Рішення № 86035643, 19.11.2019, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1413/18

Номер провадження 2/289/265/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2019 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Луньової Д.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Шуба В.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представник третьої особи Кузьміча В.В. - Бойка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради Житомирської області, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, яке належало його рідній прабабі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та складається з житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, вартістю 60000 грн., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на неприватизованій земельній ділянці, площею 1689 кв.м., і належали їй на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право особистої власності на жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами, виданого 02.04.1974 Виконавчим комітетом Радомишльської міської ради депутатів трудящих Житомирської області, в якому вона зазначена як « ОСОБА_3 », та права на земельну часту (пай) у землі, площею 3,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 9204 грн., яка перебуває у колективній власності ПКСП «Нива» м. Радомишль, на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0158125, виданого 20.12.1996 на підставі розпорядження голови Радомишльської РДА від 20.12.1996 № 383, зареєстрованого 21.07.1997 в Книзі реєстрації сертифікатів за № 123, в якому вона помилкова зазначена як « ОСОБА_5 ».

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що вказане майно належало його прабабі ОСОБА_3 , яка на випадок своєї смерті залишила заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Бойком В.М., яким все своє майно заповіла ОСОБА_2 (батькові позивача), а, оскільки ОСОБА_2 не претендує на спадщину та відмовляється від неї на користь свого сина (позивача), вважає, що він є спадкоємцем за законом, на якого третя особа передає своє право на спадкування за заповітом в порядку ст. 1266 ЦК України. Неможливість отримання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів у видачі яких, за його твердженням, було відмовлено відповідними державними органами через розбіжності у зазначенні прізвища, ім`я та по-батькові спадкодавця та необхідності встановлення в судовому порядку фактів родинних стосунків, фактів належності правовстановлюючих документів, вважає очевидним та формальною стороною спору.

Ухвалою від 01.07.2019 суддею прийнято до провадження справу та призначено підготовче засідання на 02.08.2019.

Ухвалою від 29.08.2019 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, направив суду заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності його представника, проти задоволення позову не заперечує.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 - ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача,представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

З копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 (а.с.6), копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.8) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним сином ОСОБА_2 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 18.10.2000 (а.с.7) ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З копії заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області Бойком Володимиром Миколайовичем 01.03.2000 (а.с.8), ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що належатиме їй на час її смерті, і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_2 , повністю.

З копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0158125 (а.с.10), виданого на підставі рішення Радомишльської районної адміністрації від 20.12.1996 № 383, встановлено, що ОСОБА_5 , яка проживає в м. Радомишль Житомирської області, належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Приватно-колективного сільськогосподарського підприємства «Нива» розміром 3,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі.

З копії свідоцтва № НОМЕР_1 на право особистої власності на жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами, виданого 02.04.1974 Виконкомом Радомишльської міської ради депутатів трудящих (а.с.11), що житловий будинок у АДРЕСА_1 належить на праві особистої власності ОСОБА_3 .

З копії довідки, виданої ОСОБА_2 14.12.2010 (а.с.14), що ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 ; крім померлої в даному будинку ніхто не був зареєстрований на день її смерті.

З витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.132-133) встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності померлій особі - ОСОБА_3 .

З відповіді на запит суду, наданої Радомишльською державною нотаріальною конторою Житомирської області (а.с.156), згідно перевірки, проведеної за даними Спадкового реєстру та по Алфавітним книгам обліку спадкових справ за 2000-2019 рік, до Радомишльської державної нотаріальної контори Житомирської області спадкоємці ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявами про прийняття спадщини, заявами про відмову від прийняття спадщини, заявами про відмову від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців або заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину - не звертались; спадкова справа до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Радомишльською державною нотаріальною конторою не заведена.

Оцінивши зібрані у справі докази як в цілому, так і кожний окремо, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Беручи до уваги принцип змагальності цивільного судочинства, обов`язок доведеності обставин, на які посилається сторона, як на підставу пред`явлених позовних вимог, покладаються саме на цю сторону (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України). Суд, в свою чергу розглядає позовні вимоги в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених цим Кодексом. (ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України).

Оскільки спадкодавець - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто спадщина відкрилась до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому застосуванню щодо правового режиму спадкового майна підлягають норми Цивільний кодексу УРСР.

Місцем відкриття спадщини, відповідно до положень ст. 526 ЦК УРСР (1963) є місце постійного проживання спадкодавця, тобто АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР (1963 р.), спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не замінено заповітом.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (1963 р.), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого; онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем

Відповідно до ст. 553 ЦК УРСР (1963 р.), спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом… Вважається, що відмовився від спадщини також спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини.

Згідно з положеннями ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв; визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2 ) якщо він подав державній нотаріальні конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини; зазначені в ст. 549 дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини; особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини.

Відповідно до ст.ст. 560, 562 ЦК УРСР (1963 р.), спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини; при спадкоємстві як за законом, так і за заповітом свідоцтво може бути видане і раніше закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, якщо в державній конторі є дані про те, що, крім осіб, що заявили про видачу свідоцтв, інших спадкоємців немає.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тобто, вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватись лише після прийняття спадщини.

Тобто, звертаючись до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування нерухомого майна, позивач ОСОБА_1 не врахував, що указана функція перебуває в компетенції нотаріальних органів, а суд, в силу своїх повноважень може розглядати такий спір у разі відмови нотаріальних органів щодо видачі спадкоємцю свідоцтва про право власності на майно в порядку спадкування.

Між тим, як слідує із матеріалів справи, Радомишльська державна нотаріальна контора у своїй відповіді від 30.07.2019 повідомила суд, що за даними Спадкового реєстру та Алфавітних книг обліку спадкових справ, спадкова справа щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в Радомишльський державній нотаріальній конторі не заводилась (а.с.156).

Тобто, позивач, що ним і було зазначено в позовній заяві, до нотаріальної контори, ні з заявою про прийняття спадщини, ні з заявою про отримання свідоцтва про визнання за ним права власності за законом на спадкове майно своєї прабаби, не звертався, що унеможливлює для суду вирішити спір про визнання за позивачем права власності на спадкове майно, перелік якого зазначено у позовній заяві.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-82, 259, 263-265, 268, ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради Житомирської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 29.11.2019.

Суддя /підпис/ Д. Ю. Луньова

Згідно з оригіналом

Суддя Д. Ю. Луньова

"___" _____ 20 __

(дата засвідчення копії)