Рішення № 86023389, 02.12.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

02 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4622/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши за правилами спрощеного письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, відповідно до якого позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення заступника начальника Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 18.07.2019 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком згідно зі ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області прийняти рішення про призначення позивачу пенсії за віком згідно зі ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з моменту звернення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він працював з 1984 року по 1998 рік на підземних роботах на шахті "Фащевська" виробничого об`єднання "Ворошиловградвугілля".

У 2018 році позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії, надавши копію трудової книжки, проте в грудні 2019 року отримав роз`яснення відповідача про неможливість встановлення права на отримання пенсії на пільгових умовах на підставі наданої трудової книжки.

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 06.04.2019 по справі №431/554/19-ц був встановлений факт роботи позивача на шахті "Фащевская" з 26.06.1984 по 01.09.1984 учнем гірника очисного вибою підземного, з 01.09.1984 до 10.12.1998 гірником очисного вибою підземного.

09 липня 2019 року позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 114 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", проте рішенням відповідача ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пільгової пенсії за віком, оскільки рішення суду не має зобов`язання призначити позивачу пенсію на пільгових умовах. Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, внаслідок чого звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 25.10.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, залишено без руху.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.11.2019 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не визнає позовні вимоги та просить відмовити у їх задоволенні з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.07.2019 звернувся до управління з заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058- IV (далі - Закон № 1058).

Разом із заявою позивачем було надано певний пакет документів, а саме: паспорт громадянина України, ідентифікаційний номер, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.05.2018 № 0000534502, трудова книжка, рішення Старобільського районного суду Луганської області від 06.04.2019 по справі № 431/554/19-ц. 1.

З огляду на надані документи, управлінням прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058- IV.

Згідно з п.1 ст.26 Закону № 1058- IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Згідно з п. 1 ч.2 ст. 114 Закону № 1058- IV пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності вищезазначеного стажу роботи у період до 01 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення вищезазначеного віку, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців.

Відповідач зазначає, що у нього відсутні підстави для віднесення періоду роботи позивача з 26.06.1984 по 10.12.1998 до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки уточнюючі довідки, які могли б підтвердити спеціальний стаж ОСОБА_1 відсутні, також відсутні і інші документи, які б підтверджували спеціальний стаж позивача.

Стосовно рішення Старобільського районного суду № 431/554/19-ц від 06.04.2019 відповідач зазначає, що вказаним судовим рішенням встановлено факт роботи ОСОБА_1 на виробничому об`єднанні «Ворошиловградвугілля» шахта «Фащевська» у відповідний (спірний) період, однак судом безпідставно не були взяті до уваги пояснення головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо того, що запис в трудовій книжці позивача про звільнення (дата звільнення - 10.12.1998) завірено печаткою відокремленого підрозділу «Шахта Фащівська» Державного підприєметва «Луганськвугілля», яке, у свою чергу, було створене тільки після прийняття Міністерством палива та енергетики України наказу від 13.12.2003 № 82 «Про реорганізацію Державної холдингової компанії «Луганськвугілля». Тобто, на момент «звільнення» ОСОБА_1 не існувало підприємства, печаткою якого відповідний запис завірено.

Таким чином, на думку відповідача, відомості, які наявні у трудовій книжці позивача, в тому числі і про атестацію робочих місць за умовами праці, є сумнівними та суперечливими.

З урахуванням наданих документів та рішення Старобільського районного суду Луганської області від 06.04.2019 по справі № 431/554/19-ц, ОСОБА_1 зараховано до загального стажу 29 р. 8 міс. 23 дн., що суперечить вимогам п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058- IV.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є внутрішньо переміщеною особою (фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) (а.с.10-12).

09.07.2019 позивач звернувся із заявою до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.113-114).

Разом із заявою позивачем було надано пакет документів, а саме: паспорт громадянина України; ідентифікаційний номер; довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.05.2018 № 0000534502; трудова книжка; рішення Старобільського районного суду Луганської області від 06.04.2019 по справі № 431/554/19-ц; довідки, що визначають право на пільгову пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 №637.

Рішенням відповідача від 18.07.2019 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (а.с.13-14, 121-123).

Не погоджуючись із прийнтим відповідачем рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, […] жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I "Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії" Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II "Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший" Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, що діяв до 16.01.2003, розділом 1 «Гірничі роботи» передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають гірники підземні - 1010300а-11717.

З трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 07.08.1981 вбачається, що ОСОБА_1 працював на виробничому об`єднанні «Ворошиловградвугілля» шахта «Фащевська» з 26.06.1984 по 01.09.1984 учнем гірника очисного вибою підземного, з 01.09.1984 по 10.12.1998 гірником очисного вибою підземного з повним робочим днем під землею (а.с.15-17, 22-33).

Окрім того, довідкою від 28.01.2014 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній підтверджено, що ОСОБА_1 в період з 01.09.1984 по 10.12.1998 виконував гірничі роботи, підземні роботи на шахтах за професією гірника очисного забою підземного з повним робочим днем під землею, що передбачено списком №1 розділу І підрозділу 1а код кп 1010100а постанови КМУ від 11.03.1994 №162 (а.с.34).

Отже, професія та посада позивача у період з 27.06.1984 по 10.12.1998 віднесена до вищевказаних Списків.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).

Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Трудова книжка позивача НОМЕР_2 від 07.08.1981 містить записи щодо проведеної атестації за списком №1 на підприємстві на підставі наказів №342 від 06.11.1992, №270 від 27.09.1994, № 297 від 01.11.1997, що підтверджено копіями вказаних наказів (а.с.15-17, 22-33).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці.

При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 06.04.2019 у справі №431/554/19-ц встановлено факт роботи ОСОБА_1 на виробничому об`єднанні «Ворошиловградвугілля» шахти «Фащевська» з 26.06.1984 по 01.09.1984 учнем гірника очисного вибою підземного, з 01.09.1984 по 10.12.1998 гірником очисного вибою підземного, як працівника який має право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1 (а.с.19-20).

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Дослідженням трудової книжки позивача вбачається, що у ній наявні всі необхідні записи щодо роботи позивача на виробничому об`єднанні «Ворошиловградвугілля» шахти «Фащевська» з 26.06.1984 по 01.09.1984 учнем гірника очисного вибою підземного, з 01.09.1984 по 10.12.1998 гірником очисного вибою підземного з повним робочим днем під землею.

Також трудова книжка позивача містить записи щодо проведеної атестації за списком №1 на підприємстві на підставі наказів №342 від 06.11.1992, №270 від 27.09.1994, № 297 від 01.11.1997, що підтверджено копіями вказаних наказів (а.с.15-17, 22-33).

Враховуючи наведене, а також рішення Старобільського районного суду Луганської області у справі № 431/554/19-ц від 06.04.2019, суд вважає, що наявні відомості визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах. Внаслідок цього, спеціальний трудовий стаж позивача не повинен підтверджуватись уточнюючими довідками.

Посилання відповідача на ту обставину, що Старобільським районним судом при винесенні рішення у справі №431/554/19-ц від 06.04.2019 не взяті до уваги пояснення головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області стосовно записів в трудовій книжці позивача про звільнення від 10.12.1998, суд вважає безпідставними, оскільке вкзане рішення суду набрала законої сили, а про свою незгоду із ним відповідач мав право викласти при оскарженні даного рішення в апеляційному порядку.

Отже, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи документами, які також були у відповідача на момент прийняття оскаржуваного рішення, підтверджується право позивача на пільгову пенсію за списком №1.

Доводи відповідача про те, що довідка від 04.03.2014 №94/0314, надана позивачем, видана підприємством, що розташоване на території, непідконтрольній українській владі, суд оцінює критично та зауважує, що згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії державне підприємство «Луганськвугілля» (код ЄДРПОУ 32473323) зареєстровано в якості юридичної особи за адресою: 03680, м.Київ, Святошинський район, пров.Приладний, 2а, та має у своїй структурі відокремлені підрозділи, зокрема, Шахта Фащівська, зареєстрована за аналогічною адресою.

Згідно із частиною третьою статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 09.07.2003 № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Однак, матеріали справи не містять запитів Пенсійного органу з цього питання до ДП «Луганськвугілля».

До того ж, суд звертає увагу відповідача, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Згідно з абзацом 3 пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1669-VII перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція визначається Кабінетом Міністрів України.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" та від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, зокрема, віднесено Перевальський район Луганської області.

Спірна довідка датована 04.03.2014, при цьому проведення антитерористичної операції, відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" розпочато від 14 квітня 2014 року.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач в обгрунтування оскаржуваного рішення посилається на відсутність в рішенні Старобільського районного суду Луганської області зобов`язання в частині призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.13-14, 121-123).

Разом з тим, оскаржуване рішення не містить інших мотивів, з яких відповідач дійшов до висновку про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, також не містить періодів роботи позивача, які відповідач не зараховує до його пільгового стажу із наведенням підстав для цього.

Вищенаведене свідчить про недотримання відповідачем принципів обґрунтованості та добросовісності рішення суб`єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України, і недотримання яких є підставою для скасування такого рішення.

Оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях і домислах, відсутність в оскаржуваному рішенні законодавчо визначених мотивів та підстав не зарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи, не дозволяє суду перевірити, чи правомірно зазначені періоди роботи не зараховані або зараховані до загального стажу, і свідчить про те, що відповідач діяв необґрунтовано.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що рішення Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 18.07.2019 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком згідно зі ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області прийняти рішення про призначення позивачу пенсії за віком згідно зі ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з моменту звернення, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В межах спірних правовідносинах належним, достатнім та необхідним (ефективним) способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, оскільки з підстав, викладених вище, суд позбавлений можливості визначити період роботи позивача, який не зараховується відповідачем до пільгового стажу.

Тому, з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права у спірних правовідносинах шляхом визнання протиправним та скасувати рішення Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 18.07.2019 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком згідно зі ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 09 липня 2019 року про призначення пенсії за віком з урахуванням правових висновків суду.

Також суд зауважує, що обрання такого способу захисту порушеного права позивача узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, від 17.07.2018 у справі № 514/166/16-а, в яких, зокрема, зазначено, що "…повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано. При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання ПФУ призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах".

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у загальному розмірі 768,40 грн.

Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з корегуванням способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 768,40 грн стягнути на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 18.07.2019 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно зі ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09 липня 2019 року про призначення пенсії за віком згідно зі ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням правових висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.Є. Петросян