Рішення № 86024239, 20.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2019 р. справа № 520/6645/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Лук`янчук О.І.,

за участю: представника позивачів - Вітер Г.Р., представника відповідача - Коваленко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , звернулись до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 30.08.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України від 08.12.2008 року про набуття громадянства України громадянином ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з його неповнолітніми дітьми: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення Управління Державної міграційної служби України Харківській області від 30.08.2013 року є незаконним та необґрунтованим, а дії відповідача при його винесенні є такими, що не відповідають чинному законодавству України. Так, представник позивачів вважає, що оскільки ОСОБА_1 набуто громадянство України на законних підставах згідно ст. 8 Закону України "Про громадянство України" (за територіальним походженням) шляхом надання достовірних відомостей про факт постійного проживання на території України до 24 серпня 1991 року, то у відповідача згідно ст. 21 Закону України "Про громадянство України" були відсутні правові підстави для скасування громадянства ОСОБА_1 та його синів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . З огляду на зазначене, представник позивачів вважає, що вказане рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 30.08.2013 року підлягає скасуванню, як незаконне, а тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки ГУ ДМС України в Харківській області, враховуючи фактичну відсутність належних доказів на підтвердження факту постійного перебування на території України до 24 серпня 1991 року ОСОБА_1 (зокрема, рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 12.12.2007 року по справі № 4-О-245/2007), змушено використати механізм скасування позивачам рішення про набуття громадянства у відповідності до імперативних вимог ст. 21 Закону України "Про громадянство України" .

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 24.11.2008 року ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУМВС України із заявою про оформлення громадянства України за територіальним походженням, надавши зобов`язання припинити власне іноземне громадянство та громадянство своїх дітей - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (т.1 а.с. 82-85, 93, 97).

08.12.2008 року ОСОБА_1 подав декларацію про відмову від іноземного громадянства та розписку, про те, що він отримав довідку про реєстрацію його як громадянина України відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України"(т.1 а.с. 100-102)

08.12.2008 року рішенням ГУ МВС України в Харківській області громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з його неповнолітніми дітьми: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 набув громадянство України за територіальним походженням згідно зі ст. 8 Закону України від 18.01.2001 року «Про громадянства України».

08.12.2008 року УГІРФО ГУМВС України в Харківський області громадянину ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 надано довідку «Про реєстрацію особи громадянином України» № 1574.

28.04.2009 року Ленінським РВ ГУМВС України в Харківській області громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 документовано паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 на підставі довідки УГІРФО ГУМВС України в Харківській області Про реєстрацію особи громадянином України» № 1574.

27.05.2009 року Печенізьким РВ УМВС України в Харківський області зареєстровано місце проживання громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

05.05.2009 року Ленінським РВ ГУМВС України в Харківській області громадянина України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 документовано паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 на підставі довідки УГІРФО ГУМВС України в Харківській області «Про реєстрацію особи громадянином України» № 1575.

10.09.2009 року Печенізьким РВ УМВС України в Харківській області зареєстровано місце проживання громадянина України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

18.12.2012 року на адресу Голови Ленінського районного суду м. Харкова Головним Управлінням ДМС України в Харківській області, у зв`язку із виниклою службовою необхідністю, було направлено запит щодо підтвердження факту або спростування факту прийняття рішення від 12.12.2007 року по справі № 4-О-245/2007 про встановлення факту постійного проживання громадянина ОСОБА_1 на території України з 1990 року (т.1 а.с. 103)

У відповідь на адресу ГУ ДМС України в Харківській області з Ленінського районного суду м. Харкова надійшов лист від 17.04.2013 року, в якому зазначалось, що згідно з відомостями алфавітного покажчика цивільних справ за 2006-2007 роки, справа відносно ОСОБА_1 зареєстрованою не значиться, судом не розглядалась, рішення по справі не приймалось (т.1 а.с. 104).

В травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Печенізького РС ГУДМС України в Харківській області для вклеювання фотографій до паспорта громадянина України при досягненні 45-річного віку.

30.08.2013 року Головним управлінням ДМС України в Харківській області складено подання № 7 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з його неповнолітніми дітьми: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

30.08.2013 року ГУ ДМС України в Харківській області прийнято рішення про скасування рішення ГУ МВС України в Харківській області від 08.12.2008 року про оформлення набуття громадянства України громадянином ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з його неповнолітніми дітьми: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 скасовано у зв`язку з тим, що громадянство України було набуто унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.

30.08.2013 року ГУ ДМС України в Харківській області сформовано довідки про припинення громадянства України: № 7 щодо ОСОБА_1 (т.1 а.с. 108), № 8 щодо ОСОБА_3 (т.1 а.с. 109), № 9 щодо ОСОБА_2 (т.1 а.с. 110).

01.10.2018 року ОСОБА_1 отримав довідку про припинення громадянства України відповідно до ст.21 Закону України "Про громадянство України" за себе, а також за ОСОБА_3 (т.1 а.с. 120-121).

01.11.2013 року Печенізький РС ГУДМС України в Харківській області знищив паспорт громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з тим, що останній втратив громадянство.

В подальшому, адвокат Вітер Н.В., у рамках надання правничої допомоги громадянину ОСОБА_1 , звернулась до ГУ ДМС України в Харківській області із адвокатськими запитами від 09.04.2019 року №№ АЗ-124 /19 , АЗ-121 /19 , АЗ-123/19, в яких просила:

- надати копію рішення про набуття громадянства України громадян Азербайджана ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- повідомити про стан чинності на теперішній час громадянства України громадян ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 у разі втрати чинності (скасування, припинення) на теперішній час громадянства України громадян ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 надати копію рішення про втрату (скасування, припинення) громадянства України та надати копії матеріалів на підставі яких прийнято рішення про втрату (скасування, припинення) громадянства України громадян ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ГУ ДМС України в Харківський області надано відповіді від 16.04.2019 року № 6301.6.2- 8831/63.3-19, № 6301.6.2- 8831/52.3-19, № 6301.6.2- 8853/63.3-19 на вказані адвокатські запити та повідомлено адвоката Вітер Н.В. про те, що рішенням ГУ ДМС України в Харківській області від 08.12.2013 року було скасовано рішення про набуття громадянства України громадянин Азербайджана ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі ст. 21 Закону України "Про громадянство України", а також надано копію відповідного рішення.

Позивачі, не погоджуючись із спірним рішення ГУ ДМС України, звернулись до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року №2235-III (далі - Закон №2235-III).

Так, відповідно до положень статті 2, пункту 2 статті 6, частин 1, 5, 8 статті 8, частини 6 статті 9 Закону №2235-III, законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах: 1) єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України; 2) запобігання виникненню випадків безгромадянства; 3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; 4) визнання права громадянина України на зміну громадянства; 5) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя; 6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України; 7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.

Громадянство України набувається, зокрема, за територіальним походженням.

Особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Разом з тим, Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок №215), яким визначено перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Пунктом 1 Порядку №215 визначено, що для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом ІІ цього Порядку.

Відповідно до положень пункту 5 Порядку №215 заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто.

Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред`являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.

Згідно з пунктом 24 Порядку №215 для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка народилася до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент народження особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає:

а) заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням;

б) дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм);

в) один із таких документів:

- декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства;

- зобов`язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов`язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;

- декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;

- заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;

г) копію свідоцтва про народження або інший документ, що підтверджує факт народження особи на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.

Пунктами 30 та 31 Порядку №215 визначено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра якої народилися до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент їх народження до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку, а також:

а) документ, що підтверджує факт народження рідних (повнорідних та неповнорідних) брата чи сестри заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту;

б) документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з рідними (повнорідними та неповнорідними) братом чи сестрою, які народилися на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.

Для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра якої постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку, а також:

а) документ, що підтверджує факт постійного проживання рідних (повнорідних та неповнорідних) брата чи сестри заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту;

б) документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з рідними (повнорідними та неповнорідними) братом чи сестрою, які постійно проживали на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.

Згідно з пунктом 89 Порядку №215 управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого подано документи щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, начальник управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі.

Аналізом наведених положень законодавства, встановлено, що після звернення заявника із заявою, у даному випадку про оформлення набуття громадянства України, орган міграційної служби перевіряє відповідність поданих заявником документів вимогам законодавства України.

У разі їх невідповідності таким вимогам, міграційний орган у двотижневий строк повертає документи заявнику та надає двомісячний строк на усунення недоліків.

Якщо протягом двомісячного строку такі недоліки заявником не усунуто та документів повторно не надано, начальник міграційного органу приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

Так, судом встановлено, що листом Шевченківського районного відділу у м. Києві Головного управління державної міграційної служби України в м. Києві від 13 вересня 2018 року №4-664-18 провадження за заявою позивача від 04 вересня 2018 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, припинено відповідно до пункту 89 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень №215 від 27 березня 2015 року, у зв`язку з ненаданням рішення суду про встановлення юридичного факту, а саме: факту проживання брата позивача на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Суд зазначає, що у відповідності до пункту 44 Порядку №215 у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Таким чином, підставою для витребування міграційною службою копії судового рішення про встановлення факту проживання особи в певний період на території України, може бути відсутність документів, що підтверджують такий факт, зокрема про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, враховуючи обов`язок співробітників територіального підрозділу враховувати та перевіряти відповідність обставин справи фактичним доказам (документам).

Відповідно до пункт 88 Порядку № 215, для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи: а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України; б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка органу міграційної служби, дипломатичного представництва чи консульської установи про те. що іноземець, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п`ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація органу міграційної служби про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п`ятої статті 9 Закону; частина п`ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону

В силу п. 90 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215, головне управління міграційної служби перевіряє відповідність оформлення документів щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими закон пов`язує належність особи до громадянства України. Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими закон пов`язує належність особи до громадянства України, начальник головного управління міграційної служби або його заступник приймають рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.

Пункт 96 Порядку № 215, передбачає подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується управлінням, відділом (сектором) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України. Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі.

З аналізу наведених норм законодавства України суд вбачає, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства відбувається на підставі документів, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Отже, скасуванню рішення про оформлення набуття громадянства потребує наявності достатніх та належних доказів щодо встановлення факту подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.

Так, як вбачається з відзиву на позов та було встановлено під час розгляду справи, під час проведення перевірки підстав видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 на підставі набуття ним громадянства України за територіальним походженням, ГУ ДМС України в Харківській області з`ясовано, що факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України до 24 серпня 1991 року (у період з 1990 року по червень 1991 року) встановлено рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 12.12.2007 року по справі № 4-О-245/2007.

З метою достеменного з`ясування та підтвердження вказаних обставин, ГУ ДМС України в Харківській області скеровано до Голови Ленінського районного суду м. Харкова запит від 12.12.2012 року № 17/01-14-9/54, з проханням підтвердити факт прийняття рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 12.12.2007 року по справі № 4-О-245/2007 (т.1 а.с. 103).

Однак, листом від 17.04.2013 року (на повторний запит ГУ ДМС України в Харківській області від 17.04.2013 року № 103/13), Ленінський районний суд міста Харкова повідомив ГУ ДМС України в Харківській області, що згідно алфавітних даних та журналу реєстрації цивільних справ за 2006-2007 роки, рішення про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 судом не приймалось (т.1 а.с. 104).

Враховуючи необхідність повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи на підставі належним та допустимих доказів в контексті розуміння Кодексу адміністративного судочинства, Харківський окружний адміністративний суд ухвалами від 07.10.2019 року та від 23.10.2019 року звертався до Ленінського районного суду міста Харкова із проханням надати інформацію про факт перебування у провадженні Ленінського районного суду міста Харкова справи № 4-О-245/2007 та результатів її розгляду.

Листами від 22.10.2019 року № 01.20/556/2019 та від 01.11.2019 року № 01.20/593/2019 (т.2 а.с. 30, 36), Ленінський районний суд міста Харкова також повідомив Харківський окружний адміністративний суд, що по справі № 4-О-245/2007 про встановлення факту проживання ОСОБА_1 на території України з 1990 року по 1991 року рішення Ленінським районним судом міста Харкова не приймалось.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що у ГУ ДМС України в Харківській області виникли обґрунтовані сумніви правомірності та законності оформлення ОСОБА_1 громадянства України за обставинами фактичної відсутності рішення суду, на підставі якого ОСОБА_1 набув громадянство України, що також підтверджено листами Ленінського районного суду міста Харкова від 22.10.2019 року № 01.20/556/2019 та від 01.11.2019 року № 01.20/593/2019, а інших доказів на спростування вказаних обставин та приховування ОСОБА_1 суттєвих обставин за вказаним фактом, представником позивачів до суду не надано.

При цьому, судом враховується посилання позивача на те, що на вимогу Харківського окружного адміністративного суд не було надано відповіді на запит по факту порушення кримінального провадження 120192204800055 від 04.01.2019 року, однак вказані обставини не спростовують факту того, що на момент прийняття оскаржуваного рішення від 30.08.2013 рок, в ГУ ДМС України в Харківській області були відсутні обґрунтовані сумніви в приховуванні (введенні в оману) ОСОБА_1 обставин правомірності оформлення ним громадянства України за обставин фактичної відсутності рішення суду, на підставі якого ОСОБА_1 набув громадянство України.

Будь яких інших належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин представником позивачів до суду не надано.

Водночас, ГУ ДМС України в Харківській області, використовуючи весь обсяг правового механізму, з метою вжиття заходів для обґрунтованого встановлення обставин справи, звертався до Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області (т.2 а.с. 18), СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області (т.2 а.с. 19) з метою обставин з`ясування наявності досудового розслідування по кримінальному провадженні 120192204800055 за фактом підробки рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 12.12.2007 року по справі № 4-О-245/2007.

Поряд з цим, досліджуючи питання відповідності наявної в матеріалах справи світлини рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 12.12.2007 року по справі № 4-О-245/2007 (т.1 а.с. 89-90) на відповідність критеріях належності та допустимості доказів згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до приписів п. 23.7. Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом ДСА від 27.06.2006 N 68 (яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), копії вироків, рішень, ухвал, постанов у справах повинні бути підписані та скріплені гербовою печаткою.

Фотокопії з документів, на яких вже є підпис судді, підписуються працівником апарату суду, суддею та завіряються "мокрою" гербовою печаткою, якщо рішення суду набрало законної сили.

Згідно 23.7.1 Інструкції, копії судових рішень видаються особам, які відповідно до законодавства мають право на їх одержання. Якщо копія викладена на кількох аркушах, вони повинні бути прошнуровані і скріплені підписом працівника апарату суду та печаткою суду із зазначенням кількості зшитих аркушів.

За вимогами п. 18. 2 Інструкції, на кожній сторінці судових рішень, виконавчих листів, які видаються на підставі наявних у автоматизованій системі даних, у момент друку автоматично формується унікальний штрих-код, що розміщується в нижньому правому куті документа. Унікальний штрих-код містить код бази даних суду, унікальний ідентифікатор документа в базі даних суду, тип документа та тип юрисдикції.

Видача (надсилання, вручення) судових рішень, їх копій, виконавчих листів та їх дублікатів без унікального штрих-коду забороняється.

У відповідності до вимог п.п.18.3-18.4 Інструкції, під час підготовки та оформлення документів необхідно дотримуватись правил, що забезпечують їх юридичну силу, оперативне та якісне виконання і пошук, можливість обробки за допомогою комп`ютерної та електронної техніки, використання документів як одного з джерел інформації.

Документ має юридичну силу за наявності обов`язкових реквізитів: найменування (або бланк із зазначенням назви) установи чи організації (автора), її місцезнаходження, посади особи, яка підписала документ, дати, підпису та в необхідних випадках - відбитка печатки, реєстраційного номера.

Поряд з цим, в силу вимог відповідно до норм ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Дослідивши наявну в матеріалах справи світлину рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 12.12.2007 року по справі № 4-О-245/2007, суд зазначає, що вказаний документ не містить гербового знака на першій сторінці, назви судової установи, її місцезнаходження, відмітки про те, що це копія чи оригінал рішення; судове рішення не прошнуроване, не скріплено підписом працівника апарату суду та печаткою суду із зазначенням кількості зшитих аркушів, а на другій сторінці рішення не вказано реєстраційний номер документу, дату набрання законної сили рішення суду з відповідним підписом працівника апарату суду.

Таким, чином наявна в матеріалах справи світлина рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 12.12.2007 року по справі № 4-О-245/2007 не засвідчена в установленому законом порядку, що унеможливлює її використання на підтвердження обставин факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України до 1991 року, з огляду на недопустимість такого доказу у розрізі розуміння вимог чинного законодавства, враховуючи також те, що у випадках передбачених законодавством певні обставини справи саме повинні підтверджуватися належними засобами доказування.

Вказана правова позиція також узгоджується з правою позицію, яка висловлена Верховним судом України постанові від 17.07.2019 року по справі № 810/719/18.

Також, лист в.о. заступника Ленінського районного суду м. Харкова від 11.10.2019 року № 01.20/551/2019/06-08/19 (який надано у відповідь на запит адвоката позивачі та на запит суду) щодо неможливості надання документів за 2013 рік за № 04-38, у зв`язку з тим, що такі документи зберігаються лише 5 років, додатково вказує на неможливість прийняття судом до уваги світлину рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 12.12.2007 року по справі № 4-О-245/2007, як належний та допустимий доказ на підтвердження факту постійного проживання ОСОБА_1 на території України до 1991 року.

Так, суд зауважує, що обставини передачі матеріалів справи до архіву та подальшого їх знищення мають бути відображені журналі реєстрації вхідної кореспонденції суду, контрольному журналі судових справ і матеріалів переданих для розгляду судді, журналі розгляду справ і матеріалів суддею, відповідно до відповідно до Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України № 22 від 11.02.2010 року.

Окрім того, у відповідності до вимог п. 4.5.5 Правил роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, які затверджені Державним Комітетом архівів України N 16 від 16.03.2001, за результатами експертизи цінності в установі складаються описи справ постійного, тривалого (понад 10 років) зберігання та з особового складу, а також акти про вилучення для знищення справ, не внесених до Національного архівного фонду. При цьому враховуються такі примітки, як "Доки не мине потреба", "До заміни новими", "Після закінчення строку договору" тощо. Оформлення та описання справ здійснюється відповідно до вимог пунктів 5.1, 5.2 цих Правил

За приписами 4.5.6., 4.5.7 Правил, відбір документів, строки зберігання яких закінчилися, та складання акта про вилучення цих документів для знищення (додаток 7) здійснюються після зведення описів справ установи за відповідний період.

Акт про вилучення документів для знищення складається в двох примірниках на всі справи установи в цілому. Назви однорідних справ, відібраних до знищення, уносяться в акт під загальним заголовком із зазначенням кількості справ, включених до кожної групи.

Згідно п.п. 4.5.9, 4.5.10. Правил, акти про вилучення документів для знищення мають валову нумерацію, починаючи з N 1. Справи, відібрані до знищення, після погодження та затвердження актів передаються організаціям із заготівлі вторинної сировини за накладними, у яких зазначається вага паперової макулатури, що передана для переробки. Дата здачі документів, їх вага та номер накладної вказуються в актах про вилучення документів для знищення. Ці акти вміщуються в справу архівного фонду установи та зберігаються в архіві установи.

У відповідно до вимог п. 7.2.3 Правил, облік документів архіву ведеться за основними та допоміжними реєстраційними формами. До основних реєстраційних форм архіву відносяться книга обліку надходження та вибуття документів, список фондів, описи справ.

При цьому, ані позивачами, ані Ленінським районним судом м. Харкова разом з листом від 11.10.2019 року № 01.20/551/2019/06-08/19 не надано жодних підтверджуючись доказів передачі матеріалів справи № 4-О-245/2007 до архіву та подальшого її знищення за закінченням терміну зберігання, як то актів про вилучення для знищення справ з відповідними копіями накладних для передачі архівних справ для знищення після погодження та затвердження, описів справ за відповідний період, книги обліку надходження та вибуття документів, списку фондів, описів справ, що в свою чергу унеможливлює набуття рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 12.12.2007 року по справі № 4-О-245/2007 статусу належного та допустимого доказу у розумінні КАС України, та, відповідно, використання його судом в якості обґрунтованої доказової бази за предметом розгляду даної справи.

Окрім того, відповідно до п. 25 Положення "О паспортной системе в СССР", що затверджене постановою Радою Міністрів СРСР від 28 серпня 1974 року № 677 "Гражданами представляються: Для прописки заявление по установленной форме, содержащее согласие лица, предоставившего жилую площадь, на прописку; паспорт или один из документов, предусмотренных пунктом 22 настоящего Положения; учетно-воинские документы".

Поряд з цим, матеріали справи не містять, а представником позивачів не надано до суду інших належних та допустимих доказів на підтвердження постійного проживання ОСОБА_1 на території України до 24 серпня 1991 року, які слугували підставою для звернення до Ленінського районного суду м. Харкова з метою встановлення вказаного факту, як то показання свідків, лист посольства Республіки Азербайджан, відміток про прописку чи інших облікових документів прописки, копії будинкової книги, технічного паспорту будинку, де проживав позивач 1, пояснення мешканців такого будинку, даних відділу Адресно - довідкової роботи, довідки (форми: А, 16, 17 тощо) житлово- експлуатаційних контор, сільських, селищних рад, органів місцевого самоврядування тощо.

Додатково, суд вважає за потрібне зазначити, що відповідно до п. 97 Порядку, рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується начальником головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступником.

Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України. Управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 згідно даних розписок від 01.10.2013 року ознайомлений про порядок повернення документа, що посвідчує громадянство України як за себе, так і за сина - ОСОБА_3 (т.1 а.с. 120-121), що в свою чергу вказує на дотримання суб`єктом владних повноважень процедури, унормованої п. 97 Порядку.

При цьому, суд враховує те, що матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_2 (старшого сина ОСОБА_1 ) про наявність рішення про скасування йому громадянства України, однак вважає це не визначальною ознакою у даному випадку, оскільки така обставина не спростовує факт відсутності належним та обґрунтованих доказів факту постійного проживання ОСОБА_1 на території України до 24 серпня 1991 року, що, водночас, є основою підставою для набуття громадянства України за територіальним походженням.

Окрім того, вказані обставини не спростовують того, що ОСОБА_1 , як батько на той час неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , будучи обізнаним про скасування щодо нього та молодшого сина, рішення про набуття громадянства, цілком усвідомлював правові наслідки такого рішення і для старшого сина - ОСОБА_2 , відповідальність за якого покладено саме на батька.

Вирішуючи спір по суті, суд також враховує, але не приймає до уваги посилання представників позивача на позицію Верховного Суду, яка викладена в постанові від 14.11.2018 року по справі № 820/1293/16, оскільки обставини у вказаній справі не мають аналогічного характеру тим обставинам, оцінка яким надається судом в рамках справи № 520/6645/19, враховуючи необхідність достеменного, повного, всебічного та об`єктивного розгляду обставин кожної справи в окремому порядку.

Так, суд звертає увагу, що громадянство України ОСОБА_1 втратив 30.08.2018, в результаті чого ОСОБА_1 сформовано довідку № 7 про припинення громадянства України відповідно до ст.. 21 Закону України «Про громадянство України»

В подальшому, Печенізьким РС ГУДСМ України в Харківській області знищено паспорт громадянина ОСОБА_1 (що підтверджується доповідною запискою завідувача Печенізького РС ГУДСМ України в Харківській області від 01.11.2013 року № 428 - т.1 а.с. 118), як такий, що виданий незаконно, про що ОСОБА_1 був обізнаний з 2013 року згідно своїх письмових пояснень від 01.10.2013 року (т.1 а.с. 116-117).

Однак, доказів того, що ОСОБА_1 з 2013 році реалізував своє право на оскарження дій та рішення субєків владних повноважень щодо втрати ним громадянства України, знищення паспорта громадянина України, матеріли справи не містять.

Тобто, ОСОБА_1 перебуваючи на території України досить тривалий період часу ( з 2013 року по 2019 рік) без законних на те причин, не вчинив жодних дій з метою легалізації свого правового становища в Україні, зокрема шляхом звернення до відповідного територіального підрозділу ДМС України з рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 12.12.2007 року по справі № 4-О-245/2007 за фактом постійного проживання в Україні до 24 серпня 1991 року та іншими доказами на спростування рішення суб`єкта владних повноважень щодо незаконності перебування на території України, або звернутися до компетентного органу з заявою для вирішення питання законності перебування на території України, що в свою чергу вказує на особисту незацікавленість ОСОБА_1 в належному оформленні свого правового становища в Україні, як того вимагають приписи чинного законодавства України.

Суд звертає увагу, що в першу чергу особа, яка бажає набути в законодавчо встановлений спосіб громадянство України чи підтвердити свою належність до громадянства України, має бути зацікавлена у зібранні необхідних доказів на підтвердження вказаного статусу, у тому числі і шляхом використання всіх законодавчо визначених правових механізмів, та уникаючи при цьому зловживання своїми правами та нехтування обов`язками.

Так, відповідно ст.26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, які знаходяться в Україні на законних підставах користуються тими ж правами та свободами, а також несуть такі ж самі обов`язки, що і громадяни України.

Тобто, законодавець в розумінні вищезазначених норм права не лише наділяє іноземця певними правами, але і покладає обов`язок забезпечення урегулювання іноземцем свого правового становища у легалізований спосіб, зокрема шляхом подання достовірних відомостей та не уникнення приховування про себе важливої інформації, яка має вирішальне значення для вирішення питань про набуття громадянства України, належних та допустимих доказів дотримання чого позивачами до суду не надано.

Водночас, недотримання іноземцем вимог ст.8 Закон України "Про громадянство України" в частині надання недостовірних відомостей чи приховування обставин набуття громадянства України має своїм наслідком необхідність застосування територіальним органом ДМС України правового механізму ст. 21 Закону України "Про громадянство України" щодо скасування попереднього рішення про оформлення громадянства України.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, враховуючи відсутність в матеріалах справи належним чином засвідчених доказів правомірності набуття ОСОБА_1 громадянства України за фактом постійного проживання в Україні до 24 серпня 1991 року, чи інших правдивих відомостей про факт проживання на території України легальним шляхом, а також доказів вчинення дій, з метою урегулювання легалізації як свого статусу як громадянина України, так і своїх синів, то суд приходить до висновку про правомірність використання відповідачем повноважень, передбачених ст. 21 Закону України «Про громадянство України», з огляду на що ГУ ДМС України у харківській області при прийнятті оскаржуваного рішення про скасування позивачем громадянства України діяв в межах наданих йому повноважень з метою, з якою ці повноваження надано та в порядку, що передбачений діючим законодавством України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 02 грудня 2019 року.

Суддя Горшкова О.О.