Ухвала суду № 86023331, 02.12.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 грудня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/3006/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: приватне акціонерне товариство "Завод з виробництва ядерного палива" (26223, Кіровоградська область, Маловисківський район, смт. Смоліне, вул. Козакова, 7-А, код ЄДРПОУ 37705342)

відповідач: Маловисківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (26200, Кіровоградська область, місто Мала Виска, вулиця Центральна, будинок 89, код ЄДРПОУ 34659409)

про скасування постанови державного виконавця -

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне акціонерне товариство "Завод з виробництва ядерного палива" звернулося до суду з адміністративним позовом до Маловисківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, в якому просить скасувати постанову про арешт коштів боржника від 22.02.2019 року у виконавчому провадженні №ВП 58164601.

Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частинами 1, 2 статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Предметом позову є законність постанови заступника начальника Маловисківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 22.02.2019 року про арешт коштів боржника, винесеної у зведеному виконавчому провадженні №ВП 58164601, в якому приватне акціонерне товариство "Завод з виробництва ядерного палива" є боржником.

Позивач не зазначає дати, коли йому стало відомо про порушення його прав, свобод чи інтересів оскаржуваною постановою. Однак, зі змісту матеріалів позовної заяви вбачається, що ще у травні 2019 року він як боржник звертався до державного виконавця з клопотанням про зняття арешту з його рахунків зі спеціальним режимом використання, накладеного на підставі спірної постанови. Тож на той момент йому було достеменно відомо про цю постанову. Проте до суду з позовом про її скасування позивач звернувся лише 20.11.2019 року, направивши позовну заяву поштою та пропустивши при цьому десятиденний строк, установлений частиною 2 статті 287 КАС України.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Всупереч цьому позивач до своєї позовної заяви не додав заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" у розмірі 1921 грн.

Всупереч ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

Натомість разом із позовною заявою позивач подав до суду клопотання про звільнення його від сплати судового збору, мотивоване відсутністю доходу та тим, що на підставі спірної постанови усі його рахунку арештовані.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені у статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Так, згідно з частиною 1 цієї статті, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені позивачем обставини не відносяться до умов, зазначених у частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", а відтак не можуть бути підставами для звільнення позивача від сплати судового збору за подання ним як юридичною особою цього позову.

Отже клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору є безпідставним, а йому необхідно сплатити судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 1921 грн.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А :

1. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви: протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду;

- документ про сплату судового збору у сумі 1921 грн.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш