Ухвала суду № 86050250, 03.12.2019, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/1146/19

Провадження № 2-з/353/5/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 рокум.Тлумач

Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіна У.Ю., ознайомившись із матеріалами заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Прикарпаттяобленерго», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківської області про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

02.12.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області з позовом до ПАТ «Прикарпаттяобленерго», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління ДАБІ в Івано-Франківської області про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою. Також позивач разом з позовною заявою подав заяву про забезпечення даного позову.

02.12.2019 року згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про забезпечення позову передано судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіній У.Ю. для розгляду.

До відкриття провадження у справі суддею Луковкіною У.Ю. до канцелярії суду було подано заяву про самовідвід від 03.12.2019 року з тих підстав, що вона більше ніж 5 років працювала у юридичному відділі ПАТ «Прикарпаттяобленерго», в т.ч. юристом-керівником відділу претензійно-позовної роботи юридичного відділу цього товариства. На даний час керівництво товариство та склад юридичного відділу майже не змінився і зі всіма керівниками та юристами ПАТ «Прикарпаттяобленерго» вона перебуває у тривалих дружніх стосунках. Зазначений факт може викликати сумніви щодо безсторонності, неупередженості та об`єктивності суду та судді зокрема.

Відповідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Наведене кореспондується і з нормами, визначеними в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04 листопада 1950 року, яка 17 липня 1997 року була ратифікована Україною та є джерелом права в Україні.

Так, відповідно до ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини (рішеннях у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 року (пп. 49-54), «Ветштайн проти Швейцарії» від 28.10.1998 року, тощо) зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід. Суддя не може брати участі у розгляді справи, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи. Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою для самовідводу.

В положеннях «Бангалорських принципів поведінки судді» від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, значиться, зокрема, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до вимог ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

У Рішенні Ради суддів України № 75 від 04.11.2016 року роз`яснено, що при виникненні конфлікту інтересів під час судових проваджень у кримінальних, цивільних, адміністративних, господарських справах, або під час розгляду матеріалів про адміністративні правопорушення способами врегулювання конфлікту інтересів є: розкриття суддею інформації про конфлікт інтересів, відвід і самовідвід.

У відповідності з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Згідно вимог ч. 1 ст. 39 ЦПК України за наявності підстав, передбачених ст. 36 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 9 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову, приходжу до висновку про неможливість розгляду мною даної заяви та необхідність задоволення заяви про самовідвід з наступних підстав.

Слід зазначити, що суддя Луковкіна У.Ю. більше ніж 5 років працювала у юридичному відділі ПАТ «Прикарпаттяобленерго», в т.ч. юристом-керівником відділу претензійно-позовної роботи юридичного відділу цього товариства, здійснюючи представництво інтересів цього товариства в судах різних інстанцій. При цьому в її обов`язки також входило формування складу юридичного відділу та керівництво юристами, які проводили претензійно-позовну роботу. На даний час керівництво товариства та склад юридичного відділу майже не змінився і зі всіма керівниками ПАТ «Прикарпаттяобленерго» та юристами товариства ОСОБА_4 перебуває у тривалих дружніх стосунках. З огляду на це, з метою уникнення конфлікту інтересів та будь-яких сумнівів щодо неупередженості, незалежності та об`єктивності суду, суддею Луковкіною У.Ю. 03.12.2019 року було подано заяву про самовідвід.

В результаті прийняття Європейським Судом з прав людини рішення по вищевказаній справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року, Верховний суд України у своєму рішенні від 22.05.2008 року зробив висновок про те, що «не в інтересах правосуддя», в кінцевому рахунку, допускати найменші сумніви в неупередженості суду.

Наявність безсторонності, відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатись за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності (справа «Мироненко та Мартенко проти України» від 10.12.2009 року).

Будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід. Такий висновок зробив ВС в постанові № 277/599/15-к від 17 вересня 2019 року.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Так, ухвалою судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 03.12.2019 року задоволено заяву судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Прикарпаттяобленерго», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківської області про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Враховуючи, що самовідвід судді Луковкіної У.Ю. є вмотивованим, для забезпечення уникнення конфлікту інтересів та створення умов, за яких у сторін по справі не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, з метою недопущення в подальшому тиску на правосуддя, виникнення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості головуючої судді у розгляді справи, для забезпечення умов, за яких як у сторін по справі, так і у будь-якого незацікавленого у вирішенні справи стороннього спостерігача, не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявленого самовідводу.

На підставі наведенного, та керуючись ст.ст. 10, 36, 39, 40, 152, 247, 260-261 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіної Уляни Юріївни про самовідвід задовольнити.

Відвести суддю Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіну Уляну Юріївну від розгляду заяви про забезпечення позову у цивільній справі № 353/1146/19 (провадження 2-з/353/5/19) за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Прикарпаттяобленерго», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківської області про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Дану цивільну справу передати до канцелярії Тлумацького районного суду Івано-Франківської області для визначення іншого складу суду у порядку ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення.

СуддяУ. Ю. Луковкіна