Рішення № 86062746, 08.11.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7437/19 2/335/2211/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 листопада 2019 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Соболєвої І.П.,

участю секретаря судового засідання Лазоренко Д.М., Шутіної Г.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Рибалка Є.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 м. Запоріжжя, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107-Б, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» про захист прав споживачів, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

08.07.2019 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» про захист прав споживачів, відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 24.09.2001 між ним та ПАТ «Запоріжгаз», було укладено договір №15950 про надання послуг з газопостачання у буд АДРЕСА_1 . У зв`язку із зупинкою лічильника газу 2 та 5 лютого 2018 року позивач звернувся до ПАТ «Запоріжгаз із заявами про його зняття на позачергову повірку. 19.02.2018 представниками ПАТ «Запоріжгаз» лічильник газу було демонтовано та направлено на експертизу. 21.02.2018 у відсутності споживача ПАТ «Запоріжгаз» провело експертизу лічильника газу та встановило пошкодження мастичної повірочної пломби на лічильному механізмі. 24.04.2018 ПАТ «Запоріжгаз» здійснено розрахунок не облікованого об`єму газу за період з 21.08.2017 по 18.02.2018 у сумі 40614,88 грн. 01.05.2018 позивача попереджено про припинення газопостачання, а 07.05.2018 будинок відключено від газопостачання. ПАТ «Запоріжгаз» при цьому складено акт, в якому зазначено, що відключення проводиться по технічній причині, оскільки виявлений виток газу.

Позивач зазначає, що при демонтажу лічильника 19.02.2018 у протоколі про його направлення на експертизу не було зафіксоване таке пошкодження, як пошкодження мастичної повірочної пломби на лічильному механізмі та причина направлення його на експертизу. При демонтажі лічильника ПАТ «Запоріжгаз» акт демонтажу та акт про виявлення порушення складені не були.

При проведені експертизи лічильника газу провідний інженер з метрології ДП «Запоріжжястандартметрологія» ОСОБА_3 висловив окрему думку, в якій вказав, що для підтвердження справжності порушення пломби повірника необхідно проведення додаткової експертизи в спеціалізованій лабораторії. У спеціаліста виникли сумніви в достовірності та об`єктивності висновку про причину порушення. Однак на це ПАТ «Запоріжгаз» не відреагувало.

ОСОБА_2 зазначає, що користується пільгою при сплаті газу, йому надана адресна субсидія і станом на 01.03.2018 економія по використанню субсидії склала 4764,7 грн. Тому ніякої необхідності втручатися в роботу ЗВТ не було.

Вважаючи дії ПАТ «Запоріжгаз» незаконними, ОСОБА_2 оскаржив їх до суду й рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.12.2018 визнано незаконними дії ПАТ «Запоріжгаз» по відключенню від газопостачання буд. АДРЕСА_1 . Зобов`язано ПАТ «Запоріжгаз» за власний рахунок підключити буд. № 14 по вул. Костянтина Великого в с. Розумівка до мережі газопостачання та поновити надання послуг з газопостачання. Стягнуто з ПАТ «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_2 5000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 14.06.2019 затверджено мирову угоду, за умовами якої ПАТ «Запоріжгаз» 12.06.2019 за власний рахунок підключило до мережі газопостачання житловий будинок ОСОБА_2 , а останній відмовився від відшкодування стягнутої моральної шкоди в сумі 5000 грн.

Після чого, 26.06.2019 ПАТ «Запоріжгаз» повідомило ОСОБА_2 про відключення з 09.07.2019 від газопостачання через наявність заборгованості у сумі 40614,88 грн.

Позивач просить визнати незаконним рішення комісії ПАТ «Запоріжгаз» про затвердження акту про порушення №ВЛВ-0088 від 21.02.2018 та проведення на підставі цього перерахунку об`ємів природного газу за період з 21.08.2017 по 18.02 2018 в сумі 40614 грн. 88 коп. Стягнути з ПАТ «Запоріжгаз» 50 000 грн. моральної шкоди.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги, зазначивши, що 09.07.2019 ПАТ «Запоріжгаз» відключило від газопостачання буд. АДРЕСА_1 .

Отже позивач остаточно просить визнати незаконним рішення комісії ПАТ «Запоріжгаз» про затвердження акту про порушення №ВЛВ-0088 від 21.02.2018 та проведення на підставі цього перерахунку об`ємів природного газу за період з 21.08.2017 по 18.02 2018 в сумі 40614 грн. 88 коп. Визнати неправомірними, незаконними дії ПАТ «Запоріжгаз» по відключенню від газопостачання до будинку АДРЕСА_1 та по нарахуванню і зобов`язанню ОСОБА_2 сплатити грошові кошти за використання необлікованого природнього газу за період з 21.08.2017 по 18.02 2018 на суму 40614.88 грн та відкликати рахунок на оплату вартості донарахованого об`єму природного газу від 24.04.2018. Зобов`язати ПАТ «Запоріжгаз» терміново відновити газопостачання до будинку АДРЕСА_1 за рахунок ПАТ «Запоріжгаз». Стягнути з ПАТ «Запоріжгаз» 50 000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.07.2019 провадження у справі відкрито.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.07.2019 забезпечено позов шляхом заборони ПАТ «Запоріжгаз» здійснювати відключення від газопостачання будинку АДРЕСА_1 .

23.08.2019 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що 21.02. 2018 було виявлено порушення – несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, про що складений акт від цього ж числа. 21.02.2018 проведена експертиза лічильника газу №0237 та встановлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ: пошкодження мастичної повірочної пломби на лічильному механізмі. Окрема думка одного з членів комісії не є підставою для проведення додаткової експертизи. 16.03.2018 комісія з розгляду актів, прийняла рішення задовольнити акт і здійснити перерахунок не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу та його вартості. Само по собі визначення не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу та його вартості є бухгалтерською операцією і жодним чином не може впливати на права 3 осіб і не може спричинити настання негативних наслідків для позивача. Дії ПАТ «Запоріжгаз» повністю відповідають Кодексу ГРМ. Всі акти ПАТ «Запоріжгаз» є внутрішніми, тому не є актами в розумінні ст. 16 ЦК України. Підстав для стягнення моральної шкоди також немає. Тому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

27.08.2019 представник позивача подала відповідь на відзив, в якому вказує, що в порушення п.7 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ ПАТ «Запоріжгаз» при демонтажу 19.02.2018 ЗВТ не склало актів про демонтаж та про порушення. Твердження відповідача про те, що само по собі визначення не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу та його вартості є бухгалтерською операцією і жодним чином не може впливати на права 3 осіб і не може спричинити настання негативних наслідків для позивача спростовується відключенням будинку позивача від газопостачання на підставі визначеної у документах «бухгалтерського обліку» суми заборгованості. Обраний позивачем спосіб захисту повністю відповідає нормам Законодавства.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, у їхній сукупності, вважає, що вимоги позову підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено наступне.

24.09.2001 між ОСОБА_2 та ПАТ «Запоріжгаз» укладено договір №35950 про надання послуг з газопостачання до будинку АДРЕСА_1 .

Згідно з протоколом від 19.02.2018 № 001052 представниками ПАТ «Запоріжгаз» лічильник газу МЕМ G4 № 0506299 1995 демонтовано і направлено на експертизу. При чому в протоколі зазначено, що ЗВТ доставляється представником ПАТ «Запоріжгаз».

21.02.2018 проведена експертиза №0237 лічильника газу G4 Premagas №0506299 1995р. та встановлено пошкодження мастичної повірочної пломби на лічильному механізмі. При експертизі лічильника газу провідний інженер з метрології ДП «Запоріжжястандартметрологія» ОСОБА_3 висловив окрему думку, в який вказав, що для підтвердження справжності порушення пломби повірника необхідно проведення додаткової експертизи в спеціалізованій лабораторії.

21.02.2018 працівниками ПАТ «Запоріжгаз» складений акт про порушення № ВЛВ-0088, згідно з яким встановлено пошкодження мастичної повірочної пломби на лічильному механізмі.

Згідно з протоколом № 544 від 16.03.2018 комісія з розгляду актів ПАТ «Запоріжгаз», прийняла рішення задовольнити частково акт про порушення № ВПВ-0088 від 21.02.2018. Розділ ХІ глави 2 п.1,3 Кодексу ГРМ(несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ).

24.04.2018 ПАТ «Запоріжгаз» склав акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу об`єму газу і його вартості на підставі акту про порушення № ВПВ-0088 від 21.02.2018 року у сумі 40614,88 грн.

07.05.2018 ПАТ «Запоріжгаз» припинило постачання газу до будинку позивача по технічній причині, так як виявлений витік газу.

10.05.2018 ПАТ «Запоріжгаз» повідомило ОСОБА_2 про припинення газопостачання 22.05.2018 через наявність заборгованості.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.12.2018 визнано незаконними дії ПАТ «Запоріжгаз» по відключенню від газопостачання буд. АДРЕСА_1 . Зобов`язано ПАТ «Запоріжгаз» за власний рахунок підключити буд. № 14 по вул. Костянтина Великого в с. Розумівка до мережі газопостачання та поновити надання послуг з газопостачання. Стягнуто з ПАТ «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_2 5000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 14 червня 2019 року затверджено мирову угоду, за умовами якої ПАТ «Запоріжгаз» 12.06.2019 за власний рахунок підключило до мережі газопостачання житловий будинок ОСОБА_2 , а останній відмовився від відшкодування стягнутої моральної шкоди в сумі 5000 грн.

26.06.2019 ПАТ «Запоріжгаз» повідомило ОСОБА_2 про відключення з 09.07.2019 від газопостачання через наявність заборгованості у сумі 40614,88 грн.

Відповідно до акту 09.07.2019 ПАТ «Запоріжгаз» припинило постачання газу до будинку АДРЕСА_1 .

Згідно з висновком судової трасологічної експертизи № 573-19 від 22.08.2019, виконаної Запорізьким відділенням Дніпропетровського науково-дослідницького інституту судових експертиз МЮ України на підставі клопотання адвоката позивача від 19.07.2019, свинцева пломба, встановлена на гвинтовому з`єднанні частин корпусу лічильника; пломба з полімерного матеріалу, встановлена в гнізді відлікового пристрою; пломба-наклейка компанії-газопостачальника, встановлена на лицьовій панелі відлікового пристрою та корпусі лічильника газу Premagas G4 №0506299 1995р. не піддавались впливу з метою їх несанкціонованого розкриття та повторного встановлення, повторно не встановлювались.

Механічний вплив на деталі відлікового пристрою лічильника газу без порушення цілісності його корпусу та свинцевої пломби, встановленої на гвинтовому з`єднанні частин корпусу лічильника: пломби з полімерного матеріалу, встановленої в гнізді відлікового пристрою; пломби-наклейки компанії-газопостачальника, або руйнації однієї з вказаних пломб, неможливий.

Механічний вплив на деталі відлікового пристрою можливий за умов пошкодження обох пломб: полімерної та пломби-наклейки на відліковому пристрою лічильника газу, що дає можливість вилучення відлікового пристрою з камори корпусу лічильника газу та доступу до деталей відлікового пристрою.

Спотворення обліку газу шляхом механічного впливу на деталі відлікового пристрою лічильника газу згідно акту експертизи віл 21 лютого 2018 року № 0237, без порушення корпусу лічильника, свинцевої пломби, встановленої на гвинтовому з`єднанні частин корпусу лічильника; пломби з полімерного матеріалу, встановленої в гнізді відлікового пристрою; пломби-наклейки компанії-газопостачальника, неможливе.

29.07.2019 Дніпропетровський НДІСЕ виставив ОСОБА_2 рахунок на оплату 4521,6 грн. за проведення судової експертизи № 573-19.

Згідно з квитанцією №0.0.1424834756.1 від 01.02.2019 ОСОБА_2 оплатив Дніпропетровського НДІСЕ 4521,6 грн. за проведення судової експертизи № 573-19.

Стосовно заперечень представника відповідача щодо невідповідності експертного дослідження від 22.08.2019 положенням статті 106 ЦПК України, суд приходить до наступних висновків.

У своїх запереченнях представник відповідача зазначив, що висновок не відповідає ст. 106 ЦПК України, оскільки в ньому не зазначено, що його підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Однак, це не відповідає дійсності, оскільки в самій назві висновку зазначено, що він призначений для подання до суду ( арк. Висновку 1). На акруші 3 висновку є попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок він обізнаний та його особистий підпис.

Ще одним доводом представника відповідача є те, що на експертизу не було запрошено представника ПАТ «Запоріжгаз», що призвело до порушення його прав. Проте, жодним нормативним документом не передбачено запрошення ПАТ «Запоріжгаз» на судову експертизу лічильника.

Крім того, позивачем порушені вимоги глави 11 розділу 10 Кодексу ГРМ. Але главою 11 розділу 10 Кодексу ГРМ передбачений Порядок проведення позачергової або експертної повірки вузлів обліку та ЗВТ, а не експертизи.

Порядок проведення експертизи ЗВТ регламентований главою 10 розділу 10 Кодексу ГРМ, абзац 9 якої прямо передбачає можливість проведення експертизи ЗВТ та/або пломби суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу».

Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу Кодексу ГРМ у цьому Кодексі терміни вживаються у таких значеннях: повірка лічильника газу – встановлення придатності до застосування лічильника газу на підставі результатів контролю його метрологічних характеристик, що здійснюється в установленому законодавством порядку;

експертиза засобу вимірювальної техніки/експертиза пломб – комплекс заходів, які здійснюються комісією з проведення експертизи ЗВТ та пломб, яка затверджується наказом Оператора ГРМ, або суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу», з метою отримання даних щодо відповідності засобу вимірювальної техніки/пломб параметрам, визначеним їх виробниками, умовам монтажу та експлуатації, їх цілісності чи відповідності метрологічним характеристикам, а також пересвідчення у відсутності інших ознак впливу на засіб вимірювальної техніки/пломбу, які можуть свідчити про втручання в засіб вимірювальної техніки/пломбу та викривлення результатів вимірювання;

Тобто експертиза та повірка це різні дії з різною метою.

Зазначаючи про незгоду з експертизою представник відповідача клопотання про призначення додаткової або повторної експертизи не заявляв.

Тому суд відхиляє в цій частині заперечення відповідача проти експертизи та не покладає в основу судового рішення.

Пунктом 1 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕ від 30 вересня 2015 року №2494, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2015 року за №1379/27824 передбачено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання, та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках:

1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;

6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ;

9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ;

Пунктом 4 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ встановлено, що при припиненні (відновленні) газопостачання (розподілу природного газу) складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.

Відповідно до п. 9,10 «Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 474 від 08.07.2015 демонтаж засобу вимірювальної техніки (ЗВТ) проводиться представником виконавця виключно у присутності споживача та оформляється актом за формою згідно з додатком 2. 10. До початку демонтажу засобу вимірювальної техніки представник виконавця: здійснює огляд засобу вимірювальної техніки щодо відсутності механічних пошкоджень та ознак самовільного втручання в його роботу; перевіряє наявність та цілісність пломб, стан різьбових з`єднань, наявність відбитків повірочного тавра.

Пунктом 3.2.5. «Положення про проведення експертизи лічильників газу, встановлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті», затвердженого наказом Міністерством палива та енергетики України від 27.12.2005 N 619, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.01.2006 за N 53/11927 представник газопостачальної (газотранспортної) організації спільно із споживачем складають та підписують акт про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи (далі - акт про демонтаж лічильника газу). Акт про демонтаж лічильника газу складається у двох примірниках за формою, наведеною у додатку 2.

Згідно з пунктом 3.3.1. цього Положення експертизу лічильника газу проводить комісія, яка призначається наказом по газопостачальній (газотранспортній) організації. До складу комісії повинні входити представники газопостачальної (газотранспортної) організації та територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології.

Відповідно до пункту 3.3.3.1., 3.3.3.2. цього Положення комісія проводить зовнішній огляд лічильника газу на предмет відповідності фактичного стану лічильника ознакам, зазначеним в акті про демонтаж лічильника газу. Результати огляду заносять до акту експертизи лічильника газу. Форму акта експертизи лічильника газу наведено в додатку 3 (далі - акт експертизи).

Після зовнішнього огляду комісією перевіряються: відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним в акті про демонтаж лічильника газу; цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознак порушень, зазначених в акті про зняття лічильника газу; цілісність заводського та повірчого тавра на лічильнику газу; цілісність відлікового механізму та корпусу лічильника газу; цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника газу; наявність сторонніх предметів у середині лічильника газу; відповідність маркування лічильника газу нормативно-технічній документації.

В порушення вимог постанови КМ України № 474 від 08.07.2015 та Положення від 27.12.2005 N 619 акт про демонтаж засобу вимірювальної техніки складений не був. Протокол № 001052 про направлення лічильника (ЗВТ) на експертизу жодним нормативним документом не передбачений, його зміст не відповідає змісту акту про демонтаж засобу вимірювальної техніки (додаток 2) до даної постанови КМУ. В ньому відсутні результати огляду, такі як: наявність механічних пошкоджень та ознак самовільного втручання в роботу засобу вимірювальної техніки; наявність та цілісність пломб, стан різьбових з`єднань, наявність відбитків повірочного тавра.

Акт експертизи лічильника газу № 0237 не містить інформації про те, якою саме пломбою опломбована упаковка, вхідний та вихідний патрубки лічильника, оскільки номери пломб не зазначені. Напис «в нормі» на ці питання відповіді не містить. Акт експертизи не підписаний одним з учасників, який не є представником ПАТ «Запоріжгаз» - головний юрисконсульт УПСП у Запорізькій області ЮД ТОВ «РКГ» Бурдак О.В. Інший учасник, який також не є представником ПАТ «Запоріжгаз» - провідний інженер з метрології ДП «Запоріжжястандартметрологія» Рилов Д.О. висловив окрему думку, в який вказав, що для підтвердження справжності порушення пломби повірника необхідно проведення додаткової експертизи в спеціалізованій лабораторії.

Тобто експертиза проведена лише представниками ПАТ «Запоріжгаз», зацікавленими особами, що суперечить 3.3.1. Положення від 27.12.2005 N 619. Додаткова експертиза, про яку заявляв ОСОБА_3 проведена не була.

Про наявність ознак втручання в роботу лічильника, пошкодження пломби відповідач вказав не при демонтажі лічильника, а тільки через дві доби перебування лічильника у нього.

Тому суд не приймає Протокол № 001052 про направлення лічильника (ЗВТ) на експертизу та Акт експертизи лічильника газу №0237 як докази, що підтверджують порушення споживачем вимог Кодексу газорозподільних систем та несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.

Більш того, Акт експертизи лічильника газу №0237 спростований висновком судової трасологічної експертизи № 573-19 від 22.08.2019.

У зв`язку з цим суд вважає, що у ПАТ «Запоріжгаз» не було законних підстав для: прийняття рішення про задоволення акту № ВЛВ-0088 від 21.02.2018 року і здійснення перерахунку не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу та його вартості; складання 24.04.2018 акту-розрахунку не облікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу об`єму газу і його вартості на підставі акту про порушення № ВПВ-0088 від 21.02.2018 у сумі 40614,88 грн.; припинення газопостачання через наявність заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши докази в їхній сукупності суд вважає, що позивачем доведена відсутність порушення вимог Кодексу газорозподільних систем та відсутність несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ. Відповідачем, в свою чергу, не доведено те, що його вищезазначені дії відповідали наведеним нормам законодавства, та те, що пломба була пошкоджена позивачем.

Тому газопостачання до будинку АДРЕСА_1 повинно бути негайно відновлено за рахунок ПАТ «Запоріжгаз».

Відповідно до ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд в своїй постанові від 17.04.2019 в справі № 311/2314/16, провадження № 61-35175 св 18 зробив наступний правовій висновок: «Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо прийняття актів про порушення у сфері газопостачання та визнання їх недійсними, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що акт № (о/р) 021 виявлення порушень від 09.03.2016 акт № 093 експертизи лічильника газу від 04.04.2016 та акт про порушення № 000024 від 14.04.2016 безпосередньо не встановлюють для позивача будь-яких обов`язків, а лише є фіксацією виявленого порушення, а тому їх оскарження не передбачено чинним законодавством, як спосіб захисту порушених прав.

Зазначеного правового висновку також дійшли Верховний Суд України у постанові від 12.09.2011 у справі № 6-25цс11 та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі № 14-503цс18.

Разом з тим, з урахування закріпленого на рівні спеціальних нормативно-правових актів права споживача оскаржити у судовому порядку об`єм та/або вартість донарахованого природного газу у разі незгоди з їх розміром, визначеним оператором газорозподільної системи за наслідками задоволення акту про порушення, Верховий Суд, не відступаючи від вищенаведених правових висновків Верховного Суду України та Великої Палати Верховного Суду, зважаючи на те, що відмова позивачу у доступі у правосуддя призведе до невизначеності у спірних правовідносинах щодо порядку оспорювання споживачем розміру нарахованих ПАТ «Запоріжгаз» матеріальних збитків, вважає помилковими висновки судів про те, що оскарження дій ПАТ «Запоріжгаз» щодо складення акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу від 01.07.2016, яким визначено розмір збитків у сумі 45 912,15 грн, завданих газорозподільному підприємству внаслідок порушення ОСОБА_4 вимог Кодексу газорозподільних систем, не передбачено чинним законодавством».

Позивачем заявлені наступні позовні вимоги – визнати незаконним рішення комісії ПАТ «Запоріжгаз» про затвердження акту про порушення №ВЛВ-0088 від 21.02.2018 року та проведення на підставі цього перерахунку об`ємів природного газу за період з 21.08.2017 по 18.02 2018 в сумі 40614 грн. 88 коп. Визнати неправомірними, незаконними дії ПАТ «Запоріжгаз» по відключенню від газопостачання до будинку АДРЕСА_1 та по нарахуванню і зобов`язанню ОСОБА_2 сплатити грошові кошти за використання необлікованого природнього газу за період з 21.08.2017 по 18.02 2018 на суму 40614.88 грн та відкликати рахунок на оплату вартості донарахованого об`єму природного газу від 24.04.2018. Зобов`язати ПАТ «Запоріжгаз» терміново відновити газопостачання до будинку АДРЕСА_1 за рахунок ПАТ «Запоріжгаз».

Суд вважає, що вимоги позивача про відкликання рахунку не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Вимоги позивача про визнання неправомірними, незаконними рішення комісії ПАТ «Запоріжгаз» про затвердження акту про порушення №ВЛВ-0088 від 21.02.2018, дії ПАТ «Запоріжгаз» по складанню акту-розрахунку не облікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу об`єму газу і його вартості на підставі акту про порушення № ВПВ-0088 від 21.02.2018, по відключенню від газопостачання його будинку, зобов`язання ПАТ «Запоріжгаз» терміново відновити газопостачання до будинку за рахунок ПАТ «Запоріжгаз» відповідають Законодавству, є обґрунтованими та доведеними зазначеними вище доказами і тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Позивач просить стягнути з ПАТ «Запоріжгаз» в якості відшкодування моральної шкоди, спричиненої порушенням прав споживача 50 000 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що незаконними діями відповідача, вчиненими з грубим порушенням умов законодавства, йому спричинено моральну шкоду, яка полягає у порушенні звичного укладу життя. З травня 2018 року будинок позивача, а особливо в зимовий період 2018 – 2019 років залишився без газопостачання. Вони з дружиною люди похилого віку в цю зиму вимушені були збирати сухостій, щоб можливо було отоплювати одну кімнату, не мали можливості реалізувати елементарні побутові потреби – належним чином випрати білизну, приготувати їжу, викупатися. Тобто жили в надзвичайно складних умовах. Через 26 днів після підключення газопостачання відповідач знов його відключив.

Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди» встановлено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Згідно з п. 15, 19 ст.1 цього Закону 15) недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем); 19) продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб;

Частинами 1,2 ст.22 цього Закону передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

2. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відключення будинку позивача від газопостачання відповідачем не заперечується.

Вина відповідача в заподіяні моральної шкоди позивачу повністю підтверджується матеріалами справи.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач та характеру немайнових втрат.

Статтею 3 ЦК України встановлені загальні засади цивільного законодавства, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Стаття 13 ЦК України передбачає, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб… Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає: 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає, що наведеним нормам цивільного Законодавства дії відповідача не відповідають, їх не можна назвати добросовісними та справедливими.

Після розгляду справи в суді першої інстанції та погодившись підключити будинок позивача до газопостачання під час апеляційного перегляду рішення, ПАТ «Запоріжгаз» через 2 тижні після цього вручає позивачу повідомлення про нове відключення. 09.07.2019 при спробі відключення будинку позивач повідомив представникам ПАТ «Запоріжгаз» про подачу позову до суду та заяви про забезпечення позову шляхом заборони відключення будинку і прохав відкласти це питання до розгляду заяви судом. Але, працівники ПАТ «Запоріжгаз» всі рівно терміново відключили, пообіцявши підключити його при наявності такої ухвали. Про це ОСОБА_2 зазначено у позовній заяві і представником відповідача не заперечувалося.

Тому суд не може вважати таки дії відповідача добросовісними та справедливими.

Однак, розмір відшкодування моральної шкоди саме у сумі 50 000 грн. на думку суду не відповідає фактичним обставинам справи. Так, суд враховує тривалість порушення прав позивача з травня 2018 року до моменту розгляду справи, однак вважає визначений позивачем розмір моральної шкоди завищеним.

Отже суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості вважає, що моральна шкода підлягає відшкодуванню у розмірі 10 000 грн.

Крім того, відповідно до п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з ч. 6 ст. 136 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Пунктом 2 ч. 2, ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача;

Розмір судових витрат 4 521,6 грн., пов`язаних з проведенням експертизи підтверджується наданими позивачем рахунком та квитанцією, тому підлягає стягненню з відповідача.

Судом задовольняються п`ять вимог нематеріального характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи те, що позивач є споживачем, то він звільнений від сплати судового збору. Тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,4 грн. за кожну вимогу.

За змістом ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 12,13,76–82, 89, 141, 247, 263–265, 280–283 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» про захист прав споживачів, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати незаконним рішення комісії з розгляду актів Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз», оформлене протоколом № 544 від 16.03.2018 про часткове задоволення акту про порушення № ВПВ-0088 від 21.02.2018.

Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» по складанню акту-розрахунку від 24.04.2018 не облікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу об`єму газу і його вартості на підставі акту про порушення № ВПВ-0088 від 21.02.2018 у сумі 40 614,88 грн.

Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» по відключенню від газопостачання будинку АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Запоріжгаз» за власний рахунок підключити житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 до мережі газопостачання та поновити надання послуг з газопостачання.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_2 10 000 грн. моральної шкоди та 4521,6 грн. судових витрат.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз на користь держави судовий збір у розмірі 3842 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.П. Соболєва