Ухвала суду № 86043522, 04.11.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9789/18

Провадження № 2/161/113/19

У Х В А Л А

04 листопада 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Пушкарчук В.П.

при секретарі судового засідання - Загоровській І.І.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного підприємства «Делівері Кар», Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Територіальний сервісний центр № 0741 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «А.В.Л.» про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , приватного підприємства «Делівері Кар», Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Територіальний сервісний центр № 0741 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «А.В.Л.» про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу.

На адресу суду позивач ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони користування транспортним засобом, вилучення та передачі транспортного засобу марки MAN, моделі 18.463 FLT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2001, колір зелений, об`єм двигуна 12816 куб.см., шасі № НОМЕР_2 на зберігання товариству з обмеженою відповідальністю «КСАС І В» (м. Луцьк, вул. Гетьмана Сагайдачного, 20/39), із покладенням на ОСОБА_1 витрат по збереженню автомобіля.

Заяву обґрунтовано тим, що автомобіль марки MAN, моделі 18.463 FLT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2001, колір зелений, об`єм двигуна 12816 куб.см., шасі № НОМЕР_2 , що є предметом спору, 24.02.2018 ТзОВ «А.В.Л.» передало за договором комісії ПП «Делівері КАР», який того ж дня відчужив його відповідачу ОСОБА_2 .

Вказаний транспортний засіб реалізовувався на виконання рішення Луцького міськрайонного суду від 11.07.2017 у цивільній справі № 161/4584/17, що на момент вчинення продажу набрало законної сили.

Проте, постановою Верховного Суду від 21.08.2019 вказані рішення місцевого суду та суду апеляційної інстанції скасовано, у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет застави (у тому числі транспортний засіб, що є предметом спору) відмовлено.

Крім цього, постановою Волинського апеляційного суду від 02.10.2019 скасовано, як незаконне, рішення Луцького міськрайонного суду у цивільній справі № 161/19312/18, задоволено позовну заяву ОСОБА_1 про визнання недійсним договору комісії № 499-02/2018 від 24.02.2018, за яким передано на комісію вищевказаний транспортний засіб. За заявою ОСОБА_1 від 14.08.2019 у цивільній справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу уточнено позовні вимоги, з урахуванням яких в разі задоволення позову транспортний засіб може перейти у власність ОСОБА_1 . Отже, є цілком очевидним, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Розгляд даної справи є тривалим у часі, а відповідач після звернення позивача з позовом до суду фактично користується автомобілем, що призводить до його зношення та може утруднити виконання можливого рішення суду.

Згідно частин 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Сторони в судове засідання не з`явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду заяви у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову приходить до наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Правова природа арешту майна, вчиненого у зв`язку із провадженням в цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, укладення інших правочинів), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову спрямоване перш за все проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи, зокрема може відчужити майно, а тому підставою забезпечення позову є саме обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як роз`яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що спір між сторонами є реальним та носить матеріальний характер.

Згідно копії договору комісії № 499-02/2018 від 24 лютого 2018 року ПП «Делівері Кар», в особі директора Матвіюка С.М. та ОСОБА_1 уклали договір,умовами якого передбачено, що ОСОБА_1 доручає здійснити від свого імені продаж майна, переданого на комісію (а.с. 14).

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 24 лютого 2018 року, № 499-02/2018, транспортний засіб марки MANмоделі 18.463 сідловий тягач-Е 2001 року випуску, колір зелений, номер кузова (шасі, раса) НОМЕР_2 , продано ОСОБА_2 за 140 000 гривень (а.с. 15).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.06.2018 року накладено арешт на транспортний засіб марки MAN, моделі 18.463 сідловий тягач-Е 2001 року випуску, колір зелений, номер кузова (шасі, раса) НОМЕР_2 .

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При винесенні ухвали суду про часткове забезпечення позову 25.06.2018 року судом враховано розмір заявлених позовних вимог, їх співмірність із застосованими заходами забезпечення позову та відомості щодо рухомого майна, що перебуває у власності відповідача. Вирішуючи питання про забезпечення позову, судом взято до уваги інтереси не тільки позивача, а й відповідача.

Суд вважає, що заборона користування транспортним засобом, та передача його на зберігання товариству з обмеженою відповідальністю «КСАС І В» порушить права ОСОБА_2 , як власника спірного транспортного засобу.

Крім того, судом вже вирішено питання забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказаний автомобіль, а тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом заборони користування транспортним засобом, вилучення та передачі транспортного засобу марки MAN, моделі 18.463 FLT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2001, колір зелений, об`єм двигуна 12816 куб.см., шасі № НОМЕР_2 на зберігання товариству з обмеженою відповідальністю «КСАС І В» (м. Луцьк, вул. Гетьмана Сагайдачного, 20/39), із покладенням на ОСОБА_1 витрат по збереженню автомобіля, із покладенням на ОСОБА_1 витрат по збереженню автомобіля.

Тому дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149-150, 153, 244, 259-261 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони користування транспортним засобом, вилучення та передачі транспортного засобу марки MAN, моделі 18.463 FLT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2001, колір зелений, об`єм двигуна 12816 куб.см., шасі № НОМЕР_2 на зберігання товариству з обмеженою відповідальністю «КСАС І В» (м. Луцьк, вул. Гетьмана Сагайдачного, 20/39), із покладенням на ОСОБА_1 витрат по збереженню автомобіля – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначениий строк обчислюється з дня складення повного тексту.

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Пушкарчук В.П.