Рішення № 86029732, 27.11.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3441/19

РІШЕННЯ

іменем України

27 листопада 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А.

за участю:секретаря судового засідання Коваль Д.Л. представників позивача - Ахтимчука С.І., Білого В.В. представника відповідача - Чорної А.А. представників третьої особи - Пястука В.О., Лавренюка А.О. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/220 від 01.10.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що оскаржена постанова винесена на підставі висновків щодо допущення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 порушень вимог статей 2, 3, 21, 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", а саме не оформлення належним чином трудових відносин з трьома найманими працівниками: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Вважає наведені висновки необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам, і мають характер припущень, оскільки зазначені фізичні особи на момент повторного виходу посадових осіб Головного управління ДПС у Хмельницькій області були потенційними працівниками, з якими проводились співбесіди. За результатами проведеної співбесіди вказані фізичні особи відмовилися від запропонованої роботи, проте, на момент виявлення їх посадовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області ще перебували в приміщенні. Тобто, відсутній факт допуску працівника до роботи без належного оформлення трудових відносин.

Звернула увагу на те, що відповідач, не врахувавши положень Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, прийняв оскаржену постанову на другий день після направлення позивачці повідомлення про розгляд справи з накладення штрафу, чим позбавлено останню права бути присутньою при розгляді справи, надати свої заперечення, пояснення та підтверджуючі документи щодо відповідних фактів.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2019 відкрито провадження в цій адміністративній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Хмельницькій області.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного від 08.11.2019 задоволено клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін та про виклик свідка. Призначено судове засідання на 27.11.2019. Викликано у судове засідання в якості свідка головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних та самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Хмельницькій області ОСОБА_5.

До суду 11.11.2019 надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначив, що під час повторного виїзду працівниками Головного управління ДПС у Хмельницькій області виявлено в швейному цеху трьох неоформлених працівників, які пояснили, що прийшли пробувати працювати перший день. Вважає, що незважаючи на те, чи працівник працює один день, чи одну годину, з ним має бути оформлено трудові відносини. Такої категорії, як "намагання", "пробування" працювати чинним законодавством не передбачено. Співбесіда є основним методом відбору та оцінки персоналу, що являє собою процес обміну інформацією між представником кадрової служби або роботодавцем та кандидатом на вакантну посаду. Тобто, співбесіда це не безпосередньо робота працівника (практичні дії), а спілкування з потенційним працівником. У цьому випадку працівниками Головного управління ДПС у Хмельницькій області зафіксовано факт залучення безпосередньо до роботи трьох осіб, а не спілкування з ними щодо працевлаштування.

До суду 06.11.2019 надійшли письмові пояснення, в яких третя особа просила відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначила, що перевіряючими встановлено використання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 праці трьох неоформлених найманих працівників ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), які були допущені до роботи з порушенням вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України. Вказала на підміну позивачем поять "попробувати працювати" та "співбесіда". Крім того, факт проведення позивачем співбесід спростовується тим, що перевіряючих близько двох годин не допускали в приміщення для обстеження на предмет використання праці неоформлених найманих працівників, що керуюча виробництвом мотивувала відсутністю фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та її представника.

До суду 18.11.2019 надійшла відповідь на відзив, в якій позивачка зазначила, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 перебували в приміщенні, в якому здійснює підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , з метою підбору персоналу. При цьому, фактів безпосереднього допуску цих фізичних осіб до виготовлення швейних виробів не було. Також не підтверджено недопущення представників контролюючого органу до проведення перевірки.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.11.2019 задоволено заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про виклик свідка. Викликано у судове засідання в якості свідка ОСОБА_2 .

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники третьої особи у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників учасників справи, здійснивши допит свідків, дослідивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №476159 ОСОБА_1 зареєстрована 29.01.2014 як фізична особа-підприємець. Основний вид економічної діяльності - виробництво інших текстильних виробів, н.в.і.у. (13.99).

У період часу з 11.09.2019 по 20.09.2019 на підставі підпунктів 20.1.2, 20.1.4, 20.1.6, 20.1.8, 20.1.13 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, наказу №103 від 11.09.2019, головними державними ревізорами інспекторами відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних та самозайнятих осіб, управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Хмельницькій області ОСОБА_14, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_5 згідно з направленнями №68 від 11.09.2019, №66 від 11.09.2019, №69 від 11.09.2019 та №67 від 11.09.2019, проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки "Про результатами фактичної виїзної перевірки з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 " за період з 11.09.2019 року по 20.09.2019 року" від 23.09.2019 №0004/22-01-33-03/ НОМЕР_1 .

У акті зафіксовано порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 статей 2, 3, 21, 24 Кодексу законів про працю України та вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", що полягає у використанні праці трьох найманих працівників ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) без належного оформлення трудових відносин (не виданий наказ про прийом на роботу, не повідомлено у встановленому порядку органи ДПС) та виявилося під час повторного виходу 16.09.2019 на фактичну перевірку.

Позивачем подано заперечення на вказаний акт перевірки від 04.10.2019 №04/10.

Відповідно до відповіді від 17.10.2019 №6744/10/22-01-33-03 за результатами розгляду заперечень позивача на акт від 23.09.2019 №0004/22-01-33-03/ НОМЕР_1 , викладені в вказаному акті висновки залишено без змін.

Згідно з повідомленням про розгляд справи з накладення штрафу від 30.09.2019 №5640/19, відповідач відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" (із змінами та доповненнями) повідомив фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 про отримання Управлінням Держпраці у Хмельницькій області 27.09.2019 акту Головного управління ДППС у Хмельницькій області від 23.09.2019 №0004/22-01-33-03/ НОМЕР_1 для розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, відповідальність за яке передбачена статтею 265 Кодексу законів про працю України. Відповідно до відмітки до вказаного повідомлення, його передано телефонограмою та прийнято фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 30 вересня 2019 року о 17 год. 01 хв. Також надіслано 30.09.2019 рекомендованим листом, який отримано 07.10.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Перший заступник начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акту Головного управління ДППС у Хмельницькій області від 23.09.2019 №0004/22-01-33-03/ НОМЕР_1 , виніс постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 01.10.2019 №22/220, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 375570,00 грн.

Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач оскаржив її в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 43 Конституції України визначено, що держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V).

Як зазначено в статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 4 статті 2 Закону №877-V визначено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частина 5 статті 2 Закону №877-V).

Відповідно до положень статті 259 Кодексу законів про працю державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).

Згідно з пунктом 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Досліджуючи правомірність застосування відповідачем до позивача відповідальності передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), суд враховує наступне.

Положеннями абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Частиною 1 статті 3 Кодексу законів про працю України визначено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до статті 4 Кодексу законів про працю України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За визначенням, наведеним у статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Приписами статті 24 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які в акті від 23.09.2019 №0004/22-01-33-03/ НОМЕР_1 вказані як наймані працівники фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , неоформлену працю яких вона використовувала, то з пояснень представників позивача та показань свідка ОСОБА_2 , суд встановив, що ці особи прибули вперше на місце проведення перевірки для проходження співбесіди, маючи намір у подальшому співпрацювати з позивачем, проте, будь-якої роботи не виконували та жодних послуг не надавали. Також встановлено, що зазначені фізичні особи за результатами співбесіди не мали наміру працювати в позивача, проте, не встигли покинути приміщення до початку проведення перевірки.

Суд критично оцінює показання свідка головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних та самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Хмельницькій області ОСОБА_5, оскільки відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на постійній основі працювали у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , виробляли текстильні вироби, підлягали внутрішньому трудовому розпорядку та отримували за виконану роботу заробітну плату, що б свідчило про наявність між ними трудових відносин.

Водночас, за змістом наявних в матеріалах справи трудових договорів, 16.09.2019 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено трудові договори з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . Разом з цим, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", повідомлено 16 вересня 2019 року о 10 год. 18 хв., о 15 год. 48 хв. та о 20 год. 28 хв. територіальний орган Державної фіскальної служби про прийняття вказаних осіб на роботу, що підтверджується повідомленнями про прийняття працівника на роботу та квитанціями.

Зазначене, на думку суду, свідчить про проведення 16.09.2019 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 співбесід та спростовує твердження представників третьої особи щодо не допущення працівників Головного управління ДПС у Хмельницькій області до проведення перевірки у зв`язку з відсутністю позивача.

Таким чином, суд вважає, що позивач не виступав щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 роботодавцем, не використовував найману працю цих фізичних осіб та не мав обов`язку укладати з ними трудовий договір.

Наведене свідчить про хибність висновків Головного управління ДПС у Хмельницькій області, викладених в акті від 23.09.2019 №0004/22-01-33-03/ НОМЕР_1 , за результатами розгляду якого винесено оскаржену постанову.

Крім того, відповідно до пункту 3 Порядку №509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Позивача повідомлено про розгляд справи з накладення штрафу 30.09.2019 о 17 год. 01 хв., в той час, як оскаржена постанова винесена 01.10.2019. Оскільки відсутні відомості щодо часу винесення оскарженої постанови та за наявності законодавчо визначеного строку розгляду справи про накладення штрафу, який не обмежений наступним днем після повідомлення про розгляд справи, суд вважає, що позивачка була позбавлена можливості надати пояснення щодо обставин, зазначених в акті від 23.09.2019 №0004/22-01-33-03/ НОМЕР_1 .

Тому, наявні підстави для визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Хмельницькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/220 від 01.10.2019.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не спростував, а позивач підтвердив правомірність заявлених позовних вимог, а тому, наявні правові підстави для їх задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/220 від 01.10.2019.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 3755 (три тисячі сімсот п`ятдесят п`ять) грн 70 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02 грудня 2019 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Камянецька 74, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 39793137) Третя особа:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука 17, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)

Головуючий суддя Д.А. Божук