Ухвала суду № 86029596, 26.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

26 листопада 2019 р. Справа № 520/8605/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Іванова І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України Харківського прикордонного загону про визнання наказів протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати наказ №421-ОС від 20.12.2018 року та наказ №247-ОС від 27.05.2019 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до ст. прапорщика ОСОБА_1 їх неправомірними та скасувати;

- зобов`язати Державну прикордонну службу України Харківський прикордонний загін виплатити премії, яких був позбавлений ОСОБА_1 , на підставі неправомірних наказів № 421-ОС та № 247- ОС;

- стягнути з Державної прикордонної служби України Харківського прикордонного загону на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн. (сто тисяч гривень).

Ухвалою суду від 30.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представником Державної прикордонної служби України Харківського прикордонного загону через канцелярію суду подано клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропущенням позивачем без поважних причин, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України, місячного терміну для звернення до суду.

В обґрунтування поданого до суду клопотання вказано, що ОСОБА_1 було ознайомлено з оскаржуваними наказами, а саме з наказом начальника Харківського прикордонного загону № 421-ОС від 20.12.2018 року позивач був ознайомлений 26.12.2019 року та з наказом начальника Харківського прикордонного загону № 247-ОС від 27.05.2019 року - 31.05.2019 року. Отже, як вказано представником відповідача, позивач дізнався про притягнення його до дисциплінарної відповідальності ще 26.12.2019 року та 31.05.2019 року, але свідомо вводить суд в оману щодо необізнаності про дані обставини. Відтак, на думку відповідача, позивачем пропущено встановлений законодавством строк для звернення до суду з даним позовом, а отже, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.

Позивач в судове засідання прибув, проти заявленого представником відповідача клопотання заперечував та вказав, що у травні 2019 року він дізнався від командира, що його позбавили премії за квітень наказом №189-ОС від 19.04.2019 року, після чого він почав дізнаватися про обставини того, за який саме проступок його було позбавлено премії та з яких підстав. Так, позивачем вказано, що ним були направлені запити та заяви про надання для ознайомлення копій наказів, на підставі яких його позбавлено премій та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, проте у наданні таких наказів було відмовлено та в цілому проігноровано. Також позивачем вказано, що попередньо він звертався до відповідача з метою отримання зазначених наказів, а після відмови у їх наданні звернувся із позовною заявою до Дзержинського районного суду м. Харкова, за наслідками чого було винесено ухвалу про порушення підсудності та запропоновано звернутися до Харківського окружного адміністративного суду.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зазначає наступне.

За приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відтак, Кодекс адміністративного судочинства України визначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що у позовній заяві позивачем, зокрема, звернено до суду позовні вимоги про визнання неправомірними та скасування наказів відповідача №421-ОС від 20.12.2018 року та №247-ОС від 27.05.2019 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що із наказом начальника Харківського прикордонного загону №421-ОС від 20.12.2018 року позивач був ознайомлений 26.12.2019 року та з наказом начальника Харківського прикордонного загону № 247-ОС від 27.05.2019 року - 31.05.2019 року, що підтверджується підписами останнього у листах ознайомлення у зазначених наказах.

Згідно частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Поважними за змістом даної статті визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення з позовом до суду.

Інститут строку звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною поведінкою.

При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Суд зазначає, що ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду лише 27.08.2019, тобто з пропуском встановленого діючим законодавством строку, належних доказів поважності пропуску звернення до суду позивачем не надано.

При цьому, суд зазначає, що наявні у спірних у даній справі наказах в місцях для ознайомлення підписи позивача спростовують доводи останнього стосовно його необізнаності про видання відповідачем зазначених наказів.

В той же час, доводи позивача стосовно попереднього звернення до відповідача із запитами та до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовною заявою не можуть вважатися судом належними з огляду на те, що наявна в матеріалах справи копія запиту, складеного на ім`я начальника Харківського прикордонного загону, датована 22.05.2019 року, а ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 - 06.08.2019 року, тобто вже після спливу встановленого ч.5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку.

Водночас, під час розгляду справи зі змісту наданих представником відповідача пояснень судом встановлено, що позивача було позбавлено премії один раз. Так, відповідно до рапорту капітана Васильчука Ю. від 02.04.2019 (реєстраційний номер Р-6070 від 12.04.2019) стало відомо, що 01.04.2019 без поважних причин не прибув на службу прапорщик ОСОБА_1, який при цьому відмовився від надання пояснень по даному факту, про що складено акт від 02.04.2019 року.

Представником відповідача вказано, що на підставі клопотання безпосереднього начальника про повне позбавлення премії, яке виразилось в рапорті від 02.04.2019 року, які стали підставою для такого клопотання, начальником Харківського прикордонного загону було видано наказ від 19.04.2019 №189-ос, відповідно до п. 6 якого позивача було позбавлено премії 100% за квітень 2019 року.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" передбачено структуру заробітної плати, відповідно до якої основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно із пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі №1-13/2013 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року зі змінами, визначено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в даному випадку право звернення позивача до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) у вигляді премії не може бути обмежене будь-яким строком, тому посилання представника Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України на пропуск позивачем строку звернення до суду в частині позовних вимог про зобов`язання Державної прикордонної служби України Харківського прикордонного загону виплатити премії, яких був позбавлений ОСОБА_1 та про стягнення з Державної прикордонної служби України Харківського прикордонного загону на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн. (сто тисяч гривень) є необґрунтованими, а отже клопотання представника відповідача в цій частині не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 243, 248, 250, 256, 257-262, 294, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити частково.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної прикордонної служби України Харківського прикордонного загону (вул. Клочківська, буд. 228 П, м. Харків, 61000) про визнання наказів протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди в частині позовних вимог про визнання наказу №421-ОС від 20.12.2018 року та наказу №247-ОС від 27.05.2019 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до ст. прапорщика ОСОБА_1 неправомірними та скасування - залишити без розгляду.

У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 02 грудня 2019 року.

Суддя Мельников Р.В.