Ухвала суду № 86050883, 03.12.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

415/10018/19

1-кс/415/2946/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

03 грудня 2019 року місто Лисичанськ

Слідчий суддя Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко О.В., за участю секретаря Павлова О.В., прокурора Потапенка О.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Шурхно К.А., розглянувши у дистанційному відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Терьохіна В.В., погоджене прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Потапенком О.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12019130240002226 від 30 листопада 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого 27.08.2015 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. ч. 1, 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі; 11.07.2017 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 06.11.2019, по відбуттю строку покарання, інвалідом не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

У С Т А Н О В И В

У клопотанні зазначено, що 30.11.2019 близько 01 години, ОСОБА_1 маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, з метою власної наживи, перебуваючи біля будинку № 129, що розташований по проспекту Перемоги міста Лисичанська Луганської області, підійшов до автомобіля марки «ВАЗ» модель «2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , синього кольору, який належить потерпілій ОСОБА_2 . Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_1 перебуваючи біля вказаного автомобіля, діючи повторно, переконався у тому, що в салоні автомобіля нікого нема, шляхом підбору ключів, відімкнув ліві передні водійські двері та проник усередину. У подальшому, знаходячись в салоні автомобіля, ОСОБА_1 завів останній та зник з місця вчинення кримінального правопорушення, обернувши викрадений автомобіль на свою користь, спричинивши тим самим потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди.

Вказане кримінальне правопорушення, зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12019130240002226 від 30.11.2019, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 2 ст. 289 КК України.

30 листопада 2019 року о 23.10 годині, в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_1 , за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

01 грудня 2019 року органом досудового розслідування, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Вислухавши доводи прокурора, який підтримав клопотання та навів підстави для застосування запобіжного заходу, думку підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Шурхно К.А., які заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, не може перевищувати шістдесяти днів.

Під час вирішення питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що в матеріалах клопотання є достатньо фактів та інформації для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за обставин викладених у клопотанні, а саме:

- покази потерпілої ОСОБА_2 , згідно яких 30.11.2019 приблизно о 09 годині було виявлено відсутність її транспортного засобу марки «ВАЗ», моделі «2106», синього кольору з держаним номером НОМЕР_1 , який знаходився біля буд. № 129 по пр. Перемоги м.Лисичанська Луганської області з 18.30 години 29.11.2019;

- покази свідка ОСОБА_3 , згідно яких у його дружини - ОСОБА_2 мається транспортний засіб марки «ВАЗ», моделі «2106», синього кольору з держаним номером НОМЕР_1 , яким він користується. 29.11.2019 приблизно о 19 годині, останній залишив зазначений автомобіль біля буд. № 129 по пр. Перемоги м. Лисичанська Луганської області, у зачиненому стані. Наступного дня, близько 09 години він виявив відсутність даного транспортного засобу на своєму місці;

- протокол огляду місця події, у ході якого біля буд. № 53 по вул. Донецькій м. Привілля Луганської області, виявлено та вилучено транспортний засіб марки «ВАЗ», моделі «2106», синього кольору з держаним номером НОМЕР_1 , який належить потерпілій ОСОБА_2 ;

- покази свідка ОСОБА_4 , згідно яких у останнього є знайомий - ОСОБА_1 , з яким він раніше навчався у професійному ліцеї № 55 міста Привілля. 30.11.2019 близько 02.45 години йому подзвонив ОСОБА_1 , який розповів, що направляється до м.Привілля та запропонував вжити спиртні напої. У цей же день, приблизно о 03 годині, до будинку де мешкає ОСОБА_4 під`їхав ОСОБА_1 на транспортному засобі «ВАЗ 2106», синього кольору з державний номером « НОМЕР_1 ». Після чого вони направились на вказаному транспортному засобі до м. Новодружеська, де в одному із кіосків купили пляшку спиртного. Далі, вони направились на автомобілі в район школи № 32 м. Привілля Луганської області, до свої знайомих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з якими розпили спиртні напої. У ході розпивання напоїв, свідок заснув та прокинувся близько 13 години. У цей час ОСОБА_7 вже не було та куди останній поїхав ОСОБА_4 також невідомо;

- протокол огляду місця події за участю свідка ОСОБА_4 , в ході якого останньому, на комп`ютерному пристрої пред`явлено відеозаписи, на якому була зображена особа, в якій останній впізнав свого знайомого - ОСОБА_1 , а також транспортний засіб ВАЗ 2106 на якому їздив останній;

- протокол огляду предмета, у ході якого оглянуто мобільний телефон «Samsung», який належить ОСОБА_4 , в якому зафіксовані дзвінки з його знайомим ОСОБА_1 30.11.2019 з 02.44 години;

- покази підозрюваного ОСОБА_1 , який визнає винуватість у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «2106» синього кольору з держаним номером НОМЕР_1 .

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображеної зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року, у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Отже, стороною обвинувачення доведено, що існує обґрунтована підозра у причетності ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Щодо ризиків слідчий суддя зазначає наступне.

Про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового слідства та суду, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, те, що він не одружений, дітей не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків.

Про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 вчините інше кримінальне правопорушення, свідчить той факт, що ОСОБА_1 раніше був неодноразово судимий за аналогічні умисні злочини, 06.11.2019 звільнений з місць позбавлення волі та знову підозрюється у вчиненні нового умисного тяжкого злочину, ніде не працює, не має постійного джерела доходу для забезпечення у достатньому обсязі потреб для його існування.

Окрім існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим суддею оцінено в сукупності інші обставини, а саме вік та стан здоров`я ОСОБА_1 , його сімейний та матеріальний стан, його репутацію та міцність соціальних зв`язків. Так, ОСОБА_1 є відносно здоровою людиною, хронічними захворюваннями не страждає та не потребує стаціонарного лікування поза межами слідчого ізолятора.

Слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

При цьому, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ викладену в рішенні у справі "Харченко проти України" від 10.02.2011, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес (захист прав потерпілої) який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.

Окрім того стороною захисту, слідчому судді не надавалися необхідні документи для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, а саме відсутня адреса житла та згода його власника.

Враховуюче вищевикладене та те, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя вважає необхідним обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до викладеного, слідчий суддя, вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369 - 372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В

Клопотання слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Терьохіна В.В., погоджене прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Потапенком О.М., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , обчислювати 60 днів з моменту затримання, тобто з 30 листопада 2019 року по 28 січня 2020 року, включно.

У задоволенні клопотання захисника підозрюваного – адвоката Шурхно К.А., відмовити.

Дана ухвала діє до 28 січня 2020 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків – 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті складає – 40 140 (сорок тисяч сто сорок) гривень (отримувач – ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ 26297948, банк одержувача – Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172, рахунок 37317017002672).

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора залежно від стадії кримінального провадження;

2) не відлучатися з міста Лисичанська без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Шевченко