Ухвала суду № 86048973, 28.11.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 179/1570/19

№ 1-кп/183/1377/19

У Х В А Л А

28 листопада 2019 року колегія суддів Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Болкарьової О.В.,

суддів Сороки О.В.,

Крохмалюк І.П., секретаря Гамаскової Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР № 12019040470000294 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115, ч.2 ст. 263 КК України,

за участю прокурора Ровного І.О.,

представника потерпілого Попова В.А.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

захисників Латанського В.В.,

Пономаренко О.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И ЛА :

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться обвинувальний акт за фактом вчинення ОСОБА_1 , злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115, ч.2 ст. 263 КК України.

11 червня 2019 року під час здійснення досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії обраного запобіжного заходу, щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, мотивуючи своє клопотання тим, що ризики передбачені п.1, п.3 ч. 1. ст. 177 КПК України, які слугували підставою для його обрання існують і на цей час, оскільки обвинувачений не має постійного місця мешкання та міцних соціальних зв`язків, обвинувачується у скоєнні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень і знаходячись на свободі зможе впливати на потерпілого та свідків.

Представник потерпілого - Попов В.А., сам потерпілий ОСОБА_2 , кожний окремо, підтримали клопотання прокурора.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Латанський В.В. та адвокат Пономаренко О.Л., вважаючи недоведеними ризики прокурором, просили врахувати те, що ОСОБА_1 має постійне місце мешкання та родину, є особою, що раніше не судима, впливати на покази свідків наміру він не має, всебічно буде сприяти встановленню істини по справі, а тому вважали достатнім запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив не продовжувати йому запобіжний захід на не пов`язаний з триманням під вартою, запевнив суд, що він зацікавлений розібратися в суті справи і переховуватися від суду намірів не має, вважає, що жодного ризику прокурором не доведено.

Вислухавши думки учасників кримінального провадження, колегія суддів, вважає за необхідне в даному випадку продовжити дію виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.2 ст.263 КК України, встановлена наявність ризиків, що знаходячись на волі, усвідомлюючи, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочину, може переховуватися від суду, а також впливати на свідків.

При цьому враховується, що у досудовому звільненні (справа «Смірнови проти Росії» (п. 59)), особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі "Вемгофф проти Німеччини".

ЄСПЛ визнав допустимими підставами для тримання особи під вартою наявність із боку обвинуваченого таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду. Проте й у цих випадках ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання обвинуваченого під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.

Аналізуючи вищенаведені обставини у сукупності, колегія суддів доходить висновку про те, що вони свідчать про неможливість усунення ризиків передбачених п. 1, п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлених щодо ОСОБА_1 , під час обрання запобіжного заходу, які не зменшилися і себе не вичерпали у менш обтяжливий спосіб, оскільки на даний час судом не допитані свідки, обвинувачений, не дослідженні письмові докази, а тому вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, та продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 350 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И ЛА :

Обвинуваченому ОСОБА_1 продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 23 січня 2020 року включно.

Копію ухвали направити для виконання командиру батальйону конвойної служби №1 ГУНП в Дніпропетровській області та начальнику Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань (№4)".

Ухвала підлягає оскарженню до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її проголошення у відповідності до рішення КСУ від 13.06.2019 року № 4-р/2019.

Головуюча суддя О.В. Болкарьова

Суддя І.П. Крохмалюк

Суддя О.В. Сорока