Рішення № 86061736, 03.12.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

03 грудня 2019 р.справа № 400/1988/19

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в загальному позовному провадженні, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286

до відповідачаМиколаївської митниці ДФС, вул. Московська, 57-а, м. Миколаїв, 54017

провизнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (надалі - позивач або Товариство) звернулось з адміністративним позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби (надалі - відповідач або Митниця), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA504010/2019/000054/2 від 4 березня 2019 р., UA504010/2019/000080/2 від 27 березня 2019 р., UA504010/2019/000081/2 від 27 березня 2019 р., UA504010/2019/000083/2 від 28 березня 2019 р., UA504010/2019/000084/2 від 29 березня 2019 р., визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA504010/2019/00083 від 4 березня 2019 р., UA504010/2019/00116 від 27 березня 2019 р., UA504010/2019/00117 від 27 березня 2019 р., UA504010/2019/00119 від 28 березня 2019 р., UA504010/2019/00120 від 29 березня 2019 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на наступне: основним видом господарської діяльності Товариства є виробництво глинозему, компонентом якого є натр їдкий (гідроксид натрію), який позивач закуповує із-за кордону на підставі зовнішньоекономічних контрактів. Одним з постачальників виступає ТОВ "Новомосковский хлор" (Російська Федерація), з яким контракт укладено в грудні 2017 р. За умовами контракту, продавець поставляв товар на умовах СРТ згідно з правилами ІНКОТЕРМС-2010, при цьому ціна товару включала всі витрати по доставці товару. 4, 27-29 лютого 2019 р. для митного оформлення чергових партій товару, позивач подав до Митниці п`ять електронних митних декларацій, в яких митна вартість товару визначена за основним методом - ціною контракту. Відповідач поставив під сумнів заявлену позивачем митну вартість товару і витребував додаткові документи, які були надані в повному обсязі. Незважаючи на отримання всіх документів, які підтверджували всі складові митної вартості товару, Митниця прийняла спірні рішення про коригування митної вартості товарів UA504010/2019/000054/2, UA504010/2019/000080/2, UA504010/2019/000081/2, UA504010/2019/000083/2, UA504010/2019/000084/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA504010/2019/00083, UA504010/2019/00116, UA504010/2019/00117, UA504010/2019/00119, UA504010/2019/00120. На переконання позивача, Митниця безпідставно відмовила в митному оформленні товару за ціною контракту і протиправно визначила іншу митну вартість за другорядним методом. Позивач посилається на подання ним до Митниці всіх документів, які підтверджують всі складові задекларованої митної вартості і які не містили будь-яких розбіжностей або неточностей.

Відповідач позов не визнав, у відзиві просив відмовити в його задоволенні та зазначив, що при виконанні митних формальностей за деклараціями позивача, спрацювала система управління ризиками. За результатами оцінки ризиків модулем АСАУР (автоматизована система аналізу та управління ризиками), згенеровані обов`язкові митні процедури, при виконанні яких відповідач встановив, що надані позивачем для митного оформлення документи не містять інформації щодо страхування вантажу. Як зазначає відповідач, натр їдкий є пожежо- і вибухонебезпечним товаром, який зазвичай страхується. Також, ним встановлено, що зразки підписів директора ТОВ "Новомосковский хлор" мають розбіжності. Позивач не подав документів, які б підтверджували обґрунтованість надання постачальником знижки на товар в розмірі 50 доларів США. Не надано відомості про наявність неустойки та збитків, які за приписами ст. 58 ч. 5 Митного кодексу України (надалі - МК України) включаються до складу митної вартості. Ці обставини розцінені Митницею як підстава для коригування митної вартості товару за другорядним методом (а. с. 190-199).

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що на вимогу Митниці ним надані всі документи і у відповідача не малось підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару за ціною контракту (а. с. 211-213).

Справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

За наслідками підготовчого провадження судом прийнято ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (а. с. 205-206).

Сторони клопотали про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження (а. с. 201, 204, 214).

Згідно із ст. 194 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

На підставі наведеної норми, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

19 грудня 2017 р. Товариство уклало контракт № 208-0128278/17-492 з ТОВ "Новомосковский хлор" (Російська Федерація) на поставку натру їдкого (гідроксиду натрію) (п. 1.1. контракту); ціна на товар визначається на умовах СРТ, ст. Жовтнева Одеської ж/д, у відповідності до ІНКОТЕРМС-2010 та включає в себе всі витрати щодо доставки товару (п. 2.1. і п. 3.1. контракту); вартість кожної партії товару визначається за формулою: СРГ МГЗ = ICIS FOB MED low - 60$ (п. 2.2. контракту); ціна товару та вартість кожної партії оговорюються сторонами в окремих специфікаціях (п. 2.5. контракту); сумарний обсяг товару складає 12 000,0 т +/-20% (п. 2.6. контракту); орієнтована вартість контракту складає 12 000 000,0 +/-5% доларів США (п. 2.7. контракту) (а. с. 14-21).

В наступному, до контракту неодноразово вносились зміни шляхом укладення додаткових угод (а. с. 22-31).

Додатком до контракту є специфікація № 15 від 29 січня 2019 р. на поставку натру їдкого в кількості 1 000,0 +/-20% т, за ціною 22 165,95 російських рублів за тонну, строк поставки лютий 2019 р. і специфікація № 16 від 25 лютого 2019 р. на поставку натру їдкого в кількості 1 000,0 +/-20% т, за ціною 20 482,42 російських рублів за тонну, строк поставки березень 2019 р. (а. с. 32-33).

Товар задекларовано за електронними митними деклараціями UA504010/2019/000614, UA504010/2019/000888, UA504010/2019/000889, UA504010/2019/000897 і UA504010/2019/000920 (а. с. 39, 59, 80, 99, 121).

4, 27, 28 і 29 березня 2019 р. Митниця надіслала Товариству електронні повідомлення, в яких вимагала надати документи щодо страхування товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товару, договори з третіми особами (а. с. 41, 60, 75, 101, 116).

На кожне з повідомлень, Товариство надіслало листи, якими Митницю проінформовано, що товар сторонами контракту не страхувався, додані біржові котирування ICIS Caustic Soda Europe за місяці, які передували відвантаженню товару, вказано на відсутність договорів з третіми особами, так як Товариство є кінцевим споживачем товару, з приводу оплати зазначено про те, що її строк на момент запиту Митниці не настав (а. с. 42, 63, 78, 97, 119).

За результатами опрацювання поданих позивачем документів, Митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів UA504010/2019/000054/2 від 4 березня 2019 р., UA504010/2019/000080/2 від 27 березня 2019 р., UA504010/2019/000081/2 від 27 березня 2019 р., UA504010/2019/000083/2 від 28 березня 2019 р., UA504010/2019/000084/2 від 29 березня 2019 р. та одночасно склала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA504010/2019/00083 від 4 березня 2019 р., UA504010/2019/00116 від 27 березня 2019 р., UA504010/2019/00117 від 27 березня 2019 р., UA504010/2019/00119 від 28 березня 2019 р., UA504010/2019/00120 від 29 березня 2019 р. (а. с. 34-35, 36-37, 54-55, 56-57, 73-74, 76-77, 93-94, 95-96, 114-115, 117-118).

Як стверджує відповідач, Харківською митницею митне оформлення аналогічного товару за митною декларацією UA807170/2019/3323 від 21 січня 2019 р. здійснено за ціною 0,5648 доларів США, а тому спірними рішеннями цілком правомірно скориговано митну вартість товару позивача на підставі другорядного методу.

В подальшому, з метою розмитнення товару, який необхідний у господарській діяльності Товариства, останнє подало нові митні декларації UA504010/2019/000618, UA504010/2019/000890, UA504010/2019/000891, UA504010/2019/000900, UA504010/2019/000921, в яких товар задекларовано за митною вартістю, яка визначена відповідачем (а. с. 43, 61, 82, 102, 123).

Як передбачено ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 57 ч. 2 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Стаття 54 ч. 6 МК України надає органу доходів і зборів право відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ст. 55 ч. 1 МК України).

Згідно із ст. 53 ч. 3 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Вищенаведеною нормою законодавець встановив загальний перелік документів, які можуть бути витребувані митним органом для перевірки правильності визначення митної вартості товару і її не слід розуміти таким чином, що в кожному випадку митний орган повинен витребовувати всі перелічені документи - які саме документи витребовувати, митний орган повинен вирішувати в кожній конкретній ситуації з урахуванням всіх обставин і характеристик товару що декларується.

Позивач повідомляв відповідача про те, що умовами контракту страхування товару не передбачено, а тому неодноразові вимоги відповідача надати документи щодо страхування товару, безпідставні.

Не можуть бути взяті до уваги і доводи відповідача про те, що іншою митницею аналогічний товар розмитнений за іншою вартістю ніж задекларована позивачем.

Сам по собі факт відмінності ціни, яка наводиться декларантом від звичайної ціни на аналогічні товари, не може беззастережно свідчити про її невірне визначення декларантом, так як ціна товару є результатом домовленості продавця і покупця та залежить від багатьох факторів, а тому в господарських правовідносинах звичайною практикою є встановлення різної ціни на один і той самий товар.

При розгляді адміністративної справи № 826/12037/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78159391), Верховним Судом в постанові від 27 листопада 2018 р. висловлена правова позиція, згідно якої наявність в інформаційних базах даних митного органу даних про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням іншої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Доводи відповідача про відсутність документального підтвердження та обґрунтування отримання позивачем знижки в розмірі 50 доларів США за тону товару безпідставні, так як п. 2.2. контракту передбачено, що ціна за товар розраховується за формулою, яка включає знижку -60 доларів США, а додатковою угодою № 9 від 1 січня 2019 р. розмір знижки погоджено сторонами на рівні -50 доларів США, тобто така знижка є результатом домовленості сторін контракту і прямо включена до формули розрахунку ціни товару, що звільняє позивача від необхідності додатково її обґрунтовувати.

Що стосується посилань відповідача на відмінність підписів директора ТОВ "Новомосковский хлор" на контракті та рахунках-фактурах, то візуальні відмінності не можуть розглядатись судом в якості розбіжностей або ознак підробки цих документів, до того ж всі інші обставини справи свідчать про повне і дійсне виконання сторонами контракту своїх зобов`язань.

Не можуть бути взяті до уваги аргументи Митниці про ненадання Товариством інформації щодо оплати неустойки.

По-перше, у п. 8.1. контракту йдеться про право продавця товару стягнути з позивача неустойку, а не про обов`язок її сплати позивачем, а тому наявність у продавця такого права, не обов`язково свідчить про його фактичну реалізацію. По-друге, аналіз ст. 58 ч. 5, 10 МК України не дає підстав стверджувати, що неустойка є складовою митної вартості, оскільки за своєю природою вона є мірою відповідальності порушника договірних зобов`язань та не може бути складовою ціни товару.

Відповідно до ст. 57 ч. 1-3 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Стаття 77 ч. 2 КАС України покладає на відповідача обов`язок доведення правомірності свого рішення.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість визначення ним митної вартості товару позивача за основним методом, а наявність в його базах даних інформації про аналогічні товари з іншою митною вартістю, не є свідченням помилкового визначення її позивачем. Інші наведені відповідачем обставини, такого висновку не спростовують, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 15 696,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 02899 від 20 червня 2019 р. (а. с. 4), який підлягає присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ЄДРПОУ 33133003) до Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-а, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 39536431) задовольнити.

2. Рішення про коригування митної вартості товарів UA504010/2019/000054/2 від 4 березня 2019 р., UA504010/2019/000080/2 від 27 березня 2019 р., UA504010/2019/000081/2 від 27 березня 2019 р., UA504010/2019/000083/2 від 28 березня 2019 р., UA504010/2019/000084/2 від 29 березня 2019 р., визнати протиправними та скасувати.

3. Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA504010/2019/00083 від 4 березня 2019 р., UA504010/2019/00116 від 27 березня 2019 р., UA504010/2019/00117 від 27 березня 2019 р., UA504010/2019/00119 від 28 березня 2019 р., UA504010/2019/00120 від 29 березня 2019 р., визнати протиправними та скасувати.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-а, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 39536431) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ЄДРПОУ 33133003) судові витрати у виді судового збору в розмірі 15 696,64 грн. (п`ятнадцять тисяч шістсот дев`яносто шість гривень шістдесят чотири копійки).

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз