Рішення № 86029863, 02.12.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1291/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, про визнання протиправними дій зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради щодо відмови у видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 будівельного паспорта на будівництво індивідуального садового будинку по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки загальною площею 0,0519 га, кадастровий номер 7310136300:19:001:0102, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

- стягнути з відповідача судові витрати.

І. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 09 жовтня 2019 року звернувся до відповідача із заявою на видачу будівельного паспорта для забудови належної на праві приватної власності земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 . До вказаної заяви позивачем також подано копії правовстановлюючих документів на земельну ділянку із ескізним проектом намірів забудови.

23 жовтня 2019 року листом за вихідним № В-6015/0-04/01 посадовими особами відповідача відмовлено позивачеві, у видачі будівельного паспорта. Відмова мотивована тим, що рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03.2014 року №1171 затверджено генеральний план та схему зонування території міста, відповідно до якої належна позивачеві земельна ділянка розташована на території зелених насаджень громадського призначення (Р-3 - рекреаційні зони озеленених територій), відтак в цій зоні будівництво садових будинків не передбачено.

Позивач вважає, що дії відповідача щодо відмови у видачі будівельного паспорта протиправними, оскільки не ґрунтуються на чинному законодавстві та позбавляють позивача як власника земельної ділянки реалізувати своє право на забудову відповідно до її цільового призначення, при цьому посилався на вимоги законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Окремо зауважив, що рішення 48 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 27.03.2014 року №1171, яким затверджено містобудівну документацію "Коригування генерального плану міста Чернівці", згідно якого належна позивачеві земельна ділянка була віднесена до рекреаційної зони обмеженого користування, прийняте без врахування частини 3 статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", адже зміна цільового призначення земельної ділянки позивача відбулась до коригування генплану міста.

2. Відповідач правом визначеним у статті 162 КАС України на подання відзиву на адміністративний позов - не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. (ч.4 ст. 159 КАС України).

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. 01.11.2019 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено розгляд справи на 12:00 год. 22 листопада 2019 р.

ІІІ. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. 22.11.2019 року позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмово провадження.

2. Представник відповідача будучи належними чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

3. Відповідно до частини 1 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

4. З урахуванням вимог статей 194, 205 КАС України, а також і те, що в матеріалах адміністративної справи позивачем надано достатній обсяг доказів, які дають можливість повно, всебічно та об`єктивно вирішити даний спір, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов за відсутності учасників справи та у порядку письмового провадження.

ІV.ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. 09 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подано до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради заяву на видачу будівельного паспорта для забудови належної їй на праві приватної власності земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 . До вказаної заяви позивачем також подано копії правовстановлюючих документів на земельну ділянку із ескізним проектом намірів забудови. (а.с.12)

2. 23 жовтня 2019 року листом за вихідним № В-6015/0-04/01 Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради - відмовив ОСОБА_1 у видачі будівельного паспорта. При цьому у листі-відмові зазначено, що рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03.2014 року №1171 затверджено генеральний план та схему зонування території міста, відповідно до якої належна позивачу земельна ділянка, що розташована на території зелених насаджень громадського призначення (Р-3 - рекреаційні зони озеленених територій). У вказаній зоні будівництво садових будинків не передбачено. (а.с.16 )

3. 19 січня 2018 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу набула права власності на земельну ділянку, площею 0,0569 га з кадастровим номером "7310136300:19:001:0102", що розташована в АДРЕСА_1, цільове призначення якої - для індивідуального садівництва. (а.с.13)

4. Відповідно до архітектурно-будівельної частини ескізного наміру забудови, який був наданий разом із заявою на видачу будівельного паспорта вбачається, що ОСОБА_1 мала намір збудувати на належній їй на праві власності земельній ділянці садовий будинок загальною площею 113,1 квадратних метра. (а.с.25-36)

5. Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку слідує, що вказана земельна ділянка за категорією земель віднесена до земель сільськогосподарського призначення, а за видом використання та цільовим призначенням 1.2: для ведення садівництва. (а.с.22)

V. ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Згідно вимог статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

2. Предметом розгляду даної справи є перевірка правомірності відмови Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради у наданні ОСОБА_1 , будівельного паспорта на будівництво індивідуального садового будинку по АДРЕСА_1 .

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. №3038-VІ, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України "Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки" від 05.07.2011 р. № 103, наказом Державного комітету України із земельних ресурсів "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель" від 23.07.2010 р. № 548.

Згідно частини 1 статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. №3038-VІ (надалі - Закон №3038-VІ) планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до приписів частини 2 статті 24 Закону №3038-VІ забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Згідно частини 1 статті 25 Закону №3038-VІ режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Відповідно до положень статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, планування та забудова земельних ділянок здійснюється, у тому числі, їх власниками, виключно в межах їх цільового призначення.

Як зазначалось вище, позивач є власником земельної ділянки площею 0,0569 га, з кадастровим номером 7310136300:19:001:0102, що розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - для індивідуального садівництва.

Відповідно до частини 4 статті 33 Закону №3038-VІ розміщення об`єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у порядку, передбаченому цим Законом.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок № 103),

У відповідності до п. 2.1 Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Пунктом 2.3 Порядку № 103 встановлено, що уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пунктом 2.4 Порядку № 103 передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пунктом 2.5. Порядку визначено, що повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.

Як зазначено вище, підставою для відмови у видачі позивачеві будівельного паспорта слугувало те, що земельна ділянка розташована на території зелених насаджень громадського призначення згідно плану зонування території міста, який входить до складу містобудівної документації "коригування генерального плану міста Чернівці", затвердженої рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03.2014 року №1171.

Суд зазначає, що згідно з Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних громадських, приватних інтересів, зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення право власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування або встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого законодавством.

Частиною 5 статті 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Згідно частини 2 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що зонування території здійснюється з дотриманням, зокрема, вимог урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території.

Проаналізувавши вищенаведене, та з урахуванням встановлених обставин справи суд вважає, що відмовляючи у видачі будівельного паспорта, саме з підстав невідповідності намірів забудови генеральному плану міста, відповідачем не враховано положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а відтак порушено його право, як власника спірної земельної ділянки, щодо будівництва садового будинку відповідно до її цільового призначення.

На думку суду, наміри позивача у спірних правовідносинах відповідали цільовому призначенню власної земельної ділянки. Натомість, відповідачем не враховано в генеральному плані м. Чернівці, та затверджених схем зонування території м.Чернівці, цільового призначення сформованої земельної ділянки позивача, та віднесення такої ділянки до рекреаційної зони озеленених територій.

Згідно з статті 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до положень статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає формулювання в законі чітких, однозначних і зрозумілих правових приписів, за яких забезпечуються легкість та доступність з`ясування змісту права, і юридично закріплену можливість скористатися цим правом, передбачуваність застосування правових норм, а встановлювані законом обмеження будь-якого права повинні базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

На думку суду, відмовляючи у видачі будівельного паспорта з підстав наведених вище, відповідач діяв всупереч принципу юридичної (правової) визначеності. Відтак, суд дійшов до висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у видачі позивачеві будівельного паспорта на будівництво індивідуального садового будинку по АДРЕСА_1

2. Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача видати будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог Порядку №103 уповноважений орган містобудування та архітектури за наслідком розгляду заяви та аналізуючи додані до неї документи, визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки та видає будівельний паспорт або повертає пакет документів.

Отже, повноваження відповідача щодо видачі будівельного паспорта чи повернення документів залежать, як від намірів забудови, так і від аналізу, і оцінки доданих до заяви документів.

Сукупність наведених повноважень, а так само і обов`язків визначених Порядком №103, по своїй суті дають можливість відповідачу не діяти на власний розсуд, а визначити, який буде зміст прийнятого рішення з урахуванням аналізованих документів.

Частиною 4 статті 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відтак, з урахуванням наведених вище висновків суду щодо протиправності дій відповідача в частині відмови у видачі позивачу будівельного паспорта з підстав, наведених у листі від 23.10.2019р. №В-6015/0-04/01 - відповідач також уповноважений та зобов`язаний у спірних правовідносинах виконати покладені на нього обов`язки в частині аналізу поданих до заяви про видачу будівельного паспорта документів на відповідність Порядку №103.

З матеріалів справи не представляється можливим встановити чи відповідають документи позивача, як забудовника вимогам законодавства, і чи здійснював відповідач перевірку отриманих документів на відповідність вимог встановлених Порядком №103.

За таких обставин суд вважає, що вимога зобов`язального характеру (видати будівельний паспорт) задоволенню не підлягає. Натомість, належним способом захисту порушеного права у спірних правовідносинах є - зобов`язання відповідача повторно розглянути подану позивачем заяву та додані до неї документи..

3. Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частинами 1-3 статі 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та законність відмови позивачу у видачі будівельного паспорта, а тому суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений позивачем судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, з розрахунку (768,40 грн : 2 = 384,20 грн).

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у видачі будівельного паспорта на будівництво індивідуального садового будинку по АДРЕСА_1

3. Зобов`язати Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради повторно розглянути заяву від 09.10.2019 року, подану ОСОБА_1 щодо видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки загальною площею 0,0519 га, кадастровий номер 7310136300:19:001:0102, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

4 . В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради сплачений судовий збір в розмірі 384,20 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , код РНОКПП: НОМЕР_1 )

Відповідач - Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, вул. Б. Хмельницького, 64-А, м. Чернівці,58000 код ЄДРПОУ: 23245721)

Суддя О.В. Боднарюк