Вирок № 86058785, 03.12.2019, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 239/367/19

Провадження № 1-кп/242/800/19

ВИРОК

іменем України

3 грудня 2019 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Коліщук З.М.,

з участю секретаря Фоміної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12019050500000766 стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, з професійно-технічною освітою, одруженого, на утриманні має одну малолітню дитину, раніше судимого: 4 квітня 2019 року Волноваським районним судом Донецької області за ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень, 19.06.2019 знятий із обліку у зв`язку зі сплатою штрафу, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

з участю прокурора Яворської Г.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим за вчинення злочину, передбаченого ст. 185 КК України, судимість якого не знята та не погашена у встановленому законом порядку, 20 липня 2019 року о 19.30 годин з метою вчинення крадіжки кам`яного вугілля, взявши з дому мішки та велосипед, прийшов до четвертої залізничної колії ст. Новогродівка, Донецької залізниці, що розташована на вул. Вуглезбірна, 1 м. Новогродівка, Донецької області, де на той час знаходились напіввагони, заповнені кам`яним вугіллям, що належить ТОВ “ПЕК “ГАЗ-ЕНЕРГО”, підійшов до вагону №66792722, де реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, заліз на даний вагон, та, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і його дії невідомі оточуючим, з корисливою метою, умисно, повторно, таємно набрав руками дев`ять мішків кам`яного вугілля марки ДГ 0-50 мм, загальною вартістю 944,80 грн. з викраденим із місця злочину зник, чим спричинив ТОВ “ПЕК “ГАЗ-ЕНЕРГО” майнову шкоду на вказану суму 944,80 грн., тобто вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, а саме, злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 винуватим себе визнав повністю та показав, що 20 липня 2019 року біля 19.30 годин з метою вчинення крадіжки кам`яного вугілля, взявши з дому мішки та велосипед прийшов до четвертої залізничної колії ст. Новогродівка, Донецької залізниці, що розташована на вул. Вуглезбірна, 1 м. Новогродівка, Донецької області, де на той час знаходились напіввагони, заповнені кам`яним вугіллям. Підійшов до вагону, заліз на даний вагон, переконався, що поблизу нікого немає, набрав руками дев`ять мішків кам`яного вугілля і перевіз його за межі станції. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Учасники судового провадження не оспорювали обставини винуватості ОСОБА_1 у таємному викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, і тому на підставі частини 3 статті 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, урахувавши те, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вчинив злочин, який згідно ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості.

За місцем проживання характеризується позитивно, одружений, на утриманні має одну малолітню дитину, на обліку в лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, судимий 4 квітня 2019 року Волноваським районним судом Донецької області за ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень і 19.06.2019 знятий із обліку у зв`язку зі сплатою штрафу.

Згідно ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує його покарання – щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України – судом не встановлено.

Суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яке є необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів і відсутні підстави для застосування ст.69 КК України.

Так як ОСОБА_1 призначається покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, та ураховуючи обставини вчинення злочину, особу обвинуваченого, який на утриманні має одну малолітню дитину, думку представника потерпілого, який у своїй заяві зазначив, що обвинувачений не завдав значної шкоди підприємству, претензій майнового характеру не має, а також те, що у вчиненому щиро розкаявся, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання і звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, відсутність обтяжуючих обставин, суд визнає за необхідне призначити іспитовий строк тривалістю один рік.

Саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним і достатнім, та, у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, відповідає загальним засадам призначення покарання та його меті, а також принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі “Скоппола проти Італії” від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Як у справі “Бакланов проти Росії” (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі “Фрізен проти Росії” (рішення від 24 березня 2005 року) суд зазначив, що “досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу “законності” і воно не було свавільним”, а у справі “Ізмайлов проти Росії” (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити “особистий і надмірний тягар для особи”.

Згідно ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку.

Цивільний позов не заявлено.

Питання щодо речових доказів суд вирішив, керуючись ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 під час досудового розслідування не обирався і під час судового розгляду такі клопотання не заявлялися, а тому відсутні підстави для його обрання в силу ст. 331 КПК України.

Керуючись, ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Установити ОСОБА_1 іспитовий строк – один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази: дев`ять мішків кам`яного вугілля марки ДГ 0-50 мм, які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області, - повернути ТОВ “ПЕК “ГАЗ-ЕНЕРГО”.

Запобіжний захід не обирався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку за винятком з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, доДонецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя З.М. Коліщук