Рішення № 86039870, 28.11.2019, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/994/19

Провадження № 2/650/383/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі: головуючого - судді Хомик І.І.

за участі секретаря - Ткаченко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. В.Олександрівка цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання розписки без укладення письмового договору позики недійсною, стягнення судового збору,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики вказуючи, що 29.03.2017р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено усний договір позики на отримання грошових коштів у розмірі 10 000,00 доларів США, що підтверджується власноручно наданою відповідачем розпискою, які останній зобов`язався повернути до 01.11.2017 року. Однак відповідач ОСОБА_2 борг не повернув, чим порушив виконання свого зобов`язання. 01.06.19р. позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача з досудовою вимогою повернення боргу. Відповідач по справі ОСОБА_2 відповіді на вимогу не надав і боргові зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим він змушений звернутися до суду з даним позовом.

ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання розписки без укладення письмового договору позики недійсною, стягнення судового збору зазначаючи, що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у травні місяці 2016р. 3200 доларів США зі сплатою щомісячно 5% від суми позики за користування грошовими коштами. Щомісячно сплачував відсотки. Однак через деякий час ОСОБА_1 почав вимагати повного повернення боргу, погрожуючи при цьому йому особисто та його дружині. В зв`язку з цим він змушений був на невигідних умовах продати одному з членів родини ОСОБА_1 автомобіль КАМАЗ і сплатити ОСОБА_1 спочатку 1200 доларів США, а потім ще 800 доларів США. ОСОБА_1 шляхом погрози змусив його написати розписку від 29.03.17р., хоч фактично він борг повернув. Під час повернення боргу ОСОБА_1 відмовився надати розписку про отримання коштів. Крім того у розписці від 25.03.17р. сума боргу зазначена в іноземній, а не національній валюті. Договір позики він і ОСОБА_1 не укладали у письмовій формі, тому вимоги ОСОБА_1 є незаконними, в зв`язку з чим і звернувся до суду з даним позовом.

Позивач за первісним позовом в судовому засіданні вимоги позову підтримав і пояснив, що ОСОБА_2 взяв у нього в борг грошові кошти різними сумами, а саме 2000 доларів США, 3000 доларів США, 2000 доларів США та 3200 доларів США на загальну суму 10 000 доларів США, про що надав 29.03.17р. відповідну розписку. З усієї суми боргу ОСОБА_2 повернув йому лише 200 доларів США, які в суму боргових зобов`язань (розписку) не включені. А потім від ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 дізнався, що ОСОБА_2 заборгував і їм, брав у них в борг різні суми, а йому гроші не віддав, тому він і звернувся до суду з даним позовом. Просить позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні вимоги позову підтримала і пояснила, що укладення договору позики регулюється ст. 1046 ЦК України. У позивача є розписка, яка підтверджує суму, яку ОСОБА_2 брав у ОСОБА_1 в борг. Тривалий час ОСОБА_2 не повертає борг. ОСОБА_1 направив йому досудову вимогу, але відповідач не відповів, усно звертався до нього, однак ОСОБА_2 борг не віддає. Просить позовні вимоги задовольнити.

За зустрічним позовом позовні вимоги не визнали та пояснили, що представник позивача не надав доказів на підтвердження обставини щодо примушування ОСОБА_2 до написання боргової розписки на суму 10 000 доларів США. Крім того не надано доказів на підтвердження повернення суми боргових зобов`язань ОСОБА_2 . Просять відмовити у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив, що позовні вимоги позивача не відповідають дійсності, доказів на підтвердження суми боргу немає. Договір позики неналежно оформлений. Позивач пояснив, що ОСОБА_2 брав у борг грошові кошти раніше, а розписка від 29.03.17р. написана на загальну суму боргових зобов`язань. Однак ОСОБА_2 повернув борг, хоч ОСОБА_1 відмовився надати йому розписку щодо повернення грошових коштів. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача за зустрічним позовом позовні вимоги у судовому засіданні підтримав повністю і пояснив, що ОСОБА_2 дійсно надавав ОСОБА_1 розписку на начебто отримання від останнього 10 000 доларів США. Однак передачі коштів при цьому не було, оскільки він під тиском написав цю розписку, ОСОБА_1 йому погрожував. Тому щоб убезпечити свою сім`ю від цих погроз, які сприймав як реальні, він і написав цю розписку. Грошові кошти в борг у ОСОБА_1 брав у 2016р. в сумі 3200 доларів США, які у подальшому повернув частинами. При цьому щомісячно сплачував 5% за користування грошовими коштами. Позика на 10 000 доларів США мала б укладатися у письмовій формі шляхом укладення письмового договору позики. Оскільки ця форма недотримана, договір є недійсним. Просить позовні вимоги задовольнити.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що знає, що її чоловік ОСОБА_1 неодноразово надавав грошові кошти у борг ОСОБА_2 Розписка від 29.03.17р. була написана у них в будинку, куди ОСОБА_2 приїхав, щоб просити ще в борг гроші. На прохання чоловіка вона винесла гроші, а ОСОБА_2 написав розписку, яку вона забрала та сховала в зошит. Знає, що ОСОБА_2 борг не повернув, на що чоловік неодноразово телефонував йому, просив щоб той повернув борг. ОСОБА_2 обіцяв повернути, однак до цього часу не повернув.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що за фінансові стосунки між сином ОСОБА_2 та ОСОБА_1 йому нічого невідомо, знає, що вони спілкувалися. ОСОБА_1 йому особисто говорив, щоб він вплинув на сина, щоб той борг віддав, говорив, що скаже деяким людям і в сина будуть проблеми, якщо він не віддасть гроші. Один раз був присутній коли ОСОБА_1 приїздив до сина, про що вони говорили не чув, бо вони відійшли в сторону розмовляти. У сина були транспортні засоби ВАЗ та ГАЗ-53, потім КАМАЗ був, які син віддав у Новодмитровку комусь, з якою метою не знає.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що знає, що є борг у ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 , він приїздив забирати відсотки. Було таке, що чоловік ( ОСОБА_2 ) і сам відвозив відсотки. Був випадок, коли ОСОБА_1 говорив їм, що приїдуть люди і розберуться з нею як дружиною ОСОБА_2 . Вона на той час була вагітна, однак реально погрози не сприймала. ОСОБА_1 на неї тиснув, ображаючи її чоловіка. Чоловік віддав 1200 доларів США та 800 доларів США, а потім чоловік відвіз ОСОБА_1 алюмінієву бочку і віддав ще 17 000 грн., щоб погасити борг повністю. Останню розписку чоловік написав, бо дуже хвилювався за неї.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що йому відомо, що ОСОБА_2 винен ОСОБА_1 гроші, скільки останній не говорив. ОСОБА_2 деякий час зберігав у нього придбаний КАМАЗ. Просив знайти покупців. А потім продав, кому він не знає.

Заслухавши сторони за первісним, зустрічним позовом, свідків, дослідивши та проаналізувавши всі обставини справи, суд приймає до уваги слідуюче.

У судовому засіданні встановлено, що 29.03.2017р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики на отримання грошових коштів у розмірі на загальну суму 10 000,00 доларів США, що підтверджується власноручно наданою відповідачем розпискою, які останній зобов`язався повернути до 01.11.2017 року. Однак на день звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом ОСОБА_2 борг не повернув, чим порушив виконання свого зобов`язання. 01.06.19р. ОСОБА_1 направив ОСОБА_2 досудову вимогу щодо повернення боргових зобов`язань, на яку відповідач по справі ОСОБА_2 відповіді не надав.

Таким чином спір між сторонами виник з приводу порушеного права на належне виконання умов договору поруки (розписка).

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менше як у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який може посвідчувати передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.

За своєю суттю розписка є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору так і факт отримання боржником від кредитора певної суми.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договір є обов`язковий для виконання сторонами, що передбачено ст. 629 ЦК України.

Представником відповідача за первісним, позивача за зустрічним позовом не заперечується факт написання ОСОБА_2 розписки від 29.03.2017р. Однак ним зазначено, що дана розписка написана під тиском шляхом погроз з боку позикодавця ОСОБА_1 .

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_2 вказану розписку писав у домоволодінні ОСОБА_1 , куди прийшов добровільно.

При цьому ОСОБА_1 пояснив, що 29.03.17р. він передав ОСОБА_2 3200 доларів США, до цього, а саме до написання спірної розписки, передавалися в борг грошові суми в розмірі 7000 доларів США різними сумами, а саме 2000 доларів США, 3000 доларів США та 2000 доларів США.

Дану обставину у судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_7 в присутності якої передавалися кошти, та які суд приймає до уваги, як доказ.

Відповідно до вимог ст. 231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психологічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Однак представником позивача за зустрічним позовом доказів на підтвердження тієї обставини, що правочин вчинявся під тиском (погрозою) з боку ОСОБА_1 суду не надав.

При цьому суд не приймає до уваги як доказ на підтвердження даної обставини, показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які у судовому засіданні підтвердили ту обставину, що ОСОБА_1 звертався до ОСОБА_2 з питання повернення боргу за розпискою, а про обставини написання розписки, суму боргових зобов`язань, їм нічого не відомо.

Представник позивача за зустрічним позовом спростовуючи позовні вимоги за первісним позовом пояснив, що свої боргові зобов`язання перед ОСОБА_1 ОСОБА_2 виконав у повному обсязі. Однак доказів на підтвердження такої обставини суду не надав.

Наявність у позичальника розписки вказує на ту обставину, що боржник не виконав свої зобов`язання за договором позики та борг не повернув. При цьому суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що знала про наявність боргу перед ОСОБА_1 , який мав місце ще до їх спільного з ОСОБА_2 проживання, мав місце борг і в період їх спільного проживання. Однак загальну суму боргу не знає, пояснила, що ОСОБА_2 погашав відсотки за користування сумою позики. Чи сплатив її чоловік борг у повному розмірі не знає.

Згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Разом з тим ч.2 ст. 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Таким чином зазначення у борговій розписці суми позики у доларах США узгоджується із зазначеною нормою.

Таким чином позовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню.

Розраховуючи пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань, суму інфляційних збитків та суму відсотків за користування грошовими коштами, позивач виходив з суми боргу в національній валюті, хоч фактично боргові зобов`язання між сторонами виникли в іноземній валюті. Із наданих суду розрахунків не вбачається еквівалент національної валюти до іноземної валюти (долари США) за курсом Національного банку України.

Тому в цій частині позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 7, 8, 12, 13, 141, 258-259 ЦПК України, ст. ст. 526, 533, 629, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 262 989 (двісті шістдесят дві тисячі дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень) 50 коп. заборгованості за договором позики.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних збитків, 3% відсотків річних за користування грошовими коштами, пені, в сумі 181 642 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот сорок дві гривні) 23 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2630,00 грн. судового збору.

Відмовити у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання розписки без укладення письмового договору позики недійсною, стягнення судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ І.І.Хомик