Рішення № 86060955, 28.11.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 року м.Київ № 381/542/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Фастівського міськрайонного суду Київської області, пред`явивши вимоги Фастівському ОУПФУ Київської області про визнання протиправною дії щодо відмови у призначенні їй пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; скасування рішення відповідача від 28.12.2017 № 101, яким було відмовлено у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку та зобов`язання призначити пенсію на вказаних умовах з 29.11.2017.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що у неї наявне право на пенсію із зниженням пенсійного віку як особі, яка постійно проживає на території радіоекологічного контролю з 1986, на підставі чого вона зверталась до відповідача, 29.11.2017, із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку та необхідним пакетом документів. Рішенням № 101 від 28.12.2017 відповідач відмовив їй у задоволенні заяви з підстав відсутності даних за період з 12.05.1986 по 15.08.1988 та з 16.08.1988 до 24.03.1989 про фактичне місце проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю, а смт Фастів та смт. Велика Мотовилівка не відносяться до переліку зон радіоактивного забруднення.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22.02.2018, адміністративну справу №381/542/18 було передано на розгляд Київському окружному адміністративному суду в порядку ст. 29 КАСУ. Вказана справа надійшла до КОАС

03.04.2018 та після відповідної реєстрації в порядку, передбаченому ст.31 КАСУ, автоматизованою системою документообігу головуючим визначено суддю Головенка О.Д. Справа знаходилась у провадженні судді Головенка О.Д. до 09.07.2018.

09.07.2018, у зв`язку з перебуванням судді Головенка О.Д. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, після повторного автоматизованого розподілу судової справи, головуючим було визначено суддю Брагіну О.Є.

Ухвалою судді від 09.07.2018 позовну заяву було залишено без руху, визначено спосіб та встановлено строк для усунення недоліків.

21.08.2018, позивачкою були подані витребувані судом документи та позовна заява.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 було відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи для участі у ньому.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому аргументував прийняте рішення від 28.12.2017 № 101 тим, що з наданої ОСОБА_1 трудової книжки вбачається, що вона у період з 12.05.1986 по 15.08.1988 навчалась у Київському державному педагогічному інституті ім. О.М.Горького, у період з 16.08.1988 по 24.08.1990 працювала у Великомотовилівській середній школі. Однак, період до 24.03.1989 не може бути врахований для визначення права на пенсію із зниженням пенсійного віку за ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки за дані періоди відсутні відомості про фактичне місце проживання заявниці в зоні посиленого радіоекологічного контролю, а смт. Фастів та Велика Мотовилівка це населені пункти, які згідно Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобилської катастрофи" від 23.07.1991 №106, не відносяться до зон радіоактивного забруднення. Відповідно до наданих документів у ОСОБА_1 , станом на 01.01.1993, період проживання у зоні радіоактивного забруднення складає 3 роки 9 місяців 8 днів, тому просив суд відмовити у задоволенні позову.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши подані сторонами документи, встановивши характер спірних правовідносин, предмет спору та доводи кожного учасника, якими підтверджуються обрані правові позиції, суд приходить до висновку про відмову у задоволені заявлених вимог, ураховуючи таке:

ОСОБА_1 у зв`язку з досягненням віку, необхідного для призначення пенсії як потерпілій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, 29.11.2017 звернулась до Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ. Цією статтею Закону передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, а саме за умови, що станом на 1 січня 1993 вони прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 роки.

За результатом розгляду поданої ОСОБА_1 заяви Фастівське ОУПФУ рішенням № 101 від 28.12.2017 відмовило у призначенні пільгової пенсії посилаючись на те, що заявницею документально не підтверджено 4 роки роботи (проживання) в зоні посиленого радіологічного контролю, які є умовою визначення права на пенсію із зниженням пенсійного віку (а.с. 11).

Так, відповідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 , остання навчалась у період з 12.05.1986 по 15.08.1988 у Київському державному педагогічному інституті ім.О.М.Горького; з 16.08.1988 по 24.08.1990 працювала у Великомотовилівській середній школі, але період до 24.03.1989 не може бути враховано для визначення права позивачки на пенсію із зниженням пенсійного віку, оскільки за вказані періоди відсутні відомості про фактичне місце проживання позивачки в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Надані довідки №22-11/1299 від 29.11.2017, № 1243 від 23.11.2017 про місце проживання та реєстрацію заявниці у період з березня 1986 по березень 1989 та з 24.03.1989 по 21.03.1997 у м. Фастові та смт. Велика Мотовилівка, не можуть бути доказами, які підтверджують факт проживання її в зоні посиленого радіоекологічного контролю через їх невідповідність зразку, встановленому Порядком видачі посвідчень.

Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам, суд зважає на наступне:

відповідно до статті 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно із ст.11 цього Закону до потерпілих від Чорнобильської катастрофи зокрема належать: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Потерпілім від Чорнобильської катастрофи, а саме особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, - передбачено зменшення пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Порядком №22-1 передбачено, що при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", документами, які засвідчують особливий статус особи, зокрема статус "особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи", є - посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

В свою чергу довідки про період проживання, роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

За приписами пункту 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Порядок видачі посвідчень потерпілим в аварії на ЧАЕС встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено такий Порядок. Згідно з пунктом 2 Порядку посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.

У пункті 6 Порядку передбачено, що особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В. Підставою для видачі такого посвідчення, за змістом пункту 10 цього Порядку, є довідка встановленого зразка, яка наведена у додатку 7 згаданого Порядку.

Згідно п.4 ч.1 ст.11 Закону №796-ХІІ особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, є такими, що належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Пунктом 4 ч.1 ст.14 Закону №796-ХІІ, що визначає категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій, до таких осіб відносить тих, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років - категорія 4.

Відповідно до ч.3 ст.65 Закону №796-ХІІ, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом (ст.55), тобто особам, якщо вони станом на 1 січня 1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій у розрахунку 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Системний аналіз положень статей 9, 14 Закону №796-ХІІ у поєднанні із нормою ч.3 ст.65 цього Закону дають підстави для висновку, що основним доказам проживання, роботи або навчання на території зони радіоактивного забруднення чи участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи або посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які відповідно до змісту ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є підставою для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 5 років.

З наведених норм права також слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, передбаченого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21.11.2006 року № 21 -1048во06 та від 04.09. 2015 року № 690/23/15-а.

Крім того, Верховний Суд підтримав таку позицію у своїй постанові від 27.02. 2018 року у справі №344/9789/17.

Такий підхід узгоджено із практикою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року (справа № 333/2072/17 (2-а/333/122/17), у постанові від 27 лютого 2018 року (справа № 344/9789/17).

З матеріалів справи вбачається, що позивачка є власником посвідчення громадянина (громадянки), який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 1986, категорія - 4 (а.с. 10), наявність якого є безумною підставою набуття статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи.

Наразі, посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" у позивачки відсутнє, що відповідно до вищезазначених норм, унеможливлює призначення їй пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, підстави для визнання дій відповідача протиправними, скасування прийнятого ним рішення№101 від 28.12.2017 та зобов`язання Фастівського ОУПФУ Київської області призначити пенсію із зниженням пенсійного віку, у суду відсутні.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.139 КАС України, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, враховуючи, що у задоволенні позову позивачці відмовлено, тому понесені нею судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (08500, м.Фастів Київської області, вул.А.Саєнка, 10, ЄДРПОУ - 37583191) про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Брагіна О.Є.