Рішення № 86061678, 03.12.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.005728

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни (місцезнаходження: 02094, вул. Юрія Поправки, буд.6, оф.19, м.Київ) (далі – відповідач, приватний виконавець Юхименко О.Л.), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження №59809002 від 15.08.2019, відкритого на підставі виконавчого напису №936 від 25.07.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованість в розмірі 88351,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на таке. ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» пред`явив виконавчий напис №936 від 25.07.2019 для виконання приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л., на підставі якого приватний виконавець 15.08.2019 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження. Однак, позивач вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження №59809002 від 15.08.2019 є протиправною. Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. З огляду на наведену норму, позивач звертає увагу, що він зареєстрований та проживає у м.Львові та майна на території м.Києва не має, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що відповідач не виконав вимоги ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» та відкрив виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи або знаходженням її майна, з порушенням правил територіальної діяльності за наявності в нього достовірної інформації про місце проживання та перебування позивача в іншому виконавчому окрузі.

ОСОБА_1 обґрунтовуючи позовні вимоги покликається також на те, що відповідач помилково зробив висновок, що позивач має майно на території м.Києва, а саме картковий рахунок, відкритий в ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», який розташований за адресою: м.Київ, вул.Андріївська, буд.4. Позивач вважає, що грошові кошти на картковому рахунку не є майном, в розумінні ст.190 ЦК України. З огляду на наведене, відповідач при відкритті виконавчого провадження не пересвідчився про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі, у зв`язку з чим приватним виконавцем Юхименко О.Л. допущено порушення вимог ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження». Вважаючи у зв`язку із цим свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою їх захисту. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки дії приватного виконавця були вчинені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Відповідач зазначає, що грошові кошти у формі записів на рахунках у банках є майном, у розумінні ст.190 ЦК України. Дана позиція підтверджується листом – роз`ясненням Міністерства юстиції України №23123/16620-33-18/20.5.1 від 11.06.2018. Відповідач зазначає, що стягувачем було надано заяву про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) – карткового рахунку № НОМЕР_2 в валюті гривні, відкритого в ТзОВ «Вердикт капітал», який розташований за адресою: м.Київ, вул.Кудрявківський узвіз, буд.5Б. власником якого є ОСОБА_2 . Таким чином, приватний виконавець має право приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах. З огляду на наведене, оскільки до відповідача надійшов виконавчий документ у якому зазначено місцезнаходження майна боржника у межах виконавчого округу м.Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Ухвалою від 11.11.2019 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою судді від 19.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 27.11.2019.

27.11.2019 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

25.07.2019 приватним нотаріусом БРНО Гамзатовою А.А. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №936 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Вердикт капітал» заборгованості в розмірі 88351,69 грн.

ТзОВ «Вердикт капітал» пред`явив виконавчий напис №936 від 25.07.2019 для виконання приватному виконавцю ОСОБА_3 . В заяві про примусове виконання стягувачем вказано місце знаходження майна боржника (грошових коштів) – картковий рахунок № НОМЕР_2 в валюті гривні, відкритий 16.01.2019 в ТзОВ «Вердикт Капітал» за адресою: м.Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд.5Б.

До заяви стягувачем долучено платіжне доручення про сплату авансового внеску, оригінал виконавчого напису № 936 від 25.07.2019, належним чином завірену копію довіреності представника стягувача та довідку про відкриття рахунку.

15.08.2019 приватний виконавець Юхименко О.Л. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження №59809002 на підставі виконавчого напису №936 від 25.07.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованості в розмірі 88351,69 грн.

Зміст спірних правовідносин полягає в різному трактуванні сторонами положень законодавства щодо визначення місця знаходження майна боржника у виконавчому провадженні. ОСОБА_1 вважає, що відповідач не виконав вимоги ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» та відкрив виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи або знаходженням її майна, з порушенням правил територіальної діяльності, а тому, на думку позивача, наявні підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження. З метою захисту своїх порушених прав, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до с.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон України №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у вказаному Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, вказаним Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вказаного Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з абз.2 ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно з ч.4 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

З аналізу наведених вище вимог закону, слідує, що якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Судом встановлено, що відповідно до Єдиного реєстру приватних виконавців України, виконавчим округом приватного виконавця Юхименко О.Л. є місто Київ, а згідно з паспортними даними боржника – ОСОБА_1 його місце проживання є АДРЕСА_2 .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Відповідно до ст.190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно з ст.179 Цивільного кодексу України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Частиною 3.1 ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Згідно з ч.ч. 6.1, 6.2 ст. 6 вказаного закону банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Частинами 7.1, 7.1.4, 7.1.5 ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

З аналізу наведених норм суд дійшов висновку про те, що грошові кошти у формі записів на рахунках у банках є майном, у розумінні ст.190 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №905/3542/15.

Дана позиція також підтверджується листом - роз`ясненням Міністерства юстиції України №23123/16620-33-18/20.5.1 від 11.06.2018, який наявний в матеріалах справи.

Судом встановлено, що стягувач ТзОВ «Вердикт капітал» звертаючись із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого напису, виданого ОСОБА_4 за №936 від 25.07.2019, в обґрунтування підстав звернення до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва за місцезнаходженням майна боржника, зазначив, що боржник має рахунок у ТзОВ «Вердикт капітал» (місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Кудрявський узвіз, буд.5Б, код ЄДРПОУ 36799749) та вказав номер рахунку № НОМЕР_2 .

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.

З огляду на наведене, суд встановив, що ОСОБА_1 є власником карткового рахунку № НОМЕР_2 від 16.01.2019 в валюті гривня у ТзОВ «Вердикт капітал», що підтверджуються довідкою ТзОВ «Вердикт капітал» №13878149 від 29.07.2019.

Таким чином, суд вважає, що оскільки до відповідача надійшов виконавчий документ у якому зазначено, що місцезнаходженням майна боржника є м.Київ, тобто таке майно знаходиться у межах виконавчого округу відповідача, у приватного виконавця Юхименко О.Л. не було підстав для повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене суд вважає, що оскаржувана постанова приватного виконавця Юхименко О.Л. про відкриття виконавчого провадження №59809002 від 15.08.2019, відкритого на підставі виконавчого напису №936 від 25.07.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованість в розмірі 88351,69 грн. є такою, яка прийнята в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», а саме ч.2 ст.24 цього закону.

Доказів на спростування таких висновків позивачем суду не надано.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни (місцезнаходження: 02094, вул.Юрія Поправки, буд.6, оф.19, м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №59809002 від 15.08.2019 - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.І. Кузан