Рішення № 86023347, 26.11.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.004334

ДОДАТКОВЕ

СУДОВЕ РІШЕННЯ

26 листопада 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

представника позивача Якимів А.В.,

представника відповідача Тістечко Ю.Я.,

розглянув у судовому засіданні заяву представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови у прийнятті митної декларації,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 1.380.2019.004334 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови у прийнятті митної декларації.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 позов у справі № 1.380.2019. 004334 задоволено повністю, а саме суд вирішив:

визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/000146/2 від 12.03.2019;

визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209120/2019/00445 Львівської митниці ДФС.

18.11.2019 представник позивача подав заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, в якій просить включити до складу витрат у справі № 1.380.2019.004334 витрати на професійну правничу допомогу позивача у сумі 5100, грн. в суді першої інстанції.

26.11.2019 представник відповідача подав заперечення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу. Зазначив, що заявлені відшкодування витрат на правову допомогу не співмірні із складністю справи та часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт . Просить відмовити в задоволені вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.2 ст.252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд дослідивши матеріали справи та заяву, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення, з огляду на наступні обставини.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 3 статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.(ч.9 ст.139 КАС України).

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

В заяві позивач вказує, що згідно договору про надання правової допомоги 25/07/19 від 25.07.2019, а саме додатку до договору вартість години правової допомоги становлять 600 грн, що підтверджується актом про надання юридичних послуг № 25/07/19 від 25.07.2019 та меморіальним ордером.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.ч.3-4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.ч.5-7 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено з акта про надання юридичних послуг № 25/07/19 від 25.07.2019, додатку до договору про надання правової допомоги, згідно договору про надання правової допомоги №25/07/19 від 25.07.2019 укладеного між ОСОБА_1 та Якимів Андрієм Вікторовичем, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокацькою діяльністю № 1862, виконано такі зобов`язання:

1. проект позовної заяви, збір доказів на підтвердження правової позиції 3 години;

2. участь у судовому засіданні у Львівському окружному адміністративному суді 13.08.2019 - 1 год;

3. участь у судовому засіданні у Львівському окружному адміністративному суді 26.09.2019 - 1 год;

4. участь у судовому засіданні у Львівському окружному адміністративному суді 17.10.2019 - 1 год;

5. ознайомлення з матеріалами справи 25.10.2019;

6. участь у судовому засіданні у Львівському окружному адміністративному суді 07.11.2019 - 1 год.

Щодо зазначення представником позивача, що для підготовки позовної заяви та збору доказів на підтвердження правової позиції ним витрачено 3 години, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач долучив ті документи, які митний орган надав позивачу під час оформлення транспортного засобу (картка відмови, рішення про коригування митної вартості), а також ті документи, які ОСОБА_1 сам долучав до митного оформлення для підтвердження митної вартості транспортного засобу. Будь яких інших запитів з якими звертався представник для отримання доказів, суду не надано.

Пункт 2 розрахунку судових витрат позивача, стосовно участі в судовому засіданні у Львівському окружному адміністративному суді 13.08.2019 - 1 год., суд вважає недоречним, оскільки Львівським окружним адміністративним судом лише 10.09.2019 було винесено ухвалу про відкриття загального позовного провадження в адміністративній справі № 1.380.2019.004334. Таким чином, адвокат неміг бути присутнім на засіданні 13.08.2019 року, якщо провадження у даній справі ще не було відкрито. А згідно ухвали про відкриття, перше судове засіданні було призначене на 26.09.2019 року. Тому, таке відшкодування понесених витрат позивача є недоцільним.

Щодо пунктів 3-4 та 6 розрахунку, а саме участь в судовому засіданні у Львівському окружному адміністративному суді сумарною кількістю 3,5 год. Суд вважає завищеною таку погодинну оплату представника позивача, оскільки згідно протоколів судових засідань, тривалість 3 судових засідань та відповідно, участь представника позивача у них була значно меншою (а.с. 54-55, 84-85, 92-94).

Пункт 5 розрахунку судових витрат позивача передбачає відшкодування коштів за ознайомлення з матеріалами справи 25.10.2019 - 1 год. Проте, суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться документи подані позивачем та відзив, який Львівською митницею ДФС було направлено ще 27.09.2019 на поштову адресу позивача.

Посилання у додатку до договору про надання правової допомоги (розрахунок) від 25.07.2019 про те, що обліковим часом, який підлягає оплаті є: участь в судових засіданнях в т.ч. час прибуття до приміщення та відбуття до робочого місця, суд до уваги не приймає, оскільки підтверджуючих документів представником позивача не було подано.

З розрахунку розмір погодинної ставки за надані послуги складає 600 грн. Таким чином, загальна сума витрат на правничу допомогу за розрахунком адвоката становить 5100 грн. (600 грн * 8,5 год.).

Згідно з ч.1 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами частини 3 статті 90 КАС України законом установлюється граничний розмір компенсації таких витрат.

Зокрема, статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 №4191-VI визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Суд наголошує, що зазначений закон визначає не види правової допомоги, а виключно граничний розмір їх компенсації.

У свою чергу, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року 1921,00 грн.

Аналізуючи вищенаведене, суд прийшов до переконання, що вартість однієї години правової допомоги не може перевищувати 768,40 грн.

Як вбачається з розрахунку витрат на правову допомогу адвокат Якимів Андрій Вікторович розрахував вартість однієї години у розмірі 600 грн., що не перевищує розміру оплати однієї години, яка передбачена Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Проте, суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2019№ справи 810/2816/18.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зазначає, що аналізуючи викладене, беручи до уваги положення КАС України, Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», враховуючи що справа незначної складності, розмір витрат зазначений адвокатом не є пропорційний до предмету спору так як і час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, суд прийшов до переконання, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1200 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 241-247, 250-252, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ :

Заяву представника позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови у прийнятті митної декларації,- задоволити частково.

Стягнути з Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка,1; код ЄДРПОУ 39420875) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) понесені судові витрати в сумі 1200 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення складено та підписано 02 грудня 2019 року.