Рішення № 86023507, 19.11.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004625

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року

12 год. 03 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Лепеха А.М., представника позивача Шокала В.С., представниці відповідача Кулі Є.Є., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 05.08.2019 № UA209000/2019/000345/2.

Підставою звернення до суду із цим позовом зазначено протиправність рішення відповідача, оскільки митний орган у даному випадку не зазначив, які в поданих до митного контролю документах містяться розбіжності, або які ознаки підробки чи яких відомостей не міститься у документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Надані декларантом документи в момент оформлення товару, чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору.

Ухвалою суду від 13.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.10.2019 закрито підготовче провадження у цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду по суті.

01.10.2019 за вх. № 35238 від відповідача надійшов відзив, у якому він позовних вимог не визнав та просив у їх задоволенні відмовити у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю. Таку позицію мотивує тим, що відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 11.09.15 № 689, у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості товару декларантом, оскільки така не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, що згенеровано АСАУР ДФС та складає 17050,00 Євро. Вказує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

10.10.2019 за вх. № 36775 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій вона акцентувала увагу суду, що покликання відповідача на Методичні рекомендації є безпідставними, з огляду на те, що вони не є нормативно-правовим актом в розумінні ст. 117 Конституції України, оскільки не пройшли реєстрацію в Міністерстві юстиції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ч. 2 ст. 7 КАС України.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представниця відповідача підтримала позицію, викладену у письмовому відзиві та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши доводи позову, відзив на нього та відповіді на відзив, зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.

ОСОБА_2 діючи за довіреністю ОСОБА_1 придбав транспортний засіб марки КІА, модель SORENTO, VIN-код НОМЕР_1 , білого кольору, модельний рік - 2016, на підтвердження чого продавцем видано рахунок-фактуру (інвойс) від 23.04.2019 № AJIT20190423-01 (а.с. 18), в якому зазначено вартість транспортного засобу - 12500 доларів США та пакувальний лист від 23.04.2019 № AJIT20190423-01 (а.с. 20).

02.05.2019 ОСОБА_2 здійснив платіж в сумі 12500 доларів США на рахунок аукціонної компанії AJ INTERNATIONAL TRADERS CO, LTD (OFFICE: 97, 7GA HANG DONG, JUNG-GU, INCHEON, REPUBLIC OF KOREA) за транспортний засіб марки КІА, модель SORENTO, VIN-код НОМЕР_1 (платіжне доручення від 02.05.2019, видане ПАТ КБ «Приватбанк» - а.с. 23).

З метою транспортування в Європу даного транспортного засобу, 26.05.2019 було оформлено коносамент (морську накладну) № KR2011901180. Також оформлено рахунок-фактуру від 10.07.2019 №0301569, яким сформовано ціну 2610 доларів США за транспортування контейнера № CMAU7373269/0136496/40HC, в якому знаходились три транспортні засоби, в тому числі і транспортний засіб марки КІА модель SORENTO, VIN-код НОМЕР_1 .

11.07.2019 ОСОБА_2 здійснив платіж в сумі 2610 доларів США на рахунок транспортної компанії С.HARTWIG (ul. Slaska 47, Gdynia, Polska) за транспортування контейнера № CMAU7373269/0136496/40 HC , в якому знаходились три транспортні засоби, в тому числі марки КІА, модель SORENTO, VIN-код НОМЕР_1 . Тобто вартість транспортування одного транспортного засобу склала 870 доларів США.

22.07.2019 на території Республіки Польща була оформлена транзитна митна декларація на вивезення з Європейського Союзу транспортного засобу марки КІА модель SORENTO, VIN-код НОМЕР_1 , а саме: (MRN) №19PL4O2O1ONU2NR1A3, у якій відображено, що транзит територією Європейського Союзу зазначеного транспортного засобу здійснюється на ім`я та адресу покупця, а саме: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 (а.с. 41).

24.07.2019 декларантом подано до митного контролю Львівської митниці ДФС митну декларацію № UA209190/2019/050384 на товар - «Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, для перевезення пасажирів, марки: КІА модель SORENTO, рік випуску - 2015, модельний рік 2016, дата введення в експлуатацію - 15.12.2015, № кузова: KNAPS81BDGA175394, № двигуна: НОМЕР_3 , двигун - дизель, об`єм двигуна - 2199 см3, колір - білий, колісна формула - 4x4, потужність - 147 кВт, тип кузова - універсал, кількість місць включаючи водія - 7, кількість дверей - 5», у якій заявлено митну вартість 13370 доларів США в еквіваленті у гривнях, яка складалась з вартості автомобіля 12500 доларів США та вартості транспортування 870 доларів США. Сума податків, що підлягали до сплати становила 126657,91 грн. (а.с. 42).

Львівською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості від 05.08.2019 № UA209000/2019/000345/2, яким визначено вартість імпортованого мною автомобіля як 17050 Євро за 6 (резервним) методом митної вартості.

Таке рішення відповідача мотивоване наступним: Відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 11.09.15 №689 у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС та складає 17 050,00 Євро. Згідно ч.3 ст.53 МКУ та враховуючи положення пп..1 ч.5 ст.54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також відповідно до ч. 6 ст.53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження митної вартості товару. Проведено консультації з декларантом згідно ст. 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (стаття 60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (стаття 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Митну вартість визначено за резервним методом у зв`язку з наявністю у митного органу цінової інформації з системи АСАУР ДФС. Виходячи із вищезазначеного, митна вартість товару становитиме 17 050,00 Євро. Джерелом інформації для визначення митної вартості використано середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР».

На підставі рішення про коригування, Львівською митницею ДФС видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/00886 (а.с. 46). У картці відмови визначено причини відмови у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює - «Неможливість завершення митного оформлення, по причині необхідності внесення змін у гр. 12,45 МД, (у зв`язку із коригуванням митної вартості товару № 1 після прийняття Рішення про коригування митної вартості товару № UA209000/2019/000345/2). Декларантом порушено умови декларування, передбачені п. 1, п. 8 ст. 257 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 та наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» від 30.05.2012 № 651, невірно розраховано митну вартість, неправильно заповнена графа 12,45, ВМД, МКУ № 4495-VI від 13.03.2012 ст. 54 ,п. 6, п.п. 1». Також роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: «Подання нової ВМД, із змінами у зазначених графах ВМД відповідно до Рішення про коригування митної вартості товару № UA209000/2019/000244/2».

На виконання вимог рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № UA209190/2019/052562, та 07.08.2019 вона була оформлена Львівською митницею ДФС у митному відношенні (а.с. 47). За даною митною декларацією ним сплачено податків у сумі 174092,63 грн.

Позивач, не погодившись із рішенням відповідача про коригування митної вартості, звернувся із даним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012 та Генеральною угодою про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГААТ).

Згідно із ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4 та 5 ст. 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із ч.1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма кореспондується з положеннями ч.3 ст. 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та п. 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 15.02.2011 р. № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Водночас частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребуванням додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зі змісту приписів розділу ІІІ («Митна вартість товарів та методи її визначення») Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів. Відповідно до положень пункту третього частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Як слідує з матеріалів справи, позивач визначив митну вартість автомобіля за ціною договору, яка 13370 доларів США (вартість автомобіля 12500 доларів США та вартість транспортування 870 доларів США). На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу документи, визначені частиною другою статті 53 МК України, зокрема: пакувальний лист (packing list) AJIT 20190423-01 від 23.04.2019; рахунок-фактура (інвойс) (Cоmmercial invoice) AJIT 20190423-01 від 23.04.2019, мастерконосамент KR2011901180 від 26.05.2019, декларація про походження товару AJIT 20190423-01 від 23.04.2019, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA20903/2019/49287 від 24.07.2019; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 2820-201904-003295 від 04.04.2019; договір про надання послуг митного брокера б/н від 23.07.2019, Інші некласифіковані документи (Договір № ННН 158792 від 16.07.2019, заява №366/13-70-79-02 від 23.07.2019; заява про видачу посвідчення від 23.07.2019); платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів б/н від 19.07.2019; копія митної декларації країни відправлення MRN19PL40201NU2NR1A3 від 22.07.2019; Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.005.031359-19 від 23.07.2019; Паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону НОМЕР_4 від 08.05.2015; Паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України КА НОМЕР_5 від 24.09.1998; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA209190.2019.050384 від 24.07.2019.

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Посилання відповідача на те, що у поданих позивачем документах відсутні всі відомості та покликання, що для підтвердження достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу подаються: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, судом не враховуються, оскільки зі змісту наданих декларантом документів достовірно встановлено, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за автомобіль, що підтверджується копіями рахунків-фактури та платіжних доручень про оплату на суму 12500 доларів США вартості транспортного засобу та оплати вартості транспортування. Таким чином, у позивача відсутній обов`язок щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару, оскільки це не передбачено статтею 53 Митного кодексу України.

Окрім того, надання усіх необхідних документів підтверджується листом Львівської митниці ДФС від 23.10.2019 № 4366/ДЗ/13-70-19/38 (а.с. 120).

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує таке.

Згідно з частиною другою статті 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 805/2713/16-а.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить ані порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним), ані джерел інформації, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товару.

Відповідач не обґрунтував, яким чином системою АСАУР було визначено («згенеровано») вартість транспортного засобу в розмірі 17050 Євро, які складові вплинули на формування саме такої вартості. Орган доходів та зборів не навів жодних розрахунків, за якими було визначено таку вартість транспортного засобу, що свідчить про порушення вимог статті 55 Митного кодексу України.

В оскарженому рішенні не наведено і суду не надано доказів, які підтверджують використання при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів інформації спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу.

Суд також наголошує на той факт, що позивач придбав транспортний засіб, що був у використанні, має певні ушкодження, що зменшує його вартість. Відповідач володів інформацією про стан транспортного засобу, оскільки ці відомості зазначені в митній декларації, підтверджуються актом про проведення фізичного огляду. Ця обставина додатково свідчить про те, що рішення про визначення митної вартості в сумі 17050 Євро є необґрунтованим.

Також суд критично ставиться до посилань відповідача на Постанову КМ України № 1077 від 12.12.2018, якою затверджено Тимчасовий порядок виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, оскільки пункт 1 даного Тимчасового порядку зазначає, що він визначає механізм виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД та ввезені громадянами на митну територію України в період з 1 січня 2015 року до 25 листопада 2018 року, а також перебувають у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, поміщення в який здійснювалося шляхом вчинення дій, усного декларування або декларування з використанням іншого документа, ніж митна декларація, на бланку єдиного адміністративного документа; перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, були вивезені за межі митної території України після 25 листопада 2018 року. та ввезені повторно, а згідно матеріалів справи, автомобіль придбано у травні 2019 року.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу та протиправність прийнятого митницею рішення.

Відповідно до приписів частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п. 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 05.08.2019 №UA209000/2019/000345/2 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з статтею 138 КАС України розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

До матеріалів справи надано копію квитанції від 07.03.2019 про сплату 3340,00 грн за послуги перекладу, які були надані позивачу Бюро перекладів «Азбука».

Надання послуг перекладу Бюро перекладів «Азбука» підтверджується матеріалами справи, на документах яких проставлений штамп цього Бюро.

Проаналізувавши вказані вище документи, суд вказує на відсутність зауважень щодо їх форми та змісту, а тому такі є належними доказами понесених позивачем фактичних витрат на правничу допомогу у заявленій сумі.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачкою сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн. і такий, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості від 05.08.2019 № UA209000/2019/000345/2.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 39420875) сплачений судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлено 29.11.2019.

Суддя Р.П. Качур