Рішення № 86023228, 29.11.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2019 року справа № 320/2120/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.04.2019 №0003234001 про застосування до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що контролюючий орган дійшов необґрунтованих висновків про порушення нею законодавства, що регулює обіг тютюнових виробів та порядок їх реалізації. Відповідачем допущено порушення норм Податкового кодексу України при здійсненні фактичної перевірки, що призвело до невірних висновків, які викладені у акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення. Також позивач зауважує на безпідставність проведеної відповідачем перевірки. З урахуванням викладеного вважає, що контролюючий орган не мав правових підстав для застосування до неї штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

21 травня 2019 року від представника відповідача через службу діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Стверджує, що під час перевірки контролюючим органом було виявлено порушення позивачем статті 11-1 ЗУ № 481/95ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Адже перевіркою встановлено факт реалізації тютюнових виробів (сигарет Sobranie) за ціною вищою за максимальну роздрібну ціну. Перевірку проведено з дотриманням вимог закону.

22 травня 2019 року представником позивача через службу діловодства суду подано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

22 травня 2019 року представником відповідача через службу діловодства суду подано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 22 грудня 2000 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виданого 20 травня 2016 року (а.с.11).

20 лютого 2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області прийнято наказ № 346, яким вирішено організувати проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання, перелік яких визначений у додатку №1.

Як вбачається з витягу з додатку №1 до вказаного наказу, 06 березня 2019 року контролюючим органом заплановано провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 тривалістю 10 діб з підстав, визначених у підпункті 80.2.5 пункті 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

06 березня 2019 року ГУ ДФС у Київській області заступнику начальника відділу Савченко О.Ф. та головному державному ревізору-інспектору Костюку В.В. були видані направлення за № 315 та № 316 на фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 .

Фактичну перевірку магазину - кафетерію, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 розпочато посадовими особами ГУ ДФС у Київській області 06 березня 2019 року о 14 год. 10 хв. та закінчено цього ж дня о 14 год. 40 хв.

Результати перевірки оформлені актом про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції від 07 березня 2019 року № 99/10-86-40-00-10/ НОМЕР_1 , у якому міститься висновок про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог статті 11-1 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Зокрема, встановлено факт реалізації чотирьох пачок сигарет Sobranie маркованих марками акцизного податку 16 АДЕІ 375548 ТВ ЗФ 18/4; 16 АДЕІ 375547 ТВ ЗФ 18/4, 16 АДЕІ 375550 ТВ ЗФ 18/4, 16 АДЕІ 375552 ТВ ЗФ 18/4 на загальну суму 192,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 0000040765 від 06 березня 2019 року, в той час коли виробником даних сигарет 21 січня 2019 року встановлена максимальна роздрібна ціна в розмірі 45,71 грн. за пачку (з урахуванням 5% акцизного податку), у зв`язку з чим ціна на дані тютюнові вироби повинна була становити не більше 191,98 грн.(45,71 грн. х 4 п. х 5%).

Після завершення перевірки заступником начальника відділу Савченком О.Ф. та головним державним ревізором-інспектором Костюком В.В були складені акти про відмову від підписання та отримання акта перевірки.

На підставі акту перевірки від 07 березня 2019 року № 99/10-86-40-00-10/ НОМЕР_1 , ГУ ДФС у Київській області прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 03 квітня 2019 року № 0003234001, яким на позивача на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» накладено штраф у розмірі 10 000,00 грн. (а.с. 12).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 03 квітня 2019 року № 0003234001, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За положеннями пп. 75.3 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п. 80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Відповідно до п. 80.7 ст. 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

У відповідності до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

З аналізу даних правових норм права вбачається, що у посадової особи контролюючого органу виникає право приступити до проведення фактичної перевірки, зокрема, за наявності визначених законом підстав та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України, направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, та службового посвідчення.

Судом встановлено, що наказ від 20 лютого 2019 року № 346 «Про проведення фактичних перевірок» виданий відповідно до ст.ст. 20, 75, 80 ПК України.

Фактична перевірка магазину-кафетерію розташованого за адресою: АДРЕСА_1 була проведена працівниками ГУ ДФС у Київській області на підставі вищевказаного наказу та направлень № 315, № 316 від 06 березня 2019 року. Перевірку проведено в присутності продавця ОСОБА_2 .

Перед початком перевірки перевіряючими пред`явлено продавцю ОСОБА_2 направлення на перевірку, в яких зазначено: дата їх видачі, назва контролюючого органу, вид перевірки, підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади та прізвище посадових осіб контролюючого органу, що проводять перевірку. Вищевказана особа ознайомилась з направленнями на проведення перевірки, отримала копію наказу про проведення фактичних перевірок, про що свідчить її підпис у направленнях.

Зі змісту наказу можливо встановити передбачену законодавством фактичну підставу для призначення відповідної перевірки, з огляду на посилання в його тексті на п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, судом не приймаються до уваги посилання позивача на те, що посадовими особами, до початку проведення перевірки, не було вручено копію відповідного акту та не повідомлено про обставини, що стали підставою для проведення перевірки.

Посилання позивача на не складання 06 березня 2019 року посадовими особами акту проведення перевірки, оскільки він був зареєстрований лише наступного дня 07 березня 2019 року, також не приймаються судом. Адже, згідно п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку та реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки.

Крім того, суд зазначає, що Верховний Суд у своїх постановах, зокрема в справі №826/6376/16 адміністративне провадження №К/9901/3876/17, неодноразово зазначав, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, при цьому, якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Позови платників податків, спрямовані на оскарження дій контролюючих органів при проведенні перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе, водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Абзацом 2 п. 81.3 статті 81 ПК України визначено, що керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов`язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

Разом з тим, судом встановлено, що проведення перевірки розпочато в присутності продавця ОСОБА_2 , що також вказує на дотримання вимог щодо допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що перевіряючих було допущено до проведення перевірки, суд відхиляє доводи позивача про порушення відповідачем порядку проведення фактичної перевірки, рівно як і відсутність підстав для її проведення.

Таким чином, в даному випадку дослідженню належать виключно обставини, що слугували підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Щодо висновку відповідача про реалізацію позивачем тютюнових виробів по ціні вищій за максимальну роздрібну ціну, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95р. № 481/95-ВР (надалі - Закон № 481/95-ВР, в реакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 1 Закону тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Згідно підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 ПК України максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни. Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Аналогічні положення передбачені в Законі № 481/95-ВР, у відповідності до приписів статті 11-1, якого передбачено, що встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Дата виготовлення наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати.

Нанесення максимальної роздрібної ціни та дати виготовлення на упаковку тютюнових виробів, призначених для вивезення (експортування) за межі митної території України, здійснюється згідно з умовами відповідної угоди на експорт.

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 ПК України тютюнові вироби відносяться до підакцизних товарів. Перелік підакцизних товарів, які описано та класифіковано згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), та ставки акцизного податку, за якими обчислюється акцизний податок з таких товарів, встановлено пунктом 215.3.2 статті 215 ПК України.

Згідно з пунктом 221.1 статті 221 ПК України обчислення сум акцизного податку з тютюнових виробів здійснюється одночасно за адвалорними та специфічними ставками.

Підпунктом 214.1.1 пункту 214.1 статті 214 ПК України визначено, що у разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість реалізованого товару, виробленого на митній території України/ввезеного на митну територію України товару, за встановленими виробником/імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку.

Адвалорна ставка на рівні 12 відсотків встановлена лише на сигарети, які класифікуються за кодами 2402 20 90 10 та 2402 20 90 20 УКТ ЗЕД (підпункт 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 ПК України).

У відповідності до п. 220.1 ст. 220 ПК України, передбачається, що встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію) здійснюється виробником або імпортером товарів (продукції) шляхом декларування таких цін. При цьому встановленні виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) повинні наноситися на споживчу упаковку таких товарів разом з датою їх виробництва. (п.220.11 ст.220 ПК України).

Отже, у роздрібній мережі продаж сигарет (з фільтром, без фільтру) здійснюється за цінами, не вищими за МРЦ, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Тобто, до вартості пачки сигарет (з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів)), не вищої за МРЦ (100 відсотків), додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами - 5 відсотків вказаної вартості. Вартість пачки сигарет, вище якої не дозволено її реалізацію, можна отримати помноживши МРЦ (вказану на пачці) на 1,05.

Продаж інших тютюнових виробів у роздрібній мережі здійснюється за цінами, рівень яких визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) та акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що становить 5 відсотків вказаної вартості.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 10.05.2018 у справі № 826/12133/16 та в постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № П/811/1635/16.

З матеріалів справи, а саме фотографій зроблених посадовими особами відповідача під час проведення перевірки, вбачається, що максимальна роздрібна ціна однієї пачки сигарет Sobranie (зазначена на упаковці) становить 45,71 грн.

Тому, в даному випадку вартість однієї пачки сигарет даної марки, з урахуванням 5% акцизного збору складає 47,99 грн. (45,71 х 1,05). Матеріалами справи підтверджено, що чотири пачки сигарет ФОП ОСОБА_1 було реалізовано на загальну суму 192,00 грн. Тобто, вартість однієї пачки сигарет становила 48,00 грн.

Згідно пункту 4 постанови Правління Національного банку України від 15.03.2018 №25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів», юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність, з 01 липня 2018 року, у випадку відсутності монет дрібних номіналів, можуть проводити заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) та загальних сум розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару, за такими правилами:

1) сума, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;

2) сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.

Під заокругленням (округленням) слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю.

Заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України.

Отже, при реалізації вищевказаних тютюнових виробів ФОП ОСОБА_1 було здійснено заокруглення їх вартості в бік збільшення з 47,99 грн. до 48,00 грн. У зв`язку з чим вартість чотирьох пачок сигарет склала 192,00 грн., замість допустимої 191,98 грн. Що не є порушенням вимог закону в частині реалізації тютюнових виробів та узгоджується з вищевказаною постановою НБУ.

Більш того, розмір акцизного податку залишився незмінним та становить 2,29 грн.

За вищевикладеного, відповідачем не було доведено факту порушень ФОП ОСОБА_1 статті 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», при реалізації тютюнових виробів. Доводи відповідача спростовується матеріалами справи.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення від 03 квітня 2019 року № 0003234001 є безпідставним та підлягає скасуванню.

Крім того, у листі Державної фіскальної служби № 7151/6/99-99-03-03-15 від 06.04.2015 вказано, що на тютюнові вироби, щодо яких не встановлена адвалорна ставка акцизного податку, а встановлено виключно специфічні ставки акцизного податку, не розповсюджується вимоги щодо подання декларацій про МРЦ її значення на упаковці при реалізації через роздрібну торгівельну мережу та відповідальність передбачена положеннями статі 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від МРЦ збільшення на суми акцизного податку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн. згідно з платіжним дорученням № 0.0.1326919284.1 від 16.04.2019.

Суд, керуючись ч. 1 ст. 139 КАС України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачу 768,40 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.04.2019 №0003234001 про застосування до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10 000,00 грн.

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривен сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, адреса: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд 5А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 29.11.2019

Суддя Я.В. Горобцова

Суддя Горобцова Я.В.