Рішення № 86028770, 02.12.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/6999/19

В справі № 760/23922/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 грудня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Гак Г.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АВІАКОМПАНІЯ «Україна-АЕРОАЛЬЯНС» про стягнення заробітної плати, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача заборговану заробітну плату.

Посилається в позові на те, що з 1 жовтня 2015 року він перебував у трудових відносинах з ПрАТ «АВІАКОМПАНІЯ «Україна-АЕРОАЛЬЯНС», займав посаду штурмана-інструктора повітряного судна.

Звільнений з роботи за власним бажанням 17 квітня 2017 року.

Він неодноразово звертався до адміністрації підприємства з приводу виплатити йому заборгованості по заробітній платі, однак йому в цьому відмовлялося з посиланням на відсутність коштів.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2019 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

На адресу суду надійшло зворотнє повідомлення, в якому зазначено, що 28 жовтня 2019 року відповідач отримав конверт із копією ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви.

/ а. с. 42 /

Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.

На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 21, 24 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату.

Згідно зі ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 99/ОС від 30 вересня 2015 року позивач з 1 жовтня 2015 року був прийнятий на посаду штурмана-інструктора повітряного судна Приватного акціонерного товариства «АВІАКОМПАНІЯ «Україна-АЕРОАЛЬЯНС».

Звертаючись до суду, позивач зазначає, що звільнений з займаної посади 17 жовтня 2017 року.

Дані обставини підтверджуються наданою позивачем довідкою № 281-12 від 14 червня 2016 року

Зазначені обставини не спростовувалися відповідачем і, оскільки суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин і добровільності їх визнання, ці обставини, в силу положень ст. 82 ЦПК, не підлягають доказуванню.

/ а.с.6 /

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно зі ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Звертаючись до суду, позивач посилається лише на сам факт невиплати йому заробітної плати, однак за який період часу утворилася заборгованість та в якому розмірі, не зазначив.

На виконання ухвали суду про залишення позову без руху позивач подав клопотання в порядку ст.84 ЦПК України про витребування доказів у відповідача - довідки про заборгованість.

На виконання ухвали суду від 16 жовтня 2019 року відповідач надав довідку № 491-1.3 від 6 листопада 2019 року та Витяг з оборотно-сальдових відомостей по рахунку 661» Розрахунки за заробвтною платою» за 2015, 2016, 2017, 2018 та 2019 роки.

З наданих документів вбачається, що за даними бухгалтерського обліку заборгованість по заробітній платі перед позивачем відсутня.

Крім того, відповідач зазначив, що позивач не звертався до ПрАТ «АВІАКОМПАНІЯ «Україна-АЕРОАЛЬЯНС» з претензіями з приводу заборгованості по заробітній платі за 2015-2019 роки.

/ а.с. 45 - 46 /

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ч.ч. 1,7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Права та обов`язки учасників справи врегульовані ст. ст.43, 44 ЦПК України.

В частині 1 ст.44 ЦПК України зазначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Позивач, звернувшись до суду, будучи забезпеченим правовою допомогою, заявивши клопотання про витребування доказів, рухом справи в суді не цікавиться, доказів, які б спростовували надану відповідачем інформацію про відсутність заборгованості підприємства по заробітній платі, не надав.

Крім того, не надав доказів і існування цієї заборгованості та не заявив інших клопотань про витребування інформації, якою вона могла бути доведена.

Відповідно до ст. ст. 12,13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Виходячи з цього та викладеного вище, відсутності доказів заборгованості відповідача перед позивачем по заробітній платі, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача.

Керуючись ст.ст.15,16 ЦК України, ст.ст.21, 24,115, 116, 233 КЗпП України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 77, 79 - 81,258-259, 263-265,273, 279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АВІАКОМПАНІЯ «Україна-АЕРОАЛЬЯНС» про стягнення заробітної плати відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шереметьєва