Ухвала суду № 86029935, 02.12.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 грудня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/3491/19

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Тихоненко О.М. розглянувши матеріали позову Дочірнього підприємства Комерційного підприємства «АТАСС» Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич» до Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження,

У С Т А Н О В И Л А:

Дочірнє підприємство Комерційного підприємства «АТАСС» Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич» звернулося до суду з позовом до Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача № 293 від 22.05.2019 про продовження строку дії договору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи суд дійшов наступного висновку.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку з наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, де суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Підвідомчість господарських справ установлено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Відповідно до п. 10 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів належать справи у порах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

Позовними вимогами у цій справі є визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача № 293 від 22.05.2019 про продовження строку дії договору від 16.07.2014 № 308-06-14/251 на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, укладеного між Чернігівською обласною державною адміністрацією та перевізником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .

Отже, предметом оскарження у цій справі є договір № 308-06-14/251 на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування.

За таких обставин, слід з`ясувати, чи приймалося спірне рішення Чернігівської обласної державної адміністрації (про продовження строку дії договору) на виконання його владних управлінських функцій.

Необхідно зазначити, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (переважно майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Предметом спору у цій справі є незгода позивача з розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації, яким продовжено строк дії договору від 16.07.2014 № 308-06-14/251 на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, укладеного між Чернігівською обласною державною адміністрацією та перевізником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб`єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.

Така правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року у справі № 819/829/17 (К/9901/42669/18) (провадження № 11-757апп18).

Таким чином, позовна заява Дочірнього підприємства Комерційного підприємства «АТАСС» Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич» до Чернігівської обласної державної адміністрації підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки не належать до справ адміністративної юрисдикції.

Пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На виконання вимог ч. 6 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд роз`яснює позивачу, що даний позов відноситься до юрисдикції місцевого суду в порядку господарського судочинства.

На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства Комерційного підприємства «АТАСС» Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич» до Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі з доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, передбачені статтями 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Тихоненко