Ухвала суду № 86023564, 29.11.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 листопада 2019 р. № 400/2512/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5-а, м. Миколаїв, 54001 Інгульського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області, вул. 12 Повздовжня, 42-А, м.Миколаїв, 54028 про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, Інгульського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У позовній заяві позивач ставила вимогу про повне покладення судових витрат на відповідача. До позовної заяви були додані копії: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.08.2019р., додаток № 1, № 2 до договору від 01.08.2019р. (арк. спр. 17-24).

Крім того, позивач 11.09.2019р. до суду надавала заява про стягнення витрат на правничу допомогу, до якої додала рахунок-фактуру № 01-09/2019 від 10.09.2019р. на суму 5600,00грн. та копію Акту приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги за договором про надання правової (правничої) допомоги від 01.08.2019р. та додатками № 1 та № 2 до нього від 10.09.2019р.

Позов ОСОБА_1 , відповідно до пункту 1 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, був розглянутий судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Рішенням від 11.11.2019 суд позов ОСОБА_1 задовольнив.

22.11.2019 року від представника позивача надійшла до суду заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій представник позивача просить суд ухвалити додаткове рішення у справі та вирішити питання про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5600,00грн.

В заяві представник позивача зазначає, що судом не в повному обсязі вирішено питання про розподіл судових витрат. Пунктом 4 резолютивної частини рішення вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 768,40грн. Однак, судом не було вирішено в резолютивній частині питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу в розмірі 5600,00грн. Представник позивача зазначає в заяві, що суд в мотивувальній частині дійшов висновку про безпідставність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, однак такі висновки не знайшли відображення в резолютивній частині.

При розгляді вказаної вище заяви представника позивача суд виходив з такого.

В судовому рішенні від 11.11.2019 року судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме - щодо стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 768,40грн.

Згідно ч.5 ст.246 КАС України, в резолютивній частині рішення зазначаються:

1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог;

2) розподіл судових витрат;

3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження;

4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Відповідно до ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Отже, з урахуванням вимог ст.252 КАС України, суд вважає, що при ухваленні рішення судом вирішено питання про розподіл судових витрат.

Описова частина рішення містить аргументовані доводи суду щодо безпідставності понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

Суд, звертає увагу представника позивача на те, що до заяви від 22.11.2019р. як і до позовної заяви ОСОБА_1 адвокатом або самим позивачем не надано доказів фактичного понесення витрат на правничу допомогу.

Крім того, позовними вимогами ОСОБА_1 по суті спору були вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у відмові в оформленні та видачі паспорту громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки та щодо зобовязання відповідача офрмити та видати позивачу відповідний паспорт. По суті позовних вимог, судом вирішено відповідні питання, що були предметом спору.

Таким чином, суд з урахуванням вищевикладеного, приходить до висновку, що заява представника позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.139, 248, 252, 256 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І. А. Устинов