Ухвала суду № 86057267, 28.11.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/7943/19

Справа №760/29261/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» про стягнення несплаченої пені, 3% річних та інфляційних втрат, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29.10.2019 року позивачу наданий строк для виправлення недоліків заяви терміном п`ять днів з моменту отримання копії ухвали, у зв`язку з тим, що позовна заява не відповідає ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме позивачем не було сплачено судовий збір та не було надано підтвердження про його сплату.

Позивач при зверненні з вимогами до суду посилався на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», однак з зазначене твердження є хибним.

Позивач просив стягнути пеню, 3% річних та інфляційні втрати внаслідок прострочення виплати страхового відшкодування.

Стаття 625 ЦК України, на яку посилається позивач, встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

За частиною другою цієї статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачається передача грошей як предмета договору або сплата їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про надання послуг, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.

Отже, правовідносини з виплати страхового відшкодування, які склалися між сторонами у справі на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, а тому позивач помилково вважає, що він звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 грн. та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 768,40 грн.

Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн. (за вимоги майнового характеру) на рахунок зазначений в ухвалі суду від 29.10.2019 року.

З матеріалів заяви вбачається, що ухвала про виправлення недоліків від 29.10.2019 року позивачем отримана 15.11.2019 року, представником позивача 15.11.2019 року та станом на 28.11.2019 року ними не виправлено недоліків викладених в ухвалі.

На підставі вищевикладеного прихожу до висновку, що заявник не виправив недоліків перелічених в ухвалі від 29.10.2019 року, а тому відповідно до ч. 3 ст.185 ЦПК України заява вважається неподаною та повинна бути повернута заявнику.

Керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» про стягнення несплаченої пені, 3% річних та інфляційних втрат - вважати неподаною та повернути заявнику.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з моменту її отримання шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя