМВ Х-5», р.н. НОМЕР_1 , як знаряддя вчинення кримінального правопорушення (злочину) та підакцизних товарів - тютюнових виробів, які ним перевозились, для встановлення їх походження в ході досудового розслідування та прийняття в подальшому відповідного процесуального рішення. Оскільки вилучені підакцизні товари - тютюнові вироби є предметом можливого злочину, містять на собі сліди, з метою з метою позбавлення власників майна та інших невстановлених на даний час осіб можливості користуватися і розпоряджатися таким, вчинити дії, які призведуть до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, встановлення усіх учасників злочинної діяльності, слідчий просив подане клопотання задовольнити.

На розгляд клопотання про арешт майна слідчий не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд клопотання за його відсутності.

Представник власника майна ОСОБА_1 - Микита Т.В. звернувся до суду із заявою про розгляд клопотання за його відсутності.

Оглянувши матеріали клопотання, приходжу до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Виходячи з приписів ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи мотиви клопотання та його обґрунтування слідчим, матеріали кримінального провадження, правову підставу для арешту майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, є співрозмірним обмеженням права власності та є необхідним для виконання конкретних завдань у вказаному кримінальному провадженні.

Таким чином, підстав для відмови у задоволенні клопотання, передбачених ч. 1 ст. 173 КПК України, не встановлено.

Керуючись статтями 131, 132, 167, 170-173, 175 КПК України, -

ухвалив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 29.11.2019 відповідно до протоколу огляду, шляхом позбавлення права відчуження, користування та розпорядження, а саме: підакцизні товари - тютюнові вироби, які поміщенні в шістнадцять картонних коробок, в кількості 9 980 пачок.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Дулебко Н.І.