Рішення № 86022960, 02.12.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/10667/19

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

25 вересня 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій він просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві №200795/03 від 11 вересня 2019 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 9 вересня 2019 року перерахунок, нарахування та виплату пенсії за вислугою років з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, яка визначена у довідці прокуратури Житомирської області №18-180 вих-19 від 9 вересня 2019 року, без обмеження її граничного розміру.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що з 19 серпня 2014 року позивачу довічно призначено пенсію за вислугу років згідно з статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 5 листопада 1991 року (далі - Закон України №1789-ХІІ). У подальшому позивач після звільнення з органів прокуратури 9 вересня 2019 року звернувся до відповідача із заявою та відповідними документами про перерахунок раніше призначеної йому пенсії у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати у зв`язку з звільненням з органів прокуратури. Однак відповідач своїм рішенням відмовив у здійсненні перерахунку пенсії з посиланням на те, що на даний час відсутній порядок щодо здійснення перерахунку пенсій працюючим прокурорам у зв`язку з підвищенням заробітної плати. Вважає протиправним рішення відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку його пенсії.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи в порядку статей 258, 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

28 жовтня 2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 25 жовтня 2019 року (а.с.36-40). В обґрунтування заперечень останній зазначив, що не погоджується з позовними вимогами, вважає їх такими, що суперечать чинному законодавству та не підлягають задоволенню. За матеріалами пенсійної справи стаж роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, складає 21 рік 7 місяців (на прокурорських посадах - 19 років 1 місяць 10 днів), що надало право на призначення позивачу пенсії у 2014 році за вислугу років в розмірі 70% від суми місячного заробітку. Підтвердженням є розпорядження №8322 від 4 грудня 2014 року (а.с.42), де зазначено, що позивачу призначено пенсію згідно з постановою Дарницького районного суду м. Києва від 1 жовтня 2014 року та процент розрахунку пенсії від заробітної плати позивача становить 70%. До розрахунку пенсії позивача взято 70% від заробітної плати, оскільки відповідно до статті 50-1 Закону України "Про Прокуратуру" №1789-ХІІ від 5 листопада 1991 року в редакції яка діяла на момент призначення пенсії №1642-VII від 14 серпня 2014 року, було передбачено, що пенсія призначається в розмірі 70 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Тому у відповідача відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії позивачу у розмірі 90%. Що стосується позовної вимоги здійснити перерахунок пенсії з розрахунку 90% від середнього заробітку щомісячної заробітної плати, то з 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-УІІ, статтею 86 якого врегульовано порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури, зокрема, у частині 20 цієї статті визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Із набранням чинності цим Законом, положення частини 18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо перерахунку пенсії втратили чинність. Пунктом 16 розділу III "Прикінцеві положення" цього Закону зобов`язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону. На час виникнення спірних право відносин, а саме звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України не було визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури. Наведені положення Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ не були визнані не конституційними у встановленому порядку. Відмова Управління перерахувати пенсію не ставить під сумнів саму сутність змісту права на соціальний захист, оскільки наслідком відмови у перерахунку пенсії не було зменшення розміру отримуваної позивачем пенсії. У справі №711/6019/16-а за результатом перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2017 року на предмет неоднакового застосування норм матеріального права в аналогічних правовідносинах, Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2018 року зробив висновок, що право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу, а тому, зважаючи, що на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії такої підстави для перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій як збільшення розміру заробітної плати на законодавчому рівні не встановлено, а Урядом будь-яких умов для перерахунку не визначено, в Управління не було правових підстав для здійснення такого перерахунку, а тому Управління, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За відсутності постанови Уряду щодо умов та порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури (як це було передбачено частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, а потім - частиною 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-УІІ), в Управління відсутні законодавчо-визначені підстави та правовий механізм для їх перерахунку. Стосовно позовної вимоги про здійснення перерахунку пенсії без обмеження її розміру, представником відповідача зазначено у відзиві, що вказана позовна вимога є передчасною, оскільки Управління не відмовляло в обмежені пенсії та не обмежувало розмір пенсії.

30 жовтня 2019 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін на 15 листопада 2019 року на 12:00.

15 листопада 2019 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі вх.№26735/19.

Відповідно до довідки від 15 листопада 2019 року розгляд справи відкладено на 29 листопада 2019 року на 9:30 у зв`язку з неприбуттям сторін та необхідністю витребувати додаткові докази.

15 листопада 2019 року ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду було витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України додаткові докази.

28 листопада 2019 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку на виконання ухвали суду про витребування доказів вх. №28011/19.

У судове засідання, призначене на 29 листопада 2019 року позивач не прибув, раніше ним було надіслано клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 29 листопада 2019 року не прибув, про причини свого неприбуття суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.

Зважаючи на викладене та керуючись приписами частини 3 статті 194, частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою Дарницького районного суду м. Києва від 1 жовтня 2014 у справі №753/16535/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року, позивачу призначено пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" з 19 серпня 2014 року довічно (а.с.17-22).

Станом на 19 серпня 2014 року стаж роботи позивача в органах прокуратури склав 21 рік та 7 місяців.

Після призначення пенсії, позивач ще близько 5 років продовжував працювати в органах прокуратури у тому числі на посаді прокурора Житомирської області.

У 2019 році позивач звільнився з органів прокуратури та звернувся 9 вересня 2019 року до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві з заявою про призначення (перерахунок) раніше призначеної пенсії за вислугою років у розмірі 90% від суми місячного заробітку у зв`язку з звільненням з органів прокуратури, долучивши довідку про розмір заробітної плати №18-180вих-19 від 9 вересня 2019 року (а.с.24-25).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві №200795/03 від 11 вересня 2019 року позивачу відмовлено у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії, із зазначенням, що згідно з пунктом 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. На даний час відсутній порядок щодо здійснення перерахунку пенсій працюючим прокурорам у зв`язку з підвищенням заробітної плати (а.с.23).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначені Законом України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон України №1697-VII).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 4 грудня 2014 року була призначена пенсія за вислугою років з 19 серпня 2014 року на підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 1 жовтня 2014 року у справі №753/16535/14-а (а.с. 17-19, 42).

ОСОБА_1 отримував пенсію за вислугою років та продовжував працювати в органах прокуратури до 2019 року.

У 2019 році ОСОБА_1 звільнився з органів прокуратури та отримав довідку від 9 вересня 2019 року №18-180вих-19 для пред`явлення в Пенсійний фонд. У довідці відображені складові заробітної плати та їх розмір для призначення пенсії (а.с. 24-25).

9 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із відповідною заявою про призначення (перерахунок) пенсії з метою призначення йому пенсії після звільнення з органів прокуратури.

11 вересня 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за пунктом 20 статті 86 Закону №1697-VII через відсутність порядку для перерахунку пенсій працюючим прокурорам.

Відповідно до частини 20 статті 86 Закону №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з обставин справи встановлених судом пенсійний орган помилково вважав подану позивачем заяву такою, що подана працюючим прокурором для перерахунку пенсії з підстав збільшення заробітної плати та відмовив йому через відсутність порядку перерахунку пенсій працюючим прокурорам, що має бути прийнятий Кабінетом Міністрів України.

Обставини щодо відмови також підтверджуються відзивом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у якому відповідач посилається на практику Верховного Суду у справах №357/982/17, №676/3449/16-а, №711/6019/16-а, №264/1617/17, №761/21804/17, №713/793/16, №372/2316/17, №766/13021/16-а у спорах де непрацюючі пенсіонери органів прокуратури подавали до пенсійних органів заяви про перерахунок пенсії у зв`язку із збільшенням посадового окладу працюючих працівників прокуратури. Верховний Суд у наведених справах вказує на правомірність дій пенсійних органів щодо відмови у перерахунку розміру пенсій у зв`язку зі збільшенням посадових окладів, оскільки Кабінет Міністрів України не визначив умови та порядок проведення такого перерахунку, а також вказує на відсутність підстав для здійснення такого перерахунку за статтею 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року №1789-XII «Про прокуратуру», оскільки перерахунок має здійснюватися за чинним на час звернення законодавством, тобто за статтею 86 Закону №1697-VII.

Однак, суд не може прийняти такі доводи відповідача, оскільки вони є помилковими, а рішення Верховного Суду ухвалені за інших обставин справи.

Так, у наведених справах до суду зверталися непрацюючі пенсіонери, тобто у них залишався незмінним трудовий стаж. Позивачі у наведених справах не просили призначити (перерахувати) пенсію після звільнення, а просили перерахувати її з інших причин - через збільшення посадових окладів працюючих працівників прокуратури.

У справі, що розглядається, позивач не просить здійснити йому перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням посадового окладу. Позивач працював та отримував пенсію і після звільнення просив призначити (перерахувати) йому пенсію після звільнення з органів прокуратури на підставі чинного законодавства.

З часу призначення пенсії у 2014 році у позивача змінився трудовий стаж та розмір заробітної плати. Після звільнення з органів прокуратури у 2019 році у позивача виникло право на призначення (перерахунок) пенсії у зв`язку зі звільненням.

Відповідно до частини 1 статті 86 Закону №1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: … (перелік необхідної для призначення пенсії вислуги років).

Згідно з частиною 2 статті 86 Закону №1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Частиною 11 статті 86 Закону №1697-VII передбачено, що прокурорам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором.

Частиною 13 статті 86 Закону №1697-VII визначено, що пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Відповідно до пункту 4.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1) право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Додатком 3 Порядку 22-1 затверджений єдиний бланк заяви про призначення/перерахунок пенсії.

Пунктом 4.8. Порядку 22-1 передбачено, що заява про призначення пенсії з усіма поданими документами та рішенням про призначення пенсії зберігаються в окремій пенсійній справі на кожного пенсіонера. Пенсійні справи зберігаються в органах, що призначають пенсії, за місцем проживання (реєстрації) або за місцем перебування пенсіонерів.

Отже, з наведених норм вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві помилково була розглянута заява за частиною 20 статті 86 Закону №1697-VII та відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки після звільнення позивач набув право на призначення йому пенсії за частиною 1 статті 86 Закону №1697-VII і заява мала бути розглянута за частиною 1 статті 86 Закону №1697-VII про призначення пенсії за вислугою років після звільнення зі служби.

Враховуючи наведене суд частково задовольняє адміністративний позов та зобов`язує Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 9 вересня 2019 року про призначення (перерахунок) пенсії з урахуванням висновків суду у даній справі.

Решту доводів сторін, у тому числі щодо розміру пенсії, суд відхиляє, оскільки заява не була розглянута пенсійним органом належним чином і на час розгляду справи немає підстав стверджувати про правомірність визначення розміру пенсійного забезпечення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. У зв`язку з задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 768,40 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (вул.Бульварно-Кудрявська, 16, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , відображене у повідомленні №200795/03 від 11 вересня 2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 9 вересня 2019 року про призначення (перерахунок) пенсії за вислугою років, з урахуванням висновків суду у даній справі.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено: 2 грудня 2019 року.

Суддя Д.М. Гурін