Рішення № 86053229, 03.12.2019, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/3754/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Карімова І.В.,

за участю секретаря - Караулової О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Чугуєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк ( далі -ПАТ КБ) «Приватбанк» звернулося до суду з вищевказаним позовом. Позовна заява мотивована тим, що між банком та ОСОБА_1 18 грудня 2009 року відповідно до вимог ч.1 ст. 634 ЦК України був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивач посилається на те, що банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Оскільки відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконував, унаслідок чого, станом на 20 травня 2018 року виникла заборгованість в сумі 111786,68 грн. яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 14985,09 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 18.12.2009 по 30.11.2016 в сумі 96801,59 грн. Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн.

Позивач також просив розглянути справу за відсутністю свого представника та у разі неявки відповідача ухвалити у справі заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася, повідомлялася про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ЦПК України, відзив на позов не надала.

У зв`язку із зазначеним та на підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу в заочному порядку.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_1 18 грудня 2009 року відповідно до вимог ч.1 ст. 634 та ч.2 ст. 642 ЦК України був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в сумі 2000 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Кредитний договір укладено шляхом підписання Анкети-заяви позичальника, в якій позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті ПАТ КБ «ПриватБанк», складає між ним та банком Договір, що підтверджується його підписом у заяві.

У цій заяві, яка є невід`ємною частиною договору, укладеного між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , не містяться дані про строк дії картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», виданої останній.

Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна», 30 днів пільгового періоду розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менш 50 грн. і не більш залишку заборгованості до 25 числа місяця, який слідує за звітним.

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки ОСОБА_1 зазначено старт карткового рахунку 18.12.2009 року з встановленням кредитного ліміту 18.12.2009 в сумі 2000 грн., та про зміну кредитного ліміту (збільшення): 10.08.2010 - до 4000 грн., 17.01.2011 - до 10 000 грн., 04.03.2011 - до 13 000 грн., 29.04.2011 - до 15 000 грн., а також зазначено, що 01.07.2011 відбувся пере випуск карти та переоформлення договору на голд-обслуговування. Строк дії кредитної карти зазначений до 05/2016 (а.с.15).

Пунктом 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

На підставі п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг банк має право на зміну тарифів, які викладені на банківському сайті, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менш ніж за сім днів до введення змін проінформувати клієнта, в тому числі у виписці по картрахунку згідно п. 4.9 цього договору. Якщо на протязі 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну карту кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, за особистим рішенням банку і без попереднього повідомлення клієнта.

Банк нараховує відсотки за користування відповідачем кредитом в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, відповідно до п. 5.5 Правил користування кредитною карткою.

Матеріали справи свідчать про те, що банк свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому договором.

Згідно п.6.3 Умов та правил надання банківських послуг до обов`язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України).

Банк умови договору виконав, надавши позичальнику кредитні кошти.

Доказами користування відповідачем кредитними коштами є виписка по рахунку.

Згідно з доданим позивачем до позовної заяви розрахунком заборгованості за договором № б/н від 18.02.2009 року станом на 20 травня 2018 року виникла заборгованість в сумі 111786,68 грн. яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 14985,09 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 18.12.2009 по 30.11.2016 в сумі 96801,59 грн.

Оскільки відповідно до Умов та правил надання банківських послуг строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Між тим будь-яких клопотань або заяв про застосування вимог ст. ст. 257-258 ЦК України відповідачем ОСОБА_1 до суду не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно п. 5.6. Правил користування кредитною карткою відповідач доручив банку здійснювати списання грошових коштів з карткового рахунку в межах суми, підлягаючих сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів, з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов`язань.

Надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитом в сумі 14985,09 грн. за вказаним вище кредитним договором відповідають матеріалам справи. За таких обставин суд вважає, що банком доведений розмір заборгованості за кредитом в сумі 14985,09 грн., та стягує вказану заборгованість з відповідача.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з правових позицій, викладених в Постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року по справі № 6-14 цс 14, яка була ухвалена за наслідками перегляду цивільної справи за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості, відповідно до Правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Аналогічні правові позиції викладені і в постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року по справі № 181/467/17, сторонами в якій були ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно п. 3.1.1. Правил користування платіжною карткою, які були додані банком до позовної заяви, картка діє до останнього дня місяця, зазначеного на лицевому боці картки, включно. Забороняється використання картки зі строком дії, що сплив.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним, що строк дії кредитної картки відповідача був встановлений до 31 травня 2016 року.

Як вбачається з правових позицій, викладених в постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики» (п. 50 Постанови). На підставі положень конкретно укладеного договору позики у даній справі суд приходить до висновку, що «припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування» (п. 53 Постанови). Як наслідок, суд зазначив, що «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання» (п. 54 Постанови).

У звязку із зазначеним ПАТ КБ «Приватбанк» має право на отримання процентів за вищевказаним кредитним договором за період з 18.12.2009 року до 31.05.2016 року, а не до 30.11.2016 року, як зазначено в позовній заяві.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором від 18.12.2009 року, укладеному між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 загальний залишок заборгованості за відсотками на 31.05.2016 року складає 58 532,35 грн.(а.с. 12 зворот)

Крім того, із зазначеного розрахунку вбачається, що банк змінив ( збільшив) розмір процентної ставки до 43,2% з 01.04.2015 року.

Оцінюючи наявність підстав для підвищення банком процентної ставки за кредитом, суд керується правовими позиціями, викладеними в постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року по справі № 6-1374 цс17, сторонами якої були ПАТ КБ «Приватбанк» та позичальник.

Так, Верховним Судом України в цих правових позиціях було зазначено, що у разі підвищення банком процентної ставки з`ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо. З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Всупереч вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України, банком не надано суду належних та допустимих доказів належного повідомлення відповідача про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом, зокрема вручення відповідного листа відповідачу під розписку.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо недоведення банком факту дотримання процедури повідомлення відповідача про збільшення розміру процентної ставки, та, як наслідок - до висновку про безпідставне збільшення банком процентної ставки.

Враховуючи наведене, суд стягує проценти за користування кредитом за період з 01 квітня 2014 року по 31 травня 2016 року, виходячи із процентної ставки 36 % річних, яка діяла станом на час укладення кредитного договору, в розмірі 37 436,43 грн.

Враховуючи наведене, суд стягує з відповідача на користь банку заборгованість за процентами за період з 18 грудня 2009 року по 31 травня 2016 року в розмірі 51 045, 06 грн.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень ( ст. 81 ЦПК України).

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги доведені і підлягають частковому задоволенню в сумі 66 030,15 грн., з яких: 14985,09 грн. - тіло кредиту та 51 045, 06 грн. - проценти за кредитом.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір в сумі 1762 грн., сплачений позивачем за платіжним дорученням № IHB93B1VZF від 13.08.2018 року, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 10,12, 235, 258, 263 -265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 611, 612,1048-1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570, п/р НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 18 грудня 2009 року в розмірі 66 030 (шістдесят шість тисяч тридцять ) гривень 15 копійок, а також судові витрати в сумі 1762 гривні.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з наступного дня після складення його повного тексту.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Повне рішення складено 01 листопада 2019 року.

Головуючий суддя: І.В. Карімов