Ухвала суду № 86030303, 21.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

21 листопада 2019 року м. Київ № 640/9619/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М., розглянувши матеріали адміністративної справи ОСОБА_1 до виконувача обов`язків Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Бутенка Володимира Івановича про визнання протиправним та скасування наказу від 21.05.2019 №129/к-тм,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до виконувача обов`язків Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Бутенка Володимира Івановича (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 21.05.2019 №129/к-тм.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2019 відкрито спрощене провадження у справі.

Позивачем подано до суду клопотання про передачу справи для розгляду за належною інстанційною юрисдикцією до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Главою 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції. Дана глава КАС України також розмежовує предметну, інстанційну юрисдикцію та територіальну підсудність різних адміністративних судів.

Відповідно до частини першої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.

Згідно з частиною четвертою статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Особливості розгляду цієї категорії спорів визначено у статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України, у частині першій якої зазначено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.

Отже, за загальним правилом судами, які вирішують адміністративні справи у першій інстанції є місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди). Та лише у встановлених процесуальним законом випадках певні категорії спорів підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

Таким чином, Верховному Суду підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - колегіального органу, а не її посадової особи (члена).

Оскільки даний позов заявлено до в.о Голови ВККС, ця справа не підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції, а належить до інстанційної підсудності місцевого адміністративного суду, оскільки відповідачем у даній справі виступає не Вища кваліфікаційна комісія суддів України як колегіальний орган, а її посадова особа.

Аналогічна правова позиція стосовно оскарження дій, рішень чи бездіяльності посадових осіб органів, зазначених у статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України, викладена в ухвалах Верховного Суду від 18.01.2019 у справі №9901/29/19, від 11.02.2019 у справі №9901/65/19, від 03.12.2018 у справі №826/11766/18, від 02.01.2019 №9901/992/18, від 03.05.2019 у справі №9901/219/19, від 14.06.2018 у справі №826/4277/18, від 27.03.2019 по справі №9901/154/19.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про передачу справи для розгляду до Верховного Суду.

Керуючись статтями 22, 243, 248, 256, 266, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи для розгляду за належною інстанційною юрисдикцією до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Н.М. Клименчук