Ухвала суду № 86054120, 02.12.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/7527/16-ц

Провадження № 2-п/219/71/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2019 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Шкурат К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бахмуті заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 12.09.2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

18.11.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі заявою про перегляд заочного рішення, в якому просить заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12.09.2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасувати та призначити до розгляду у загальному позовному порядку, посилаючись на те, що 05.11.2019 р. при з`ясуванні у нотаріуса умов оформлення правочину з купівлі-продажу належного їй на праві власності будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , заявник випадково довідалась про те, що на будинок накладений арешт державною виконавчою службою. 05.11.2019 р. Бахмутський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області повідомив, що 10.10.2018 р. згідно Постанови про відкриття виконавчого провадження № ВП 57396494 відкрито провадження щодо примусового стягнення з неї боргу у сумі 46193,46 грн. на користь АТ КБ «Приватбанк» на підставі виконавчого листа № 219/7527/16-ц провадження № 2/219/3669/2016, виданого 28.11.2016 р. Артемівським міськрайонним судом.

З 2009 року вона не мешкає за адресою реєстрації місця проживання, бо будинок потребує капітального ремонту, на який у родини немає коштів. З 2009 р. вона разом з сім`єю мешкає в будинку своїх батьків за адресою: АДРЕСА_2 . Тобто їй взагалі було невідомо, що Артемівський міськрайонний суд у 2016 році розглядав позов банку про стягнення з неї боргів. Якби вони з чоловіком не вирішили продати будинок по АДРЕСА_1 , то вона б і досі не знала, що вона має борги перед банком.

Оскаржуване заочне рішення суду вважає помилковим, в обгрунтування чого наводить наступне.

Згідно оскаржуваного рішення з заявника стягнуто повторно суму боргу, яка була раніше стягнута згідно рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський банківський Союз" від 12.11.2013 року по третейській справі № 4435/2013. Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський банківський Союз" від 12.11.2013 року по третейській справі № 4435/2013 вона не має. Про його існування довідалась тільки 05.11.2019 р. від Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

З оскаржуваного заочного рішення убачається, що суд не встановив укладання між позивачем і відповідачем письмового кредитного договору, умови якого відповідають вимогам законодавства.

В оскаржуваному заочному рішенні немає жодної інформації про те, чи дійсно заява (а.с.7) містить прохання відповідача надати кредит у розмірі 7000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків і користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості - кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Заочне рішення не містить посилань на первинні документи бухгалтерського обліку, на підставі яких суд встановив факти отримання відповідачем відповідно до договору № б/н від 18.08.2008 року кредиту у розмірі 7000,00 гри. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Заява (а.с.7) не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Буквальне тлумачення ч. 1 ст. 626 ЦКУ дозволяє зробити висновок, що Договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Оскаржуване рішення не посилається на реквізити платіжного документу складеного за формою, передбаченою «Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», що затверджена Постановою Національного банк} України № 22 від 21.01.2004 р., який би засвідчував зарахування банком 7000,00 грн. чи іншої суми кредитних коштів на картковий рахунок відповідача. Оскаржуване заочне рішення не посилається на первинні бухгалтерські документи, як на докази наявності боргу за кредитом станом на 30.06.2016 рою у сумі 44395,46 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 6909,40 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 33450,65 грн., заборгованість за пенею 4035,41 грн. Отже, підтвердити наявність заборгованості по кредиту, її фактичний розмір можуть, виключно первинні бухгалтерські документи, а саме: по-перше, платіжний документ банку, який засвідчує зарахування кредитних коштів у сумі 7000,00 грн. на картковий рахунок з балансовим номером 2625, відкритий на ім`я відповідача; по-друге, виписки з особового рахунку відповідача, що вміщують записи про здійснені операції, зокрема, зарахування банком позичальнику кредитних коштів, сплату чи несплату позичальником грошових коштів на виконання кредитного зобов`язання, винесення банком на прострочку несплачених сум основної заборгованості по тілу кредиту, нарахування банком процентів за користування кредитними коштами, винесення банком на прострочку нарахованих, але несплачених позичальником процентів і т. і. З заочного рішення убачається, що суд первинні документи не досліджував.

В оскаржуваному рішенні відсутні посилання на встановлені судом об`єктивні докази отримання відповідачем платіжної картки, відкриття відповідачу карткового рахунку, на який відповідно до договору № б/н від 18.08.2008 року зараховано кредит у розмірі 7000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі З0 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. З заочного рішення убачається, що кінцевий строк повернення кредиту відповідає строку дії картки. Але в тексті заочного рішення немає посилання ні на номер карткового рахунку, ні на номер, вид, дату випуску та строк дії картки.

Суд на підставі єдиного розрахунку комісії та пені прийшов до висновку, що вимоги в цій частині стосуються саме нарахованої пені, та підлягають частковому задоволенню в сумі 4035,41 грн., яка нарахована за період до 14.04.2014 року. Оскаржуване заочне рішення не містить мотивів, з яких суд дійшов висновку, що єдиний розрахунок комісії та пені стосуються саме нарахованої пені.

Суд у мотивувальній частині рішення не навів власний розрахунок пені, та мотивів, за яких суд вважав, що банк надав розрахунок пені, який відповіла дійсному.

Крім того, згідно пункту першого частини другої статті 248 ЦК України до вимог про стягнення неустойки встановлена позовна давність в один рік, що дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду. З сайту «Судова влада України» убачається, що позов поданий в Артемівський міськрайонний суд 02.08.2016 р. Оскільки стягнення пені обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, то пеня за наявності відповідних підстав могла бути задоволена судом тільки в період з 02.08.2015 р. по 02.08.2016 р. Відповідач була позбавлена можливості заявити суду про застосування строку позовної давності в частині стягнення пені, бо взагалі не знала про розгляд судом позову.

В мотивувальній частині оскаржуваного заочного рішення не обґрунтований висновок суду, згідно якого єдиний розрахунок комісії га пені стосуються саме нарахованої пені. Комісійні і пеня це різні види платежів, які мають різні підстави застосування та обчислюються по різним правилам, отже, сумісний їх розрахунок неприйнятний.

Крім того, заявник зазначає, що позов заявлений за межами строку позовної давності. З оскаржуваного заочного рішення убачається, що позивач надав відповідачу кредит у сумі 7000,00 грн. відповідно до договору б/н від 18.08.2008 року. Суд же вирішив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у сумі 6909,40 грн. Тобто, на погашення кредиту від відповідача надійшла тільки сума 90,60 коп. (7000,00 - 6909,40). Отже, позивач вже в вересні 2008 р. довідався про порушення його прав відповідачем і відповідно набув право звернутися з позовом до відповідача. З інформації, розміщеної на сайті «Судова влада України», убачається, що позов поданий 02.08.2016 р. тобто після спливу майже 8-ми років від дати порушення прав позивача.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник позивача Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

На підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, в разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12.08.2016 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено судове засідання на 25.08.2016 року. 25.08.2016 року судове засідання відкладено до 12.09.2016 року у зв`язку із неявкою відповідача, щодо якого відсутні відомості про належне повідомлення про час та місце розгляду справи.

12.09.2016 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області ухвалено заочне рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 18.08.2008 р. в сумі 44395 (сорок чотири тисячі триста дев`яносто п`ять) грн. 46 коп., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 6909,40 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 33450,65 грн., заборгованість за пенею 4035,41 грн. В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за пенею в сумі 1300 грн., штрафів: 250,00 грн. (фіксована частина); 2284,77 грн. (процентна складова), відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп., а також витрати пов`язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 00 коп.

Відповідно до частини 1 статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заочне рішення від 12.09.2016 року по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає скасуванню, оскільки дійсно є докази, які підтверджують поважність неявки до суду відповідача, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного провадження.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 12.09.2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід задовольнити, рішення скасувати та призначити справу до розгляду за правилами загального провадження.

Керуючись ст. 287 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12.09.2016 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - скасувати.

Цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості розглядати в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали. В судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.

Проведення підготовчого засідання призначити на 24 грудня 2019 на 10-00 годину в Артемівському міськрайонному суді за адресою: м.Бахмут, вул.Миру,5, кім.302.

Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу триденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої – п`ятої ст. 178, ст. 179 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, який має відповідати вимогам частини третьої – п`ятої ст. 178, ст. 180 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Копію ухвали, копію позовної заяви та доданих документів, надіслати учасникам судового розгляду.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://arm.dn.court.gov.ua/sud0503/gromadyanam.

Ухвала суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Фролова