Рішення № 86049918, 03.12.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3717/19

Провадження № 2/344/2567/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Татарінової О.А.,

секретаря Кондратів Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про зміну (зменшення) режиму спілкування батька з малолітньою дитиною, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про зміну (збільшення) режиму спілкування батька з малолітньою дитиною,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним первісним позовом мотивуючи тим, що 25.10.2007 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції , актовий запис № 1942. У шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 23.05.2017 року рішенням Тисменицького районного суду шлюб між ними розірвано, дитину залишено проживати з нею, встановлено графік спілкування ОСОБА_2 зі своїм малолітнім сином ОСОБА_3 : без присутності та згоди матері у наступні періоди, а саме з 14 год. п`ятниці до 14 год. неділі, якщо наступний понеділок є робочим, з 14 год. п`ятниці до 14 год. наступного понеділка, якщо понеділок є неробочим. Після затвердження судом даного графіку спілкування ОСОБА_2 зі свої сином - ОСОБА_3 , і до сьогоднішнього дня вона не чинила жодних перешкод у спілкуванні батька з сином, за виключенням тих випадків, коли син з власної волі відмовлявся у побаченні і спілкуванні з батьком. У таких випадках вона просила Відповідача не йти проти волі свого сина та силоміць не заставляти його у побаченні (спілкуванні) з ним.

З моменту офіційного розлучення з Відповідачем, останній проявляє щодо неї агресивне і неприязне ставлення, свідком якої стає син, що значно впливає на фізичний, психічний і емоційний розвиток дитини. За таких обставин син переживає значний емоційний стрес і емоційне відторгнення зі сторони батька. Даний факт підтверджується висновком Центру психологічної допомоги дітям "Серденько" про психологічну характеристику сімейних відносин ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 11 жовтня 2018 року.

Відповідач майже не цікавиться навчальним процесом сина. ОСОБА_3 , змалку хворіє на симптоматичну генералізовану епілепсію (на тлі пахігірії) з тоніко-клінічними нападами (1/3 рази на місяць). При такій хворобі йому необхідний догляд, спокій, турбота та відсутність нервових стресів, які він часто зазнає під час спілкування з батьком. Байдужість батька до долі і здоров`я дитини проявлялось не раз. Одним із таких випадків був зафіксований 21 вересня 2018 року, коли у сина ОСОБА_4 , перебуваючи у батька, стався епілепсійний приступ під час катання на велосипеді з батьком, внаслідок чого син впав з велосипеда та отримав забій тканин обличчя. При цьому Відповідач навіть не відвіз дитину до лікаря. Така байдужість Відповідача могла дорого коштувати здоров`ю сина. І лише наступного дня, коли побачила дитину, вона в терміновому порядку відвезла сина до медичної установи. Отже, такі дії Відповідача вкотре свідчать про його байдужість до здоров`я , життя та долі свого малолітнього сина.

Встановлений рішенням Тисменицького районного суду у справі № 352/1211/16-ц від 23 травня 2017 року режим спілкування Відповідача зі своїм малолітнім сином не надав можливості останньому відчути задоволення від спілкування з батьком, позитивно не вплинув на фізичний та психічний розвиток дитини, а навпаки спілкування дитини з батьком завдає дитині моральних та психічних страждань. Після зустріч з батьком дитина переживає значний емоційний стрес і емоційне відторгнення зі сторони батька, що негативно впливає на розвиток дитини. Водночас повідомляє суд, що на встановлений судом режим побачень Відповідача зі своїм сином вона погодилась лише тому, що вірила у те, що спілкування батька і сина буде корисне для здоров`я дитини, для його всебічного розвитку, а також прагнула до того, щоб син не відчув розриву сімейних відносин та отримував повноцінну любов і турботу від батька. Як згодом зрозуміла вона помилилась і її помилка може дорого коштувати здоров`ю дитини, а встановлений режим побачень Відповідача з дитиною негативно впливає на нормальний розвиток останнього. Крім того встановлений судом графік побачень Відповідача не дає їй можливості повноцінно проводити вільний час (вихідні дні) з дитиною, а також не дає можливості повноцінно підготувати уроки на наступний навчальний день, що впливає на успішність дитини в шкільному процесі.

За таких обставин вона просить суд переглянути та змінити (зменшити) режим спілкування Відповідача зі своїм сином, оскільки таке спілкування перешкоджає нормальному вихованню сина.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву зазначивши, що позовні вимоги не визнає, оскільки позивач стверджує, що не чинила перешкод у спілкуванні з сином, в той час як навпаки, постійно намагалася налаштувати сина проти нього, вигадувала різні способи їх посварити, або просто не дозволяла їхати йому до нього додому, змушуючи брехати, що нібито він не хоче. З приводу цього він звернувся до суду та отримав виконавчий лист на рішення суду у справі №352/1211/16-ц за яким на даний час відкрите виконавче провадження.

В жовтні 2018 року позивач умисно спровокувала конфлікт сина з ним, відразу ж після чого 11.10.2018 року звернулася до центру психологічної допомоги «Серденько» який склав «Психологічну характеристику сімейних відносин». При проведенні дослідження заслуховувалася думка виключно позивача і, відповідно, висновок переповнений суб`єктивними твердженнями позивача. Зрозуміло, що після цього ми з сином дуже скоро помирилися і давно про все забули. Дана характеристика відображає лишень нетривале ситуативне ставлення сина до стосунків з батьком. Актуальна характеристика суттєво відрізняється від попередньої. В цій характеристиці, зокрема, зазначається, що найбільш значимими членами сім`ї є батько і бабуся, а. мати не відображається взагалі. Крім того, в характеристиці зазначається, що виховання матері строгіше і мати стала сварливою і неконтрольованою в поведінці.

20 травня 2019 року ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву про зміну (збільшення) режиму спілкування батька з з малолітньою дитиною та просив суд збільшити режим спілкування ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 , встановлений Тисменицьким районним судом у справі №352/1211/16-ц, та встановити наступний режим: щотижня з 08 години п`ятниці до 20 години понеділка без згоди, присутності матері та у місці, визначеному за погодженням батька із сином. В обгрунтування вимог зазначив, що згідно рішення Тисменицького районного суду у справі №352/1211/16-ц він має право спілкуватися з сином 28-43 % часу. Однак у відповідності до ч. З ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства», ч. 1 ст. 141 СК України батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Таким чином, батьки фактично в даний час мають нерівні права. Останнім часом у сина виникають конфліктні ситуації з матір`ю та її співмешканцями і він попри рішення суду часто приїжджає до нього посеред тижня. 15.05.2019 року Центром психологічної допомоги дітям «Серденько» було проведено Комплексне психологічне дослідження особистості та сімейних відносин ОСОБА_3 . В цій характеристиці, зокрема, зазначається, що найбільш значимими членами сім`ї є батько і бабуся, а мати не відображається взагалі. Крім того, в характеристиці зазначається, що виховання матері строгіше і мати стала сварливою і не контрольованою є поведінці.?

В судовому засіданні позивач за первісним позовом позов підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити,а в задоволенні зустрічного позову відмовити, оскільки дитина не хоче зустрічатися з батьком .

Відповідач в судовому засіданні первісний позов заперечив, просив відмовити в його задоволенні та задовольнити його зустрічний позов.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Івано-Франківської міської ради та органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради підтримала поданий висновок.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд виходить з наступного.

Сторони є батьками малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Преамбулою, ст.ст. 5, 9 Конвенції про права дитини встановлено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточені, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Держава поважає відповідальність, права і обов`язки батьків належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення прав дитини і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються, держава поважає право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками підтримувати на регулярній основі відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю обох батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Частиною 1 ст.150 СК України визначені головні напрями виховного процесу, який мав би зосереджуватися на основних суспільних цінностях повазі до інших людей, любові до членів своєї сім`ї, родини.

Згідно ст.151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Той з батьків, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини (ст. 157 СК України).

За частинами першою та другою ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Права батьків щодо виховання дитини розцінюється як засіб виконання ними своїх обов`язків щодо неї.

Таким чином, законодавство України закріпило право одного з батьків, хто проживає окремо від дитини, на спілкування з нею та право брати участь у її вихованні.

Законодавством також встановлений обов`язок батьків або інших осіб, з якими проживає дитина не чинити перешкоди у здійсненні батьком прав щодо виховання сина та правовий механізм захисту цього права у випадку його порушення у судовому порядку.

Із системного тлумачення ч.1 ст.3 Конвенції «Про права дитини», ст.ст.7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001р. №2402-III, батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

У відповідності до ч.2 ст.15 цього ж Закону, батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватись з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Суд при встановленні способу спілкування, має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Копія відповіді Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні № 2665 від 23.11.2016 року підтверджує, що ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні для дітей з ураженням ЦНС та порушенням функції опорно - рухового апарату ОДКЛ з 05.1.2012 року по 09.11.2013 року та з 04.03. 2013 року по 11.03.2013 року, діагноз: симптоматична генералізована епілепсія (на тлі пахігірії), тоніко - клоні напади. За час стаціонарних лікувань по догляду за дитиною знаходилась мама.

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23.05.2017 року шлюб між сторонами розірвано, сина залишено на проживання з матір`ю та встановлено режим спілкування ОСОБА_2 з малолітнім сином ОСОБА_3 : без присутності та згоди матері у наступні періоди тижня, а саме: з 14 год. п`ятниці до 14 год. неділі, якщо понеділок є робочим днем, з 14 год, п`ятниці до 14 год. наступного понеділка, якщо понеділок є неробочим днем.

Характеристика учня 5-Б класу ОСОБА_3 , видана ліцеєм № 13 Івано-Франківської міської ради 05 лютого 2019 року, підтверджує, що батько не цікавився навчальними досягненнями свого сина, мама приділяє багато часу вихованню дитини, завжди відвідує батьківські збори, хлопчик завжди охайний і доглянутий.

11.10.2018 року Центром психологічної допомоги дітям «Серденько» було проведено Комплексне психологічне дослідження особистості та сімейних відносин ОСОБА_3 . З характеристики вбачається, що сімейна ситуація характеризується негативно, хлопець зазначає, що в родині часто відбувалися сварки. У хлопчика було виявлено підвищену нервозність,подавлений настрій. Хлопчик переживає емоційне відторгнення з боку батька. Наявні родинні взаємовідносини характеризуються гармонійністю виховання з боку матері та безвідповідальністю за психологічний натиск з боку батька.

15.05.2019 року Центром психологічної допомоги дітям «Серденько» було проведено Комплексне психологічне дослідження особистості та сімейних відносин ОСОБА_3 . В цій характеристиці, зокрема, зазначається, що найбільш значимими членами сім`ї є батько і бабуся.

З відповіді служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 10.06.2019 року вбачається, що малолітньою дитиною ОСОБА_3 підтверджено застосування матір"ю та її співмешканцем фізичної сили щодо дитини.

Довідкою про розгляд звернення ОСОБА_2 від 07.06.2019 року ВЮП УПД ГУНП в Івано-Франківській області підтверджено проведення бесіди з батьками та дитиною щодо виховання дитини та рекомендовано щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною звертатися до суду.

Суд при встановленні способу спілкування, має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Згідно ч. 4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 159 Сімейного кодексу України під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Таким чином, при остаточному визначенні порядку участі ОСОБА_2 у вихованні та в спілкуванні з сином, судом за основу береться той порядок, який був визначений рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 915 від 08.08.2019 року, без присутності та згоди матері, а саме: з 14 год. п`ятниці до 14 год. неділі, якщо наступний понеділок є робочим днем, з 14 год, п`ятниці до 14 год. наступного понеділка, якщо понеділок є неробочим днем.

Такий самий порядок участі батька у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 визначений рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23.05.2017 року.

Відповідно до ч.1,2 ст.171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

В судовому засіданні малолітній ОСОБА_3 у присутності методисту Центру практичної психології та соціальної роботи ОСОБА_6 суду пояснив, що на даний час проживає з матір" ю . Останній раз він бачився з батьком влітку. Батьки його не ображали. На даний час він не хоче бачитися з батьком.

В судовому засіданні методист Центру практичної психології та соціальної роботи ОСОБА_6 зазначила, що дитина ОСОБА_3 хвилювався та був тривожним. Зазначена ситуація для нього не бажана. Він має образу на батька. Однак дитина своєї особистої думки не висловила, оскільки він став заручникам ситуації, що склалася між батьками.

Дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зміну (зменшення) режиму спілкування батька з малолітньою дитиною та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про зміну (збільшення) режиму спілкування батька з малолітньою дитиною слід відмовити, оскільки позивачами не доведено необхідності змінювати визначений графік спілкування дитини з батьком.

Посилання позивача за первісним позовом про те, що спілкування дитини з батьком негативно відображається на емоційному розвитку дитини належними доказами не підтверджено. Крім того, доводи про те,що встановлений судом графік побачень не дає їй можливості повноцінно проводити вільний час (вихідні дні) з дитиною, не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки місце проживання дитини визначено з матір" ю і в порівнянні з батьком вона проводить більше часу з дитиною.

Крім того, зміна графіку на даний час не буде сприяти найкращим інтересам дитини, оскільки через непорозуміння батьків дитина стала заручником даної ситуації та має образу на батька та не спілкується з ним.

Керуючись 4, 12, 13, 76-79, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 151, 153, 157, 159 Сімейного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про зміну (зменшення) режиму спілкування батька з малолітньою дитиною відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про зміну (збільшення) режиму спілкування батька з малолітньою дитиною відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Татарінова О.А.

Повний текст рішення складено 03 грудня 2019 року