Рішення № 86041984, 21.11.2019, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1016/17

Провадження № 2/496/490/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Дранікова С.М.

при секретарі - Кузьміній О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно – страхова компанія», про відшкодування шкоди, завданої ДТП та відшкодування моральної шкоди-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, якій в подальшому уточнив, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь 63590,97 грн. - розміру матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки «Volkswagen» р/н НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка трапилась 16.10.2014 року, 1000 грн. - оплата авто – товарознавчої експертизи, 63911,82 грн. - втрата інфляції, 7103,02 – 3% річних, заподіяну моральну шкоду в сумі 50000 грн., а всього стягнути 185605,81 грн. та стягнути судові витрати. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 16.10.2014 року ОСОБА_2 порушив вимоги ст. 124 КУпАП, а саме о20:40 в м. Одесі по вул. Ак. Заболотного, керуючи автомобілем «OPEL OMEGA» р/н НОМЕР_2 , не врахував дорожню обстановку та не вибрав безпечну швидкість, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «Volkswagen» р/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який був припаркований. Транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 17.11.2014 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Експертним висновком № 665/2014 від 04.11.2014 року встановлено, що розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen» р/н НОМЕР_1 внаслідок ДТП становить 63590,97 грн. В зв`язку з такими обставинами, позивач вважає, що заподіяний йому матеріальний збиток і моральна шкода підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі, оскільки вони заподіяні в результаті його протиправних, винних дій, в зв`язку з чим позивач і звернуся до суду.

Представник позивача в судовому засіданні уточнений позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову позивача заперечувала з наступних підстав. Позивач звертався до АТ «УОСК» про виплату йому страхового відшкодування. Позивачу не було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, а навпаки було прийнято рішення про страхову виплату, при цьому було роз`яснено, що у відповідності до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при розрахунку розміру збитку було вирахувано суму ПДВ, яка підлягає сплаті при наданні документів, що підтверджують сплату ПДВ при виконанні відновлювального ремонту. Також позивачем було надано у якості доказу розміру матеріальної шкоди, надав висновок №665/2014 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріальної шкоди, спричиненої власнику КТС, складеного 11.11.2014 року на підставі заяви ОСОБА_1 .

Представник ПрАТ «Українська охоронно – страхова компанія» в судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Також представником відповідача до суду було надано відзив відповідно до якого просили позовні вимоги до ОСОБА_1 до ПрАТ «Українська охоронно – страхової компанії» задовольнити частково, стягнути страхове відшкодування у розмірі 37880,98та пеню в розмірі 6790,55 грн. в іншій частині позовних вимог відмовити. Також в своєму відзиві відповідач зазначає, що оскільки ОСОБА_2 було визнано винним в дорожньо – транспортній пригоді згідно постанови Біляївського районного суду Одеської області від 17.11.2014 року та враховуючи той факт, що цивільно – правова відповідальність останнього була застрахована у ПрАТ «Українська охоронно – страхова компанія», тому позивач звернувся до відповідача ПрАТ «Українська охоронно – страхова компанія» з повідомленням про настання страхового випадку. Відповідно до звіту №810-12-14, проведеного відповідачем склала 44684,68 грн. в тому числі з ПДВ 5803,70 грн., але позивачем не було надано до АТ «УОСК» акту виконаних робіт на підтвердження проведеного ремонту пошкодженого автомобіля. За фактом ДТП від 16.10.2014 року АТ «УОСК» 06.07.2015 року було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування позивачу у розмірі 37880,98 грн. про що було повідомлено позивача. Станом на 21.02.2019 року страхове відшкодування за фактом ДТП від 16.10.2014 року згідно страхового полісу АС/9709636 позивачу виплачено не було.

В судовому засіданні представником відповідача було надано відповідь на адвокатський запит від ФОП Нікотіна Д ОСОБА_4 від 17.09.2019 року, відповідно до яких ОСОБА_5 були надані наступні пояснення. 04.11.2011 року до нього, ОСОБА_5 , надійшла заява від ПрАТ "УОКС" про проведення автотоварознавчого дослідження з метою визначити величину матеріальних збитків, завданих ОСОБА_1 , власнику автомобіля Volkswagen Toureg, реєстраційний номер НОМЕР_1 пошкодженого результаті ДТП, за станом на 04.11.2011 року. Огляд проводився за адресою АДРЕСА_1 , без розбирання і виявлення прихованих дефектів. Згідно висновку експерта № 646-11-14 від 04.11.2014 року сума збитку з урахуванням ПДВ склала 44684,68 грн. Надалі ОСОБА_1 було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження, яке проводилося за адресою: АДРЕСА_2 . Так як друге дослідження проводилося на станції технічного обслуговування, була проведена розбирання деталей, що знаходяться в області пошкодження, для виявлення прихованих дефектів, що не були виявлені при первинному огляді. В результаті цього дослідження були виявлені додаткові пошкодження елементів автомобіля, що й знайшло своє відображення в звіті №665/2014, згідно якого сума матеріального збитку, спричиненого позивачеві, складає 63590,97, із врахуванням суми ПДВ.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 16.10.2014 року о 20:40 год. в м. Одеса, по вул. Академіка Заболотного, ОСОБА_2 керуючи автомобілем «OPEL OMEGA» р/н НОМЕР_2 , не врахував дорожню обстановку та не вибрав безпечну швидкість в результаті чого скоїв зіткнення автомобілем «Volkswagen» р/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який був припаркований. Транспортні засоби отримали механічні пошкодження. 17.11.2014 року постановою Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно частини 6 статті 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правову відповідальність відповідача було застраховано згідно поліса № АС/9709636 обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Приватному акціонерному товаристві «Українська охоронно – страхова компанія» від 24.01.2014 року, який був дійсний на дату ДТП.

Згідно полісу № АС/9709636 від 24.01.2014 року страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, складає 50000 грн., розмір франшизи - 1000 грн.

Відповідно до наданої ПрАТ «Українська охоронно – страхової компанії» копії страхової справи №ГО2987-14 на виплату страхового відшкодування по страховому випадку за Полісом №АС/9709636 обов`язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 25.01.2014 року позивач звертався з заявою про виплату йому відшкодування оціненої шкоди завданої в результаті дорожньо – транспортної пригоди, що сталася 16.10.2014 року в м. Одесі. Також ПрАТ «Українська охоронно – страхова компанія» на адресу позивача направляло повідомлення про прийняте рішення по події, яке мало місце 16.10.2014 року, а саме ПрАТ «Українська охоронно – страхова компанія» повідомляло про виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування у сумі 37880,98 грн, з відрахуванням франшизи, яка становить 1000 грн. та з відрахуванням ПДВ, але виплата так і не була здійснена.

ПрАТ «Українською охоронно – страховою компанією» при визначені суми матеріальної кошти, було прийнято висновок експерта №646-11-14 від 04.11.2014 року, відповідно до якого матеріальна шкода завдана власнику автомобіля Volkswagen Toureg реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 44684,68 грн. в тому числі 20% НДС - 5803,70 грн.

Згідно висновку №665/2014 від 11.11.2014 року експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ відповідно до якого було встановлено вартість матеріальної шкоди у розмірі 63590,97 грн. Проте, ст. 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності» передбачає, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту, тому враховуючи, що позивачем не було надано документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту, суд стягує суму матеріальної шкоди без урахування 20% ПДВ.

Відповідно до полісу № АС/9709636 вбачається, що на виплату страхового відшкодування встановлено лімітну лінію у 50000 грн. на одного потерпілого. Також відповідно до сказаного полісу, зазначається франшиза у розмірі 1000 грн.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно із статтею 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

З урахуванням того, що позивач звертався до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування, але вказані кошти не отримав, суд вважає, що вказані кошти підлягають частковому стягненню з ПрАТ «Української охоронно – страхової компанії» у розмірі 49000 грн. в межах страхового ліміту, який вказаний в полісі АС/9709636 та враховуючи останній висновок №665/2014 від 11.11.2014 року, в зв`язку з тим, що відповідно до пояснень експерта, вказаний висновок був складений після більш детального дослідження автомобілю.

Залишок страхового відшкодування, суд вважає за можливе стягнути з відповідача, а також відповідно до полісу № АС/9709636 а також відповідно до позивних вимог позивача, суд вважає за можливе стягнути також понесені позивачем збитки, а саме вартість авто – товарознавчої експертизи у розмірі 1000 грн., матеріальну шкоду завдану внаслідок ДТП у розмірі 1872,78 грн., враховуючи суму ПДВ.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, завдану майну потерпілих, становить 50 000 на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Крім того, з відповідача ОСОБА_2 відповідно до полісу № АС/9709636, підлягає стягненню сума франшизи, яка становить 1000 грн. та за правилами пункту36.6 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Статтею 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Що стосується стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди, у вказаній частині позову суд відмовляє, в зв`язку з тим, що позивачем не було надано належних доказів, того, що дорожньо – транспортна пригода, що сталась, якимось чином нанесла моральної шкоди позивачу.

Відповідно до п.п. 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31.03.95

«Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з подальшими змінами та доповненнями) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для стягнення моральної шкоди з відповідача ОСОБА_2 оскільки суду не доведено сам факт спричинення позивачеві моральної шкоди, не надано будь-яких належних та допустимих доказів цього, не обґрунтовано її розмір.

Також в своєму позові позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 63911,82 грн втрата інфляції та 7103,02 грн. - 3% річних в задоволенні вказаних вимог суд також відмовляє, приймаючи до уваги лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.01.2013 року за № 10-74/0/4-13 «Про деякі питання застосування статті 625 ЦК України», а саме: відшкодування шкоди - це відповідальність, а не боргове (грошове) зобов`язання. Частина 2 статті 625 ЦК України, яка передбачає обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, не поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку із завданням шкоди. Тому суд вважає, що інфляційні витрати та річні відсотки стягненню не підлягають в зв`язку з тим, що між позивачем та відповідачем не було укладено ніяких договорів, і на сьогоднішній день позивач не виступає як кредитор.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 23, 992, 993, 1166, 1167, 1187, 1195, 1197 ЦК України, ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 9 Закону України «Про страхування»,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно – страхова компанія», про відшкодування шкоди, завданої ДТП та відшкодування моральної шкоди– задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно – страхова компанія» (код ЄДРПОУ 23734213, юридична адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) матеріальну шкоду, завдану ДТП, у розмірі 49000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) франшизу, передбачену полісом АС9709636 у розмірі 1000 грн.; вартість авто – товарознавчої експертизи у розмірі 1000 грн.; матеріальну шкоду, завдану ДТП, у розмірі 1872,78 грн., разом – 3872,78 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 02 грудня 2019 року.

Суддя Драніков С.М.