Ухвала суду № 86063397, 03.12.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/7725/18

провадження 1-кп/462/304/19

У Х В А Л А

03 грудня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючої судді Румілової Н.М., при секретарі Шиманській Я.І., за участю прокурора Галича Б.Б., представника потерпілої Гандзюлевича Я.А., захисника Панчука Ю.Г., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Залізничного районного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України. Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , посилаючись при цьому на те, що ризики ухилення обвинуваченого від суду не усунуті, врахувати, що обвинувачений може впливати на свідків, які ще не допитані, строк дії запобіжного заходу спливає, розгляд справи відкладається.

Представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Гандзюлевич Я.А. підтримав думку прокурора, просив врахувати ступінь тяжкості злочину, наявність ризиків, на які послався прокурор. Вважає, що слід врахувати наявні докази вини ОСОБА_1 у скоєнні злочину, також те, що ОСОБА_1 переховувався від слідства, тому тільки тримання під вартою є належною мірою запобіжного заходу для нього.

Обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що ризики , на які послався прокурор відсутні, від слідства він не ухилявся, а знаходився на лікуванні в лікувальному закладі. Також просив врахувати, що він має на утриманні ще бабцю, у якій виявили рак, а тому вона потребує догляду, якій може здійснювати він, оскільки дід також хворий. Крім того просив врахувати, що він має на утриманні дитину, 2013 року, яка також потребує батьківського догляду та утримання. Просив змінити запобіжний захід на більш м`який, ухилятися від суду він не має наміру, не має наміру впливати на свідків, потерпілу.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Панчук Ю.Г. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, вважає, що слід обрати більш м`який запобіжний захід обвинуваченому, а саме домашній арешт, або заставу, оскільки ризики , визначені ст.177 КПК України прокурором не доведені. Просив врахувати і соціальні зв`язки обвинуваченого та його стан здоров`я.

Суд вислухавши думку сторін кримінального провадження, додаткового дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, суд, у відповідності до ст. ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість покарання за ч.2 ст.121ККУкраїни.- позбавлення волі на строк до десяти років, характер скоєного злочину.

Ризиками, які суд оцінює у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, являються об`єктивні дані можливого переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, можливість вплинути на свідків, які ще не допитані, та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, ризики, що були підставою для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та продовження такого заходу, на сьогодні не перестали існувати.

Дані відносно особи обвинуваченого враховуються судом, як то соціальні зв`язки обвинуваченого, вік та стан здоров`я обвинуваченого, характеризуючи дані, які при цьому не виключають можливість тримання під вартою ОСОБА_1 , а також період його тримання під вартою, однак, вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи обвинуваченого у встановленому законом порядку.

Крім того, вирішуючи подане клопотання суд, також враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченій злочину та можливість ухилення від явки до суду.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Беручи до уваги викладене, а також обставини кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, та дані про особу обвинуваченого, суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі обвинуваченого, а і характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, не перешкоджає інтересам правосуддя.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що обвинувачений не позбавлений можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну йому запобіжного заходу під час судового розгляду, коли перестануть існувати ризики, зазначені вище судом.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Отже, враховуючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, суд приходить до висновку про необхідність продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на строк до шістдесяти днів, а саме до 31 січня 2020 року включно.

Задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави відповідно до ч. 4 ст.182 КПК України в розмірі, передбаченому ч.5 ст.182 КПК України, застосувавши таким чином альтернативний запобіжний захід.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

У відповідності до п. 1 ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому вважаю за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави відповідно до п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України, виходячи із розміру прожиткового мінімуму, встановленого з 1 грудня 2020 року - 2012грн. Враховуючи характеризуючи данні обвинуваченого, вважаю, що сума у розмірі 63060 грн., буде достатньою для внесення у якості застави. Зазначена сума підлягає внесенню на депозитний рахунок 37315022000757, одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України у Львівській області, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.

В силу ч. 3 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 197, 331, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строків дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , продовжити до 31 січня 2020 року включно.

Визначити заставу у розмірі 63060 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: рахунок НОМЕР_1 , одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України у Львівській області, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до Залізничного районного суду м. Львова ;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками.

Копію ухвали надіслати до Державної установи "Львівська установа виконання покарань (№19)" - до виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів на підставі рішення Конституційного суду № 4-р/2019 від 13.06.2019 року з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Суддя: Н.М.Румілова