Рішення № 86059541, 26.11.2019, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1041/19

Провадження по справі 2/305/489/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2019 року Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ємчука В.Е.

за участі: секретаря судового засідання Орос С.Ю.

представника відповідача Дорош І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, ТОВ "Кредитні ініціативи", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Крегул Іван Іванович, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі Позивач), в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся в суд з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, ТОВ "Кредитні ініціативи", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Крегул Іван Іванович, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Підставою для пред`явлення позову зазначено те, що 11.05.2015 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович вчинив виконавчий напис, який реєстровий під номером 5673, про стягнення з Позивача на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованості за кредитним договором №887 від 16.06.2007 року зі змінами та доповненнями, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "Промінвестбанк", право вимоги за яким було відступлено Кредитором Товариству з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", сума, що підлягає стягненню 706152,77 гривні, з яких 532013,84 гривні заборгованість за кредитом, 171438,93 гривні заборгованість за відсотками за користування кредитом, 2700 гривень витрати Стягувача на вчинення виконавчого напису. При цьому у виконавчому написі нотаріуса зазначено, що стягнення провадиться за період з 17.12.2012 року по 01.03.2015 року. На підставі виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем Закарпатського виконавчого округу Крегулом І.І. було відкрито виконавче провадження №58823198 про стягнення з ОСОБА_1 вказаних вище сум. Зазначений виконавчий напис нотаріуса, на думку Позивача, слід визнати таким, що не підлягає виконанню, через невідповідність його вимогам ст.ст.88, 89 Закону України «Про нотаріат». Так, дійсно Позивач визнає, що був укладений зазначений вище кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав 24800 доларів США зі сплатою 13% річних, з кінцевим терміном погашення суми основної заборгованості до 15.06.2027 року. Однак, враховуючи економічну кризу в Україні, Позивач погашав заборгованість з простроченням. Вже понад шість років останній був позбавлений можливості виконувати взяті на себе зобов`язання і будь-які платежі на погашення кредиту він не здійснював. Даний кредитний договір був споживчий, оскільки він надавався на ремонт житлового будинку. Відповідно до Кредитного договору у разі несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитом є шістдесятий календарний день від дня нарахування процентів, що не сплачені у встановлений цим договором строк, але не пізніше дати кінцевого терміну повернення кредиту та процентів за ним. Дані положення Кредитного договору сторонами не змінювались. Отже, з наведеного слідує, що умовами Кредитного договору передбачено зміну терміну кредитування у випадку настання певних обставин, зокрема, у разі порушення Позичальником графіку сплати відсотків за користування кредитом відповідно до пункту 3.3 Договору, згідно з умовами Договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитом є шістдесятий календарний день від дня нарахування процентів, що не сплачені у встановлений цим Договором строк. Відповідач жодних коштів на погашення кредиту не сплачував понад шість років, а також, з листа-претензії №02-10/414 від 15.07.2011 року вбачається, що первісним Кредитором, в порядку ст.1050 ЦК України змінено строк виконання зобов`язання за кредитним договором №887, позаяк останній звернувся до ОСОБА_1 з вимогою про дострокове погашення суми боргу за кредитом. Отже, беручи до уваги умови Кредитного договору строк користування кредитними коштами за вказаним вище Кредитним договором закінчився, умови Кредитного договору щодо обов`язку щомісячної сплати тіла кредиту та відсотків за його користування припинилися, як і цей обов`язок Позичальника, натомість в останнього виник обов`язок на 61 день від дня нарахування процентів, що не сплачені, погасити Кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції. Відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У даній ситуації, згідно з умовами кредитного договору, позичальник був зобов`язаний щомісячно повертати кредит та відсотки за користування кредитними коштами, а у випадку порушення зобов`язання, достроково повернути всі кошти за кредитом. У банку, відповідно до п.2.3 Кредитного договору, виникло право достроково вимагати стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором, з 26.09.2011 року, тобто моментом виникнення вимоги Кредитора до Боржника в даному випадку є 26.09.2011 року - 61 календарний день від дня нарахування відсотків, що не були сплачені у строк, встановлений договором. Отже, право вимоги до ОСОБА_1 у Кредитора виникло за три роки і шість місяців до звернення Кредитора із заявою про вчинення виконавчого напису, тобто Кредитор звернувся до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису з пропуском строку, тому виконавчий напис нотаріуса був виданий з порушенням ст.88 Закону України "Про нотаріат". Крім того, у позивача є обґрунтованісумніви у безспірності заборгованості в розмірі 706152,77 гривні, з яких 532013,84 гривні заборгованість за кредитом, 171438,93 гривні заборгованість за відсотками за користування кредитом, 2700 гривень витрати Стягувача на вчинення виконавчого напису. Зокрема, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, а права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України. Враховуючи зазначене, лист-претензію від 15.07.2011 року та положення абзацу 2 пункту 2.3 Кредитного договору, на думку Позивача, очевидним є висновок про те, що право Кредитора нараховувати передбачені договором відсотки за користування кредитом припинилося, у зв`язку зі сплавом строку кредитування у вересні 2011 року. Однак, всупереч цьому, з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , вбачається, що Новим кредитором, після отримання вимоги до ОСОБА_1 , продовжували нараховуватись відсотки за користування кредитом, які Були визначені в кредитному договорі, не давлячись на сплив строку кредитування. Заслуговує на увагу той факт, що в реєстрі Позичальників як основна непогашена строкова сума кредиту у валюті кредиту, станом на момент передачі права вимоги новому Кредитору становить 19078,33 Долара США, в той час, коли в розрахунку заборгованості ОСОБА_1 наданому нотаріусу для вчинення виконавчого напису, така зазначена 19162,61 Долара США. Одночасно з цим, розрахунок заборгованості ОСОБА_1 наданий Кредитором приватному нотаріусу не є повним, оскільки кредитний договір було укладено 16.06.2007 року, а заборгованість розраховано тільки з 17.12.2012 року, тобто зазначений розрахунок є неповним. Отже, безспірність суми, що підлягає до стягнення за оспорюваним виконавчим написом, в контексті викладеного, є сумнівною. Тобто, вже сам по собі цей факт свідчить про невиконання нотаріусом вимог спеціального законодавства як щодо обов`язкових передумов для вчинення виконавчого напису, зокрема: безспірності суми заборгованості, яка підлягає стягненню з Позивача, дотримання стягувачем трирічного строку з моменту виникнення у нього права вимоги до боржника. Також, зазначає, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною Постанову КМУ №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Зазначена Постанова суду рішеннями суді вищих інстанцій залишена без змін. Дана обставина, також, на думку Позивача, є додатковою підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Ухвалою Рахівського районного суду від 04.06.2019 року було відкрито провадження у даній справі та запропоновано Відповідачу протягом п`ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, подати суду відзив на позовну заяву й всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, а також, відповідно до п.2 ч.5 ст.178 ЦПК, Відповідач повинен був подати докази надіслання відзиву та доданих до нього документів Позивачу. Копію ухвали Відповідач, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., отримав 11.06.2019 року, а ТОВ Кредитні Ініціативи» 18.06.2019 року, що підтверджено повідомленнями про вручення поштового відправлення. Відзиву на позові відповідачі у визначений судом строк не подавали.

В судове засідання Позивач ОСОБА_1 не з`явився, його представник, ОСОБА_2 , надала суду клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник Відповідача, ТОВ «Кредитні ініціативи», І.І.Дорош зазначила про безпідставність позовної заяви та просила суд відмовити у задоволенні позову. Зазначила, що сума заборгованості, яка була зазначена у виконавчому написі є підставною та вона булла підтверджена розрахунком заборгованості, дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, що є предметом позову, є правом, а не обов`язком Кредитора, у листі-претензії, що був надісланий Позивачу 15.97.2011 року, питання про дострокове стягнення всієї суми боргу на той час не ставилося. Крім того, вважає, що Позивач пропустив строк позовної давності для звернення в суд з даним позовом, про що ТОВ «Кредитні ініціативи» заявляло у поясненнях на позов від 15.10.2019 року та не звертався про поновлення такого, хоч був ознайомлений із цією заявою.

Відповідач, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. в судове засідання не з`явився, 30.07.2019 року надіслав суду лист, в якому просить справу розглянути без його участі та відмовити у задоволенні позову, оскільки його процесуальний статус як Відповідача визначено Позивачем не вірно, такі позови повинні пред`являтися до стягувачів, а не до нотаріусів, тому позовні вимоги до нього вважає безпідставними.

Третя особа, яка не заявляє позовних вимог щодо предмета позову, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Крегул І.І., в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання, в якому просив розгляд даної справи проводити без його участі.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд дійшов до такого висновку.

Суд в ході розгляду справи встановив, що 16 червня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з другої сторони, був укладений Кредитний договір №887 (далі Кредитний договір), відповідно до якого останній отримав кошти в розмірі 24800 доларів США з терміном повернення не пізніше 15 червня 2027 року та сплатою 13,0% річних за користування кредитом. Відповідно до пункту 4.1 зазначеного договору виконання зобов`язань Позичальника за цим Договором забезпечується іпотекою – житлового будинку, розміщеного за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 60,88 м.кв, житловою площею 35,39 кв.м, оціночною вартістю 267280 гривень.

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний промислово-інвестиційний банк» 15 липня 2011 року на адресу ОСОБА_1 направило лист-претензію №02-10/414, в якому повідомляло останнього про заборгованість за кредитним договором №887 від 16.06.2007 року, яка станом на 15.07.2011 року складала 109,02 долара США простроченого кредиту та 256,98 долара США простроченої суми відсотків. Також, у вказаному листі було запропоновано в термін до 25 липня 2011 року добровільно сплатити заборгованість за кредитом та відмотками та надати в банк документально підтверджену інформацію про розмір власного доходу та здійснити страхування майна (на виконання п.5.2.4 Кредитного договору та п.4.1.10 Іпотечного договору №887 від 18.06.2007 року. Одночасно цей лист містив роз`яснення про те, що у разі невиконання зазначених вимог, банком буде розпочато процедуру щодо погашення в повному обсязі заборгованості за кредитом (незалежно від настання кінцевого терміну погашення).

Судом встановлено, що відповідно до Договору про відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» останнє набуло право вимоги за Кредитним договором №887 від 16.06.2007 року, де Позичальником є ОСОБА_1 . Відповідно до наданого суду Додатку 1 – Реєстр позичальників, вбачається що на момент відступлення права вимоги 17.12.2012 року за ОСОБА_1 значилася заборгованість: основна непогашена строкова сума кредиту 19078,33 долара США, основна непогашена прострочена сума кредиту 375,19 долара США, сума нарахованих, але не сплачених строкових процентів 112,69 долара США, сума нарахованих, але не сплачених процентів 6,27 долара США, сума погашень за період з 01.10.2012 року по дату передачі прав 911,04 долара США.

За заявою ТОВ «Кредитні ініціативи» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем 11 травня 2015 року вчинений виконавчий напис, за яким з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» стягнуто заборгованість за кредитним договором №887 від 16.06.2007 року, укладеним між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з другої сторони, у розмірі 706152,77 гривні, яка складається з: заборгованості за кредитом 532013,84 грн (що відповідно до розрахунку заборгованості на день розрахунку заборгованості, а саме 01.03.2012 року, становило 6175,06 долара США), заборгованість за відсотками за користування кредитом 171438,93 грн (що відповідно до розрахунку заборгованості станом на 01.03.2012 року становило 6175,06 долара США), витрати, пов`язані з учиненням виконавчого напису - 2700,00 грн. Стягнення здійснюється за період з 17 грудня 2012 року по 01.03.2015 року. Виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за №5673.

За правилами статей 15, 16 ЦК, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених у ч.1 ст.16 ЦК, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому відповідно до ст.18 ЦК нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом учинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, установлених законом.

Порядок учинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства (ч.1 ст.39 закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок учинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції 22.02.2012 №296/5 та зареєстрований у Мін`юсті 22.02.2012 за №282/20595.

Відповідно до ст.87 закону «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів.

У ст.88 закону «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більш ніж 3 роки, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більш ніж рік. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку.

Порядок учинення нотаріальних дій (далі Порядок) містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пп.1, 3 гл.16 розд. ІІ порядку).

Згідно з пп.2.1 п.2 гл.16 розд.ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування й місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата й місце народження боржника — фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають стосунок до вчинення виконавчого напису, нотаріус управі витребувати їх у стягувача (пп.2.2 п.2 гл.16 розд.ІІ порядку).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу 30 днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (пп.2.3 п.2 гл.16 розд.ІІ порядку).

Крім того, у п. 3.2, п. 3.5 п. 3 гл.16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМ від 29.06.99 №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному переліку. Цей перелік не передбачає інших умов учинення виконавчих написів нотаріусами, ніж ті, які зазначені в законі «Про нотаріат» і Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.

У ст.50 закону «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Учинення нотаріусом виконавчого напису — це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, по захист якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі й унаслідок цивільно-правової відповідальності, це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 закону «Про нотаріат»).

Учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК, статей 50, 87, 88 закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом з тим законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 5.07.2017 №6-887цс17.

Позивач ОСОБА_1 саму процедуру вчинення виконавчого напису, який є предметом даного позову, не оспорює. Натомість він зазначає про необґрунтованість вимог до нього, зокрема те, що Кредитор заявляючи претензію до нього про сплату заборгованості змінив строк виконання зобов`язання, оскільки Кредитор вимагав від ОСОБА_1 достроково повернути всю суму заборгованості, тому, на думку позивача, моментом виникнення вимоги є 26.09.2011 року.

Суд констатує, що вказані вище обставини є лише припущенням Позивача, оскільки зміна строку виконання не підтверджена жодними належними доказами. Зокрема, у листі-претензії, на який посилається Позивач, дійсно вимагало в останнього в термін до 25 липня 2011 року добровільно сплатити заборгованість за кредитним договором №887 від 16.06.2007 року, яка станом на 15.07.2011 року складала 109,02 долара США простроченого кредиту та 256,98 долара США простроченої суми відсотків. Також, у вказаному листі було запропоновано надати в банк документально підтверджену інформацію про розмір власного доходу та здійснити страхування майна (на виконання п.5.2.4 Кредитного договору та п.4.1.10 Іпотечного договору №887 від 18.06.2007 року. Одночасно цей лист лише містив роз`яснення про те, що у разі невиконання зазначених вимог, банком буде розпочато процедуру щодо погашення в повному обсязі заборгованості за кредитом (незалежно від настання кінцевого терміну погашення). Однак зазначене вказує на те, що Кредитор лише роз`яснив можливість стягнення заборгованості у повному обсязі у разі невиконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором №887 від 16.06.2007 року, однак на той час не вимагав повернути всю суму кредитних коштів. Зазначене підтверджується й тим, що цей лист-претензія не містив всієї суми заборгованості, у тому числі й тієї, яку Позивач мав би повернути достроково. За таких обставин посилання ОСОБА_1 на дострокове припинення кредитного договору, який є предметом позову, тобто зміну терміну кредитування через порушення Позичальником графіку сплати відсотків за користування кредитом, є безпідставним, адже Позичальник лише мав право вимагати дострокового повернення кредитних коштів, а не обов`язок, і на той час він таким право не скористався.

За таких обставин і посилання Позивача, що право Кредитора нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припинилися, у зв`язку зі спливом строку кредитування у вересні 2011 року, є також безпідставним, адже строк дії договору, встановлений сторонами, не пізніше 15 червня 2027 року (п.2.3 Кредитного договору), отже й до цього часу Кредитор мав право на нарахування відсотків, у розмірі, визначеному п.2.2 Кредитного договору.

Посилання Позивача на його сумніви у безспірності заборгованості в розмірі 706152,77 гривні, з яких 532013,84 гривні заборгованість за кредитом 171438,93 гривні заборгованість за відсотками за користування кредитом, 2700 гривень втрати Стягувача на вчинення виконавчого напису, а саме те, що на момент передачі права вимоги Новому кредитору заборгованість становила 19078,33 долара США, у той час, як в розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , наданому приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, така зазначена в розмірі 19162,61 долара США є також безпідставним та пояснюється тим, що на момент передачі права вимоги до Нового кредитора, відповідно до Реєстру позичальників, що є Додатком №1 до Договору про відступлення права вимоги, заборгованість ОСОБА_1 основної непогашеної строкової суми кредиту станом на 17.12.2012 року становила 19078,33 долара США., а також 375,19 долара США основна непогашена прострочена сума кредиту, тобто всього заборгованість ОСОБА_1 по кредиту становила 19453,52 долара США, після чого, згідно з розрахунком заборгованості, ОСОБА_1 27.12.2012 сплатив 300,26 долара США, як щомісячний платіж на погашення кредиту та 9,35 долара США на погашення відсотків. Фактично ОСОБА_1 27.12.2012 року повністю погасив прострочену заборгованість, а вже починаючи з 01.01.2013 року за ним постійно рахувалася заборгованість по сплаті кредиту, яка станом на 01.03.2015 року й складала суму 532013,84 гривні (19162,61 долара США) заборгованість за кредитом, 171438,93 гривні (6175,06 долара США) заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Зазначені обставини спростовують доводи Позивача, як про його сумніви щодо суми заборгованості, яка підлягає до стягнення за виконавчим написом нотаріуса, так і строку пред`явлення вимоги, оскільки виконавчий напис про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу видав 11.05.2015 року, за яким заборгованість стягувалася за період з 17.12.2012 року по 01 березня 2015 року, що не перевищувало трирічного строку з дня виникнення права вимоги.

Відповідно до ст. 46 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, тобто особи, матеріально-правовий спір між якими є предметом вирішення в цивільному судочинстві (ст. 48 ЦПК України).

Зі змісту статті 52 ЦПК України слідує, що суб`єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену в суді справу, пред`явивши позов щодо предмета спору з метою захисту особистих суб`єктивних матеріальних прав чи охоронюваних законом інтересів, є третіми особами, які заявляють самостійні вимоги.

Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, є суб`єкти цивільних процесуальних правовідносин, які беруть участь у справі на стороні однієї з сторін, у разі, коли рішення може вплинути на їхні права та обов`язки щодо однієї зі сторін (ст. 53 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про нотаріат нотаріат - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» особи, які вважають, що їх права і охоронювані законом інтереси порушені нотаріальною дією, вправі звернутися до суду з відповідним самостійним позовом про недійсність посвідченого акта, але не до нотаріуса, а до інших суб`єктів спірних матеріальних правовідносин, з приводу яких виник спір.

Виходячи з вищенаведеного, нотаріус, який видав свідоцтво про право на спадщину, є неналежним відповідачем у справі, адже задоволення позову зачіпало б права та обов`язки не нотаріуса, а ТОВ «Кредитні ініціативи», яке на підставі виконавчого напису нотаріуса набуло право на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором, що є предметом позову, в примусовому порядку. Визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, неминуче б потягло за собою позбавлення такого права його набувача. Заперечуючи проти виконавчого напису нотаріуса, позивач порушує спір про право цивільне, тому навіть за умови доведення того факту, що нотаріус припустився порушення порядку вчинення такої нотаріальної дії, відповідачем за позовом може бути виключно набувач цього права, а не нотаріус. Посилання ж на порушення закону нотаріусом під час видачі виконавчого напису як на обґрунтування позову тільки утворює підстави для залучення нотаріуса до участі у такій справі як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Отже, виходячи із системного аналізу зазначених правових норм, слід зробити висновок, що при вирішенні справ, які стосуються оспорювання прав і обов`язків сторін, набутих на підставі вчинених нотаріальних дій - посвідчення договорів, угод тощо (крім справ за скаргами на нотаріальні дії чи відмову у їх вчиненні), нотаріуси в розумінні ст. ст. 46, 48, 53 ЦПК України не є особами, прав і обов`язків яких стосується спір сторін, оскільки відсутня їх юридична заінтересованість у результатах вирішення справи судом і реалізації ухваленого в ній рішення.

Особа на власний розсуд розпоряджається своїми цивільними та процесуальними правами та здійснює своє право на захист (ч.1 ст.12, ч.1 ст.20 ЦК України, ч.1 та ч.2 ст.12, ч.1 та ч.3 ст.13 ЦПК України); рішення судом про задоволення позову може бути прийняте лише за умови пред`явлення вимог до належного відповідача та їх обґрунтованості й доведеності саме щодо такого відповідача у відповідному процесі (ст.ст.76-81,263-265 ЦПК України).

Позивач, діючи вільно, на свій розсуд, просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. від 11.05.2015 року №5673, пред`явивши позов, у тому числі до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А, який не може бути належним відповідачем за даним позовом, оскільки не є особою, прав і обов`язків якої стосується спір, що також є підставою для відмови у задоволенні даного позову.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 83, 89, 141, 178, 263-265, 273, 279, 354, 355, п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, ТОВ "Кредитні ініціативи", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Крегул Іван Іванович, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Заходи забезпечення позову, вжиті судом відповідно до ухвали Рахівського районного суду від 04 червня 2019 року, скасувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено 03.12.2019 року.

Суддя: В.Е. Ємчук