Рішення № 86055786, 03.10.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/7573/19

провадження № 2-о/753/281/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2019 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Каліушко Ф.А.,

при секретарі Расуловій А.А.,

за участю сторін: не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, Дарницький районний відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що його бабуся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1966 року разом зі своїм чоловіком та донькою проживали в м. Свердловськ Луганської області Української Радянської Соціалістичної Республіки, наразі - м. Довжанськ та є територією України відповідно до ст. 5 ЗУ «Про правонаступництво України».

Свої вимоги мотивує тим, що він є громадянином Російської Федерації, та перебуває на території України на законних підставах. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є його бабусею, яка з 1966 року постійно проживала разом зі своїм чоловіком та донькою в м. Свердловськ Луганської області Української Радянської Соціалістичної Республіки, тобто на території, що на момент її народження входила до складу УРСР, яка нині є територією сучасної України відповідно до ст. 5 ЗУ «Про правонаступництво України». Встановлення даного факту є необхідним для отримання заявником громадянства України, однак у зв`язку з тим, що у заявника недостатньо документів для доведення факту постійного проживання його бабусі на території України, останній змушений звернутися до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

В судове засідання представник заявника не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, заяву підтримав, просив задовольнити.

Представник Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області надіслав письмові пояснення по справі, в яких проси відмовити в задоволенні заяви, посилаючись на те. що заявником не надано доказів на підтвердження обставин викладених в заяві.

Представник Дарницького районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Котельники Волгоградської області, Російської Федерації

В 1966 році ОСОБА_2 , разом з чоловіком ОСОБА_3 та донькою - ОСОБА_4 , переїхали для постійного проживання в м. Свердловськ Луганської області УРСР, яке тепер має назву - м. Довжанськ та є територією України відповідно до ст. 5 ЗУ «Про правонаступництво України».

Проживаючи в даному населеному пункті, ОСОБА_2 згідно копії трудової книжки в період з 1966 по 1973 роки працювала в Тресті «Свердловуголь» /а.с. 13-14/.

В 1969 році закінчила Свердловську середню школу робітничої молоді №8, що підтверджується копією атестату /а.с. 17/.

В 1971 році ОСОБА_2 закінчила курси підготовки завідуючих виробництвом у Ворошиловградському учбово-курсовому комбінаті, що підтверджується свідоцтвом №9073 від 03.03.1971 року /а.с. 18/.

В період з 1973 по 1975 років працювала на комбінаті «Свердловантрацит» /а.с. 15/.

В 1975 році ОСОБА_2 , разом з родиною переїхала для подальшого постійного проживання до Російської Федерації та ІНФОРМАЦІЯ_4 померла /а.с. 19/.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, справу про встановлення факту, що має юридичне значення, суд розглядає в порядку окремого провадження.

За змістом ч. 4 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються за участю заявника і заінтересованих осіб.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші (крім наведених у ч.1 ст.315 ЦПК України) факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Як роз`яснено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

За змістом чч. 1, 7 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» на набуття громадянства України за територіальним походженням має право особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки,Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України. Для набуття громадянства за територіальним походженням не є обов`язковою умова про не перебування особи в іноземному громадянстві. Його може набути й іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство. Датою набуття громадянства України у передбачених цією статтею випадках є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

Відповідно до п. 25 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України і виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006 зі змінами, для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки,Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша ст. 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами «а» - «в» п. 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.

Пунктом 44 Порядку визначено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 1966 по 1975 роки на території України необхідно заявнику для отримання громадянства України.

Враховуючи те, що згідно копії трудової книги та атестатів, вбачається, що ОСОБА_2 в період з 1966 по 1975 роки проживала на території, що наразі є територією України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та встановленню факту проживання ОСОБА_2 на території України, а не в конкретному населеному пункті.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про громадянство України», Порядком провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 1983, Законом України «Про правонаступництво України», стст. 3, 10, 258-259, 265, 293-294, 315, 319 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, Дарницький районний відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити частково.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 1966 по 1975 роки постійно проживала на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України».

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.