Рішення № 86061306, 02.12.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2019 р. справа № 300/889/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправними дії при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018 щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 89% до 70% грошового забезпечення; зобов`язати провести перерахунок і виплату пенсії з 01.01.2018 у розмірі 89% грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно здійснено перерахунок пенсії за вислугу років із зменшенням основного розміру пенсії на 70 % відповідних сум грошового забезпечення, що призвело до невірного визначення розміру пенсії позивача. Вважає такі дії відповідача неправомірними, такими, що суперечать нормам чинного законодавства, оскільки внесені зміни до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Зазначає, що пенсію за вислугу років позивачу призначено у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення, а надалі, з 01.01.2003 проведений перерахунок пенсії із визначенням розміру грошового забезпечення 89%, двічі у 2012 та 2013 роках відповідачем при визначенні розміру пенсії застосовано показник 89%, з 01.01.2013 по 31.03.2018 відповідачем виплачувалась пенсія у розмірі 89% грошового забезпечення, а з 01.01.2018 протиправно здійснено перерахунок пенсії з 89% до 70% сум грошового забезпечення. Вважає, що відповідач при проведенні перерахунку не мав права допускати звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, на засадах верховенства права та відповідно до європейських стандартів повинен був зберегти набуте ним право на рівень пенсійного забезпечення в розмірі 89 % сум грошового забезпечення.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому просив суд в задоволенні позову відмовити. Зазначив, що позивач звільнений зі служби у запас з вислугою 33 роки у пільговому обчисленні, йому з 10.06.1996 призначено пенсію за вислугу років в розмірі 85%, з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення, при цьому зміни в законодавстві не призвели до зниження розміру пенсії, а навпаки – до збільшення, що спростовує факт звуження прав позивача на пенсійне забезпечення. На виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 перерахунок пенсії здійснено правомірно, вимоги позивача про визнання дій протиправними при проведенні перерахунку пенсії та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії та її виплату з 01.01.2018, виходячи з розміру 85% відповідних сум грошового забезпечення є безпідставними та необґрунтованими. Окрім цього, зазначив що позивачем пропущено, передбачений ч.2 ст.122 КАС України, шестимісячний строк звернення до суду.

Ухвалою суду від 19.06.2019 провадження у справі зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18 (Пз/9901/58/18).

Ухвалою суду від 31.10.2019 провадження у справі поновлено, у зв`язку з усуненням обставин, які слугували підставою для зупинення провадження.

Заяв про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило. У відповідності до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

ОСОБА_1 , 08.06.1996 звільненого з посади командира авіаційної ланки літаків МІГ-25, з 10.06.1996 призначена пенсія за вислугу років із розрахунку 85% грошового забезпечення на відповідній посаді, при вислузі 33 років, у відповідності до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, що підтверджується розрахунком на пенсію за вислугу строків служби від 18.09.1996, не заперечується відповідачем (а.с.9).

В подальшому, в процесі внесених змін до законодавства, позивачу здійснено перерахунок пенсії із застосуванням розміру грошового забезпечення 89%, що стверджується протоколом за пенсійною справою від 01.12.2017 (а.с.10). Суд зазначає, що зміни розміру пенсії за вислугу років відбувались у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» №51-IV від 04.07.2002 року, що набрав чинності з 01.01.2003, яким максимальний розмір пенсії було замінено з 85% на 90% відповідних сум грошового забезпечення.

З 01.01.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області позивачу згідно постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 проведено перерахунок пенсії. При цьому, відповідач застосував новий максимальний розмір грошового забезпечення – 70%, який визначений частиною 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (а.с.11).

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 02.03.2019, в якій просив провести з 01.01.2018 перерахунок та виплату основного розміру, виходячи із 89% грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат (а.с.12). Позивач у заяві зазначив, що отримував пенсію за вислугу років у розмірі обчисленому з 89% грошового забезпечення при вислузі 33 роки, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної вислуги років, є незмінним.

14.03.2019 відповідач, відмовляючи в задоволенні заяви, листом №295/3-15 повідомив позивача про те, що Законом України від 27.03.2014 року №1166 «Про запобігання фінансової катастрофи і створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни в ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», за якими максимальний розмір пенсії, що призначається за вислугу років не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення за будь-якою із підстав, зазначеною в статті 63 Закону №2262. З урахуванням вимог Законів України від 08.07.2011 №3668 та від 27.03.2014 №1166 при здійсненні перерахунку максимальний розмір пенсії за вислугу років (окрім осіб, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1 - 100 відсотків, до категорії 2-95%) також встановлюється в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, оскільки згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі (а.с. 13).

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Пунктом шостим статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.

Згідно частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (надалі також – Закон №2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначались в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Як слідує з матеріалів справи, на час призначення пенсії вислуга позивача становила 33 роки, а отже позивач набув право на призначення пенсії у розмірі 89%, зокрема: за вислугу років 20 років -50%, та за 13 років вислуги понад 20 років – 39% (всього 89%).

Однак, згідно статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії), діяло обмеження загального розміру пенсії, за якою загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів. А тому позивачу пенсію за вислугу років призначено у розмірі 85%.

У відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» №51-IV від 04.07.2002 року, що набрав чинності з 01.01.2003 року, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема, у частині другій цифри "85", "95" і "90" замінено відповідно цифрами "90", "100" і "95", а слова і цифри "до категорій 2 і 3" замінено словами і цифрою "до категорії 2".

На підставі цієї норми Закону пенсію позивачу перераховано та обчислено у розмірі 89%, оскільки вислуга років ОСОБА_1 була такою, що надавала можливість перерахувати пенсію в значенні 89%.

Відповідно до протоколу за пенсійною справою ОСОБА_1 від 01.12.2017, основний розмір пенсії становив 89% грошового забезпечення при вислузі років – 33 роки (а.с.10).

Суд зазначає, що норми Закону України від 04.07.2002 №51-IV не мали жодного обмеження щодо їх застосування і, відповідно, правових перешкод для перерахунку пенсії з 85% на 89% законодавством визначено не було. Відповідний стаж позивача дозволяв здійснювати такий перерахунок.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 за №3668-VI, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

В подальшому, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 за №1166-VII, який набрав чинності 19.04.2014, внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (на підставі якої позивачеві обраховано спірний розмір пенсії), згідно яких цифрове значення "80" замінено цифрами "70" (максимальний розмір пенсії).

Таким чином, з 19.04.2014 положення частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 80% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв`язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №1166-VII, замінивши такий граничний розмір на 70%.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим Законом №3668-VІ, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Проаналізувавши наведені вище норми матеріального права, та зміни в законодавстві стосовно визначення максимального розміру пенсії, суд вважає, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80%, а потім 70% відповідної суми грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної і відповідно перерахованої на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії.

Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року за №704 та від 21 лютого 2018 року за №103, тому застосування у спірному випадку органом пенсійного фонду статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019, залишеного без змін постановою Великої Палати Суду від 16.10.2019, ухваленому у зразковій справі №240/5401/18 (Пз/9901/58/18).

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Постанови №103 протиправно зменшено розмір процентної складової грошового забезпечення із 89% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Стосовно доводів відповідача про наявність підстав для залишення без розгляду адміністративного позову з підстав пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як слідує з матеріалів справи, позивач, дізнавшись про порушення свого права щодо перерахунку пенсії, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 02.03.2019. Відповідачем 14.03.2019 позивачу надано відповідь на заяву. До суду з адміністративним позовом позивач звернувся 22.04.2019. Таким чином, позивачем дотримано шестимісячний строк звернення до суду, визначений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо обізнаності позивача про зменшення розміру відсоткової складової своєї пенсії саме з березня 2018 року, після проведення перерахунку, відповідач не навів будь-яких обґрунтувань та не надав жодних доказів на підтвердження такої обставини.

Відтак, у суду відсутні достатні і обґрунтовані дані про не дотримання позивачем строків звернення до адміністративного суду за позовом, вимоги якого вирішуються у цій справі, а тому доводи відповідача стосовно залишення без розгляду позовних вимог позивача, є безпідставними.

Стосовно клопотання позивача про встановлення судового контролю шляхом зобов`язання Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати у десятиденний строк з моменту набрання рішення суду законної сили звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст. 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Правові підстави встановлення судового контролю визначені ст.382 КАС України. Так, відповідно до вимог ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч.8 ст.382 КАС України), та в порядку вимог ст.383 КАС України.

Суд зазначає, що вказані правові норми свідчать про те, що встановлення судового контролю за виконанням рішенням суду у виді зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не імперативним обов`язком.

Суд звертає увагу позивача, що клопотання щодо встановлення судового контролю до винесення рішення у справі повинно бути належним чином обґрунтоване, та із зазначенням чітких його підстав і мотивів. Однак, клопотання позивача не містить жодного обґрунтування, із наведенням конкретних доказів щодо необхідності чи наявності істотних підстав для вжиття зазначеного виду судового контрою за виконанням судового рішення. Доказів того, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення суду не надано і судом не встановлено. Відтак, клопотання позивача про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач квитанцією за №196 від 19.03.2019 підтвердив сплату судового збору в загальному розмірі 768,40 грн., а тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір в цьому ж розмірі.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" в розмірі 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 01.01.2018 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, виходячи із розрахунку 89 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018) сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.