
Справа № 314/276/19
Провадження № 1-кп/314/219/2019
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.11.19 року м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі
головуючого судді: Кіяшко В.О.,
секретар судового засідання: Павлівська І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ кримінальне провадження за № 12018080000000359 від 26.11.2018 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю: прокурора Турченка А.В.,
потерпілої ОСОБА_2 ,
захисника обвинуваченого адвоката Насонової М.С.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
встановив:
в провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080000000359 від 26.11.2018 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України.
26.11.2019 року до канцелярії суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Насонової М.С. надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу.
Клопотання обґрунтоване тим, що 28.11.2018 року слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соболевою І.П. клопотання слідчого задоволено, застосовано запобіжний захід у вигляді триманні під вартою із застосуванням застави у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52860,00 гривень.
05.12.2018 року матір`ю обвинуваченого ОСОБА_1 – ОСОБА_3 внесено заставу у зазначеному вище розмірі.
Так, обвинувачений ОСОБА_1 зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок перебуває у власності його матері. Працює за цивільно-правовими угодами у громадян - виконує різноманітні роботи та доручення. Перебуває у зареєстрованому шлюбі та має малолітню дитину. Станом на 26.11.2019 року виплатив потерпілій особі 55000,00 грн. в рахунок відшкодування шкоди.
Враховуючи наявність постійного місця проживання, батьків, дружини, малолітньої дитини, тобто міцність соціальних зав`язків, а також відсутність за час досудового слідства і на той період часу, як кримінальне провадження перебуває у Вільнянському районному суді Запорізької області та раніше будь-яких порушень обов`язків як підозрюваного, обвинуваченого, не має жодних підстав стверджувати про наявність ризику переховування ОСОБА_1 від правосуддя. На всі судові виклики ОСОБА_1 з`являється. Жодного разу не було постановлено на його адресу ухвали суду про привід, як до підозрюваного чи обвинуваченого. Усі речові докази та документи по справі зібрані, оскільки досудове розслідування закінчене. Отже, відсутні ризики знищення доказів. Жодних підстав передбачати незаконний вплив на свідків немає. Конкретних підстав передбачати перешкоджання іншим чином кримінальному провадженню немає. Виходячи із вищенаведеного, захисник обвинуваченого вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України , щодо ОСОБА_1 відсутні, а тому просить змінити запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби, оскільки застосування такого запобіжного заходу, з одного боку, забезпечить необхідний контроль за поведінкою та місцезнаходженням ОСОБА_1 , а з іншого боку, він надасть можливість ОСОБА_1 сплатити ще додаткові кошти в рахунок моральної шкоди потерпілій особі, у вигляді повернення суми застави потерпілій.
У судовому засіданні обвинувачений та його захисник на клопотанні наполягали, просили його задовольнити на тих підставах, що в ньому зазначені.
Потерпіла у судовому засіданні не заперечувала проти задоволенні клопотання.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 12, 177 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Враховуючи те, що запобіжним заходом обмежуються конституційні права і свободи, ще до визнання її винною у вчиненні злочину, а тому обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Відповідно до п. 9 листа ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до КПК України», виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України є тяжким злочином, оскільки санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Так, суд враховує, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, працює за цивільно-правовими угодами у громадян, виконує різноманітні роботи та доручення, перебуває у зареєстрованому шлюбі та має малолітню дитину, станом на 26.11.2019 року виплатив потерпілій особі 55000,00 грн. в рахунок відшкодування шкоди, вину у вчиненому злочині визнає, на теперішній час, з моменту вчинення інкримінованого йому правопорушення, інших правопорушень не вчинив.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладені обставини, особу обвинуваченого, вагомість наявних доказів про вчинення останнім кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, відсутність судимостей в обвинуваченого, а також з метою забезпечення виконання процесуальних рішень, вважаю за необхідне та достатнім змінити обраний стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період часу з 23 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин наступного дня.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишити житло цілодобово або у певний період. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Суд приходить до висновку, що встановлені у судовому засіданні обставини дають підстави застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт, оскільки такий запобіжний захід передбачає обмеження, які здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку та дотримання процесуальних обов`язків.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК Українисуд має право зобов`язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Крім того, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обв`язки передбачені ст. 194 КПК України, та роз`яснити, що у разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Згідно ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Враховуючи вищевикладене, оскільки обвинувачений та його захисник просять суд звернути на користь потерпілої ОСОБА_2 суму внесеної застави у розмірі 52860,00 грн., заставодавець, а саме мати обвинуваченого, ОСОБА_3 надала заяву, відповідно до якої вона не заперечує, щоб внесена застава була звернена на користь потерпілої в рахунок відшкодування шкоди, суд приходить до висновку, про необхідність повернення потерпілій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суми застави в розмірі 52860,00 грн в рахунок відшкодування шкоди.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 179, 181, 182, 194, 315 КПК України, суд, -
постановив:
клопотання захисника обвинуваченого адвоката Насонової М.С. задовольнити.
Замінити обраний стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.11.2018 року ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52860 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят) гривень, на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту шляхом заборони протягом двох місяців залишати місце свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 23 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин наступного дня, - з 26 листопада 2019 року до 26 січня 2020 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов`язки:
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;
-утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілою по кримінальному провадженні в якому він підозрюється.
Роз`яснити ОСОБА_1 положення ч. 5 ст. 181 КПК України, у відповідності до якої працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.
В разі невиконання покладених обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_1 .
Суму застави, внесеної на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, згідно квитанції № 83 від 05.12.2018 року на р/р № 37319085001205, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172,ЄДРПОУ 26316700, як застава внесена за ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12018080000000359 від 26.11.2018 року (справа № 335/14011/18) повернути потерпілій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в рахунок відшкодування шкоди.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 7 днів з моменту проголошення.
Суддя: В.О. Кіяшко
26.11.2019
Судове рішення № 86062488, Вільнянський районний суд Запорізької області було прийнято 26.11.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 314/276/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: