Рішення № 86023366, 26.11.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.001501

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар Н.А.,

секретар судового засідання - Шавель М.М.,

за участю:

представника позивача – Клонцак В.С.

представника відповідача – Гарасимів В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про винесення додаткового судового рішення в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгове підприємство "ВСЕСМАК» до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови ,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Львівського адміністративного суду перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгового підприємства "ВСЕСМАК» до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгового підприємства "ВСЕСМАК», задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000127/2 від 22.02.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00405 від 22.02.2019 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС (адреса: 79000, м.Львів, вул. Костюшка,1, код ЄДРПОУ 39420875) на користь ТзОВ Виробничо-торгового підприємства "ВСЕСМАК" (79015, вул. Героїв УПА,73, м.Львів, код ЄДРПОУ 39789864) сплаченого судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) 00 коп.

25.05.2019 року представник позивача Клонцак В.С., звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення. Дана заява мотивована тим, що судом не було вирішено питання про судові витрати, а саме – витрати на професійну правничу допомогу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року

апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у справі №1.380.2019.001501 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгового підприємства «ВСЕСМАК» до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови – без змін.

Після повернення справи з Восьмого апеляційного адміністративного суду для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу судом призначено судове засідання на 26.11.2019 року.

В судовому засіданні представник позивача заяву про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу підтримав та просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13 921,00 грн., з відповідача.

Представник відповідача просив відмовити в постановлені додаткового судового рішення щодо витрат на правничу допомогу, оскільки обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до п.10 ч.3 ст. 2 КАС України, основними засадами адміністративного судочинства є зокрема відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Як вбачається з положень ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч.3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 3 статті 134 КАС України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат, враховуються:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз вищенаведених норм, дає суду, підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

Позивачем через свого представника на підтвердження понесених витрат надано суду наступні документи:

- копію договору про надання правничої допомоги від 18.03.2019 № 2а-/2019;

- копію акта №03/2019 від 20 травня 2019 року прийому – передачі виконаних робіт (надання послуг) згідно договору;

- платіжне доручення 109 від 23 травня 2019 року.

Як вбачається з наведених документів, розмір судових витрат позивача на оплату гонорару їх представникові за надання правової (правничої) допомоги становить 13921,00 грн.

Перевіривши зміст наведених документів, суд зазначає наступне.

З наданого позивачем акту № 03/2019 прийому – передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору, вбачається що в п.5 даного акту вбачається, гонорар за прийняття рішення на користь клієнта у розмірі 4000 грн.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

З приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за гонорар за прийняття рішення на користь клієнта у розмірі 4000.00 грн., суд зазначає, що надання правової інформації, консультації і роз`яснень з питань діяльності органів з питань оскарження відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, визначення обсягу документів, необхідних для підготовки позову, ознайомлення з наданими документами, визначення правових норм, якими позивач буде обґрунтовувати позовні вимоги, складання позовної заяви, формування пакету додатків до неї та передача позивачу для підписання та завірення, представництво інтересів позивача в Львівському окружному адміністративному суді під час підготовчого провадження 23 квітня 2019 року та 14 травня 2019 року, ознайомлення з відзивом на позовну заяву відповідача, доданими до відзиву документами, вивчення правової позиції відповідача, представництво інтересів позивача в Львівському окружному адміністративному суді під час розгляду справи по суті 20 травня 2019 року, дані етапи є нероздільно пов`язаними, а тому послуга гонорар за прийняття рішення на користь клієнта у розмірі 4000.00 грн., не визнається судом окремою процесуальною дією, та відповідно її вартість не відшкодовується.

Відтак, загальна сума правничої допомоги, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача становить 9921, 00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 5 статті 143 КАС України регламентовано, що у випадку, передбаченому частиною 3 цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове судове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.252 КАС України).

Керуючись ст.ст. 243, 252 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

Заяву задоволити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС (адреса: 79000, м.Львів, вул. Костюшка,1, код ЄДРПОУ 39420875) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство "ВСЕСМАК" (79015, вул. Героїв УПА,73, м.Львів, код ЄДРПОУ 39789864) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9921 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02 грудня 2019.

Суддя Кухар Н.А.