Рішення № 86061416, 29.11.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2019 року № 320/5766/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області, Головного спеціаліста Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області Свиридюка Романа Яковича про визнання протиправними дій, скасування приписів та наказу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії головного спеціаліста Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області Свиридюка Р.Я. щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 область, м. Ірпінь, вул. Северинівська, 124, за результатами яких складено акт від 20.02.2018 № 20022018/1;

- визнати протиправним та скасувати припис головного спеціаліста Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області Свиридюка Р.Я. від 20.02.2018 № 2002/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил;

- визнати протиправним та скасувати припис головного спеціаліста Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області Свиридюка Р.Я. від 20.02.2018 № С-2002/1 про зупинення підготовчих та будівельних робіт;

- визнати протиправними дії головного спеціаліста Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області Свиридюка Р.Я. щодо проведення позапланового заходу держаного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Северинівська, 124, за результатами яких складено акт від 10.05.2018 № 10052018/1;

- визнати протиправним та скасувати припис головного спеціаліста Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області Свиридюка Р.Я. від 10.05.2018 № С-1005/1 про зупинення підготовчих та будівельних робіт;

- визнати протиправним та скасування наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області від 07.05.2018 № 107 про скасування реєстрації Повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, відповідач при проведенні перевірки діяв не в межах та спосіб, передбачений чинним законодавством, перевірка була проведена з порушеннями закону, а отже є протиправною, прийняті за результатами проведення перевірки приписи та наказ також є протиправними .

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

У зв`язку із звільненням з посади головуючого судді у справі розпорядженням керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 призначений повторний автоматизований розподіл справи.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Лапію С.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 продовжено процесуальний строк підготовчого провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

До Київського окружного адміністративного суду надійшли клопотання представників сторін про розгляд справи за їх відсутності.

На підставі ст. 194 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що 20.02.2018 на підставі направлення для проведення позапланового заходу від 05.02.2018 № 0502/3п/1 головним інспектором Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області (далі - інспекція) проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил позивача на об`єкті житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки складено акт від 20.02.2018 № 20022018/1.

Перевіркою встановлено, що позивачкою виконуються будівельні роботи з будівництва житлового будинку розмірами у плані 19, 5 м на 5,6 м до подачі документу, що надає право на виконання будівельних робіт (повідомлення про початок виконання будівельних робіт, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта). Тим самим позивачкою наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт.

Також встановлено, що відстань від будинку, що будується, до будівлі на суміжній земельній ділянці складає 2, 1 м, будинок будується на межі земельної ділянки.

На підставі акту перевірки головним спеціалістом інспекції Свиридюком Р.Я. прийнято приписи від 20.02.2018 № С-2002/1 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та № 2002/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Як зазначено в акті перевірки, перевірка проводилася у присутності довіреної особи ОСОБА_2 , проте від підписання акту вона відмовилася.

Матеріали перевірки були направлені поштовим зв`язком на адресу позивачки, яка зазначена у повідомленні про початок виконання будівельних робіт.

З метою перевірки виконання позивачкою приписів від 20.02.2018 інспекцією проведено повторну позапланову перевірку, яка тривала з 25.04.2018 по 10.05.2018.

За результатами повторної позапланової перевірки складено акт від 10.05.2018 № 10052018/1 та приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 10.05.2018 № С-1005/1 та № С-1005/2.

Перевіркою встановлено наступні порушення: позивачкою виконуються будівельні роботи з будівництва житлового будинку розмірами у плані 19, 5 м на 5,6 м до подачі документу, що надає право на виконання будівельних робіт (повідомлення про початок виконання будівельних робіт, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта). Тим самим позивачкою наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт.

Одночасно встановлено, що відстань від будинку, що будується, до будівлі на суміжній земельній ділянці складає 2, 1 м, будинок будується на межі земельної ділянки.

Також встановлено, що вимоги приписів від 20.02.2018 № 2002/1 та № 2002/1 не виконано. Будівельні роботи з будівництва житлового будинку не зупинені та виявлені порушення не усунуто. Станом на 10.05.2018 ведуться роботи з мурування стін другого поверху.

В акті перевірки зазначено, що при її проведенні була присутня ОСОБА_2 , яка від підписання акту та отримання приписів відмовилася.

Матеріали перевірки та приписи направлені позивачці поштовим зв`язком.

На підставі встановленої під час позапланової перевірки інформації про порушення під час виконання будівельних робіт, вимог будівельних норм, стандартів та правил інспекцією прийнято наказ від 07.05.2018 № 107 «Щодо скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, щодо об`єктів, будівництво, яких здійснюється на підставі будівельного паспорта».

Позивачка, не погоджуючись з оскаржуваними приписами та наказом, звернулася до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування.

Згідно ст. 28 Закону України "Про архітектурну діяльність" власники та користувачі об`єктів архітектури зобов`язані, зокрема, отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов`язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об`єкта архітектури.

Відповідно до ч.1 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 4 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» об`єктами містобудування на державному та регіональному рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов`язаного комплексного розміщення основних об`єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів.

Об`єктами містобудування на місцевому рівні є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об`ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об`єктів будівництва, що визначаються відповідно до:

у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон (сельбищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні;

за межами населених пунктів - меж приміських зон, а також функціональних зон відповідно до містобудівної документації на регіональному рівні.

Об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Статтею 27 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

Згідно ч. 1, ч.2 ст. 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Відповідно до ч. 7, ч. 8 ст. 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відомості про скасування права на виконання будівельних робіт вносяться до реєстру.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Згідно ч. 1, ч. 3, ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;

11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.

Забезпечення діяльності органу державного архітектурно-будівельного контролю та його працівників необхідними засобами здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 23 травня 2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 7 Порядку № 553).

При цьому вказаний пункт Порядку також визначає перелік підстав для проведення позапланової перевірки, який є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню, зокрема, це:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (пункт 9 Порядку № 553).

Зміст наведених норм права свідчить про те, що позапланова перевірка може бути проведена виключно у разі наявності підстав, визначених у пункті 7 Порядку № 553, про що повинно бути зазначено у направленні для її проведення.

Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені у пункті 11 вказаного Порядку та кореспондуються з положеннями статті 41 Закону № 3038-VI.

Так, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо - та відеотехніки;

11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (частина третя статті 41 Закону № 3038-VI).

За правилами пункту 8 Порядку № 553 постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункти 16, 17 Порядку № 553).

Права та обов`язки суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль зазначені пунктах 13, 14 Порядку № 553.

Зокрема, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль,підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо кого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (пункти 19 - 21 Порядку № 553).

У позовній заяві позивачка зазначила, що про проведення перевірок їй не було відомо, жодних актів перевірок, приписів вона не отримувала та не уповноважувала ОСОБА_2 бути присутньою під час проведення перевірок.

З матеріалів справи слідує, що направлення, матеріали перевірок та приписи направлялися інспекцією позивачці рекомендованими листами з повідомленням, однак не були вручені за закінченням строку зберігання.

Крім того, з метою вжиття заходів для повідомлення позивачки про проведені перевірки інспекцією направлявся лист від 18.06.2018 № 1806/2 до Подільського управління поліції ГУ НП в м. Києві з проханням вжити заходів для забезпечення присутності власника земельної ділянки ОСОБА_1 .

При цьому слід зазначити, що відповідно до довідки Калитянської сільської ради Броварського району Київської області від 17.12.2018 ОСОБА_1 проживала з 17.12.2017 по 01.09.2018 в смт Калита Броварського району Київської області.

Як слідує з актів перевірки, під час їх проведення була присутня довірена особа ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , однак від підписання актів перевірок вона відмовилася, про що зазначено в самих актах.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що позивачка не уповноважувала її бути присутньою під час перевірок, їй взагалі нічого не відомо про проведені перевірки щодо дотримання позивачкою вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вона при жодній з них не була присутня.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивачки про визнання протиправними дій головного спеціаліста Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області Свиридюка Р.Я. щодо проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , м. Ірпінь, вул. Северинівська, 124, за результатами яких складено акти від 20.02.2018 № 20022018/1 та від 10.05.2018 № 10052018/1 підлягають задоволенню.

Щодо зазначених в актах перевірок порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено наступні порушення: позивачкою виконуються будівельні роботи з будівництва житлового будинку розмірами у плані 19, 5 м на 5,6 м до подачі документу, що надає право на виконання будівельних робіт (повідомлення про початок виконання будівельних робіт, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта). Тим самим позивачкою наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт.

Одночасно встановлено, що відстань від будинку, що будується, до будівлі на суміжній земельній ділянці складає 2, 1 м, будинок будується на межі земельної ділянки.

Відповідно до будівельного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , виданого відділом містобудування та архітектури Ірпінської міської ради 16.01.2018 № 19 на імя ОСОБА_1 , має бути побудований двоповерховий з мансардним поверхом житловий будинок, розмірами 19, 5 м на 5, 55 м на земельній ділянці 0,017 га (кадастровий номер 3210900000:01:116:0152), яка належить ОСОБА_1 Даний будинок має бути розташований на відстані 2,0 м від існуючого одноповерхового житлового будинку. Одна зовнішня довга стіна 19,5 м має знаходитися на межі між земельними ділянками (кадастровий номер 3210900000:01:116:0152 та кадастровий номер 3210900000:01:116:0151), які належать на праві власності ОСОБА_1 . Інша довга зовнішня стіна будинку має проходити на відстані 1, 0 м від межі, що межує із земельною ділянкою ОСОБА_3 . Всі земельні ділянки відносяться до садиби за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Будівництво житлового будинку розпочато відповідно до повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорту.

Так, повідомлення про початок виконання будівельних робіт зареєстровано 31.01.2018.

Перевірка інспекцією проводилася 20.02.2018, отже, на момент проведення перевірки позивачка мала право виконувати будівельні роботи.

Щодо недотримання відстані від будинку, що будується, до будівлі на суміжній земельній ділянці, суд зазначає таке.

Відповідно до ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»

3.25* Протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а такожз віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1).

Розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до «Санитарных норм и правил обеспечения инсоляцией зданий и територий жилой застройки» та СНІП ІІ-4-79 «Естественное и искуственное освещение» як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будинках.

Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігають стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

3.25а* Відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатка 3.1.

Примітка 7. Мінімальні протипожежні розриви між житловими будинками і господарськими будівлями у межах однієї присадибної ділянки не нормуються.

Як слідує з матеріалів справи, позивачка є власником обох суміжних ділянок по АДРЕСА_2 Ірпінь, які являють собою одну садибу.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з боку позивачки при виконанні будівельних робіт, отже відповідачем протиправно прийнято приписи від від 20.02.2018 № 2002/1, № С-2002/1 та від 10.05.2018 № С-1005/1, а тому вони підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області від 07.05.2018 № 107 про скасування реєстрації Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, то суд зазначає, що дана вимога є похідною від двох перших, а тому підлягає задоволенню.

Згідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Також суд звертає увагу, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії головного спеціаліста Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області Свиридюка Романа Яковича щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 область, м. Ірпінь, вул. Северинівська, 124, за результатами яких складено акт від 20.02.2018 № 20022018/1.

Визнати протиправним та скасувати припис головного спеціаліста Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області Свиридюка Романа Яковича від 20.02.2018 № 2002/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил.

Визнати протиправним та скасувати припис головного спеціаліста Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області Свиридюка Романа Яковича від 20.02.2018 № С-2002/1 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Визнати протиправними дії головного спеціаліста Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області Свиридюка Романа Яковича щодо проведення позапланового заходу держаного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 область, м. Ірпінь, вул. Северинівська, 124, за результатами яких складено акт від 10.05.2018 № 10052018/1.

Визнати протиправним та скасувати припис головного спеціаліста Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області Свиридюка Романа Яковича від 10.05.2018 № С-1005/1 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Визнати протиправним та скасувати наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області від 07.05.2018 № 107 про скасування реєстрації Повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.