Рішення № 86026467, 19.03.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/18630/17

Провадження № 2/752/821/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19.03.2019 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Петрова Є.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРУС-АЛКО» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів за Договором № АП10-395 від 10.10.2014 р. в розмірі 8445,24 гривень та судових витрат у справі.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що між ТОВ «ПЕТРУС-АЛКО» та ОСОБА_1 10.10.2014 р. був укладений Договір № АП10-395 , відповідно до умов якого Товариство зобов`ячалось поставити та передати у власність відповідача товар в асортименті, по цінах та у кількості відповідно до накладних, а відповідач зобов`язалась прийняти та оплатити поставлений товар.

На виконання умов Договору поставки згідно з видатковою накладною № Б-БР031535 від 27.10.2014 р. позивач поставив та передав у власність відповідача алкогольні напої в асортименті на загальну суму 7449,60 гривень.

Відповідно до п.3.1 Договору поставки відповідач зобов`язалась оплатити поставлену партію товару протягом 30 днів віддати підписання накладної, тобто до 27.11.2014 р.

Однак відповідач належним чином не виконала свої зобов`язання та сплатила лише частково вартість поставленого товару на суму 3000 гривні.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути суму заборгованості за договором поставки в розмірі 4449,55 гривень, а також застосувати положення ч.2 ст. 625 ЦК України та стягнути з відповідача 3% річних від суми заборгованості в розмірі 349,62 гривні та інфляційні втрати в сумі 3072,41 гривня.

На підставі ст.ст.274-279 ЦПК України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТОВ «ПЕТРУС-АЛКО» та ФОП ОСОБА_1 10.10.2014 р. був укладений Договір № АП10-395, відповідно до умов якого позивач зобов`язався поставити та передати у власність відповідача товар в асортименті, по цінах та у кількості відповідно до накладних, а відповідач зобов`язалась прийняти та оплатити поставлений товар.

На виконання умов Договору поставки згідно з видатковою накладною № Б-БР031535 від 27.10.2014 р. позивач поставив та передав у власність відповідача алкогольні напої в асортименті відповідно до накладної на загальну суму 7449,60 гривень.

Відповідно до п.3.1 Договору поставки відповідач зобов`язалась оплатити поставлену партію товару протягом 30 днів від дати підписання накладної, тобто до 27.11.2014 р.

Судом встановлено, і це не заперечується позивачем, що відповідач сплатила за поставлений товар 28.11.2014р. - 1500 гривні, 08.12.2014 р. 500,01 гривні, 23.12.2014 р. - 500 гривень, 21.01.2015 р. - 500,04 гривні.

Згідно з ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів щодо належного виконання обов`язку по оплаті за поставлений товар,суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за Договором поставки в сумі, несплаченій відповідачем, в розмірі 4449,55 гривні є обґрунтованими, доведеними і підлягають задоволенню.

Також є обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат з відповідача в зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання.

Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, проведений позивачем, відповідає вимогам чинного законодавства щодо нарахування даного виду платежів, а тому приймається судом до уваги.

Враховуючи викладене, оцінюючи надані суду докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.141 ЦПК України і вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати. .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРУС-АЛКО» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРУС-АЛКО» (ЄДРПОУ 36942172, м.Київ, вул.Святошинська, 32) суму боргу за Договором поставки в розмірі 4449 гривень 55 копійок, 3% річних в сумі 349 гривень 62 копійки, інфляційні втрати в розмірі 3072 гривні 41 копійка, судовий збір в розмірі 1600 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя