Рішення № 86061178, 03.12.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/11283/19

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Єфіменко О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

28.10.2019 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Житомирській області, у якому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість у сумі 4299,96 грн, з підстав порушення податкового законодавства.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 є платником податків та за нею рахується податкова заборгованість у сумі 4299,96 грн зі сплати єдиного податку з фізичних осіб. Просить стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу строк для надіслання відзиву на адміністративний позов.

Відповідач вимоги ухвали суду від 04.11.2019 у частині подання відзиву на адміністративний позов не виконав.

Згідно з ч.4 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як видно із зведеного розрахунку, за ОСОБА_1 рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 4299,96 грн (а.с. 9).

Згідно з п.294.1. ст.294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Пунктом 295.1. ст.295 ПК України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Відповідно до п.300.1 ст.300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відтак, відповідачем подано до Овруцької ДПІ заяву про застосування спрощеної системи оподаткування №247 від 10.01.2011, якою платником обрано ставку 20% до розміру мінімальної заробітної плати та 2-гу групу (а.с.11). В подальшому ОСОБА_1 подала до Овруцької МДПІ розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування №168 від 10.01.2012 та самостійно визначила загальну суму отриманих доходів - 432 грн (а.с.13).

Крім того, відповідачу контролюючим органом нараховано пеню з 17.10.2017 до 20.03.2018 у сумі 146,16 грн, про що свідчить витяг з КОР та розрахунок пені, які містяться в матеріалах справи (а.с.14-15).

Пунктом 54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Абзацом першим п.59.1 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

ГУ ДФС у Житомирській області відповідно до положень ст.59 ПК України на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) надіслало податкову вимогу форми «Ф» від 22.03.2017 №334-17 на суму 1139,59 грн (а.с. 16).

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Позивачем на підтвердження суми заборгованості відповідача додано до позовної заяви зведений розрахунок сум податкового боргу (а.с.9), витяг з КОР (а.с.14) та розрахунок пені (а.с.15) згідно із якими заборгованість відповідача складає 4299,96 грн.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, не подав та про причини не подання відзиву суд не повідомив.

Враховуючи наведене, а також те, що на час розгляду справи заборгованість у добровільному порядку не сплачена, суд задовольняє адміністративний позов.

Враховуючи положення ч.2 ст.139 КАС України та відсутність судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39459195) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДФС у Житомирській області податкову заборгованість у сумі 4299,96 грн зі сплати єдиного податку з фізичних осіб.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлений 3 грудня 2019 року.

Суддя О.В. Єфіменко