Ухвала суду № 86030620, 02.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 грудня 2019 року м. Київ № 640/23048/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П., розглянувши позовну заяву Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області з позовом до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва.

Пунктом третім частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Пунктом п`ятим частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено обов`язок суду з`ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Як убачається з позовної заяви, на підставі звернення ОСОБА_2 та направлення для проведення позапланового заходу від 27.02.2018 № 32/18 начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області Мельниченко Б.М. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил субєкта містобудування ОСОБА_1 на обєктів будівництва по АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки відповідачу виписано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № С-2603/1 від 26.03.2018.

В ході перевірки виконання вимог припису № С-2603/1 від 26.03.2018 позивачем було встановлено, що вимоги вказаного припису відповідачем виконано не було.

З метою усунення порушень ОСОБА_1 повторно виписано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № С-0706/1 від 07.06.2018.

Як зазначає позивач, перевіркою виконання вимог припису № С-0706/1 від 07.06.2018, проведеною з 09 по 21 серпня 2018 року встановлено, що вимоги припису відповідачем не виконано.

Разом з тим, з даним позовом позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва 20.11.2019, що підтверджується календарним штемпелем відділу поштового зв`язку, який надійшов до суду 22.11.2019 та цього ж дня був зареєстрований службою діловодства суду, тобто поза межами тримісячного строку звернення до суду.

У позовній заяві позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з огляду на те, що позовна заява з доданими документами фактично з 09 січня 2019 року перебувала у віданні адміністративних судів.

Розглядаючи доводи позивача про те, що строк на звернення до суду було пропущено з поважних та незалежних від позивача причин внаслідок тривалого перебування позовної заяви у віданні адміністративних судів, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 09.01.2019 до Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області з позовом до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 справу №320/206/19 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2019 (суддя Васильченко І.П.) у справі №320/206/19 позовну заяву Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва, - залишено без руху та встановлено позивачеві п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали, а саме шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та належним чином завірених копій доданих до позову матеріалів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2019 у справі №320/206/19 позовну заяву Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва, - повернуто позивачеві, оскільки позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

05.06.2019 Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з новим аналогічним позовом до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Чудак О.М.) від 10.06.2019 у справі №640/9897/19 позовну заяву Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва, - залишено без руху та встановлено позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали, а саме шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2019 у справі №640/9897/19 позовну заяву Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва, - повернуто позивачеві, оскільки позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у повному обсязі у встановлений судом строк.

Аналізуючи викладене, суд не заперечує право позивача повторно звернутись до суду з адміністративним позовом в межах строку звернення до суду, однак зазначає, що позивач в адміністративних справах №320/206/19 та №640/9897/19 вимоги ухвал Окружного адміністративного суду міста Києва про залишення позовних заяв без руху не виконали та правом на продовження встановленого судом строку на усунення недоліків у разі пропуску строку звернення до суду з поважних причин, наданим статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористалися, у зв`язку з чим позовні заяви повертались позивачеві.

Натомість, не скориставшись правом на усунення недоліків позовної заяви у справах №320/206/19 та №640/9897/19, позивач повторно звернувся до суду із аналогічною позовною заявою щодо знесення самочинного будівництва.

Таким чином, твердження позивача про те, що строк звернення до суду у справі, що розглядається, позивачем пропущений з поважних та незалежних від позивача причин внаслідок тривалого перебування позовної заяви у віданні адміністративних судів не приймаються судом до уваги, оскільки саме позивач у справах з аналогічними позовними вимогами (№320/206/19 та №640/9897/19) не усунув недоліків позовної заяви, тобто не реалізував своє право у встановлений судом строк, а тому невиконання вимог ухвал суду про залишення позовної заяви без руху не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, адже не є такою причиною, що не залежить від волі особи, яка подає адміністративний позов.

Суд вважає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до суду до дати звернення з адміністративним позовом вперше; з моменту повернення вперше поданого адміністративного позову за вперше поданою позовною заявою до дати повторного звернення з позовом і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позовної заяви.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин.

При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, у даному випадку зазначені позивачем причини значного пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення. Отже, судом не вбачається обставин, які об`єктивно перешкоджали позивачем реалізувати своє право на подання належним чином оформленої позовної заяви протягом установленого законодавством терміну чи подати клопотання про поновлення такого строку із зазначенням поважних причин, підтверджених доказами, для поновлення строку.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У зв`язку з викладеним, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:

- надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва, - залишити без руху.

2. Позивачеві у десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.П. Балась