Ухвала суду № 86051483, 03.12.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/22045/19

УХВАЛА

03 грудня 2019 року

Рівненський міський суд в особі судді Кучиної Н.Г.,

з участю: секретаря судового засідання Ющук О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне

подання державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Сидоришиної В.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівника ВАТ «Пересувна механізована колона № 65» Друзя ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

Державний виконавець Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Сидоришина В.В. звернулася до суду з поданням в якому просить обмежити у праві виїзду за межі України керівника підприємства боржника, ВАТ «Пересувна механізована колона № 65» Друзя В.Ф.

Суд, вивчивши матеріали подання, оглянувши матеріали виконавчого провадження, приходить до наступного.

Судом встановлено, що на виконанні Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області знаходиться зведене виконавче провадження № 57918934 з примусового виконання: виконавчого листа № 2-а-1024/08 виданого 28.02.2008 року; виконавчого листа №2-а-779/08 виданного 28.10.2008 року; виконавчого листа №2-а-1004/08 виданного 28.12.2008 року; виконавчого листа №2-а-1741/08 виданного 02.06.2008 року; судового наказу № 10/320 виданого 15.11.2005 року; виконавчого листа №2-а-2804/08 виданного 08.07.2008 року; судового наказу № 11/164 виданого 15.08.2005 року; виконавчого листа № 817/2530/14 виданного 27.10.2014 року; виконавчого листа № 817/2508/15 виданного 01.10.2015 року; виконавчого листа №2а/1770/300/2012 виданного 06.04.2012 року; судовий наказ №10/324 виданного 15.11.2005року; виконавчого листа №817/323/13-а виданного 23.04.2012 року; виконавчого листа №2-а-2822/09/1770 виданного 04.06.2009 року; виконавчого листа №2а-469/10/1770 виданного 14.04.2010 року; виконавчого листа №2-а-2804/08 виданного 08.07.2008 року; виконавчого листа №2-а-297708 виданного 28.07.2008 року; виконавчого листа №2-а-1829/08 виданного 24.09.2008 року; виконавчого листа №2-а-215/07 виданного 22.10.2007 року; виконавчого листа №2-а-5666/08 виданного 17.03.2010 року; виконавчого листа №19/130 виданного 07.05.2007 року; виконавчого листа №2-а-2679/09/1770 виданного 17.07.2009 року; судового наказу №19/32 виданного 28.11.2005 року; виконавчого листа №2-а-3920/08 виданного 17.12.2008 року; виконавчого листа №2-а-5628/09/1770 виданного 05.02.2010 року; вимоги про сплату боргу №Ю14-у виданного 12.05.2017 року; виконавчого листа №2а/1770/4812/2012 виданного 28.02.2013 року; виконавчого листа №2-а-1143/07 виданного 26.11.2007 року.

У поданні державним виконавцем Сидоришиною В.С. зазначається, що за вказаним виконавчим документом боржником є - ВАТ «Пересувна механізована колона № 65», керівником якої є ОСОБА_2 .

Державним виконавцем винесено постанови про арешт майна боржника .

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Під час примусового виконання рішень суду державним виконавцем зроблені запити до Державної фіскальної служби. Згідно відповіді Державної фіскальної служби України на запит про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами- підприємцями, за боржником зареєстровані відкриті рахунки. На даних рахунках відсутні кошти.

Згідно відповіді Регіонального сервісного центру МВС У Рівненській області за боржником немає зареєстрованих транспортних засобів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику ВАТ «Пересувна механізована колона № 65», ОСОБА_2 ,виходячи з такого.

Мотивуючи подання державний виконавець посилається на ч.1 ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України, згідно якого питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що на день звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не діє редакція Цивільного процесуального кодексу України, в якій містилась стаття 377-1, що передбачала процесуальну можливість тимчасового обмеження керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України, в якій питання тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України регулюється статтею 441, а саме: частиною 3 ст. 441 ЦПК України (в новій редакції) передбачено, що суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Вбачається, що ст. 441 ЦПК України (в новій редакції) не містить положень щодо можливості тимчасового обмеження керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України.

Крім того, ОСОБА_2 не є боржником за невиконаними ним судовими рішеннями, а боржником у виконавчому провадженні № 57918934 є ВАТ "Пересувна механізована колона № 65" код ЄДРПОУ 23302726.

Частиною 4 ст. 313 Цивільного Кодексу України передбачено, що фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Правовою і законною підставою щодо необхідності додаткового заходу впливу у вигляді тимчасового обмеження виїзду боржника за межі України є діючі законодавчі акти України, які поширюється на дані правовідносини, а саме Закон України « Про виконавче провадження» (ст. 11) , Закон України « Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України» (ст.6 пункти 2,3,4,5), підпункти 4, 5 пункт 22 Постанови Кабінету Міністрів від 31.03.1995 р. № 231, пункт 2 Указу Президента України від 24.03.2008 р. № 261 « Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів», відповідними нормами Конституції України, ЦК і ЦПК України, роз`яснення і рекомендації Міністерства юстиції України ( від 17.09.2012 року про « Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України », лист від 06.06.2008 N 25-32/507« Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов`язання, покладені на них рішеннями судів», положення частини З спільного Листа від 27.05.2008 N 25-32/463 N 25-5347 Мінюсту та Адміністрації Прикордонної служби України «Щодо запровадження єдиного порядку застосування державними виконавцями деяких норм чинного законодавства».

Відповідно до ст. 124 Конституції України, частини другою статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів " від 07.07.2010 p. № 2453-VI та статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання фізичними особами на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом і це дає законні підстави і право прийняти до боржника додаткові заходи примусового виконання рішення суду.

Державний виконавець просить тимчасово обмежити в праві виїзду за межі України керівника ВАТ "Пересувна механізована колона № 65"– ОСОБА_2 .

Суд визнає, що значення фізичної особи, яка є боржником та керівника боржника - юридичної особи не є тотожними.

Згідно ст. 2 «Свобода пересування» Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, наголошено, що кожен є вільним залишати будь яку країну, включно із своєю власною, й обмеження може бути встановлено законом в разі крайньої необхідності в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину й захисту здоров`я чи моралі, й якщо це виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Відповідно до вимог ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути обєктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження керівника ВАТ "Пересувна механізована колона № 65"– ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання зобовязань не підлягає задоволенню, оскільки чинним Цивільно-процесуальним кодексом не передбачено обмеження в праві виїзду за межі України керівника юридичної особи.

Керуючись статтями 6-8 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», ст. 441ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Сидоришиної В.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівника ВАТ "Пересувна механізована колона № 65"– ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Рівненського Апеляцiйного суду через Рiвненський мiський суд, або безпосередньо до Рівненського Апеляцiйного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Н.Г.Кучина